Сторінки історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття: Події, Люди, Документи 

У 25 населених пунктах Глибоцького району було репресовано 2290 осіб.

Найбільше постраждали села: Широка Поляна - 256 репресованих, Карапчів - 211, Станівці - 202, Порубне - 186, Старий Вовчинець - 153 репресованих. По 109-145 громадян було репресовано і депортовано у віддалені райони Союзу РСР із селища міського типу Глибока, із сіл Тарашани, Багринівка та Купка.

За етнічним походженням, румунів - 1417, українців – 471, молдаван – 47, росіян – 29, поляків – 28, євреїв – 20, німців – 2 і 276 осіб, національність яких не зазначено.

За соціальним станом: селяни - 1251 особа, робітники – 76, службовці – 85, торгов­ці – 22,  декласовані елементи - 75 осіб. За статтю: чоловіків – 890, жінок – 619, дітей – 781.

Засуджених до покарання у виправно-трудових таборах НКВД було 620 осіб, з яких за зраду батьківщини - 156, за пособництво і зв’язок з ОУН – 15, за зраду батьківщини і організаційну діяльність, спрямовану на здійснення контрреволюційних злочинів - 48 осіб, за антирадянську агітацію - 44 особи, за активну боротьбу проти робітничого класу і революційного руху - 196 осіб, за порушення і перехід кордону - 196 осіб, за за недонесення про підготовку контрреволюційного злочину  - 11 осіб, без зазначення міри покарання 421 особа.

 Із 620 в'язнів виправно-трудових таборів 144 померли від голоду холоду, хвороб, знущань начальства та нещасних випадків.

 На спецпоселення у віддалені райони СРСР із Глибоцького району було депортовано 1453 особи, з яких 339 померли у перші місяці й роки поселення.