До Дня пам'яті жертв політичних репресій, та Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Буковинські паралелі щодо спільності доль двох народів, українського та кримськотатарського, жертв сталінського терору.

Під час підготовки до проведення т.зв. операції "Запад" із виселення родин повстанців до Сибіру в жовтні 1947 року НКВД/МГБ використовували такі самі бланки на виселення, як і під час виселення кримськотатарського населення із Криму у травні 1944 року. Зокрема, їх помітив один із мешканців Чернівців випадково побачив у одного співробітника МГБ в тролейбусі (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 281).

Також, редактори Книги пам'яті України Чернівецької області зафіксували спогади буковинця, який як мобілізований у трудові табори будував бараки для розміщення кримських татар та засвідчив окремі моменти щодо поводження з ними влади.

Зокрема, Йосип Куташ із с.Лукавці Вижницького району засвідчив:

"... Вивели на толоку. Молодих - в армію. А мене - на роботу. В Сухобезводне Горьковської області. ... Будували бараки для депортованих татар.

Бачив, як жінок голих і босих привозили з Криму. Охоронці, що їх супроводжували, погано себе вели. Жінок ґвалтували, били, матюкали. Обходилися з ними гірше, ніж з худобою. Пам’ятаю, що одна жінка хотіла води, нахилилась, щоб напитись із калюжі, охоронник убив її. А в лісі вони не знали, куди дерево падає, попадали під дерево і калічились, а охорона їх там добивала. О, скільки там тих людей загинуло! Не порахувати!"

Повний текст свідчень: https://neskorena-bukovyna.com.ua/index.php/liudy/spohady/spohady-represovanykh-obrobleni-ta-opublikovani-ivanom-fostiiem/spohady-yosypa-kutasha-iz-slukavtsi-vyzhnytskoho-raionu

 Опубліковано: пост в ФБ від 18.05.2025 р.