Рейди УПА по Чернівецькій області
Від 10-го листопада до 20-го грудня 1944 р. буковинський відділ УПА під командуванням поручника „Перебийноса" влаштував пропаґандивний рейд по гірській і прикарпатській частині Буковини. Відділ прорейдував Вижницьким, Вашковецьким, Черновецьким і Сторожинецьким районами. Повстанці розповсюдили між населенням революційні листівки, а саме: „Універсал УГВР", „Плятформа УГВР", а також масово розкинули листівки місцевого видання „Українці Буковини".
Населення із захопленням вітало і гостинно приймало своє рідне повстанське військо.
27-29-го листопада 1944 р. відділ УПА „Сірі Вовки" під командуванням „Бистрого" перевів пропаґандивний рейд на придністрянських селах Буковини. Між населенням роздано революційні листівки і зведено два бої в селі Онут і Топорівському лісі. В другому бою загинув начальник Черновецького обласного НКВД Морозов.
22-27 грудня 1944 р. відділ УПА під командуванням поручника „Лісового" влаштував рейд по причеремоських селах Вашковецького і Вижницького районів. Під час рейду, який відбувався днями, розгромлено „істребітельні" банди в селах Банилів і Бережниця. З населенням, яке радо вітало повстанців, проведено низку мітінґів.
Від 23-го грудня до 3-го січня 1945 р. буковинський спецвідділ „Авангард" під керівництвом „Павленка" влаштував успішний пропаґандивний рейд по північній частині Бесарабії, пройшовши села: Ракетна, Рингая, Должок, Форостина, Білівці Новоселецького району; Долиняни, Пашківці Хотинського району; Толборяни, Михайлівка, Лівинці Келменецького району; і Козиряни Сокирянського району.
Між населенням роздано революційні листівки „Універсал УГВР" та „За що бореться УПА". Опріч цього в селах Пашківці і Білівці в багатьох млинах проведено із селянами з дооколишніх сел роз'яснювальні гутірки про революційно-визвольний рух. Населення виявляло велике зацікавлення нашою боротьбою. Слід відмітити, що в селі Форостна румунське населення віднеслось до повстанців з надзвичайною прихильністю й особливою пошаною. В довгих розмовах повстанці з'ясували румунським селянам, хто вони і за що боряться. Під час рейду спецвідділ мав кілька сутичок з енкаведівськими та „істребітельними" бандами. Доручене завдання виконано з повним успіхом.
Від 20-го жовтня до 10-го листопада 1945 р. відділ УПА „Сурма" під командуванням „Білого" влаштував боєво-пропаґандивний рейд по прикарпатських і гірських селах, пройшовши понад 300 км. селами: Вилавче, Станівці Горішні, Спаска Глинниця, Старі Драчинці, Кабино (Вашковецького району), Стрілецький Кут, Спаска-Михальче (Черновецького району), Бобівці, Давиди, Слобода Комарівська, Данилів Волоський (Сторожецького району), Іспас, Мігова, Мега, Мариничі, Ростоки (Вижницького району).
22-го жовтня 1945 р. в с. Іспас (Вижницького району) ще завидна, в надвечірніх годинах, чота УПА під командуванням „Бойтура" ввійшла розстрільною з узлісся в село. Повстанці розділили революційні кличі та розкинули листівки „До населення Буковини" і застрілили одного вислужника - „істребітеля". Після закінчення роботи чота з революційними піснями перемашерувала селом. Водночас чота „Буревія" в прилісному селі Вилавче розгромила „істребітельну" банду. Вбито 8 „істребітелів", а одного важко поранено. У селі розліплено наші кличі та листівки і проведено мітінґ. Здобуто: 1 кулемет, 3 автоматичні самозарядки і 13 крісів. Вже високо піднявсь по зоряному осінньому небі гарячежовтий місяць, коли над селом пролунали лункі звуки революційних пісень - це повстанці, бездоганно упоравшись з дорученими завданнями, спішили на призначене місце збірки.
26-го жовтня 1945 р. в с. Спаска (Черновецького району) в пополудневих годинах, чота „Буйтура" спалила приміщення сільради і 2-ох господарств енкаведівських наймитів - „істребітелів". Розліплено революційні кличі та листівки. Населення з великим одушевлениям вітало повстанський відділ. Ввечері цей же самий відділ подався до с. Бобівці (Сторожинецького району), де спалено приміщення сільради і радгосп. Зліквідовано секретаря сільради, який гнобив безсердечно селян, і одного енкаведівського розвідника. В селі розліплено кличі і листівки.
Рівночасно друга чота УПА під командуванням „Буревія" зробила наскок на „істребітельну" банду у Скабині, яка була скріплена 30-ма енкаведівськими головорізами. Після короткого, однак рясного обстрілу банди, енкаведівські бандити і вислужники панічно розбіглись. Убито 7 опричників і одного „істребітеля" важко поранено. Спалено приміщення істребітелів і сільради. Геть то поза північ криваві заграви бурхливих пожеж заливали спадисті гірки, села та заволочене молочними хмаринками крайнебо. Вони гнівно пригадували всім окупантським зайдам і підлим вислужникам, що населення Буковини - це вірні захисники, які завжди готові стати в своїй обороні.
27-го жовтня 1945 р. в с. Давиди (Сторожинецького району) зловлено 2-ох „істребітелів" вислужників і знаного погромника, участкового НКВД. В селі проведено мітінґ, на якому було багацько селян з довколишніх сіл, що прибули сюди на празник. Здобуто 2 кріси, автоматичну самозарядку і пістолет.
28-го жовтня 1945 р. в с. Банилів Волоський (Сторожинецького району) повстанська стежа взяла в полон 2-ох старших сержантів ЧА. Після цілонічної гутірки про революційно-визвольний рух їм дозволено відійти. Починаючи від села Давиди аж до села Мігова, відділ УПА знаходився в приграничній полосі і посувавсь вздовж кордону. Його неожидана поява в цьому терені викликала тривогу серед банд пограничників.
31-го жовтня 1945 р. в с. Мігова (Вижницького району) відділ зробив напад на станицю „істребітельної" банди. Наступові передував сильний кулеметний обстріл з безпосередньої віддалі. Убито 5-ох „істребітелів"-вислужників і здобуто 1 автомат, 2 автоматичні самозарядки і 3 кружки з набоями до РПД. Спалено сільраду і забрано продукти з кооперативи, які зараз же роздано між населення.
5-го листопада 1945 р. на глибокогірському переході Енчолова відділ найшов на засідку, яку зробила банда пограничників. У перестрілці по нашій стороні було 2-ох важко поранених, з них одного більшовики впіймали.
8-го листопада 1948 р. в с. Мариничі (Вижницького району) зроблено напад на станицю „істребітельної" банди, яка хоч була в поготівлі — протиставитись не змогла. Убито 2-ох „істребітелів", а 4-ох взято в полон. Здобуто 1 автомат, 2 автоматичні самозарядки і 9 крісів. Під час обстрілу запалено сільраду.
Рейдуючий відділ був безпереривно переслідуваний енкаведівсьими бандами, які кількакратно намагались перетяти йому шляхи рейдування, нпр. - на відтинку Вижниця - Берегомет. На всіх переходах у вижницькі гори бльокада тривала від 23-го жовтня до 5-го листопада 1945 р. На відтинку Драчинці - Кабино ніччю з 26-го на 27 жовтня енкаведівські горестратеґи зосередили значні сили збройних банд. Майже цілу ніч автомашини з напрямів Черновець, Сторожинця і Вашковець підвозили енкаведистів. Цієї ночі була зроблена засідка на відтинку 3 км. вздовж шосейної дороги, яка відмежовує станівський ліс від карапчівського, і один з підрозділів рейдуючого відділу переходив поміж енкаведівських погромників, які сиділи на засідці, та вони його пропустили, насмілившись обстріляти лише заднє забезпечення.
Рейдуючий відділ своїми несподіваними і бравурними бойовими акціями викликав серед окупантських посіпак та вислужників переполох та замішання, про що досить промовисто говорять наступні факти:
2-го жовтня 1945 р. в с. Жадова Стара (Сторожинецького району) шофер, який приїхав з енкаведівськими бандами, під час їхньої відсутности пошкодив гранатою машини, щоб дальше не їхати.
27-го жовтня 1945 р. в с. Слобода Комарівська пострілялись між собою енкаведівські опричники, які з переляку взаємно вважали себе за повстанців. Був вбитий сержант НКВД і голова сільради. Того ж дня мав місце випадок у сусідньому селі Бросківці, де енкаведівські погромники застрілили свого вислужника - голову сільради, який втікав перед ними, думаючи, що це повстанці.
Червоноармійська артилерійська частина, що кватирувала в Станівцях Долішніх, всі підступи до села укріпила легкою артилерією і тяжкими кулеметами. Довкола міста Вашківці енкаведівські посіпаки постійно держали численні застави в заздалегідь приготовлених бункрах.
У селах - Стрілецький Кут, Михальче-Спаска і Данилів над Черемошем, перелякані місцеві „істребітелі" склали зброю і рішуче відмовились продовжувати свою підлу роботу.
Успішний рейд „Сурми" скріпив серед населення віру в сили революційно-визвольного руху. На другому році сталінської окупації відділ УПА своїм блискучим рейдом зайвий раз довів енкаведівським бандам і їхнім верховодам, що вони безсильні супроти військово-партизанського мистецтва УПА.
Група УПА «Говерля». Книга друга: Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру. // Літопис УПА. Основна серія. Том № 19. – Торонто-Львів. Видавництво «Літопис УПА».. 1992-1993 р. Акр. 251-253