Василь МУСТЕЦА, Микола ЧЕРЕШНЮК
Як чернівецькі студенти відзначали 100-річчя В.Леніна та боролися із русифікацією. До портрету чернівецького шістдесятництва. Реконструкція події.
Вранці, в суботу, 24 травня 1952 року, об 11-й годині дня студенти виявили в саду у дворі філологічного факультету Чернівецького університету на дереві на 10-метровій висоті – національний синьо-жовтий (як зазначено в одному документі – російською - «желтоблокитный») прапор та ОУНівську листівку «До молоді».
Нині виповнюється 80 років від подій, які досі турбують дослідників: як могло так статись, щоб такий досвідчений багаторічний підпільник як «Мотря» не змогла помітити ворожу гру та дала себе ошукати. Про жіноче, загальнонолюдське та цинічне, про любов і зраду, про вовків в овечій шкурі – у спробі реконструкції подій 80-річної давнини.
29 грудня 1944 року на село Васловівці, де на той час перебував провід ОУН Буковини, раптово напали війська НКВД. Внаслідок бою організаційний провідник ОУН Буковини Мирослав Кінзірський-«Степан» загинув, а Провідник ОУН Буковини Артемізія Галицька-«Мотря» та військовий провідник Мирослав Гайдук-«Федір» потрапили в полон.
Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину.
23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступників начальників обласного НКҐБ та НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Через натиск повстанців радянська влада відступила із Путильського району та втекла через територію Румунії. Кілька місяців в районі панували повстанці.
У ніч на 30 червня 1946 року щонайменше в 19-ти населених пунктах 7-х районів області та безпосередньо в місті Чернівці одночасно з’явилися листівки з нагоди 5-ї річниці проголошення Української Самостійної Соборної Держави.
