Ще замітка з нагоди річниці окупації Буковини.

У одній із кримінальних справ радянських каральних органів, що зберігаються в архіві СБУ у Чернівцях, побачив стару цікаву фотографію.

Подібні фото зустрічалися але саме такого здається не бачив. Навряд чи то події власне 28 червня, скоріше котрогось із урочистих маршів, проте однозначно 1940-1941 року.

На далі у самій справі про зазначене фото не згадується. Проте справа виявилася доволі цікавою.

Справа заведена щодо антирадянських висловлювань чернівчанина Зісера Макса Германовича, 1914 р.н., єврея за походженням. В Чернівцях родина мала пошивочну майстерню та перукарню.

Зісер мобілізований в Червону Армію 22 червня 1941 року, служив в Свердловську, де власне і був заарештований в червні 1943 року.

Серед оточення любив розповідати про колишнє життя на Буковині.

«Ми жили до приходу Радянської влади дуже добре. Хоча і були поміщики, але люди у них працювали стільки, скільки хотіли і поміщики робітників не примушували до роботи, як примушують в Радянському Союзі. Я вже кілька разів розкаювався, що залишився в Радянському Союзі, потрібно було перейти на сторону німців, коли відступала Радянська армія.

І далі:

«Жизнь в Северной Буковине лучше чем в Советском Союзе, так как там можно купить все чего только надо. Магазины были полны с продовольствием, одеждой, обувью и другими товарами и продовольствием, и без очереди, не как в Советском Союзе.

В столовой питание готовят плохо. Так что эту пищу у нас дома собаки не стали бы есть.

Женщины у нас до Советской власти не работали. Сейчас жизнь здесь плохая, разве это жизнь, у нас собака лучше жила чем здесь люди живут.

Народ у нас культурней чем здесь. Здесь народ как собаки, живут в грязи».

За проведення антирадянської агітації засуджений до 8 років таборів.

Джерело: Пост у ФБ від 28 червня 2025 р.