Я. І. Волошина
БОЛЮЧИЙ СПОГАД
Я народилася 16 червня 1928 року у Вашківцях на Горішньому Куті. До війни закінчила 5 класів румунської і шостий клас української радянської школи. І нас розпустили на канікули. Я після школи пасла на луці гусей. Мама Марія Георгіївна Гарас 1906 року народження, тато Іван Тодорович Гарас 1901 року народження займались господарськими роботами. А коли сонечко ховалось за горизонт, ми вечеряли і лягали спати.
Й.Г. Куташ
ТАКЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Я Куташ Йосип Григорович, 1913 р.н., з м. Чернівців живу по вул. Олега Кошового, № 39. Українець. Освіта середня. Мій тато Григорій Куташ прийшов з італійського фронту в 1918 році, захворів і помер. А я з десяти літ пішов по роботах. Працював у Чернівцях у братів Інглерів років 10. Вони багато і добре платили. У них було 10 робітників. Я купував одному дзигари, другому закуску і мав по 60-70 лей щодня. З 1935 року служив у румунській армії. Румуни зневажали українців. У 1944 році я втік з Чернівців у Лукавці Вижницького району до знайомих. Помагав їм у столярних роботах, щоб годували, бо в Чернівцях нічого було їсти.
Є. Царик
І ЗА КОЛЮЧИМ ДРОТОМ НАДІЯ НЕ ВМИРАЛА
Коли Ольга Парафтеївна Патраш принесла свою частку пожертви на пам’ятник борцям за волю і незалежність України, в її очах стояли сльози. Бо ніколи і ніхто не зможе повернути назад тих 8 років, проведених у тюрмі і таборі.
Володимир Підлубний
ОЛЬГА ЗАХАРІВНА ГУЗАР - ВИЗНАЧНА ДІЯЧКА ЖІНОЧОГО РУХУ БУКОВИНИ (1888-22.05.1945)
Її затримали 1 грудня 1944 р., як тільки вона ступила на буковинську землю, повертаючись із румунської тюрми, де сиділа з 7 лютого 1942 р. до 22 липня 1944 р. разом зі своїм наймолодшим сином Ростиславом.
Іван Фостій
ІВАН ДУДИЧ - БЕЗВИННА ЖЕРТВА СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ
Ім’я Івана Дудича понад двадцять років - з 1917-го по 1939-й - не сходило зі сторінок буковинської преси. З Дудичем чернівецька, буковинська, бессарабська і навіть румунська публіка часто зустрічалася на концертах та виставах українського театру, організатором якого був Сидір Терлецький. Але чи не вперше чернівецька громадськість познайомилася з цим ім’ям з афіші програми, яка сповіщала, що українська шкільна молодь відзначає день смерті Івана Франка. Це було 28 травня 1917 р. в першу річницю поминок великого Каменяра.
Іван Фостій
ХРИЗАНТ КУДРИНСЬКИЙ - АКТОР І ГРОМАДЯНИН
Тримаю в руках “Альбом артистів драматичної секції при товаристві “Буковинський Кобзар”, підготовлений до друку Левом Романовським і виданий у Чернівцях у 1936 р. [1]. Уважно передивляюсь цю невеличку книжечку в малиновій обкладинці, читаю, що членами управи драматичної секції при цьому товаристві були інженери Іван Жуковський, Михайло Дуткевич та Іван Горвацький, адвокати Лев Романовський, Євген Драгомирецький, Василь Руснак та Іван Радомський, професор Євзебій Ліпецький, доктор ветеринарії Микола Коропецький та лікар Євген Омельський.
Ірина Мусієнко, Іван Фостій
ІЛАРІЙ КАРБУЛИЦЬКИЙ - НАУКОВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДЯНИН І МУЧЕНИК
Є люди, чиє життя, громадська, наукова, літературна чи мистецька діяльність стає зразком вірного служіння своєму народові. їх слідів не треба затоптувати. Вони залишають після себе такі пам’ятки, які з роками не старіють, не знецінюються, а навпаки - набувають ще більшої загальнонаціональної і вселюдської вартості.
Лілія Хмель
СВЯТОСЛАВ МЕЛЬНИЧУК - ЧОТОВИЙ УПА
Не одне століття Україна перебувала у ярмі різних поневолювачів, жорстокості яких не було меж. Пригноблена, зневірена безкінечною несправедливістю, вона стояла навколішки перед так званими “вершителями людських доль”, чиїми вчинками керували лише жадібність і ненаситність. Родючими українськими землями котився невгамовний зойк та стогін багатостраждального народу, який час від часу кидав безстрашні виклики знахабнілим експлуататорам.
Тадей Сулятицький
ВАСИЛЬ АНТОНОВИЧ ДЯЧУК - НЕВІЛЬНИК СТАЛІНСЬКИХ КОНЦТАБОРІВ
ДЯЧУК Василь Антонович народився 7 вересня 1895 року в Чернівцях, в українській патріотичній сім’ї. У 1908 році закінчив 4 класи школи. З раннього віку захоплювався театром, любив співати. З великим зацікавленням відвідував вистави Львівського українського театру товариства “Руська бесіда” під керівництвом И. Стадника, а також хоровий гурт міського товариства “Міщанський хор”, оскільки володів чудовим голосом - тенором.
Лілія Хмель
ГАННА КОЛЯНКО - РАБИНЯ ТАБОРІВ НКВС
Неспокійний 1944-й рік... У світі ще триває кровопролитна війна. Буковина вже визволена від німецьких загарбників, тому у місцевих жителів з’явилася надія, що невдовзі до їх осель завітає довгоочікуваний спокій та мир.