- Перегляди: 197
Ще замітка з нагоди річниці окупації Буковини.
У одній із кримінальних справ радянських каральних органів, що зберігаються в архіві СБУ у Чернівцях, побачив стару цікаву фотографію.
Подібні фото зустрічалися але саме такого здається не бачив. Навряд чи то події власне 28 червня, скоріше котрогось із урочистих маршів, проте однозначно 1940-1941 року.
На далі у самій справі про зазначене фото не згадується. Проте справа виявилася доволі цікавою.
Справа заведена щодо антирадянських висловлювань чернівчанина Зісера Макса Германовича, 1914 р.н., єврея за походженням. В Чернівцях родина мала пошивочну майстерню та перукарню.
Зісер мобілізований в Червону Армію 22 червня 1941 року, служив в Свердловську, де власне і був заарештований в червні 1943 року.
Серед оточення любив розповідати про колишнє життя на Буковині.
«Ми жили до приходу Радянської влади дуже добре. Хоча і були поміщики, але люди у них працювали стільки, скільки хотіли і поміщики робітників не примушували до роботи, як примушують в Радянському Союзі. Я вже кілька разів розкаювався, що залишився в Радянському Союзі, потрібно було перейти на сторону німців, коли відступала Радянська армія.
І далі:
«Жизнь в Северной Буковине лучше чем в Советском Союзе, так как там можно купить все чего только надо. Магазины были полны с продовольствием, одеждой, обувью и другими товарами и продовольствием, и без очереди, не как в Советском Союзе.
В столовой питание готовят плохо. Так что эту пищу у нас дома собаки не стали бы есть.
Женщины у нас до Советской власти не работали. Сейчас жизнь здесь плохая, разве это жизнь, у нас собака лучше жила чем здесь люди живут.
Народ у нас культурней чем здесь. Здесь народ как собаки, живут в грязи».
За проведення антирадянської агітації засуджений до 8 років таборів.
Джерело: Пост у ФБ від 28 червня 2025 р.
- Перегляди: 401
Знову про історичні аналогії між нинішньою війною та Другою світовою.
Нещодавно була піднята проблема: Чи підтримуєте обов'язкову (примусову) евакуацію населення з прифронтових територій «на нулі»?
Часто доводиться чути про цивільних, які відмовляються евакуюватись, разом з дітьми в нелюдських умовах переховуються в підвалах просто в епіцентрі бойових дій та обстрілів, гинуть десятками тисяч та стають жертвами російських окупантів.
Окрім того, подекуди сприяють окупантам, видають наші позиції та корегують обстріли, чекають окупантів та приміряють собі нові посади в окупаційній адміністрації.
Нагадаємо, що під час Другої світової подібне рішення вже приймалося, проте лише у 1944 році, коли фронт вже перебував на території Західної України. Директивою Ставки Верховного Головного Командування від 4 травня 1944 року запропоновано командувачам фронтів створити прифронтову смугу на глибині 25 кілометрів, на якій заборонити проживання та доступ на неї цивільного населення та до 20 травня виселити в тил за межі 25 кілометрової лінії від лінії фронту все цивільне населення.
На виконання цього рішення по всій Україні було відселено 351 тис.осіб. Лише на території Чернівецької області, яку фронт поділив мало не на половину, було відселено 17 тисяч родин із 38-ми сіл , або ж майже 57 тис. осіб. Виселення проводилося із 15 травня по 14 червня та затягнулося через відсутність транспорту.
- Перегляди: 331
Із матеріалів Державного архіву Чернівецької області.
 |
 |
29 квітня 1944 року. За місяць після «визволення». Глибоцький район Чернівецької області.
В обід до начальника райвідділу НКВС Попова та його заступника Дьоміна заглянув начальник райвідділу НКДБ Пансулай Шалва Максимович. Пообідати.
- Перегляди: 289
Із матеріалів Державного архіву Чернівецької області.
Герцаївський район, лютий 1941 року.
В цій історії все чудове.
Про початок побутового розкладання члена партії Мухоєда, який своєю поведінкою порушив партійну етику.
- Перегляди: 253
Із матеріалів Державного архіву Чернівецької області.
- Перегляди: 291
З матеріалів Державного архіву Чернівецької області.
Перші знайомства буковинців з радянською дійсністю.
Про умови праці завербованих у 1940-1941 році буковинців на роботи в Вороніж та в Челябінськ.
Буковинці втікали до дому, а також розповідали в листах до місцевих жахливі речі.
Жили в бараках ("гуртожитках"), харчувалися в столових. Нічого купити неможливо. Зарплатня мізерна. Жили на хлібі й воді. Говорили, що йдуть навчатися, а насправді копати ями. В магазинах все по талонам, які видавали лише росіянам. Морози, а теплого одягу немає.
Партії з великими труднощами вдавалося переконувати місцевих, що насправді там живеться добре .
Вже за кілька років радянська пропаганда розповідатиме про нелюдські злочини нацизму - вивезення населення на рабську працю до Німеччини.
Післявоєнні "Вербовка робочої сили" на Донбас, пізніше на Херсон та до Криму залишаються мало дослідженими сторінками історії Буковини.
- Перегляди: 288
Спілкування з архівами постійно демонструє, як мало ще знаю про історію краю.
Одна з раніше невідомих мені сторінок буковинської історії. Про ясир та работоргівлю в ХХ столітті.
Виявляється, 4 тисячі мобілізованих на Буковині в травні 1944 році на фронт, до Червоної армії, не потрапили, а були «передані» Управлінню Біломорканалу «в якості працівників».
Коли настали морози виявилось, що в Управлінні Біломорканалу немає теплого одягу і люди просто мерзли. Тоді буковинцям дозволили обрати 12 представників та відрядити їх на Буковину для збору теплого одягу.
На початку грудня 1944 року вони прибули до області, але не мали списків та не знали, у кого брати одяг. Тому мали намір ходити по селам та збирати його у селян.
Перспектива, що буковинці дізнаються, де насправді перебувають їх рідні, викликала мало не паніку серед керівництва НКВС. Останні розуміли, що спілкування цих людей з буковинцями та усвідомлення, де насправді перебувають їх рідні, викличе втечу призовників до повстанців.
- Перегляди: 360
З матеріалів Чернівецького обласного архіву.
Питання, які задавали мешканці села Біла Криниця Глибоцького районі партійним агітаторам, які агітували за вступ до колгоспу. Початок 1941 року.
Деякі питання вкрай наївні. Наприклад, чи їдять всі з однієї миски чи має кожен свою. Коли виплачується аванс, і шо буде, якщо колгоспник нап'ється.
А на деякі так і хочеться, з висоти наявного досвіду, намагатися їм відповісти. Наприклад щодо добровільного виходу з колгоспу. Чи що будуть робити колгоспники, якщо буде неврожай. Помиратимуть з голоду, вже за кілька років.
- Перегляди: 334
Із матеріалів Чернівецького обласного архіву.
На одному з партійних засідань Глибоцького райкому партії.
Виступ начальника райвідділу НКВС, який навів приклади негараздів, зафіксованих в районі. Кінець 1940 року.
"Ми повинні пам’ятати, що працюємо в прикордонному районі, КОЖЕН КОМУНІСТ ПОВИНЕН БУТЬ ЧЕКІСТ.
- Перегляди: 275
Із матеріалів Чернівецького обласного архіву.
Секретар Сторожинецького міськкому комсомолу зґвалтував трирічну дівчинку. Таку "дрібнобуржуазну розбещеність" партія не могла залагодити. Був виключений з партії та переданий до слідчих органів. Наразі подальша доля невідома. 1940 р.