- Перегляди: 36
До Дня народження Ольги Кобилянської.
Переглядаючи українську пресу Маріуполя часів німецької окупації, 1942-1943 років, знайшов публікацію про буковинку Ольгу Кобилянську! Здавалося, де той Маріуполь і хто там що може знати про Буковину.
Водночас одразу дві публікації, ще й різних авторів! Не інакше, як хтось мусив бути в тих краях із Буковини, можливо – то я вже фантазую і мрію – хтось із ОУНівських похідних груп, котрі вирушили на Схід і точно були принаймні у Донецьку.
До того ж, статті містять низку деталей, про які міг знати лише хтось, хто був близький до родини письменниці та до Буковини. Сподіваюся, автори відомі і хтось зможе доповнити про авторів публікацій чи припустити, хто б то міг бути. Чи то можливо передрук із інших видань… Сподіваюсь, дослідники та дослідниці творчості та долі письменниці роз’яснять, або з’ясують.
Отже, наразі маємо дві статті про Ольгу Кобилянську у маріупольській окупаційній пресі! Обидві стосуються ставлення письменниці до Радянської влади, та ставлення влади до письменниці.
Вже змісту не переказуватиму - здається, текст хоча погано, але читається.
Крім того, подаю повідомлення обласного КГБ про заведення наглядової справи на двоюрідного онука Ольги Кобилянської – Панчука Ігоря Ельпідефоровича (у 1950 році закінчив хімічний факультет університету, згодом захистив кандидатську, помер у 1971 році). Який у своєму оточенні заявляв, що Ольга Кобилянська ніколи не була прихильницею революційного руху і твердження про такі її симпатії є «брехнею більшовиків».
В.Мустеца
Джерело: Пост у ФБ, 27.11.2025
- Перегляди: 125
До 85-ї річниці окупації краю радянськими військами 28 червня 1940 року.
В архіві радянських каральних органів вдалося віднайти напевне єдину на Буковині листівку яка засвідчує позицію повстанців щодо «визволення».
Листівку виявили навесні 1945 року у вояка сотні «Криги», останнім часом кухаря сотні, Григи Дмитра Костянтиновича, 1916 р.н., уродженця села Мілієве. Засуджений на 20 років таборів.
Щоб окупанти розуміли, виготовлена двома мовами. Ймовірно залишалася в місцях здійснення повстанський акцій.
Наші попередники покладалися на власні сили, вірили в можливість і боролися за створення Української держави і не потребували для цього допомоги Сталіна.
Джерело: Пост у ФБ від 28 червня 2025 р.
- Перегляди: 167
До Дня пам'яті жертв політичних репресій, та Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Буковинські паралелі щодо спільності доль двох народів, українського та кримськотатарського, жертв сталінського терору.
- Перегляди: 343
Повстанці, як вихідці безпосередньо з самого народу, свято шанували усі народні та релігійні свята. Звісно, це стосувалося і Великодня.
- Перегляди: 254
Переглядаючи матеріали архівів, постійно робиш для себе маленькі відкриття.
Свого часу описав долю та бойовий шлях боївки, утвореної у Кіцманському районі Чернівецької області, керівником якої був Маланчук Василь Тодосійович на псевдо “Ситий”. Створена наприкінці жовтня 1944 року, діяла в районах сіл Гаврилівці, Іванківці, Малятинці, Хлівище, де хлопці встигли вчинити кілька резонансних акцій. Та вже наприкінці листопада боївка була розбита, доля її найбільш активних учасників надзвичайно трагічна.
- Перегляди: 297
Кілька буковинських сторінок в історії Української Головної Визвольної Ради, 80-ту річницю створення якої відзначали буквально вчора.
Глибоко символічно, що цього дня – 15 липня – ми також відзначаємо День української державності, День хрещення Русі-України та День Святого Володимира.
Створена 15 липня 1944 року Українська Головна Визвольна Рада – український уряд, який мав би перейняти на себе владу у визволеній від німців та росіян Україні. Створення УГВР – черговий етап українського державотворення, в розвиток проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 року.
Проте як один, так і інший окупант не шукав порозуміння із місцевими українцями, прагнучи їх повністю підкорити.
Інформація про Українську Головну Визвольну Раду на Буковині з’явилася восени 1944 та взимку 1945 року. Відомо, що листівки від імені УГВР поширювали восени 1944 та взимку 1945 років повстанці на Садгірщині, такі листівки мав з собою Дмитро Козьменко - "Григор" під час ознайомчого рейду територією Бессарабії в січні 1945 року. Так само «Універсал УГВР», «Платформа УГВР» та «Звернення до червоноармійців» поширювали вояки буковинського відділу УПА під командуванням поручника „Перебийноса" під час пропаґандивного рейду впродовж 10-го листопада – 20-го грудня 1944 р. по гірській і прикарпатській частині Буковини. Відділ прорейдував Вижницьким, Вашковецьким, Черновецьким і Сторожинецьким районами.
- Перегляди: 494
Мушу зізнатися.
Вперше почув її в Маріуполі у 2015-му – на площі перед театром молоді вояки «Азову» урочисто приймали присягу.
Ото думаю який текст цікавий, треба буде якось уважніше перечитати.
- Перегляди: 282
На світанку 13 червня 1941 року радянські окупанти депортували з Чернівецької області 2279 сімей (7720 осіб) – наймасовіша операція з виселення буковинців. Майже через рік після окупації краю.
Усі активні громадяни, та просто свідомі українці, постійно виявлялися окупантами та впродовж ще більше 10 років постійно виселялися до Сибіру.
Така ціна окупації. Щоб не мати ілюзій. Репресії триватимуть десятиліттями та стосуватимуться усіх.
Під час роботи над збірником документів щодо радянських кампаній з виселення буковинців віднайшов цікаві матеріали: пісня, складена буковинцями, яких 13 червня 1941 року виселили до Казахстану.
Пісню вилучили у Різун Ганни Георгіївни, 1928 р.н., із села Розтоки Вижницького району. Її батько перед приходом на Буковину червоних окупантів був примарем села Розтоки. Батька заарештували, а родину 13 червня 1941 року виселили до Казахстану. За цю пісню, яку ймовірно сама Ганна і склала, її у 1948 році засудили на 10 років таборів.
Прочитаймо, у пам’ять про тисячі виселених та репресованих того дня буковинців.
- Перегляди: 205
Роздуми в ході роботи з документами радянських каральних органів.
Однією із найбільш улюблених та дієвих тактик НКВД/МВД та НКГБ/МГБ у пошуку повстанців була наступна комбінація. Щойно ставало відомо чи виникали якісь підозри про зв'язок тієї чи іншої особи з повстанцями, її негласно «знімали», допитували, «разоблачалі» у зв’язках з повстанцями, з метою домогтися від неї обіцянки при першій же нагоді підвести повстанців «під оперативний удар», або власноручно ліквідувати.
Уява малює до певної міри інтелігентну розмову, де під тиском наданих людині доказів про її співпрацю з повстанцями, відтак легкою погрозою тюрмою чи Сибіром, та натомість обіцянкою пробачити її та не чіпати якщо вона допоможе впіймати повстанців – людина ламалася та, рятуючи себе, погоджувалася на співпрацю з ворогом.
В НКВД вміли писати документи таким чином, щоб саме так воно і виглядало.
- Перегляди: 218
23 березня – день народження провідника Буковинського окружного проводу ОУН з березня 1945 року по травень 1950 року Василя Савчака-«Сталя».
Так і залишився невловимим для чернівецьких МГБістів.
Лише одна з оперативних комбінацій окупантів для того щоб дістати «Сталя» з використанням його батька.
- Відзначення дня народження О.Кобилянської у 1940 році
- Повідомлення преси про відзначення роковин О.Кобилянської у 1928, 1931 та 1932 роках
- Буковинська преса про урочисте відзначення у 1927 році 40-ї річниці творчості Ольги Кобилянської
- Штрихи до відзначення Різдва на Буковині
- Маленька різдвяна історія від буковинських повстанців.