- Перегляди: 285
До 160-річчя від дня народження Ольги Кобилянської.
Матеріали до відзначення радянською владою 55-ї річниці літературної діяльності письменниці в листопаді 1940 року. Та з нагоди її 77-ліття.
З цієї нагоди було утворено ювілейний комітет, виділено кошти та проведено урочисті збори. Також О.Кобилянську включили до редколегії Альманаху "Вільна Буковина", де друкувалися і її твори. Перший номер вийшов в листопаді 1940 року, другий - в травні 1941 року.
У Альманаху за листопад 1940 року вміщений незвичний маловідомий образ письменниці, котрий подаємо нижче.
- Перегляди: 245
До 160-ліття від дня народження Ольги Кобилянської.
Повідомлення чернівецької преси про вшанування роковин письменниці у 1928, 1931 та 1932 роках.
«Найбільша із сучасних українська письменниця, яка належить усім українцям без ріжниці, де хто жиє, або якого погляду на світ і людей».
Достойній письменниці складає український нарід низенький поклін в подяку за її труд.
- Перегляди: 250
До 160-річчя з дня народження Ольги Кобилянської.
1927 року українська громадськість Буковини та цілого світу в день її народження, 27 листопада, урочисто відзначала 40-ву річницю творчої діяльності Ольги Кобилянської. Урочисті заходи та публікації преси мали місце у Львові, Перемишлі, Коломиї, Празі, Америці й Канаді, а також підрадянській Україні ( у Харкові започатковано видання «Повного зібрання творів О.Кобилянської»).
- Перегляди: 237
В Румунський період, коли край був окупований Румунією, за відзначення Різдва «в українському стилі» та за українську коляду можна було щонайменше відвідати румунських буків, або й навіть потрапити за грати.
Наприклад, Семака Євгенія Марківна, 1927 року народження, уродженка с.Виженка Вижницького району, яка станом на 1946 рік працювала в міській філармонії артисткою хору (хорова капела «Буковина»), згадувала:
«Під час румунської окупації, в 1942-1943 році ми, група української молоді, збиралися на квартирі Керської Ольги, вона читала нам українські книжки, розповідала історію України, про боротьбу українського народу за самостійність, читали книжки Лесі Українки і інші, співали українські пісні.
В 1943 році ми відзначали свято Різдво за українським звичаєм, і після цього частину нашої групи заарештували, а саме: Керську Ольгу, мене, Семаку Євгенію Марківну, інших зараз не пам’ятаю. Нас заарештувала румунська влада за те, що "по-українськи справляли свято «Різдво». Заарештовані ми були через тиждень після святкування, в поліції мене опитували, де я дала покази про існування нашої групи, і що в свято «Різдво» проводили коляду. Утримувалась я під вартою два тижні і була звільнена, а Керська Ольга була засуджена точно не пам’ятаю здається на 1 рік тюремного ув’язнення…».
У свою чергу, Керська Ольга, 1910 року народження, як зазначили слідчі НКВД «в 1943 році була засуджена до 6-ти місяців тюремного ув’язнення за співання українських пісень період румунської окупації», пригадує: «В 1943 році я була заарештована за те, що в Різдво разом з іншими дівчатами ходила по хатам і співала українських пісень. Тоді нас було заарештовано четверо, крім мене також Марусяк Наталію, Будну Дарину та Семако Євгенію».
Джерело: Допис на facebook, 7 січня 2023 р.
- Перегляди: 262
Станична в селі Васловівцях на той час Садгірського району Анастасія Городецька-«Калина», 1920 р.н., засвідчила про обставини відзначення повстанцями Різдва 1945 року, зокрема про подарунки від місцевих мешканців для повстанців:
"На початку 1945 року мене через хлопчика, імені його не пам’ятаю, покликали в дім до місцевого жителя Шведик Сандика, у якого я зустріла «Петренко», «Чумак», «Лесю», «Орлика». «Леся» запропонувала мені їхати з нею в с.Рогізна за подарунками для боївки УПА. Шевчук дала нам коня і фіру. В Рогізні я знаходилась на фірі, а «Леся» ходила за подарунками, які зберігалися у матері «Юрася». Ми привезли яблук, горіхів і інші речі. Все ми завезли і залишили в домі Шведик Сандика. Частину продуктів повстанці поїли, а решту відвезли до Шведик Марії".
Джерело: Допис на facebook, 7 січня 2023 р.
- Перегляди: 259
Щойно нові окупанти прийшли на Буковину, як одразу заборонили всю вільну пресу, та серед них газету "Час". Проте навіть після закриття газети «Час» окупанти її боялися. А за зберігання старих номерів можна було потрапити до Сибіру. Що й сталося з чернівецьким євреєм Лазаром Готлібом.
- Перегляди: 217
Документи із архівів радянських спецслужб, які засвідчують реальне ставлення комуністичної влади до потреб інвалідів у післявоєнних Чернівцях.
Вже на початку березня 1945 року до Чернівецької області прибуло «на жительство» більше 1000 інвалідів війни, з яких у Чернівцях осіли 534. Частина з них прибули за своєю власною ініціативою, частину сюди відрядили різні радянські установи (напевно, щоб не муляли очі керівництву).
Здавалося, що радянська влада мала б створити гідні умови для проживання принаймні для інвалідів з числа офіцерів.
- Перегляди: 188
Прагнучи заручитися підтримкою місцевої української інтелігенції, радянська влада намагалася отримати підтримку від Ольги Кобилянської. Та «спалилася» на спробі її підкупу.
З метою прихилити на свій бік місцеву інтелігенцію, започаткувала видання щоквартального альманаху «Вільна Буковина», де планувалося друкувати твори буковинських письменників, до редколегії якого залучили Ольгу Кобилянську. Також утворили оргкомітет з відзначення 55-ї річниці її літературної діяльності, який мав розробити план урочистих заходів та приурочити їх до дня народження письменниці, 27 листопада, коли їй виповнилося 77 років.
- Перегляди: 194
Нині увага усіх українців прикута до Херсону. Відтак цікаві і кожні навіть найменші факти які пов’язують два регіони, Буковину та Херсонщину.
У поле зору випадково потрапив документ про одного мешканця Херсонщини, якого доля занесла на Буковину, на Путильщину. Оскільки йдеться про довідку Управління МГБ Херсонської області, яка зберігалася в Києві у справі з іншими документами з Херсону, то й на очі документ потрапив чисто випадково.
У документі доля людини, яка поєднала одразу цілу низку історичних подій та тенденцій як Херсонщини, так і Буковини.
- Перегляди: 143
Нині, в часи, коли значна увага суспільства прикута до діяльності УПЦ на території України та краю, згадаємо часи коли УПЦ робило лише перші кроки на теренах області.
Після того, як на початку вересня 1943 року за наказом Сталіна було створено «Російську православну церкву московського патріархату».
- Історія про радянське «найсмачніше морозиво» із Чернівців, через яке у травні 1949 року отруїлися тисячі людей
- Спроба єврейської громади Чернівців в 1946 р. організувати похорони німецького мила «RIF»
- Реакція в Чернівцях на події в Чехословаччині 1968 року: низка анонімних листівок
- Повний текст листа Симона Вайнінгера зі скандальними фактами ставлення до євреїв в 1944 році у Чернівцях
- Чернівецькі євреї після звільнення з концтаборів Трансністрії, 1944 р.