Кілька буковинських сторінок в історії Української Головної Визвольної Ради, 80-ту річницю створення якої відзначали буквально вчора.

Глибоко символічно, що цього дня – 15 липня – ми також відзначаємо День української державності, День хрещення Русі-України та День Святого Володимира.

Створена 15 липня 1944 року Українська Головна Визвольна Рада – український уряд, який мав би перейняти на себе владу у визволеній від німців та росіян Україні. Створення УГВР – черговий етап українського державотворення, в розвиток проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 року.

Проте як один, так і інший окупант не шукав порозуміння із місцевими українцями, прагнучи їх повністю підкорити.

Інформація про Українську Головну Визвольну Раду на Буковині з’явилася восени 1944 та взимку 1945 року. Відомо, що листівки від імені УГВР поширювали восени 1944 та взимку 1945 років повстанці на Садгірщині, такі листівки мав з собою Дмитро Козьменко - "Григор" під час ознайомчого рейду територією Бессарабії в січні 1945 року. Так само «Універсал УГВР», «Платформа УГВР» та «Звернення до червоноармійців» поширювали вояки буковинського відділу УПА під командуванням поручника „Перебийноса" під час пропаґандивного рейду впродовж 10-го листопада – 20-го грудня 1944 р. по гірській і прикарпатській частині Буковини. Відділ прорейдував Вижницьким, Вашковецьким, Черновецьким і Сторожинецьким районами.

Саме тоді радянським каральним службам на Буковині вдалося отримати ці листівки, і таким чином вони вперше дізналися про існування УГВР.

Зокрема, НКВД розробляло жителя села Чорногузи Вижницького району Прокопа МАЧЕКА на псевдо «НЕДОБИТИЙ». В процесі «розробки» його зв’язків в руки НКВД потрапили листівки УГВР – Універсал, Платформа та Звернення до червоноармійців.

НКВДисти, щоб зберегти конспірацію своїх дій, листівки не вилучили, а лише зняли з них копії, українською мовою, які і були відправлені Народному комісару Внутрішніх Справ УРСР Рясному в доповідній №13/5443 від «15» листопада 1944 року. При цьому у тексті повідомлення зазначалося, що листівки «видані новою політичною формацією українських націоналістів на останньому етапі боротьби за створення УССД – Українською Головною Визвольною Радою». Крім того, чернівецькі НКВДисти звертаються із запитом – надіслати на їх адресу орієнтування про УГВР, оскільки вона їм невідома.

Інформування, а також копії листівок, зберігаються в Чернівцях, у відділенні ГДА СБУ (Фонд ОББ. Справа № 2. Арк. 95-96).

Про значення створення УГВР повстанці пам’ятали постійно. У «Основних тезах щодо проведення пропагандистської роботи на Буковині», розроблених провідником Заставнівського Надрайону та одночасно провідником з пропаганди Буковинського окружного проводу "Кобзарем", надісланим районним та кущовим провідникам ОУН в області (листопад 1947 р.), зазначалося (текст, який добре б вивчити і нинішнім історикам, які ніяк не можуть назвати окупацію - окупацією):

«Популяризувати серед народу УГВР (Українську Головну Визвольну Раду), роз'яснювати, що УГВР утворилася у 1944 р. і є найвищим керівним органом українського народу на даний час, коли український народ бореться за своє звільнення. Вказати, що УГВР утворила український підпільний революційно-визвольний уряд та обрала Президента України. Таким чином, не Верховна Рада УРСР, а українська головна визвольна рада є нині парламентом – вищим органом влади українського народу, не зневажений зрадник ГРЕЧУХА, а президент УГВР є сьогодні єдиним керівником України та її народу, не Рада Міністрів УРСР, а генеральний секретар УГВР сьогодні є єдиним правдивим урядом України, не агент москаль ХРУЩЕВ, а голова генерального секретаріату УГВР є сьогодні прем'єром українського уряду, не агент МАНУІЛЬСЬКИЙ, а генеральний секретар закордонних справ УГВР є сьогодні міністром закордонних справ України».

І пізніше, у віснику окружної референтури пропаганди ОУН Буковини від 1 травня 1949 р. міститься окреме повідомлення «Про УГВР». Наведемо його повністю:

«Про УГВР

Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) - це Революційний Парламент і Уряд українського народу на час нашої визвольної боротьби. В склад УГВР ввійшли представники всіх українських земель і представники різних політичних партій. За своє завдання УГВР має керувати визвольною боротьбою українського народу на українських землях та репрезентувати цю боротьбу і вести визвольну акцію за кордоном, а після визволення України провести в Україні вільні демократичні вибори.

Для ведення закордонної роботи УГВР створила своє окреме Закордонне Представництво, яке діє за кордоном від осени 1944 р. За почином Закордонного Представництва УГВР створився 1946 р. Антибольшевицький Блок Народів (АБН). АБН - це союз усіх поневолених і загрожених Москвою народів для спільної боротьби з большевиками. УГВР - це єдиний український Провід, який веде певно український народу важких умовах шляхом збройної боротьби до перемоги, до побудови Української Самостійної Соборної Держави».

Постій, дня 1 травня 1949 р.
Буковинський Осередок Інформацій Організації Українських Націоналістів.
(документ зберігається у ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 25, арк. 274.).

Отже, нагадаємо прізвища керівників України, обраних 15 липня 1944 року:

Президент – Кирило Осьмак – колишній член Центральної Ради.

Віце-президенти – Василь Мудрий, Іван Гриньох та Іван Вовчук.

Уряд (Генеральний секретаріат) очолив Роман Шухевич, він же став і генеральним секретарем військових справ.

Генеральний секретар внутрішніх справ – Ростислав Волошин.

Генеральний секретар закордонних справ – Микола Лебедь.

Генеральний суддя – Ярослав Біленький.

Була в президії УГВР також жінка – ще один буковинський слід в історії УГРВ - буковинка Дарія Ребет-Цісик (псевдо «Орлян», «Роберт»).

Створення УГВР – визначний акт державотворення українського народу, чергове свідчення віковічних прагнень українців до власної державності. І поширення повстанцями інформації про її діяльність на Буковині важко переоцінити.

Оприлюднено: Допис на facebook, 16 липня 2024 р.