Знову про історичні аналогії між нинішньою війною та Другою світовою.

Нещодавно була піднята проблема: Чи підтримуєте обов'язкову (примусову) евакуацію населення з прифронтових територій «на нулі»?

Часто доводиться чути про цивільних, які відмовляються евакуюватись, разом з дітьми в нелюдських умовах переховуються в підвалах просто в епіцентрі бойових дій та обстрілів, гинуть десятками тисяч та стають жертвами російських окупантів.

Окрім того, подекуди сприяють окупантам, видають наші позиції та корегують обстріли, чекають окупантів та приміряють собі нові посади в окупаційній адміністрації.

Нагадаємо, що під час Другої світової подібне рішення вже приймалося, проте лише у 1944 році, коли фронт вже перебував на території Західної України. Директивою Ставки Верховного Головного Командування від 4 травня 1944 року запропоновано командувачам фронтів створити прифронтову смугу на глибині 25 кілометрів, на якій заборонити проживання та доступ на неї цивільного населення та до 20 травня виселити в тил за межі 25 кілометрової лінії від лінії фронту все цивільне населення.

На виконання цього рішення по всій Україні було відселено 351 тис.осіб. Лише на території Чернівецької області, яку фронт поділив мало не на половину, було відселено 17 тисяч родин із 38-ми сіл , або ж майже 57 тис. осіб. Виселення проводилося із 15 травня по 14 червня та затягнулося через відсутність транспорту.

Так що історичні приклади є. Можливо, і нашим військовим було б легше діяти знаючи, що поряд немає цивільних. Та й кількість жертв серед мирного населення знизилася б. Зрештою, кінцеве слово за військовими, та законодавцями

Документи зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ.

Опубліковано: Фейсбук, 7 липня 2022 р.