ПОВСТАНСЬКИЙ МАРТИРОЛОГ ЗАСТАВНІВЩИНИ

Шубранець

Село Брідок

БУРИК-ГУДИМА ВАСИЛИНА ІВАНІВНА, 1922  р.н., псевдо “Зірка”, село Брідок. В УПА з весни 1944 року, розвідниця і кур’єр. Загинула 19 березня 1945 року в селі Добринівці.

ЗАГАРА ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1913  р.н., село Брідок. В УПА з весни 1944 року. Загинув 1945 року в Дунаївцях Хмельницької області.

ГУЦУЛ ВАСИЛЬ, 1913  р.н., село Брідок. Діяв на теренах Заставнівщини, загинув 6 січня 1945 року в селі Брідок.

ІЛЮК ІВАН ТОДОРОВИЧ, 1925  р.н., село Брідок. В УПА з середини 1944 року, загинув 19 березня 1945 року в селі Добринівці.

КОТИК МАНОЛІЙ ПЕТРОВИЧ, 1911  р.н., псевдо “Максим”, село Брідок. В УПА з весни 1944 року. Брав участь в багатьох акціях на теренах Заставнівщини. Загинув 11 січня 1945 року в селі Брідок.

САДКІВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1927  р.н., псевдо “Тиміш”, село Брідок. В УПА з 1945 року, брав участь в багатьох акціях на теренах Заставнівського району. Загинув на початку липня 1947 року в селі Кадубівці.

ТАРАС ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ, 1911  р.н., псевдо “Кармелюк”, село Брідок. В УПА з 1943 року. Воював на теренах Галичини. Заарештований 1946 року, під час чого спробував застрелитися, але невдало. Відбував покарання в сталінських таборах Караганди.

ХАЛАТУРНИК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Сич”, село Брідок. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в 1944 році. Відбував покарання у Воркуті. Помер 1999 року в селі Брідок.

МІГАЙЧУК ОНУФРІЙ ІЛЛІЧ, 1921  р.н., село Брідок. Пропав безвісти.

ГРОМКО МАРІЯ АНДРІЇВНА, 1924  р.н., село Брідок. В УПА з 1945 року, розвідниця і медсестра. Заарештована 22 липня 1948 року. Засуджена на 25 років каторжних робіт. 

РОШКО ІВАН МАНОЛІЙОВИЧ, 1915  р.н., село Брідок. В УПА з 1944 року. Емігрував в Австралію.

ПІДЛУБНИЙ ВАСИЛЬ ГЕОРГІЙОВИЧ, 1905  р.н., село Брідок. В УПА з 1944 року. Емігрував у Францію.

МАЛИК ВАСИЛЬ, село Брідок. Очолював українську поліцію в селі Серафинці, співпрацював з УПА. Емігрував у Францію.

КУНИЦЬКИЙ МИКОЛА МАНОЛІЙОВИЧ, 1916  р.н., село Брідок. Загинув 1946 року в селі Брідок.

ПОКЛІТАР МАНОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, село Брідок. Заарештований 1947 року, закатований в Заставнівській тюрмі.

ФЕДОРЮК ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ, 1898  р.н., село Брідок. Заарештований у травні 1947 року. Закатова- ний в Заставнівській тюрмі.

ХАЛАТУРНИК ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1899  р.н., село Брідок. Заарештований в січні 1945 року. В травні цього ж року закатований у Чернівецькій тюрмі.

Село Кадубівці

РАВЛЕНЮК ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ, 1918  р.н., псевдо “Береза”, село Кадубівці. Національно свідомий українець. Притаманне почуття справедливості, людської гідності. Прямий, завжди приймав виважені рішення. В УПА з весни 1944 року, діяв на терені Заставнівщини. У 1945 році разом з ще двома вояками попав під облаву в рідному селі. Спробував на полі, за селом, підірватися гранатою, але вона не спрацювала. Заарештований і засуджений на 25 років каторжних робіт. Проживав і помер в Рогізні.

ЛУНИК МАРІЯ АФАНАСІІВНА, 1917  р.н., надрайонова “Леся”, село Кадубівці. Заарештована під час бою в Добринівцях 19 березня 1945 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

СОРОХАН ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, 1917  р.н., село Кадубівці. Брав участь в розгромі радгоспу на хуторі Йосипівка в 1946 році. Людина богатирського здоров’я. Заарештований 1947 року в хаті Ткачук Ганни. Засуджений на 25 років каторги. За два дні до звільнення при нез’ясованих обставинах його прив’язали до стовбура і перерізали пилою на пилорамі.

МЕЛЬНИЧЕНКО ГЕОРГІЙ АФАНАСІЙОВИЧ, 1914  р.н., псевдо “Юрко”-“Смілий”, село Кадубівці. Брав участь в багатьох акціях на терені Заставнівщини. Заарештований 1948 року за доносом у селі Веренчанка. Засуджений на 25 років каторжних робіт. Проживав на Уралі, де і помер.

БІДУЛЬКО ДМИТРО ІЛЛІЧ, 1927  р.н., село Кадубівці. Відносився до цивільної мережі. Заарештували 1946 року і забрали в Заставну. Там його дуже мордували, щоб виказав криївки, повстанців. Вбив Бідулька кадубовецький “ястребок” Дубецький Юрій Васильович. Втік з села, щоб уникнути помсти повстанців.

ПАЛІЙЧУК ГЕОРГІЙ, 1928  р.н., село Кадубівці. Діяв у цивільній мережі. Брав участь в розгромі йосипівського радгоспу. Заарештований 1947 року в рідному селі. Засуджений на 25 років каторжних робіт. Проживав і помер в Івано-Франківську.

СТРІЛЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1924  р.н., село Кадубівці. В УПА з весни 1944 року, брав участь в багатьох акціях. Заарештований 1947 року в рідному селі. Засуджений на 25 років каторжних робіт.

СЕВЕРИН ІВАН ЄВГЕНОВИЧ, 1928 року, село Кадубівці. Брав участь у розгромі йосипівського радгоспу. Заарештований 1947 року. Засуджений на 25 років каторжних робіт.

ШТОГРА ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1925  р.н., село Кадубівці. Брав участь в розгромі йосипівського радгоспу. Заарештований 1947 року. Засуджений на 25 років каторжних робіт. Проживав і помер у Чернівцях.

СЕМЕНЮК ДМИТРО, 1925  р.н., село Кадубівці. В УПА з весни 1944 року, брав участь в багатьох акціях. Загинув в одному з придністровських сіл району (вважають, що біля Дорошівців).

ШТОГРА АНДРІЙ, 1923  р.н., село Кадубівці. Воював у боївці разом з Равленюком В.О. Заарештований 1947 року, засуджений на 20 років каторжних робіт і 5 років позбавлення в правах.

ПЕТРЮК ІВАН ПЕТРОВИЧ, 1923  р.н., село Кадубівці. Член ОУН, розстріляний німцями на Східній Україні в 1942 році.

Село Васловівці

КАШКАВАЛ ПЕТРО ІВАНОВИЧ, 1918  р.н., село Васловівці. Це був розумний і національно свідомий чоловік. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Щоб уникнути переслідування, якось перебрався в Казахстан, але його вистежили і там. Засудили на 15 років каторжних робіт. Відбував покарання в Хабаровському краї, де і загинув.

ШЕВЧУК ІВАН ДМИТРОВИЧ, 1923  р.н., псевдо “Іскра”, село Васловівці. В У ПА з 1945 року. В 1946 році явився з повинною.

ШЕВЧУК ВІКТОРІЯ ДМИТРІВНА, 1921  р.н., псевдо “Вишня”, село Васловівці. Зв’язкова і розвідниця. Заарештована 1945 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ІВАНОВИЧ (по чоловікові ВИШИВАН) АКИЛИНА ІВАНІВНА, 1928  р.н., село Васловівці. Зв’зкова, друкарка. Заарештована 1949 року. Відбувала покарання в Караганді.

ВІРСТЮК ТАНАСІЙ ІВАНОВИЧ, 1916  р.н., псевдо “Хитролис”, село Васловівці. Діяв на теренах Заставнівщини, загинув 29 грудня 1944 року.

ПАПСЬКИЙ ГЕОРГІЙ, 1920  р.н., село Васловівці. Загинув 29 грудня 1944 року.

ІВАНОВИЧ МИКОЛА, 1922  р.н., село Васловівці. В УПА з 1944 року. Загинув 1945 року в підвалі Дмитрюка Матвія. Відмовився здаватися, тоді енкаведисти кинули в підвал гранату.

ШЕВЧУК ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ, 1928  р.н., село Васловівці. В УПА з 1944 року. Заарештували 1945 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

Село Самушин

ЗОРЯН ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, 1921  р.н., псевдо “Крук”, село Самушин. В УПА з весни 1944 року, активно діяв на теренах Заставнівщини. Стрілець Буковинського куреня УПА. Брав участь в багатьох акціях. Загинув 1947 року в рідному селі.

ДУМЕНКО (дівоче ЗОРЯН) ЄЛИЗАВЕТА ІВАНІВНА, 1916  р.н., псевдо “Марта”, село Самушин. В УПА з 1944 року, розвідниця. Заарештована у квітні 1945 року під час облави у Добринівському лісі. Засуджена на 20 років каторжних робіт. Покарання відбувала у концтаборах Воркута. Проживала у Херсоні, де й померла у 1996 році.

ДУМЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ, 1912  р.н., село Самушин. Великий патріот своєї землі. Загинув у травні 1944 року в селі Горошова Борщівського району. Там же на цвинтарі похований.

ВАКАРЮК ІВАН ГРИГОРОВИЧ, 1915  р.н., псевдо “Пугач”, село Самушино. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Заставнівщини, брав участь в багатьох акціях. Стрілець Буковинського куреня УПА. Загинув 11 січня 1948 року в селі Брідок, згорів у стодолі Шастала.

НЕБЕСНЮК ВАСИЛЬ ТОДОРОВИЧ, 1913  р.н., псевдо “Лис”, “Комар”, село Самушин. Стрілець Буковинського куреня УПА. Загинув у селі Бояни Новоселицького району. Прив’язали пораненого до коня і тягнули селом до сільради. Місце захоронення невідоме. 

РУСНАК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, 1914.  р.н., псевдо “Тур”, село Самушин. Загинув в селі Устя Борщівського району. Мертвого привезли у Заставну і кинули у глинище.

АНТОНЮК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ, 1927  р.н., псевдо “Байда”, село Самушин. Стрілець Буковинського куреня УПА. Загинув в селі Великий Кучурів. Місце захоронення невідоме.

АНТОНЮК ВАСИЛИНА СТЕПАНІВНА, 1929  р.н., село Самушин. В УПА з 1945 року, розвідниця. Заарештована 1946 року, засуджена на 20 років каторжних робіт.

ТИМЧУК МАНОЛІИ ІЛЬКОВИЧ, 1912  р.н., село Самушин. Пропав безвісти.

РУСНАК КОСТЯНТИН ТОДОРОВИЧ, 1920  р.н., село Самушин. 1940 року закатували в Заставнівській тюрмі. Дружина Марія принесла передачу, а їй показали тіло мертвого чоловіка. Примусили писати пояснення, що помер вдома від хвороби. Згодилася, щоб поховати чоловіка в селі.

ЛУЧИК ІВАН ІЛЬКОВИЧ, 1889  р.н., село Самушин. 1940 року закатований в Заставнівській тюрмі. Похований у Самушині.

ДУМЕНКО ДМИТРО АКСЕНТІЙОВИЧ, 1920  р.н., село Самушин. Загинув 1944 року в селі Онут.

Село Мосорівка

МАРІУЦА ІВАН КОСТЯНТИНОВИЧ, 1919  р.н., псевдо “їжак”, село Мусорівка. В УПА з 1944 року. Брав участь в багатьох акціях на теренах Заставнівщини. В 1944 році у Василеві під час облави прострілили плече. Заарештований і засуджений на 15 років каторжних робіт.

КУЗЯК МАНОЛІЙ ІВАНОВИЧ, 1921  р.н., псевдо “Плита”, село Мусорівка. В УПА з вересня 1944 року. Заарештований 1945 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

ТОФАН ДМИТРО ТОДОРОВИЧ, 1909  р.н., псевдо “Хрущ”, село Мусорівка. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований весною 1945 року в селі Зеленів Вашківського району і засуджений на 20 років каторжних робіт. Загинув у Норильських таборах в 1950 році.

БОГУЦЬКИИ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1922  р.н., станичний, село Мусорівка. В ОУН з 1939 року. Засуджений большевиками в 1939 році за перехід кордону і відправлений на будівництво Біломорканалу, повернувся в 1945 році. В цьому ж році примкнув до УПА, діяв у цивільній мережі, станичний. За доносом “Орлика” повторно заарештований у 1948 році. Засуджений на 25 років каторжних робіт. Звільнився у 1956 році.

БОГУЦЬКА ГАННА ВАСИЛІВНА, 1928 р.н., село Мусорівка. Діяла в цивільній мережі. Заарештована у 1947 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

БОГУЦЬКИЙ МАНОЛІЙ ТОДОРОВИЧ, 1901 р.н., село Мусорівка. Активний член ОУН, в УПА з весни 1944 року. Пропав безвісти у 1944 році.

ФЕДЮК МИКОЛА ІВАНОВИЧ, 1904 р.н., псевдо “Зозуля”, станичний, село Мусорівка. Заарештований 1946 року у криївці. Відбував покарання в сталінських таборах.

ФЕДЮК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, 1916 р.н., псевдо “Соловей”, село Мусорівка. Восени 1948 року прийшов до сестри своєї дружини. Хтось побачив і доніс. Хату оточили і він здався. Відсидів у сталінських таборах 25 років. 

ГРИГОРЕЦЬ МАНОЛІЙ ІВАНОВИЧ, 1921  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Галичини і Буковини. Заарештований у травні 1947 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

ФЕДЮК ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ, 1917  р.н., псевдо “Шпак”, село Мусорівка. В ОУН з 1938 року, в УПА з 1944 року, діяв на теренах Буковини і Галичини. У травні 1947 року підійшов до села, щоб відремонтувати черевики. Надіявся це зробити у хаті Сторожа Іллі. Вже звечоріло, коли наблизився до хати. Недалеко від хати оперуповноважений Савелій Ведерніков разом з трьома “ястребками” влаштував засідку. “Шпак” легенько постукав у вікно. Ведерніков у цей час пустив по ньому чергу з автомата. Поранений стрілець зміг ще дійти до городу, де застрелився, щоб не попасти в руки живим.

БОГУЦЬКИЙ МАНОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1905  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Заставнівщини, брав участь в багатьох бойових акціях. 1945 року загинув у селі Онут. Повстанці Богуцький Григорій, Богуцький Аксентій, Шевчук Манолій, Давидюк Манолій і Богуцький Манолій перебували в криївці (пивниці) Давидюк Марії. Під час чищення зброї спрацював по необережності не поставлений на запобіжник автомат, який прострелив Богуцькому Манолію ноги. Невдовзі розпочалася гангрена, від якої поранений помер. Поховали повстанця на городі Давидюк Марії.

КОМІСАРИК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1924  р.н., село Мусорівка. Діяв у цивільній мережі з 1947 року. Заарештований 1948 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

КОМІСАРИК МИКОЛА МАТВІЙОВИЧ, 1896  р.н., , село Мусорівка. Діяв в цивільній мережі. Заарештований 1948 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

БОГУЦЬКИЙ ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1916  р.н., псевдо “Чорнота”, село Мусорівка. Член ОУН з 1938 року. В 1940 році при спробі арешту втік. З 1941 року в загонах самооборони в Галичині, з 1943 року в УПА. У квітні 1947 року в селі Васловівці разом з десятьма повстанцями був оточений. На пропозицію здатися відповів: “Ніколи москалям не здамся”, - і підірвав себе гранатою.

ШЕВЧУК МАНОЛІЙ ТОДОРОВИЧ, 1912  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1945 року. Заарештований 1949 року, відбував покарання в сталінських таборах.

МАНЧУЛЕНКО ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1918  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1945 року. Заарештований 1948 року, відбував покарання в сталінських таборах. Звільнився в 1956 році. Від радості не витримало серце, помер.

ШЕВЧУК ДМИТРО ЙОСИПОВИЧ, 1918  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Заставнівщини і Галичини. Заарештований в листопаді 1945 року, відбував покарання в сталінських таборах.

БОГУЦЬКИЙ АКСЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1919  р.н., , село Мусорівка. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Галичини. Зумів уникнути арешту.

БОГУЦЬКИИ МАНОЛІЙ ТОДОРОВИЧ, 1901  р.н., село Мусорівка. Член ОУН. Заарештований 1944 року в лавах Червоної Армії. Загинув у сталінських концтаборах.

СКРИПИНЧУК ІВАН ІВАНОВИЧ, 1914  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Заставнівщини і Галичини. Заарештований 1946 року. Відбував покарання у сталінських таборах.

БЕНЮК ВАСИЛИНА ВАСИЛІВНА, 1920  р.н., псевдо “Ласичка”, село Мусорівка. В УПА з весни 1944 року, діяла на теренах Заставнівщини. Заарештована 1945 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

БЕНЮК АКСЕНІЯ ВАСИЛІВНА, 1922  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1944 року, розвідниця, кур’єр. Заарештована в 1945 році, відбувала покарання в сталінських таборах.

БЕНЮК МАРІЯ ВАСИЛІВНА, 1922  р.н., село Мусорівка. В УПА з 1944 року, розвідниця, кур’єр, брала участь в бойових акціях. Заарештована в 1945 році, відбувала покарання в сталінських таборах.

Село Товтри

НОВАКІВСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1925  р.н., , псевдо “Соловей”, село Товтри. 20 липня 1945 року, будучи пораненим, переховувався в підвалі господаря Німанського Миколи. Під час облави енкаведисти виявили криївку (вважають, що це зробила жінка Шиманського, щоб уникнути репресій). Новаківському запропонували здатися. Він вийшов з підвалу і сказав: “Кацапам живим не здамся. За Україну боровся - за неї хочу загинути!”. Підняв автомат і застрелився.

БОЙЧУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ, 1921  р.н., “Ворон”, село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. В 1945 році переховувався в рідному селі. Коли почалася . облава - вийшов за село. Під час перестрілки поранило і екнкаведистам вдалося його заарештувати. Загинув у сталінських таборах.

БОЙЧУК ГЕОРГІЙ СТЕПАНОВИЧ, 1925  р.н., село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. В 1946 році разом з братом переховувався у рідному селі. Коли почалася облава - вибігли за село. Під час перестрілки Василя поранило і його заарештували. Георгій сховався за хрест і відстрілювався. Потім зарився в купу гною, що там була, і його не знайшли. Згодом явився з повинною в органи НКВД. Ліквідований Службою безпеки УПА.

РУДЕЙЧУК ГЕОРГІЙ СТЕПАНОВИЧ, 1923  р.н., село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. В 1945 році явився з повинною в органи НКВД. Ліквідований Службою безпеки УПА.

ДАНИЩУК СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ, 1910  р.н., псевдо “Гамалія”, село Товтри. Одного дня 1946 року прийшов у село разом з охоронцем “Марком” - Бутук Георгій Дмитрович . Перебували в хаті Кіцан Євгенії. На зустріч з’явилися “Бігун” - Куруляк Василь і “Моряк” - Чорней Дмитро з Берегомета. Вони вбили Данищука Степана і Бутука Георгія, інсценізуючи напад енкаведистів.

ДОМЧУК ОЛЕКСІЙ ТОДОРОВИЧ, 1913  р.н., псевдо “Старий”, “Сокіл”, “Петренко”, “Назар”, село Товтри. Закінчив Чернівецьку гімназію, деякий час навчався у Чернівецькому університеті. В 1939-1944 роках проживав підпільно у Чорткові, брав участь в організації загонів самооборони та перших повстанських сотень. Провідник Чортківського округу у 1942-1944 роках. Окружний організаційний референт Проводу ОУН Буковини, брав участь у формуванні Буковинського куреня УПА. 13 листопада 1945 року прийшов у Товтри з двома охоронцями братами Бойчуками. Бойчуки пішли додому, а Домчук зупинився в хаті Грималюк Настасії. Існують дві версії загибелі повстанця. Нібито жителька села Фенюк Оксана, яка підійшла до хати, почула розмову в хаті Грималюк і по голосу впізнала Домчука. Послала сусідку у Заставну, щоб та викликала чекістів. Ті швидко прибули, оточили хату і постукали в двері: "Хозяйка, открой!”. Господиня перелякалася, ходила по хаті, примовляючи: “От тепер, діти, ми вже пропали”. Олексій тим часом квапився спалити документи, які мав при собі. Покінчивши з документами, виліз на горище і став відстрілюватися. Тоді енкаведисти запалили хату і крикнули: “Домчук, здавайся!”. Знали точно, що в хаті знаходиться саме Домчук. Олексій кинув у ворогів гранату, вистрибнув з палаючої хати і побіг через дорогу в кукурудзу, але зачепився за дріт і впав. У цей час по ньому випустили автоматну чергу. Смертельно поранений повстанець впав на землю. Він лежав поранений і просив води, але офіцер спішив стягнути з його руки золотий перстень. Хтось все-таки подав Олексію води і він тут же помер. Спочатку його поховали в кінці городу, а потім тіло викопали і забрали в Заставну. Місце захоронения залишається невідомим.

ЯЩУК СТЕПАН ОНУФРІЙОВИЧ, 1923  р.н., псевдо “Сокіл”, село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув 1945 року під час облави у добринівському лісі. Вбитий кулею агента НКВД “Байди”, родом з села Рокитне.

РУДЕЙЧУК ІВАН ТОДОРОВИЧ, 1924  р.н., псевдо “Гайворон”, село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув 1945 року у топорівському лісі.

ЦИГАНЧУК ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ, 1910  р.н., село Товтри. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий, переховував зброю. Видав Бамбуряк Филип. Заарештували 1947 року. Відбував покарання в Комі АРСР.

ЦИГАНЧУК ІВАН АНДРІЙОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Калина”, село Товтри. В ОУН з 1942 року, в 1942-1944 роках перебував в робочих батальйонах Румунії. Восени 1944 року примкнув до УПА. Брав участь в бойових акціях на теренах Заставнівщини в чоті “Юрася” - Майданського Костянтина, родом з Рогізни. В 1946 році явився з повинною, але поставив до відома “Скригуна”, начальника Служби безпеки. Таємно продовжував допомагати повстанцям продуктами, одягом тощо.

ДІДУХ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ, 1922  р.н., село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув 19 березня 1945 року в бою у селі Добринівці.

ДІДУХ ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ, 1926  р.н., псевдо “Граб”, село Товтри. Діяв на теренах буковинських Карпат і передгір’я. Загинув у селі Мілієве Вижницького району від руки “ястребка”.

РОМАНЮК ВАСИЛЬ ГЕОРГІЙОВИЧ, 1928  р.н., село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув в сталінських таборах.

БОЙЧУК ПЕТРУНЯ МИХАЙЛІВНА, 1928  р.н., псевдо “Лілія”, село Товтри. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Вислана разом з сім’єю на Урал.

БОЙЧУК (дівоче РУДЕЙЧУК) ТЕТЯНА ТОДОРІВНА, 1926  р.н., псевдо “Генька”, село Товтри. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова, розвідниця. Заарештована в лютому 1946 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

БОЙЧУК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ, 1923  р.н., село Товтри. Діяв в цивільній мережі, станичний. Заарештований 1947 року і засуджений на 25 років каторжних робіт. 

ГОЛОВАТЮК ВАСИЛЬ, 1924  р.н., село Товтри. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Стрілець боївки “Микити”. Загинув у 1945 році.

РУДЕЙЧУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ, 1903  р.н., псевдо “Ворон”, село Товтри. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований 1945 року. Відбував покарання в сталінських таборах.Там найвірогідніше тіло закопали в глинищі. Місце захоронення в даний час невідоме. Друга версія пов’язана з підступністю “Бігуна”, який уже був завербований органами НКВД. Є сумнів, що жінка (її поспішно ліквідував Куруляк) вночі йшла 3-4 кілометри аж до Заставни в НКВД. Хата була підпалена бензином ще до того, як приїхали енкаведисти з районного центру. Могилу батька відшукує син Олішевський-Домчук Іван Олексійович, який проживає в селі Росохач Чортківського району. Місце захоронення Домчука Олексія по сьогоднішній день невідоме.

Село Дорошівці

БУЗИНСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ, 1921  р.н., псевдо “Микита”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини і Галичини. Стрілець Буковинського куреня. Учасник багатьох бойових акцій. Загинув 1946 року в селі Шиківці Заліщицького району. Опинившись відрізаним від своїх, вистрілявши набої, важкопоранений, останнім набоєм застрелився. Місце поховання невідоме.

АНТОНЮК ГРИГОРІЙ ГНАТОВИЧ, 1919  р.н., псевдо “Мороз”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року. Брав участь в багатьох бойових акціях. Загинув 1948 року в селі Самушин, підірвавши гранатою себе і ворогів, що його оточили. Місце поховання невідоме.

ПАНЬКІВ ІЛЛЯ ВАСИЛЬОВИЧ, 1927  р.н., псевдо “Хмара”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Вірив, що через боротьбу Україна здобуде волю. Любив наспівувати слова пісні: “Для тебе живемо, Вкраїно, і волю здобудемо тобі”. Загинув у грудні 1945 року під час облави в рідному селі. Тіло привезли в Дорошівці на впізнання. Мама сказала, що це не її син. Але один із жителів села Війчук заперечив - це її син, Паньків Ілля. Вночі повстанці знищили його і всю сім’ю, окрім дітей.

КУРУЛЯК ІЛЛЯ МИКОЛАЙОВИЧ, 1928  р.н., псевдо “Гіпій”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув у 1946 році від руки брата Василя.

КУРУЛЯК ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, 1925  р.н., псевдо “Сагайдачний”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув у 1946 році від руки брата Василя.

КУРУЛЯК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1926  р.н., псевдо “Бігун”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року. Спочатку діяв в Галичині, а потім перебрався на Заставнівщину. Був учасником рейду в Карпати. Відігравав активну роль в повстанському русі на Заставнівщині. В 1947 році явився з повинною в органи НКВД. Так само активно допомагав карателям знищувати повстанців. Завдав дуже багато шкоди повстанському руху.

ГАЙДЕЙ ТОДОР ІВАНОВИЧ, 1923 р.н., псевдо “Когут”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув 1946 року в селі Самушин під час облави. Тіло привезли в Заставну, де закопали в окопах над ставами.

АНАКА ІЛЛЯ ПЕТРОВИЧ, 1925  р.н., псевдо “Карпо” (“Пястук”), село Дорошівці. В 1945 році поранений приїхав з фронту у відпустку і примкнув до УПА. Загинув цього ж 1945 року в одному з боїв.

КУРУЛЯК МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ, 1922  р.н., село Дорошівці. В 1941 році пішов в Галичину (Заліщики), де формувалися загони самооборони з буковинців. Воював в УПА на Волині. Емігрував у Канаду.

КУРУЛЯК ГЕОРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ, 1925 р.н., псевдо “Пік”, село Дорошівці. Кущовий, діяв на теренах Заставнівщини. 20 жовтня 1946 року в селі Брідок біля хати, де мала відбутися зустріч, енкаведисти зробили засідку. На неї наткнувся кущовий “Пік”. Його схопили так швидко, що він не мав часу вистрілити. Один впіймав за горло, а інші стали в’язати руки. В цю мить він вирвав руку, вихопив з-за пояса пістолет, застрелив двох, а третього важко поранив. Поки отямилися решта і відкрили вогонь, кущовий “Пік” зник у темряві. Загинув на початку липня 1947 року в селі Кадубівці. Група повстанців з шести чоловік була оточена в стодолі Марусика Дмитра. Відмовилися здатись і підірвали себе гранатами, в тому числі і кущовий “Пік”.

БУТУК ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ, 1920  р.н., псевдо “Максим”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Галичини і Заставнівщини, охоронець організаційного референта Проводу ОУН Буковини “Петренка” - Домчука Олексія Тодоровича. Загинув 1946 року в хаті Кіцан Євгенії.

БУТУК ГРИГОРІЙ ДМИТРОВИЧ, 1919  р.н., псевдо “Марко”-“Карпо”, кущовий проводу ОУН, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Галичини і Заставнівщини. Підступно вбитий агентами УМГБ у 1946 році.

КРЕЙТОРИК АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ, 1924  р.н., псевдо “Грізний”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Заставнівщини, брав участь в багатьох бойових акціях. Стрілець Буковинського куреня. Загинув у червні 1947 року в селі Кадубівці. Тіло вбитого забрали в Заставну і прикопали в глинищі.

ГАЙДЕЙ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1919  р.н., псевдо “Лев”-“Месник”, село Дорошівці. Біля труни Дмитра Звізди присягнув, що буде боротися проти всіх окупантів, щоб здобути Самостійну Українську державу. Районний провідник ОУН з 1941 року, вів велику агітаційно-пропагандистську роботу. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Свою останню ніч, з 22 на 23 лютого 1948 року, Гайдей, разом з охоронцями “Білим” і “Грізним”, ночував в селі Звенячин у домі Ткачука Бориса Ілліча. “Білий” залишається в Звенячині, а “Лев” і “Грізний” відправляються в село Хрещатик. Звідси “Лев” посилає “Грізного” з донесенням у село Репужинці, а сам переховується в хаті Смука, де проживала одинока бабка. Там його підстеріг таємний агент НКВД, секретар комсомольської організації Слободян Іван Тодосійович. За його доносом із Заставни прибуло дві машини солдатів НКВД і на підводах “ястребки”. Село і хату оточили, запропонували здатися, але “Лев” став відстрілюватися. Він вибіг з хати і, відстрілюючись, став відступати до Дністра. Після того, як кулеметною чергою поранили в живіт, застрелився власного кулею. Мертвого роздягнули до білизни і відвезли до району. Секретар райкому партії Місюренко штовхав труп ногами і приговорював: “Оцей шастався по всіх закутках району”. Після довгих знущань труп вдягнули в німецьку форму, на груди начіпляли німецьких орденів і так сфотографували. Але без руки, бо при знущанні її відірвали. Місце захоронення Гайдея Григорія Васильовича невідоме. Про цю подію розповідає жителька села Звенячин Ткачук Орися Степанівна, 1925 року народження: “Лев” з двома охоронцями прийшов до нашої хати ввечері 22 лютого 1948 року. Він і раніше часто ночував у нас. За домовленістю, біля хати завжди на ніч клали драбину, по якій повстанці вибиралися на горище стайні, а звідти спускалися вниз, де в соломі спали. Але цього разу ніщо не віщувало, що це буде остання ніч для “Лева”. Я приготувала нехитру вечерю, хлопці поїли і рано лягли спати. Видно, стомилися. Рано-вранці “Лев” і “Грізний”, нашвидкоруч поснідавши, кудись пішли (пізніше виявилось, що у Хрещатик). Під обід з протилежної гори залунала стрілянина: то вів нерівний бій “Лев”, в якому він геройськи загинув. Через годину приходить стривожений тато і говорить: ”Орисю, ми “погоріли”. У Хрещатику “Лева” забили, щось треба робити”. Він ще не усвідомив, що мертві не говорять і з боку “Лева” небезпека нам не загрожувала. Накликати біду міг тільки повстанець “Білий”, котрий знаходився в хаті. Йому негайно треба було покинути не тільки нашу оселю, а й село. Він уважно вислухав татову розповідь і попросив не панікувати. Татові наказав зробити в задній стінці стодоли отвір, а мені - приготувати на дорогу якісь харчі. Не гаючи часу ввійшов у стайню, звідти перебрався в стодолу, а далі через пролом городами подався в бік села Прилипче. За зв’язок з повстанцями у грудні 1948 року був заарештований мій чоловік Ткачук Борис Ілліч, якого совєти Засудили на 25 років каторжних робіт. Крім нього, за цією самою статтею відбували покарання в сталінських таборах також Лисюк Петро Дмитрович, Лисюк Михайло Дмитрович, Ткачук Степанія Іллівна, Лопушанський Степан Васильович, Проданик Ганна Андріївна, Проданик Дмитро Андрійович”.

БУЗИНСЬКА (дівоче КАРМАЗИНЮК) ПАРАСКА ІВАНІВНА, село Дорошівці. В УПА з 1944 року. Спочатку діяла в цивільній мережі як розвідниця і зв’язкова. Входила в Службу безпеки УПА.

ПРОЦИШИН МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Вітер”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Галичини. Стрілець Буковинського куреня. 8 листопада 1948 року, оточений у криївці в селі Касперівці (урочище “Гора-Долина”), застрелився. Мешканці села поставили йому біля церкви пам’ятний знак.

ХАЛУС ІВАН ПЕТРОВИЧ, 1924 року, вчитель, псевдо “Сулима” (або “Хоменко”), село Дорошівці. В УПА з січня 1945 року. Стрілець Буковинського куреня. Час і місце загибелі невідомі.

ДУНІВСЬКИЙ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ, 1922  р.н., село Дорошівці. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув у березні 1945 року у бою з енкаведистами в селі Дорошівці.

НУЦУЛЯК ГЕОРГІЙ ПЕТРОВИЧ, 1905  р.н., псевдо “Криворіг”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року, брав участь в багатьох бойових акціях на Заставнівщині. Загинув в кінці 1946 року в Бедриківцях Заліщицького району.

НУЦУЛЯК ГЕОРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ, 1905  р.н., село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини і Галичини. Загинув 1948 року у селі Кадубівці. Місце поховання невідоме.

МАЦКУЛЯК ВАСИЛИНА ІВАНІВНА, 1901  р.н., псевдо “Хитра”, село Дорошівці. В оунівському підпіллі з 1941 року. В УПА з 1944 року, діяла в цивільній мережі. Заарештували в 1945 році і закатували в Чернівецькій тюрмі. Місце поховання невідоме.

ГИРЧАК ГЕОРГІЙ ФЕДОРОВИЧ, 1906  р.н., псевдо “Граб”, село Дорошівці. В січні 1945 року приїхав додому за станом здоров’я з діючої Червоної Армії. Примкнув до повстанців. В цьому ж році, хворого на тиф, заарештували в рідному селі. За вироком військового трибуналу 31 грудня 1945 року розстріляли в Чернівецькій тюрмі. Місце поховання невідоме.

АНТОНЮК ВАСИЛЬ ГНАТОВИЧ, 1928  р.н., псевдо “Вітер”, село Дорошівці. В УПА з 1945 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований 1947 року під час облави. Закатований у Заставнівській тюрмі.

ТОМКО МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА, 1909  р.н., село Дорошівці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Заготовляла для повстанців продукти харчування та одяг. Заарештована 1945 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ПАНЬКІВ МАРІЯ ТОДОСІЇВНА, 1911  р.н., псевдо “Комарка”, село Дорошівці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Заарештована 1948 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ПАНЬКІВ ГАННА ІВАНІВНА, 1914  р.н., село Дорошівці. Діяла в цивільній мережі. Збирала продукти, одяг і разом з Томко Марією переправляли під Погорілівку, а також розвідувальні донесення. Заарештована 1947 року. Дуже катували у Заставнівській тюрмі. Відбувала покарання в сталінських таборах. Повернулася додому калікою - відмовляли ноги.

МАРЧУК МАРІЯ ІВАНІВНА, 1924  р.н., село Дорошівці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Надавала велику допомогу повстанцям. Заарештована 1945 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

МІГАЙЧУК ВАСИЛИНА ВАСИЛІВНА, 1920  р.н., село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяла на теренах Заставнівщини, брала участь в бойових акціях, зв’язкова, розвідниця. Заарештована на початку 1947 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ПАВЧУК ПЕТРО ІВАНОВИЧ, 1913  р.н., псевдо “Шпак”, село Дорошівці. Знаходився в загоні “ястребків” і допомагав повстанцям. Брав участь в ліквідації голови сільради Харюка. Заарештований 1948 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

СКИБІНСЬКИЙ МИХАЙЛО ГЕОРГІЙОВИЧ, 1919  р.н., псевдо “Залізняк”, село Дорошівці. В УПА з 1944 року. Стрілець Буковинського куреня. Заарештований в 1945 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

МІГАЙЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, 1920  р.н., село Дорошівці. Воював на совєтсько-німецькому фронті, після демобілізації примкнув до УПА. Заарештований в 1945 році і в цьому ж році, 30 грудня, розстріляний в Чернівецькій тюрмі.

ГРИГОРОВИЧ МАРІЯ, 1926  р.н., село Дорошівці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова, розвідниця. Заарештована в 1946 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

НУЦУЛЯК ГАННА МИХАЙЛІВНА, 1920  р.н., село Дорошівці. В УПА з 1944 року, діяла на теренах Заставнівщини, брала участь в бойових акціях. Заарештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах. Повернулася додому калікою.

ГОРДІЦА МИХАЙЛО ОНУФРІЙОВИЧ, 1908  р.н., село Дорошівці. Член ОУН. 26 червня 1941 року заарештований за націоналістичну діяльність. Загинув на залізничному мосту Кострижівка - Заліщики на початку липня 1941 року.

АНАКА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, 1907  р.н., село Дорошівці. Заарештований 25 червня 1941 року. Доля невідома.

ГАБУРА АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1911  р.н., село Дорошівці. Член ОУН. Заарештований 25 червня 1941 року за націоналістичну діяльність. Загинув на залізничному мосту Кострижівка - Заліщики на початку липня 1941 року.

АНАКА СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1909  р.н., село Дорошівці. Член ОУН. Заарештований 25 червня 1941 року за націоналістичну діяльність. Загинув на залізничному мосту Кострижівка - Заліщики на початку липня 1941 року.

ЗВІЗДА ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ, 1915  р.н., псевдо “Довбуш”-“Орлик”, село Дорошівці. Закінчив гімназію в Яссах, навчався в Празькій духовній семінарії. Був директором школи у селі Василів. Член ОУН з 1937 року, заступник Голови Крайового Проводу ОУН Петра Войновського. Надавав допомогу у створенні осередків ОУН в селах Заставнівського району. В 1937 - 1941 роках (за румунів і совєтів) перебуває у глибокому підпіллі. На початку липня 1941 року, коли у Львові, ЗО червня, був проголошений “Акт відновлення Української Держави”, Звізда проводить в селах Заставнівщини мітинги (віче). Роз’яснює політику ОУН і змальовує ситуацію, що склалася в Україні. Трагічний інцидент стався в селі Вербівці. Під час виступу жителька Шеленко Василина, мама комуніста, кричала і обзивала Звізду брехуном. Люди намагалися її заспокоїти, але вона не вгавала. Зі злістю вигукнула: “Які пішли, такі й прийшли!” Обурений і знервований, Звізда дістав револьвер і застрелив жінку. Краплі крові бризнули йому на руку, після чого він про- мовив: “Це поганий знак”. Слова виявилися пророчі. На початку липня 1941 року повернулася румунська адміністрація, стала відновлювати старі порядки. Звізда Дмитро відкрито зняв з примарії румунський прапор, кинув на землю і витер в нього ноги. Жандарми заарештували його і кинули у підвал, тяжко били. Допомагали катувати і жителі села Вигнан Микола та Дедецький Зігмунд, зламали Дмитру руку. Напівживого повезли за село. Йому ще вистачило сил стрибнути з воза, кинутися до Дністра, щоб втекти вплав через річку. Кати стали стріляти і вбили Дмитра. Пізніше нарахували в ньому 46 куль. Щоб заховати сліди злочину, тіло вкинули у річку. Надіялися, що вода віднесе його далеко вниз, але вона викинула його на берег. Наступного дня жителі знайшли мертве тіло на березі Дністра і поховали на цвинтарі.

ГЛУШКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ, 1927  р.н., село Дорошівці. Палкий прихильник ОУН. Улюбленець повстанців, мав багато друзів, сміливий і відважний, в усьому хотів бути першим. Вірив, що українці здобудуть незалежність України. Загинув влітку 1945 року в бою біля села Зозулинці. Місце поховання невідоме. Батька, старшого та молодшого братів вивезли до Сибіру, де вони загинули.

АНАКА ТОДОР ПЕТРОВИЧ, 1928  р.н., село Дорошівці. Діяв в цивільній мережі, заарештований 1946 року. Під час слідства помер у Чернівецькій тюрмі.

ЗИМАЙЛО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1923  р.н., село Дорошівці. Відважний стрілець УПА, загинув у червні 1947 року в бою біля села Мусорівка.

РОМАНЧУК ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ, 1927  р.н., село Дорошівці. Діяв в цивільній мережі, засуджений на 25 років каторжних робіт. В концтаборах загинув.

Село Горошівці

ДАСКАЛЬЧУК ПАРАСКА МИКОЛАЇВНА, 1921  р.н., псевдо “Береза”, село Горошівці. Діяла в цивільній мережі, станична. Переховувала зброю, збирала продукти харчування, ліки, давала сховок повстанцям. У лютому 1945 року направила двох зв’язкових-жінок в село Добринівці. Ті перед селом зустріли “ястребків”, які возом виїхали з Добринівців. Вони запримітили, що жінки одягнуті в одяг, не характерний для сіл Горошівці і Добринівці. їх заарештували і стали бити. Одна з них, Вікторія, призналася, що їхнім провідником була Даскальчук Параска. Ця зрада коштувала станичній 10 років каторжних робіт. Відбувала покарання у Воркуті.

ГУЦУЛ МАРІЯ ВАСИЛІВНА, 1923  р.н., село Горошівці. Діяла в цивільній мережі. До повстанського руху примкнула за порадою станичної Даскальчук Параски. Прала повстанцям білизну, передавала в ліс продукти та різні донесення. Заарештована 27 травня 1945 року. Зрадив повстанець “Кліщ”, який перед цим привів до Марії зв’язкову “Марту”, хвору на тиф. Протягом ночі “Марту” перевели до хати Грумези, але про це не знали ні Гуцул Марія, ні “Кліщ”. Пізніше “Марту” видала жителька Дерда. Хвору жінку заарештували і забрали в Заставну. Гуцул Марію на слідстві били сильно і жорстоко: руками, ногами, шомполом так, що розбили тазову кістку. Засудили на 10 років. Відбувала покарання на Уралі і в Комі АРСР. Особистий номер 117.

ВОРОНЮК МАРІЯ ВАСИЛІВНА, 1917  р.н., село Горошівці. Діяла в цивільній мережі, надавала допомогу повстанцям. Заарештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

МЕЛЬНИЧУК МАРІЯ, 1914  р.н., село Горошівці. Діяла в цивільній мережі, станична. Заарештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ШЕРШЕНЮК ПАРАСКА КОСТЯНТИНІВНА, 1923  р.н., псевдо “Мишка”, село Горошівці. Діяла в цивільній мережі, станична. Заарештована в 1945 році. Відбувала по- карання в сталінських таборах.

Село Добринівці

МАЦІБОРСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1923  р.н., псевдо “Буковинець”, село Добринівці. Член ОУН з 1938 року. В УПА з квітня 1944 року, діяв на теренах Галичини і Заставнівщини. Заарештований на початку серпня 1945 року. Відбував покарання в місті Інта Комі АРСР.

ДРОБОТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, 1921  р.н., псевдо “Прибушенко”, село Добринівці. Член ОУН з 1938 року. В УПА з квітня 1944 року, діяв на теренах Галичини і Заставнівщини. Заарештований в червні 1945 року на Львівщині. Відбував покарання в сталінських таборах. Повернувся і проживав у місті Чернівці.

ДРОБОТ ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ, 1924  р.н., село Добринівці. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Мав з братом криївку, викопану вдома у стодолі. Влітку 1944 року під час облави був заарештований за доносом сусідів. Відбував покарання в сталінських таборах, де і загинув.

ДРОБОТ МИКОЛА ІЛЛІЧ, 1923  р.н., село Добринівці. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Мав з братом криївку, викопану вдома у стодолі. Влітку 1944 року під час облави був заарештований за доносом сусідів. Відбував покарання в сталінських таборах, де і загинув.

ДАРІЙЧУК ІВАН СОФРОНОВИЧ, 1914  р.н., псевдо “Ліс”, село Добринівці. Член ОУН з 1938 року. В 1941 році, при спробі арешту румунами, втік в Галичину. До весни 1944 року знаходився в селах Горошова та Устя. Брав участь в багатьох бойових акціях на теренах Галичини і Заставнівщини. Був поранений в руки і ноги. В липні 1947 року хворів на тиф. Відлежувався в печері, що знаходилася в полі. Вона досить простора і суха, схована від сторонніх очей кущами терену і бузини. Брат і сестра таємно приносили їжу і залишали біля кущів. Іван забирав її так, щоб ніхто його не бачив. Проте не вберігся. Вранці спустився до потічка, щоб помитися, і не запримітив людей, які вже виїхали в поле. Саме вони дали знати в сільраду, а звідти в Заставну. Невдовзі прибула машина з енкаведистами. Іван пробував втекти, але після хвороби ноги не слухалися. Випущена автоматна черга по ногах поклала його на землю. За печеру вороги не знали. Вночі брат Микола приніс із печери мішок з паперами, документами. Вважають, що то був повстанський архів. Мама до ранку все спалила - боялася, що ці папери можуть зашкодити сину або й іншим людям. Івана вилікували і почалися допити. Його били люто і жорстоко, не дивлячись на те, що він тільки-но вилікувався від ран і тифу. Два слідчі б’ють і питають: “3 ким і де був?”. “Там мене тепер нема”, - відповідає.
-    Хто давав їсти?
-    Крав у людей.
Від таких відповідей слідчі шаленіли ще дужче і били на повну силу. “Думаєш, що буде вільна Україна?” - зловтішно питають. “Буде, як завтра”, - переконливо відповідає Іван. Били, поки не втрачав свідомість. Відливають водою і знову питають: “І синьо-жовтий прапор буде?”. “Він також буде”, - не здається Іван, знову втрачаючи свідомість. На допитах тримав себе стійко і з гідністю, в непорушність національної ідеї вірив до кінця. Ніякі тортури не могли зламати його волю. Вирок суду був максимальний - 25 років каторги і 5 років позбавлення в правах. Відбував покарання в сталінських таборах. Відсидів 13 років. Проживав у молдавському місті Бендери.

РОГОВИК ТАНАСІЙ АКСЕНТІЙОВИЧ, 1919  р.н., , псевдо “Бурий”, село Добринівці. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештували в 1947 році пораненого в Чорному лісі. Відбував покарання в сталінських таборах, де і загинув.

ДАРІЙЧУК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА, 1902  р.н., псевдо “Липа”, село Добринівці. Член ОУН з 1938 року. Діяла в цивільній мережі, станична. Повстанці її любовно називали “наша мамка”. Заарештована в 1945 році за доносом. Відбувала покарання в сталінських таборах.

РЯБКО МАРІЯ МИКОЛАЇВНА, 1912  р.н., псевдо “Калина”, село Добринівці. Діяла в цивільній мережі, надавала повстанцям притулок. Заарештована восени 1947 року. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ПОБІГУШКА МАНОЛІЙ ІВАНОВИЧ, 1925  р.н., село Добринівці. Член ОУН з 1938 року. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в 1946 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

РЯБКО ІВАН ІЛЛІЧ, 1925  р.н., село Добринівці. В У ПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований влітку 1947 року. Відбував покарання в сталінських таборах, де і загинув.

ЛАВРУЩАК ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ, 1914  р.н., село Добринівці. В УПА з квітня 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований 1948 року в рідному домі. Відбував покарання в сталінських таборах.

КАПЛУН ТАНАСІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ, 1927  р.н., село Добринівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Хворів на туберкульоз. Переховувався, помер в 1948 році.

ОСАДЧУК МИКОЛА ГЕОРГІЙОВИЧ, 1909  р.н., псевдо “Гербась”, село Добринівці. Член ОУН з 1938 року. Заарештований в 1940 році за націоналістичну діяльність. Розстріляний в липні 1941 року в Молдавії під час етапування з Чернівецької тюрми. Місце загибелі невідоме.

МІГАЛЕСКУЛ ВАСИЛЬ МАНОЛІЙОВИЧ, 1925 р.н., село Добринівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. В 1946 році явився з повинною, видавав людей.

МІГАЛЕСКУЛ МИКОЛА ІВАНОВИЧ, 1924 р.н., село Добринівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув в липні 1944 року в Корниловому лісі (біля Добринівців).

МІГАЛЕСКУЛ ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ, 1928  р.н., село Добринівці. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований у 1947 році в рідній хаті. За комином печі був облаштований лаз із виходом в город. Скористатися не зміг, бо хату оточили енкаведисти. Відбував покарання в сталінських таборах.

ПАЛІЙЧУК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, 1892  р.н., псевдо “Орел”, село Добринівці. Засновник осередку ОУН в 1938 році. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в 1944 році. Пропав безвісти в сталінських таборах.

ДРОБОТ МИКОЛА ІЛЛІЧ, 1923  р.н., село Добринівці. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в 1944 році. Пропав безвісти в сталінських таборах.

ДРОБОТ ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ, 1924  р.н., село Добринівці. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в 1944 році. Пропав безвісти в сталінських таборах.

ЧОРНА ГАННА ІЛЛІВНА, 1920  р.н., псевдо “Ліщина”, село Добринівці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Заарештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ГАЛИНОЗОВСЬКА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА, 1913  р.н., псевдо “Краля”, село Добринівці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Арештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах

Село Вербівці

ЧАЙКА ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ, 1925  р.н., село Вербівці. Діяв в цивільній мережі: зв’зковий, розвідник, забезпечував повстанців продуктами і криївками. Заарештований в 1947 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

РОЇК ІВАН ЙОРДАКІЙОВИЧ, 1928  р.н., село Вербівці. Діяв в цивільній мережі. Заарештований в 1947 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

Село Шубранець

КАНТИМІР ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1922  р.н., , псевдо “Остап”, “Деркач”, “Денис”, село Шубранець. Районний провідник. Один з організаторів повстансько- го руху в рідному селі і районі. 8 березня 1948 року в селі Старосілля (Мамаївці) Кіцманського району в бою з енкаведистами був тяжко поранений. Куля попала в потилицю і вийшла на кінчику носа. Заарештували, вилікували і засудили на 25 років каторги з резолюцією: “Использовать только на тяжелейших работах”. Відбував покарання в норильських таборах. Помер в середині 80-х років у Кривому Розі.

МАГАЛЕВИЧ ГЕОРГІЙ ТИМОФІЙОВИЧ, 1920  р.н., псевдо “Лев”, село Шубранець. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Кіцманщини і Заставнівщини. Загинув 1945 року в селі Гаврилівці Кіцманського району. Енкаведисти зв’язали його колючим дротом і повісили, щоб настрахати населення. Коли на шию накинули петлю - Георгій вигукнув: “Я гину за Україну!”.

МАГАЛЕВИЧ СЕНЕФТА ТИМОФІЇВНА, 1914  р.н., псевдо “Марта”, село Шубранець. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова і розвідниця. Заарештована 1945 року при переводі пораненого повстанця з Стрілецького Кута в Шубранець. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ДМИТРЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, 1923  р.н., псевдо “Скорий”, село Шубранець. Діяв на теренах Заставнівщини, брав найактивнішу участь в бойових акціях. В 1949 році явився з повинною в органи НКВД. Видав багато людей, чим завдав повстанському руху великої шкоди.

ГИРЮК ДМИТРО ПЕТРОВИЧ, 1924  р.н., псевдо “Орел”, село Шубранець. Організатор руху опору в селі і на Буковині. В 1942 році призначений провідником Чернівецької ОУН. 1943 року сигуранца заарештувала і засудила на 10 років. Перебував в румунській тюрмі.
В 1944 році совета в’язнів румунських тюрем запроторили в сталінські табори. Відбував покарання там і Гирюк Василь.

РАДИШ (ПРИЦЕПА) ЄВГЕНІЯ ІВАНІВНА, 1921  р.н., псевдо “Чайка”, село Шубранець. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Заарештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

РАДИШ ДМИТРО ЙОСИПОВИЧ, 1928  р.н., село Шубранець. В УПА з 1944 року. Діяв у цивільній мережі, доставляв повстанцям продукти харчування. Заарештований 26 жовтня 1944 року за доносом Шкрети Івана, хлопця одинадцяти років. Сім’ю Шкретів заарештували через те, що в їх хаті перебували повстанці. Івана примусили говорити, заклавши пальці між двері. Засудили Радиша на 10 років. Покарання відбував з малолітніми в Кемерово - 6 років і в Караганді - 4 роки. Особистий номер 1Р83. Звільнений згідно з Указом від 24 квітня 1954 року, який передбачав амністію особам, що скоїли злочин в малолітньому віці. Фактично відсидів усі 10 років. 
Вірш, присвячений побратиму по сталінських таборах, Радишу Дмитру Йосиповичу.

В неволі я тебе зустрів, - 
Не міг я думать навіть в сні,
Що я зустріну з Буковини
І буде другом він мені.
Єдині думи нас зріднили,
Одна біда давить-пестить.
Одні бажання в нас безмежні:
Катам за муки відомстить.
Вже вся кипить в нас кров,
Прийде пора - гармати заговорять.
І в смертний бій підем ми знов,
І від Кубані аж до Сяну Встане зневірений народ.
Мисюк Микола,
Волинська область, с. Відуть 1952 рік

БУРАКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИРОНОВИЧ, 1926  р.н., село Шубранець. В 1944 році мобілізований на радянсько-німецький фронт. Демобілізувався в 1946 році. Вдома в УПА завербував його Кантимір Василь. Діяв в цивільній мережі. Заарештований в 1948 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

ІЛАЩУК ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ, 1911  р.н., село Шубранець. Діяв в цивільній мережі: переховував повстанців, діставав продукти, зброю. Заарештований в 1947 році. Відбував покарання у Воркуті.

РАДИШ ВАСИЛЬ ДЕНИСОВИЧ, 1913  р.н., село Шубранець. Діяв в цивільній мережі разом з Ілащуком Василем. Доставляв повстанцям продукти, зброю, розвідувальну інформацію. Заарештований в 1951 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

САВРІЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ, 1921  р.н., село Шубранець. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий, розносив листівки. Заарештований в 1949 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

КОСТЮК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1921  р.н., село Шубранець. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Заставнівщини, учасник багатьох бойових акцій. Загинув 19 березня 1945 року в селі Добринівці.

РАДИШ ІВАН ГРИГОРОВИЧ, 1915  р.н., село Шубранець. Член ОУН, за участь в антирумунській діяльності засуджений на три роки. В 1944 році повернувся додому. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий. Заарештований 1948 року. Відбував покарання у сталінських таборах.

КАТОЛИК ДЕНИС ТОДОРОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Петрусь”, село Шубранець. В УПА з 1944 року. Заарештований в листопаді 1944 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

ЛАСТІВКА МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, 1921  р.н., псевдо “Дуб”, село Шубранець. В УПА з 1944 року. Діяв в передгір’ї' Карпат. В 1946 році біля села Драчинці повстанців оточили енкаведисти і “ястребки”. Відмовився здатися і його застрелили.

МАГАЛЕВИЧ ВАСИЛЬ ТИМОФІЙОВИЧ, 1910  р.н., , псевдо “Сивий”, село Шубранець. В УПА з 1944 року. Діяв в передгір’ї Карпат. В 1946 році повстанців оточили енкаведисти і “ястребки”. Здався, а Ластівку Миколу вбили. Засудили на 25 років каторжниж робіт.

ПОБУЦЬКА ЄВГЕНІЯ ГРИГОРІВНА, 1923  р.н., псевдо “Бджілка”, село Шубранець. В УПА з 1944 року, районний провідник. Заарештована в 1945 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

КУШНІРЮК ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ, 1921  р.н., село Шубранець. Член ОУН. За антирумунську діяльність румуни засудили на 10 років. У тюрмі загинув.

ШКРЕТА ДОМКА МИКОЛАЇВНА, 1928  р.н., псевдо “Люба”, село Шубранець. В УПА з 1944 року. Діяла на теренах Заставнівщини, брала участь в бойових акціях. Смілива, рішуча. В 1945 році, під час облави в рідному селі, була заарештована. Втекла з Садгірської тюрми - попросилася в туалет, де виламала дошку. Згодом заарештували вдруге. При спробі втекти з Вінницької пересильної тюрми була вбита.

ШКРЕТА ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, 1933  р.н., село Шубранець. Коли Івана заарештували - йому виповнилося 11 років. Причиною арешту було те, що в їхній хаті переховувалися повстанці. Коли слідчі пригрозили, що дверми поламають пальці, розповів про все, що знав. В 1947 році старшого брата-фронтовика, його дружину, їх шеститижневу дитину та самого Івана виселили на Урал. Там Іван помер.

ШКРЕТА МАРІЯ ІЛАРІВНА, 1903  р.н., село Шубранець. Діяла в цивільній мережі - переховувала і лікувала поранених повстанців. Заарештували в грудні 1946 року і засудили до вищої міри покарання - розстрілу. Проте через три дні вона померла. Вже після смерті вищу міру покарання замінили десятьма роками ув’язнення.

МУСТЕЦА ПОСИП ІВАНОВИЧ, 1930  р.н., псевдо “Тиміш”, село Шубранець. На шлях боротьби став у 1944 році, коли минуло 15 років. Не по роках фізично і розумово розвинений. Великий вплив на нього мав старший брат Василь, 1923 р.н., якого за антирумунську діяльність румуни засудили на 25 років. У 1944 році з Румунії попав у сталінські табори, де й загинув. “Тиміш” відзначався бойовитістю, рішучістю й сміливістю. Заявляв друзям: “Живим москалі мене не візьмуть”. Загинув 19 березня 1945 року у селі Добринівці. Маму, Мустецу Вероню Іларівну, засудили на 15 років каторги.

МУДРІЙ НАСТАСІЯ, 1899  р.н., “Таська”, село Шубранець. Хата її була віддалена від села, тому тут часто переховувалися повстанці. Зокрема, часто бували “Юрась”, “Деркач”, “Скригун”. Заарештували в 1944 році. Дуже били, але не призналася і нікого не видала. Через відсутність доказів звільнили.

МУДРІЙ ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ, 1917  р.н., псевдо “Ворон”, село Шубранець. Вступив до лав УПА в серпні 1944 року за порадою Кантиміра Василя. Діяв на теренах Кіцманщини і Заставнівщини. Брав участь в багатьох бойових акціях.
На початку 1948 року заарештували його дружину і тримали 4 місяці. Дитина знаходилася в родичів. В НКВД заявили, що дружину відпустять тоді, коли здасться чоловік. Навесні 1948 року “Ворон” явився з повинною.
Однієї ночі прийшов “Скригун” з двома повстанцями для ліквідації “Ворона”. Жінка дуже плакала й благала не вбивати. Це його й врятувало.

КАНТИМІР ГЕОРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1925  р.н., село Шубранець. Демобілізувався з фронту і примкнув до УПА. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий. Заарештували в 1948 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

РАДИШ МИКОЛА ВЕДЕНОВИЧ, 1918  р.н., село Шубранець. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий. Заарештували 1948 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

МАКОВСЬКА СТЕФАНІЯ ОМЕЛЯНІВНА, 1927  р.н., псевдо “Чайка”, село Шубранець. В УПА з 1944 року, зв’язкова, розвідниця. Заарештована 1945 року, відбувала покарання в сталінських таборах.

ШКРЕТА ЯРОСЛАВ ДЕНИСОВИЧ, 1929 р.н., псевдо “Орлик”, село Шубранець. Діяв в цивільній мережі, І зв’язковий, розвідник. Заарештований 1948 року, відбував покарання в сталінських таборах.

Село Василів

СЕМЕНЮК ДМИТРО ГЕОРГІЙОВИЧ, 1917  р.н., псевдо “Герасим”, село Василів. В У ПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в 1945 році. Засуджений на 25 років каторжних робіт. Відбував покарання в Караганді, де й помер.

БУЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ, 1912  р.н., псевдо “Борис”-“Роман”, село Василів. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув влітку 1945 року на василівському полі.

ПАЛАГНИЧ ВАСИЛЬ ОНУФРІЙОВИЧ, 1908  р.н., село Василів. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув влітку 1944 року під час облави в рідному селі.

МАРТИШОК ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ, 1910  р.н., село Василів. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Явився з повинною в 1945 році.

СЕМЕНЮК ВАСИЛИНА ІВАНІВНА, 1924  р.н., псевдо “Ластівка”, село Василів. В УПА з 1944 року, діяла на теренах Заставнівщини. Явилась з повинною у 1945 році.

ГРИВУЛ ГАННА ПЕТРІВНА, 1921  р.н., село Василів. Діяла в цивільній мережі, готувала криївки для повстанців. Заарештована в 1947 році. Відбувала покарання в сталінських таборах.

СЕМЕНЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, 1926  р.н., псевдо “Чумак”, село Василів. Народився в еміграції, в Канаді. В 1936 році разом з мамою повертається у село Василів. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини, охоронець районного провідника “Лева”-“Месника”. Брав участь в багатьох бойових акціях. 9 січня 1948 року явився в органи НКВД з повинною. Видав багатьох повстанців, криївки.
За нез’ясованих поки що обставинах совєти вирішили ліквідувати “Чумака”. В групі ліквідації були також “Бігун” - Куруляк Василь і “Моряк” - Чорней Дмитро. “Чумака” вивели з хати і повели до репужинського лісу. Дійшли до так званої “стінки”, прямовисної скали висотою 40-50 метрів. “Бігун” наступив Семенюку на ногу і шепнув: “Тікай!”. “Чумак” стрибнув зі “стінки” і полетів вниз. Кущі пом’якшили удар, але все одно пошкодив хребет. Конвоїри вважали, що він забився на смерть.
Вранці з долини виліз сам, помітив репужинського лісника і попросив: “Покличте Романюка Дмитра” (це був його товариш). Той забрав Семенюка до свого дому, викликав лікаря. Довго лікувався. Вилікувався і в 1972 році з великими труднощами виїхав на постійне місце проживання до батька в Канаду.

ТОМАРСЬКИЙ СТЕПАН, 1917  р.н., псевдо “Хмара”, село Василів (жонатий в Дорошівцях). В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований у 1946 році, закатований в тюрмі.

МИКУЛЯК ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ, 1925  р.н., псевдо “Кобза”, село Василів. У 1941 році пішов в Галичину, де німці засудили до розстрілу. Втік і воював в лавах УПА на теренах Галичини. Навесні 1944 року повернувся у Василів і перебував у Службі безпеки УПА. Був хорошим художником, брав участь в оформленні листівок і відозв. 19 березня 1945 року загинув у бою біля села Добринівці.

Село Чорний Потік

БЕЗРУЧАК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, 1924  р.н., псевдо “Якір”, село Чорний Потік. 10 травня 1944 року був мобілізований на радянсько-німецький фронт. У липні 1945 року, в зв’язку з пораненням, демобілізувався і відразу примкнув до повстанців. Діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований в березні 1947 року. Засуджений до 25 років каторжних робіт і 5 років позбавлення в правах.
 
БЕЗРУЧАК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1929  р.н., псевдо “Віяр”, село Чорний Потік. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий, розвідник. Заарештований у лютому 1947 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

БОЖИК АКСЕНТІЙ АКСЕНТІЙОВИЧ, 1914  р.н., псевдо “Гайда”, село Чорний Потік. В УПА з 1945 року, діяв на теренах Заставнівщини. Учасник бойових акцій. Заарештований в березні 1948 року. Засуджений до 25 років каторжних робіт.

ІВАСИК ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1916 р.н., псевдо “Явір”, село Чорний Потік. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув 19 березня 1945 року в селі Добринівці.

ДАНИК ІЛЛЯ ВАСИЛЬОВИЧ, 1920  р.н., село Чорний Потік. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Навесні 1945 року під час облави на погорілівському полі поранило. По дорозі в Заставну помер. Похований в заставнівському глинищі.

МАКСИМЧУК СТЕПАН, 1920  р.н., село Чорний Потік. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. 19 березня 1945 року був поранений в голову під час бою в селі Добринівці. Енкаведисти забрали його в Заставну, але по дорозі (у с. Вікно) помер. Місце поховання невідоме.

ПАЛІБРОДА ВАСИЛЬ МАНОЛІЙОВИЧ, 1923  р.н., , село Чорний Потік. Член ОУН з 1938 року. В 1940 році заарештований органами НКВД і доправлений в Заставну. Зник безвісти. Найвірогідніше, його розстріляли і закопали в заставнівському глинищі.

ЗАПАРАНЮК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1921  р.н., , село Чорний Потік. Член ОУН з 1938 року. В 1940 році заарештований органами НКВД і доправлений в Заставну. Зник безвісти.

ЗАПАРАНЮК МАНОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1918  р.н., село Чорний Потік. Член ОУН з 1938 року. За- арештований органами НКВД в 1940 році. Відомості про його смерть суперечливі. Маціборський Іван з села Добринівці стверджує, що Манолія розстріляли совєти в липні 1941 року на території Молдавії при етапуванні політв’язнів на Схід. Брідоцькі люди переконують, що він розстріляний у Львові.

ПАЛІБРОДА ІВАН ОНУФРІЙОВИЧ, 1915  р.н., псевдо “Крук”, село Чорний Потік. Член ОУН з 1938 року. Заарештований органами НКВД в 1941 році. Розстріляний у Заставнівській тюрмі.

ВІВЧАР МИКОЛА ПАРТЕМОВИЧ, 1925  р.н., село Чорний Потік. Діяв у цивільній мережі, зв’язковий. Заарештований навесні 1947 року. Відбував покарання в сталінських таборах Комі АРСР, де і загинув.

ВІВЧАР ВАСИЛЬ ПАРТЕМОВИЧ, 1923  р.н., село Чорний Потік. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий. Заарештований в 1944 році. Зник безвісти.

ПАНЧУК СОФІЯ ІВАНІВНА, 1924 р.н., псевдо “Ольга”, село Чорний Потік. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова, розвідниця. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ЗАПАРАНЮК ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, 1918 р.н., село Чорний Потік. В 1938 році разом з Мирославом Кінзірським створив у селі осередок ОУН. Через переслідування румунів в 1939 році перебрався в Галичину. Там воював в УПА. В 1945 році емігрував у Канаду до родичів.

КІНЗІРСЬКИЙ МИРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, 1919 р.н., псевдо “Боєвір”-“Степан”, село Чорний Потік. Член ОУН з 1937 року. Окружний провідник Чернівеччини. В 1942 році Центральний провід ОУН призначає його провідником Одеської області. 29 грудня 1944 року загинув в бою з енкаведистами в селі Васловівці. Побратими принесли Мирослава на руках в село Чорний Потік і поховали протягом ночі біля церкви поруч з могилою батька. У 1994 році могилу Кінзірського Мирослава освятили, а в центрі села жителі встановили славетному земляку пам’ятник. На ньому короткий і точний напис: “Боровся й загинув, але не скорився. 1919 р. - 29.12.1944 р.”.

Село Веренчанка

КУШНІРИК ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ОНУФРІЙОВИЧ, 1916  р.н., псевдо “Кирило”, село Веренчанка. Районний провідник Заставнівщини, член військового штабу Буковини. Заарештований у квітні 1946 року. Засуджений до вищої міри покарання, але потім замінили вирок на 25 років каторги. Помер 1952 року в концтаборі міста Тайшет.

ФІСЮК ІВАН ДМИТРОВИЧ, 1920  р.н., псевдо “Заєць”, село Веренчанка. В УПА з грудня 1945 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований у квітні 1946 року, засуджений на 10 років каторжних робіт. Відбував покарання в Кемерово.

КУШНІРИК (дівоче ВАСКАН) КАТЕРИНА СТЕПАНІВНА, 1921  р.н., псевдо “Софія”, село Веренчанка. В УПА з грудня 1944 року. Діяла на теренах Заставнівщини, учасниця боїв у селах Брідок, Колінківці, Добринівці. Заарештована в серпні 1945 року, відбувала покарання у Воркуті.

ВАСКАН ОМЕЛЯН ВАСИЛЬОВИЧ, 1920  р.н., село Веренчанка. В УПА з 1944 року. Діяв на теренах Галичини, де 1945 року загинув. Місце поховання невідоме.

ВАСКАН ІВАН СТЕПАНОВИЧ, 1928  р.н., село Веренчанка. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий, розвідник. Заарештований в 1948 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

БОЙКО НАСТАСІЯ ГРИГОРІВНА, 1923  р.н., село Веренчанка. Діяла в цивільній мережі, переховувала і надавала допомогу повстанцям. Заарештована в 1949 році. Засуджена на 25 років каторжних робіт, учасниця Кенгірського повстання 1953 року.

МАРФІЄВИЧ ТАРАС, 1919  р.н., село Веренчанка. В 1939 році захищав незалежність Карпатської України, де й загинув.

Село Митків 

ЮРЧУК ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, 1927  р.н., псевдо “Сивий”, село Митків. Діяв в цивільній мережі. Заарештований в 1947 році, відбував покарання в сталінських таборах.

ГОРДІЦА ІВАН ГЕОРГІЙОВИЧ, 1911  р.н., село Митків. В УПА з 1946 року. Заарештований в 1948 році,, відбував покарання в сталінських таборах.

МОСКАЛЮК ВАСИЛЬ ЕМАНУЇЛОВИЧ, 1925  р.н., село Митків. Діяв в цивільній мережі. Заарештований в 1947 році, відбував покарання в сталінських таборах.

АНТОНЮК СОФІЯ ІВАНІВНА, 1918  р.н., село Митків. Взимку 1945 року заарештована за допомогу повстанцям. Катували в Заставні, били шлангом по животі так, що всередині щось порвалося, а кров пішла носом і ротом. В безнадійному стані відпустили додому, у квітні 1945 року померла.

Село Онут

БОЖИК ГЕОРГІЙ ДАНИЛОВИЧ, 1919  р.н., село Онут. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Галичини. У 1944 році загинув в селі Горошова Тернопільської області.

ПАНЧУК МИКОЛА ІВАНОВИЧ, 1918  р.н., псевдо “Соловій”, село Онут. Член ОУН, станичний. Загинув у травні 1944 року в результаті зради односельчанина, голови сільської ради Котика Василя Івановича.

ЛАБА ІВАН ГРИГОРОВИЧ, 1925  р.н., псевдо “Голуб”, село Онут. В У ПА з весни 1944 року, діяв на теренах Буковини і Галичини. Загинув 1945 року в Галичині. Місце поховання невідоме.

ЄЛЕНДЮК СТЕПАН ПЕТРОВИЧ, 1922 р.н., псевдо “Береза”, село Онут. Член ОУН-УПА. Загинув у травні 1944 року в рідному селі. Похований в селі Горошова Тернопільської області.

КОТИК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ, 1912  р.н., псевдо “Орел”, село Онут. Член ОУН-УПА. Час і місце загибелі невідомі.

ПАЛІБРОДА ВОЛОДИМИР ТОДОРОВИЧ, 1921 р.н., село Онут. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Буковини і Галичини. Загинув восени 1945 року. Місце поховання невідоме.

НАСТЮК МАНОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1914  р.н., , село Онут. В УПА з весни 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Загинув 19 березня 1945 року в селі Добринівці.

СЕРЕДЮК ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, 1918  р.н., псевдо “Польовий”, село Онут. В УПА з 1944 року, діяв в цивільній мережі, зв’язковий. Заарештований в 1945 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

КОВАЛЮК ІВАН ПАРТЕМОВИЧ, 1914  р.н., село Онут. Член ОУН. Заарештований у травні 1944 року. Відбував покарання на Соловках, де й загинув.

ДАВИДЮК МАНОЛІЙ АКСЕНТІЙОВИЧ, 1913  р.н., псевдо “Хмара”, село Онут. В УПА з 1944 року, стрілець Буковинського куреня. Емігрував у Канаду.

КОВАЛЮК СТЕПАН ТОДОСІЙОВИЧ, 1922  р.н., село Онут. В УПА з 1944 року, діяв на теренах Заставнівщини. Явився з повинною через батьків, яким загрожувала висилка в Сибір.

ПЕРУН ОНУФРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Сян”-“Грім”, село Онут. Організатор націоналістичного підпілля в медінституті і університеті міста Чернівці, автор буковинських бофонів. Заарештований в 1948 році. Відбував покарання в сталінських таборах.

ПАНЧУК ДОМКА МАНОЛІЇВНА, 1925  р.н., псевдо “Квітка”, село Онут. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Явилася з повинною в 1946 році. 

СОРОЦЬКА ДАРІЯ ВАСИЛІВНА, 1890  р.н., псевдо “Ластівка”, село Онут. Діяла в цивільній мережі, станична. Явилася з повинною в 1946 році.

ХОДОРОВСЬКА ДОМКА ІВАНІВНА, 1916  р.н., село Онут. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Явилася з повинною навесні 1946 року.

КУЛАШ ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧ, 1919  р.н., село Онут. За “другої Румунії” перебував у підпіллі, переховувався на галицькій стороні. Однієї ночі завітав додому, щоб взяти щось з одягу і продуктів. Коли переправлявся через річку - по ньому стали стріляти румунські прикордонники. Тіло так і не знайшли.

ГЕРАСИМЧУК ПЕТРО ОРЕСТОВИЧ, 1921  р.н., село Онут. Член ОУН, діяв в цивільній мережі, розповсюджував листівки, зв’язковий. Заарештований і засуджений на 25 років каторжних робіт.

ПІКОВСЬКИЙ МАНОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1918  р.н., село Онут. Член ОУН. Заарештований в 1940 році, пропав безвісти.

ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ПЕТРОВИЧ, 1913  р.н., село Онут. Член ОУН. Заарештований в 1940 році, пропав безвісти.

ВАСИЛИНЧУК ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ, 1915  р.н., село Онут. Член ОУН. Заарештований в 1940 році, пропав безвісти.

КОТИК ДМИТРО ХАРИТОНОВИЧ, 1914  р.н., село Онут. Член ОУН. Заарештований в 1940 році, пропав безвісти.

НАСТЮК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, 1914 р.н., село Онут. Член ОУН-УПА, в 1944 році явився з повинною. Мобілізований на фронт, але в армії заарештували і засудили на 25 років каторжних робіт. В концтаборі загинув.

КЕБЕЧ ВАСИЛИНА ПЕТРІВНА, 1912 р.н., село Онут. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Заарештована в 1945 році і засуджена на 25 років каторжних робіт. Загинула на Соловках.

Село Задубрівка 

БУРЕГА МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ, 1904  р.н., село Задубрівка. Діяв в цивільній мережі, допомагав повстанцям. Заарештований в лютому 1945 року за доносом, закатований в Садгірській тюрмі. 

Село Репужинці

НИКОРЯК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1922  р.н., село Репужинці. В УПА з 1947 року. Загинув влітку 1947 року в селі Кадубівці.

Село Прилипче

ТОМАШЕВСЬКИЙ ОЛЕГ ДМИТРОВИЧ, 1925  р.н., псевдо “Левко”, село Прилипче. В ОУН-УПА з 1942 року, діяв на теренах Галичини і Буковини. Закінчив старшинську школу імені Коновальця в Космачі, чотовий. Заарештований у травні 1945 року, відбував покарання у Воркуті.

Село Горішні Шерівці

СЕВЕРИН ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, 1916  р.н., псевдо “Скригун”, село Горішні Ширівці. В ОУН-УПА з 1942 року, надрайонний провідник, діяв на теренах Заставнівщини і в передгір’ї Карпат. Очолював СБ УПА. Загинув 9 квітня 1947 року в селі Юрківці.

МАЙДАНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ, 1923 р.н., псевдо “Юрась”, село Горішні Ширівці. Член ОУН з 1941 року. За антирумунську діяльність в 1942 році зарештований румунами і засуджений до 5 років тюрми. В УПА з весни 1944 року, сотенний, надрайонний провідник. Створив мережу складів зброї, явочних квартир, підібрав надійних зв’язкових. Діяв на теренах Заставнівщини і в передгір’ї Карпат. Загинув навесні 1948 року в селі Мамаївці Кіцманського району. Похований на західній околиці міста Кіцмань.

Село Малий Кучурів

МАКОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ, 1922  р.н., село Малий Кучурів. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий. Заарештований 1946 року, відбував покарання в Караганді.

Село Юрківці

ГОСПОДАРЮК (дівоче МАЦКУЛЯК) ФРОЗИНА ВАСИЛІВНА, 1926  р.н., село Юрківці. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Заарештована в січні 1947 року, відбувала покарання в Мордовії.

Село Погорилівка

КОСТИНЮК МАРІЯ ГРИГОРІВНА, 1921  р.н., село Погорілівка. Діяла в цивільній мережі. Заарештована в 1948 році, відбувала покарання в Мордовії і Магадані.

ШЕВЧУК ВАСИЛИНА ІВАНІВНА, 1921  р.н., село Погорілівка. Діяла в цивільній мережі. Заарештована в серпні 1947 року, відбувала покарання в сталінських таборах. 

ПАНЧУК ОКСАНА КОСТЯНТИНІВНА, село Погорілівка. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова. Відбувала покарання в сталінських таборах.

Село Вікно

НАГІРНА ІРИНА СЕМЕНІВНА, 1910  р.н., село Вікно. Діяла в цивільній мережі, станична. Відбувала покарання у Воркуті.

Село Кострижівка

МАРКЕВИЧ ЙОСИП ПЕТРОВИЧ, 1892  р.н., село Кострижівка. У 1941 році вступає в ОУН, з 1943 року в УПА. Бере участь у створенні відділів УПА в Галичині, викладає у старшинській школі (село Антонівка). В 1944 році емігрував у Румунію.

САВИЦЬКИЙ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1911  р.н., село Кострижівка. Член ОУН з 1938 року, брав участь у захисті Карпатської України. Боєць Буковинського загону самооборони, що формувався в липні 1941 року в Заліщиках. Стрілець Буковинського куреня, воював у лавах УПА на теренах Галичини. Емігрував у Канаду.

ОЛІЙНИК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ, 1915  р.н., село Кострижівка. Воював в лавах УПА на Тернопіллі.

ПИЛИПЮК ФЕДІР ДМИТРОВИЧ, 1907  р.н., село Кострижівка. Боровся на теренах Галичини і Буковини. Емігрував у Францію.

ЗАВАЦЬКИЙ АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ, 1928  р.н., село Кострижівка. Воював в лавах УПА на Тернопіллі.

ЛАБЮК ФЕДІР СТЕПАНОВИЧ, 1922  р.н., село Кострижівка. Воював у лавах УПА на Тернопіллі. Емігрував спочатку в Чехословаччину, а потім в Німеччину.

БАРАНЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ТОДОРОВИЧ, 1916  р.н., село Кострижівка. Член ОУН з 1938 року, організаційний провідник гімназійної молоді, учасник Похідних груп. У Миколаєві редагував газету “Українська думка”, гостро засуджував німецькі звірства. В грудні 1941 року розстріляний німцями у місті Миколаєві.

БУРДУН СТЕПАН КИРИЛОВИЧ, 1908  р.н., село Кострижівка. Член ОУН, заарештований 1944 року. Відбував покарання в сталінських таборах.

БЕЗМЕНОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1927  р.н., псевдо “Стрибунець”, село Кострижівка. Член ОУН, розвідник, кур’єр.

БАРАНЕЦЬКИИ ТЕОФІЛ ІВАНОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Місяць”, село Кострижівка. Член ОУН.

ДЕЦЕМБЕР ПРОКІП СЕМЕНОВИЧ, 1921  р.н., псевдо “Вітер”, село Кострижівка. Член ОУН.

ПОПОВИЧ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ, 1927  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

ХОЛОДЮК ЯРОСЛАВ СТЕПАНОВИЧ, 1923  р.н., село Кострижівка. Заарештований румунами в 1943 і НКВД в 1944 роках. Відбував покарання в сталінських таборах.

МАЛЯРЕВИЧ МАНОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, 1922  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

ОЛІЙНИК ПЕТРО ТОДОРОВИЧ, 1920  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

БАРАНЕЦЬКИЙ ТОДОР ІВАНОВИЧ, 1912  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

БОГОНСЬКА ГАННА ІВАНІВНА, село Кострижівка. Член ОУН.

БІГО КАРОЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ, 1909  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

БІГО ВІРА ВАСИЛІВНА, 1913  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

ІВАНЧУК ГЕОРГІЙ ПЕТРОВИЧ, 1921  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

РЕШЕТНИК ДМИТРО ТОДОРОВИЧ, 1920  р.н., село Кострижівка. Член ОУН.

ЗАВАЦЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, 1910  р.н., село Кострижівка. Член ОУН. Заарештований у лютому 1945 року, відбував покарання в сталінських таборах.

Місто Заставна

КОРЧМАРИК БОГДАН ФРАНКОВИЧ, 1920  р.н., місто Заставна. Член ОУН, організатор Буковинського загону самооборони в Заліщиках у липні 1941 року. Воював у лавах УПА на Галичині, заарештований в криївці на Львівщині. Перебував в концтаборах Авшіц, Мельк, Ебензе. Емігрував у США. 

КОРЧМАРИК ЯРОСЛАВ ФРАНКОВИЧ, 1925  р.н., місто Заставна. Член ОУН, воював на теренах Галичини, зв’язковий. Емігрував у США.

ТУРЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ, 1923  р.н., місто Заставна. Вояк Буковинського загону самооборони, створеного у липні 1941 року в Заліщиках, талановитий художник. Воював в лавах УПА на теренах Галичини. Заарештований в 1944 році, відбував покарання в сталінських таборах.

ТУРЕЦЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ, 1921  р.н., місто Заставна. Член ОУН, заарештований навесні 1941 року. Загинув у липні 1941 року на залізничному мосту Кострижівка - Заліщики.

ТУРЕЦЬКИЙ ІВАН СТЕПАНОВИЧ, 1910  р.н., місто Заставна. Член ОУН-УПА, воював у придністровських селах Галичини. Пропав безвісти.

Село Хрещатик

ЛУЧИК МИКОЛА ДМИТРОВИЧ, 1913  р.н., село Хрещатик. Член ОУН-УПА, заарештований у червні 1945 року. Фізично розвинений, мав богатирське здоров’я. Зазнав великих побоїв у Чернівецькій тюрмі, але не скорився катам. Він заявив ворогам: “Бийте мене, хоч вбийте, але нікого вам не видам!”. Помер під час катування у Чернівецькій тюрмі.

КРУЦЯК ІВАН ДМИТРОВИЧ, 1919  р.н., село Хрещатик. Член ОУН-УПА, вояк Буковинського загону самооборони, створеного у липні 1941 року в Заліщиках. Воював на теренах Галичини. Пропав безвісти.

ГОЛЯНИЧ ВОЛОДИМИР СЕМЕНОВИЧ, 1928  р.н., село Хрещатик. Після демобілізації з совєтської армії в 1946 році примкнув до УПА. Заарештований в 1947 році, відбував покарання в сталінських таборах.

ФАНТУХ СТЕПАН СТЕПАНОВИЧ, 1919  р.н., село Хрещатик. Член ОУН-УПА, вояк Буковинського загону самооборони, створеного у липні 1941 року в Заліщиках. Воював на теренах Галичини. Пропав безвісти.

МОРОЗ АДАМ ДМИТРОВИЧ, 1923  р.н., село Хрещатик. В лавах УПА з 1946 року, діяв на теренах Заставнівщини. Заарештований у 1947 роді, відбував покарання в сталінських таборах. 

КАРАМБОВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, 1918  р.н., село Хрещатик. Член ОУН-УПА, діяв в цивільній мережі. Заарештований в 1947 році. Помер на етапі.

БЛАУШ МИХАЙЛО, село Хрещатик. Діяв в цивільній мережі. Заарештований в 1947 році, закатований у Чернівецькій тюрмі.

СУХОДОЛЬСЬКИИ ДМИТРО, 1910  р.н., село Хрещатик. Член ОУН-УПА, вояк Буковинського затону самооборони, створеного у липні 1941 року в Заліщиках. Воював на теренах Галичини. Пропав безвісти.

ЯНУШ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, 1922  р.н., псевдо “Гайовий”. Член ОУН-УПА, розвідник, кур’єр. Заарештований в лютому 1945 року, відбував покарання в сталінських таборах.

ВІВЧАРУК МАКСИМ, 1921  р.н., село Хрещатик. Член ОУН-УПА, вояк (військовий писар) Буковинського загону самооборони, створеного у липні 1941 року в Заліщиках.

Село Звенячин

ЛИСЮК ПЕТРО ДМИТРОВИЧ, 1918  р.н., село Звенячин. Діяв в цивільній мережі, розвідник, зв’язковий. Заарештований в 1948 році, засуджений на 25 років каторжних робіт. 

ТКАЧУК СТЕПАНІЯ ІЛЛІВНА, 1927  р.н., село Звенячин. Діяла в цивільній мережі, розвідниця, зв’язкова. Заарештована-в 1949 році, засуджена на 25 років каторжних робіт. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ЛИСЮК МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ, 1908  р.н., село Звенячин. Діяв в цивільній мережі, допомагав повстанцям, переховував жовто-блакитний прапор (зшила Ткачук Орися Степанівна із жовто-блакитних стрічок). Заарештований в 1949 році, засуджений на 10 років каторжних робіт.

ПРОДАНИК ГАННА АНДРІЇВНА, 1927  р.н., село Звенячин. Діяла в цивільній мережі, зв’язкова, переховувала і годувала в себе повстанців. Заарештована в 1948 році, засуджена на 25 років каторжних робіт. Відбувала покарання в сталінських таборах.

ПРОДАНИК ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ, 1919  р.н., село Звенячин. Діяв в цивільній мережі, зв’язковий, допомагав повстанцям. Заарештований в 1948 році, засуджений на 25 років каторжних робіт. Відбував покарання в сталінських таборах.

ТКАЧУК БОРИС ІЛЛІЧ, 1923  р.н., село Звенячин. Діяв в цивільній мережі, забезпечував повстанцям нічліг, харчування. Заарештований 28 грудня 1948 року, засуджений на 25 років каторжних робіт. Відбував покарання в сталінських таборах.

МАТКОВСЬКИЙ ДМИТРО, 1920  р.н., село Звенячин. Вояк Буковинського загону самооборони, створеного у липні 1941 року в Заліщиках.

Місто Садгора

ГАЛИЦЬКА АРТЕМІЗІЯ ГАВРИЛІВНА, 1912  р.н., псевдо “Мотря”, місто Садгора. З кінця 1943 по грудень 1944 року Окружний провідник ОУН-УПА Буковини. 29 грудня 1944 року в селі Васловівці проходила звітна конференція районних, надрайонних, повітових та Окружного проводів Буковини. В ній брала участь також “Мотря”. 29 грудня на учасників конференції напали великі сили чекістів та енкаведистів. У цьому бою загинув окружний провідник Чернівеччини, курінний УПА низинної частини Буковини Мирослав Кінзірський - “Боєвір”-“Степан” і немало повстанців охорони. “Мотря” в безвихідній ситуації пустила собі кулю в голову. Вона пройшла повз праве вухо, зачепила череп і “Мотря” впала непритомною. В напівживому стані попала в руки чекістів. Вилікували і засудили до розстрілу, який згодом замінили на 25 років каторги. Відбувала покарання в сталінських таборах.

Із книги: Черешнюк М. М. Сповідь на світанку. - Чернівці: Золоті литаври, 2005. - С. 337-385