2 грудня 1947 р.

Дорогий наш Голова т. Гречуха, ми до Вас звертаємося, вся наша сім’я – дев’ятеро дітей. Самий старший з 1925 р. і найменший з 1947 р., стара бабуся з 1860 р. і вся сім’я з 12 чоловік про те горе, яке нас спіткало в жовтні 1947 р.

Нас обложили податком – молоко, м’ясо, яєчка. Все зразу ми не могли виплатити, а потроху виплачували. М’ясо 40 кг віддали 6 жовтня 1947 р., № квитанції 16211. Яєчка всі винесла, маю квитанцію № 7597, 14977, 10927, 27787, 14927, 25139, 27802, 27788. Молоко здано повністю, податок заплачений повністю.

Тов. Гречуха, може я сплатила трохи із запізненням, то Ви знаєте, що рік був трудний, а в мене сім’я велика – 12 душ. Я не мала звідкіля, а мала всього-навсього одну корову-первістку, яка обортіровалась, я не мала за що дітей кормити і чим кормити. А я купувала молоко, яєчка і здавала державі.

Я весь час із своїми дітками працюю в колгоспі, виробила в цьому році 727 трудоднів на 1 листопада 1947 р. І коли я заболіла, лежала в городі в лікарні, мене суд 1-го участка (суддя т. Власенко) судив, но заочно за неуплату своевременно податку и присудив 6 тис. руб. штрафу, і у мене прийшли забрали последню корову і посиротіли моїх дев’ятеро дітей, оставили без молока, і поки я прийшла із лікарні, корову забрали і продали на ярмарку за З тис. руб. Я ж одна на все село мати многодітна, син із 1927 р. в армії служив, прийшов у вересні. Так чим же я провинилася перед нашою батьківщиною, що в мене забірають последнюю корову, я ж її тільки і діждалася із теляти, а то все время мої діти були голодні без молока.

Дорогий наш т. Гречуха, просимо Вас всі, як рідного нашого батька, розберіться з нашою заявою та допоможіть нам, щоб вернули нам корову.

Ми [за] всі борги з державою розрахувалися.

Прохач – ТКАЧУК Тетяна

2.ХІІ.47 р.

ЦДАВО України.– Ф. 1, оп. 19, спр. 5.– Арк. 93–93 зв. Засвідчена копія.
Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. Київ - Нью-Йорк, 1996. - С. 306