30 грудня 1947 р.

1947 р., грудня 30 дня Судова колегія в кримінальних справах Верховного суду УРСР у складі:
Голови – Курпаса, 
членів суду – Бобриньової, Ткачука
розглянула кримінальну справу за скаргою Андрощука С. Ф. на вирок Вінницького облсуду від 22 листопада 1947 р.

Цим вироком Андрощука Степана Федоровича, 1907 р. народження, українця, позапартійного, члена колгоспу, несудимого, засуджено по ст. 98 ч. II КК до позбавлення волі строком на 5 років без обмеження в правах за те, що він, працюючи головою колгоспу ім. Кірова, систематично порушував закон Радянської держави, а саме: грубо поводився з членами колгоспу та в окремих випадках наносив побої колгоспникам.

Так: у жовтні 1946 р., будучи на колгоспному полі й помітивши в колгоспниці Поліщук Марії кілька грамів соняшнику, образив її, а потім біля вуха вистрелив, внаслідок чого остання з ляку довгий час хворіла.

В колгоспниці Іскри Анни знайшов один качан кукурудзи, який відібрав і тут же примусив її з’їсти.

В липні 1947 р. наніс побої неповнолітнім Махібороді Івану і Махібороді Василю, після чого роздяг їх догола і протягом кількох годин возив по полю колгоспу, показував колгоспникам, а потім голих відправив додому.

В серпні 1947 р. за те, що Заболотній Микола й Заболотній Василь збирали колоски на колгоспному полі, роздягнув їх догола, посадив на сідло і возив по колгоспному полю, показував їх колгоспникам як злочинців. У цьому ж місяці незаконно затримав Баланюк, з якої зняв спідницю, а потім відпустив додому.

У вересні 1947 р. в конторі колгоспу наніс побої колгоспникам Ковцул Василю й Іскрі Василю.

Наприкінці вересня 1947 р. під загрозою намагався спонудити до співжиття з ним колгоспницю Оніщук Марію.

В колгоспника Половського провів незаконний обшук, забрав 32 кг ячменю і 20 кг проса. З.Х.47 р. наніс побої неповнолітньому Ковальчуку за те, що останній зірвав два качани кукурудзи тощо.

В своїй скарзі засуджений Андрощук просить пом’якшити йому міру покарання, але це покликання не заслуговує на увагу. Матеріалами справи вина засудженого Андрощука доведена. Обираючи йому міру покарання, облсуд врахував суспільну небезпеку та характер злочину, обрав йому міру покарання, яка відповідає вчиненому злочину й особі засудженого, підстав для пом’якшення покарання не вбачається.

Тому, керуючись ст. 345, 346 КПК, Судова колегія Верховного суду УРСР ухвалила:

Касаційну скаргу Андрощука Степана Федоровича залишити без задоволення, а вирок облсуду від 22.ХІ.47 р. [залишити] в силі. Ухвала остаточна.

Головуючий    КУРПАС
Члени суду    БОБРИНЬОВА, ТКАЧУК

ЦДАВО України.– Ф. 24, оп. 16, спр. 41.– Арк. 190–190 зв. Засвідчена копія. 
Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. Київ - Нью-Йорк, 1996. - С. 307-308