На даний час в архіві Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області зберігаються матеріали щодо підготовки та ходу виселення буковинців у рамках операції «Запад». Матеріали настільки детальні, що дозволяють прослідкувати усі етапи організації і підготовки до виселення, містять списки осіб по кожному селу та місту, затверджених до виселення, перебіг подій та оцінку їх місцевим населенням, наслідки виселення.
Зокрема, матеріали, які висвітлюють підготовку та проведення операції «Запад» зберігаються в кількох окремих справах в Галузевому державному архіві СБУ, у фонді № 2. Зокрема, у справі № 674 зосереджені вказівки МГБ СРСР та УРСР по виселенню сімей повстанців, у справі № 673 та 675 – матеріали щодо проведення операції у Рівненській області, у справі № 676– зібрані доповідні записки та звіти про кількість виселених повстанців із Тернопільської та Львівської областей, та у справі № 677 – із Дрогобицької, Станіславської та Чернівецької (с.с. 264-401) областей. Крім того, у справі № 727 зібрані різноманітні розрахунки щодо проведення операції по різних областях України, та у справі № 678 – карти проведення операції «Запад», як загальноукраїнські, так і щодо проведення операції у окремих областях.
Крім цього, матеріали щодо проведення операції «Запад» в Чернівецькій області зібрані у двох об’ємних справах, які зберігаються у Чернівцях (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 1, Т. 2.) та дозволяють повістю реконструювати підготовку та проведення операції в області.
Крім того, документи дають можливість встановити прізвища практично усіх осіб, котрі були причетні до його організації та залучені до проведення, а також місце і роль кожного з них з цьому злочині комуністичного режиму проти України.
Зокрема до Чернівців вказівки надходили за підписами заступника міністра Держбезпеки генерал-лейтенанта С. Огольцова, заступника міністра Держбезпеки СРСР генерал-лейтенанта Блінова, Міністра Держбезпеки УРСР генерал-лейтенанта Савченко, Уповноваженого МГБ СРСР генерал-лейтенанта Вадіса, заступника міністра держбезпеки УРСР генерал-майора Дроздова та ін. Для координації роботи з підготовки виселення до Чернівців прибув Уповноважений МГБ СРСР генерал-майор Есаулов. В Чернівецькій області для підготовки і проведення операції з виселення був створений Штаб керівництва операції в складі: Уповноваженого МГБ СРСР – генерал-майора Есаулова, начальника Управління МГБ області полковника Решетова, його заступники полковника Шевченко та майора Кульчицького, заступника начальника відділу 2-Н майора Старкова. У кожен район області були направлені відповіді уповноважені по проведенню підготовки до виселення. Відповідно до них, а також до керівників райапаратів керівник Управління МГБ Решетов направляв вказівки.
Крім них, до вказаного злочину причетні практично усі співробітники УМГБ, значна частина УМВС, партійних працівників та навіть воїнів Радянської армії, а також – голови сільських рад, сільський актив та члени «винищувальних груп», істребки, загалом – близько 2 тис. осіб.
Організаційні документи щодо проведення виселення. Нова операція з виселення населення в 1947 році готувалася щонайменше пів року, у повній таємниці від місцевого населення. Її початок, відповідно до виявлених документів, можна відраховувати від 6 травня 1947 року, коли начальник Управління МГБ по Чернівецькій області Решетов видав вказівку №15/506 (такі видавалися як правило у відповідь на надходження вказівки від керівництва Міністерства з Києва), згідно якої підрозділи та райвідділи Управління повинні були підготувати списки родин учасників ОУН-УПА («вбитих, заарештованих та тих, які продовжували боротьбу») для їх подальшого виселення (Зберігається у: ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 1. Арк. 4). В директиві зокрема зазначалося: «Виселення сімей «бандитів» з одного боку є заходами у відповідь, і заходами репресій проти ОУНівського підпілля, оскільки може покращити результати боротьби з бандитизмом, і з іншого боку позбавляє бандитів родинних зв’язків, які є прямими пособниками постачання бандитів продуктами харчування і в проведенні ними антирадянської діяльності, а також морально впливає на місцеве населення». Тому Решетов пропонує: «Негайно врахувати всі сім’ї бандитів, які підлягають виселенню в віддалені райони СРСР та не пізніше 10 травня 1947 р. надати відомості з вказівкою кількості душ в віці до 16 років і старше». Надалі дані про пророблену у цьому напрямку роботу наказувалось зазначати в щомісячних доповідних записках.
На виконання вказівки райвідділи МГБ області впродовж травня та червня подали до Чернівців списки сімей повстанців, як тих, які вже вислані до Сибіру, так і сімей, які планувалося виселити. Низка таких документів та списків, надіслані із райвідділв, збереглися та зібрані у Секторі архівного забезпечення Чернівецького УСБУ в окремій справі (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 1а), зокрема матеріали райвідділів МГБ із Глибоцького (арк. 27-29), Садгірського (арк. 30-35), Путильського (арк. 36-37), Вижницького (арк. 38) та Сторожинецького (арк. 39-43) районів.
Одночасно 14 травня 1947 року МГБ УССР видало Директиву №50 про виявлення сімей членів ОУН-УПА, які підлягають виселенню та оформлення на них облікових справ на виселення. Наразі самої Директиви нами не знайдено, водночас на неї є посилання у кількох пізніших документах МГБ, де йдеться про підготовку до виселення і пророблену в цьому напрямку роботу.
24 травня 1947 року Міністр державної безпеки УРСР Савченко та заступник міністра держбезпеки СРСР Огольцов звернулися до Міністра держбезпеки СРСР Абакумова з доповідною, в якій зазначили, що органами НКВД та НКГБ проведено велику роботу із виселення населення Західної України, відмітили особливу дієвість такого репресивного заходу, як виселення, а тому звернулися за санкцією продовжити виселення та виселити сім’ї засуджених, полеглих та діючих повстанців. Виселення планувалося проводити відповідно до попередніх інструкцій (№ 122 від 31.3.44 р., № 130 від 7.4.44 р. і № 298 від 27.7.42 р.), які власне додавалися до зазначеного листа, і таким чином збереглися в архівах та подаються у збірнику.
Отже, виселенню підлягали всі сім’ї повстанців – засуджених, заарештованих, та активно діючих. Щойно органам МВД-МГБ вдалося ідентифікувати когось із повстанців, його родина підлягала виселенню. До членів сім’ї повстанця належали батько, мати, жінка чи чоловік, дорослі діти, а також брати і сестри, якщо вони проживали разом із членом ОУН-УПА. Неповнолітні діти, як зазначалося, «слідують із дорослими членами сім’ї». Для братів та сестер, а також батьків єдиним способом уникнути виселення було проживання окремо й ведення свого окремого господарства.
Не підлягали виселенню сім’ї, в яких хтось із рідних служив в Червоній Армії, чи був інвалідом війни, що врятувало чимало сімей від виселення. Також не виселяли сім’ї, в яких хтось був нагороджений державними нагородами.
22 серпня 1947 року Міністр держбезпеки СРСР Абакумов видав Наказ № 00430 «Про виселення сімей засуджених, вбитих і таких, що знаходяться на нелегальному положенні активних націоналістів та бандитів з території Західних областей України». Наказ видано на виконання відповідної постанови Уряду СРСР від 13 серпня 1947 року. Ним визначалися уповноважені МГБ СРСР та їх заступники, які відряджалися до західних областей України для організації та проведення виселення. Зокрема, до Чернівецької області уповноваженим МГБ СРСР відряджався генерал-майор Есаулов, його заступниками з оперативної частини були полковник Решетов (начальник УМГБ) та заступником уповноваженого по військах – полковник Глущенко. Для проведення операції додатково виділено і направлено в розпорядження Міністра державної безпеки УРСР Савченка 24-й мотострілецький полк, 2 батальйони 260-го стрілецького полку 5-ї дивізії, 26-й стрілецький полк 4-ї дивізії, батальйон 284-го стрілецького полку 7-ї дивізії, 2 батальйони 8-го мотострілецького полка, 2 батальйони 13-го мотострілецького полку та Саратовське училище військ МГБ, які повинні були прибути в Україну не пізніше 5 жовтня 1947 року. Також до 5 жовтня необхідно було надіслати в Україну 3 тисячі офіцерів та сержантів корпусу і дивізії охорони на залізничному і водному транспорті. Раніше, до 15 вересня необхідно було також направити в західні області України 3500 оперативних працівників. Також, давалися розпорядження про виділення транспорту і пального, забезпечення зв’язком.
Операцію передбачалося провести в термін з 10 по 20 жовтня. Черговий раз наголошувалося на конспірації усіх підготовчих заходів.
Для керівництва організацією виселення населення до України відрядили генерал-лейтенанта Блінова, генерал-лейтенанта Бурмака, генерал-лейтенанта Вадіс, які повинні були разом із Міністром держбезпеки УРСР Савченком організувати і провести виселення. Згодом Абакумов направив на адресу секретаря ЦК КП(б)У Кагановича та голови Ради Міністрів УРСР Хрущова телеграму, в якій просив надавати їм усіляке сприяння.
Згаданим Наказом № 00430 була також затверджена Інструкція про порядок проведення виселення сімей активних націоналістів, примірник якої видано особисто для Уповноваженого МГБ СРСР Есаулова. Документ черговий раз визначав, які саме сім’ї підлягали виселенню та умови, за яких виселення не проводилося, та зазначав, що необхідні заходи з підготовки і проведення операції здійснюють уповноважені МГБ СРСР по області, які відповідно призначають своїх уповноважених в кожен район області. Їм виділяється необхідна кількість оперативних працівників і військ МГБ. Кожен уповноважений МГБ району розробляє план виселення сімей повстанців з свого району. Також інструкція детально визначала дії оперативних працівників безпосередньо в момент виселення, порядок застосування зброї, здачу виселених сімей коменданту ешелону на станції завантаження, заходи зі збереження майна виселених тощо.