2 жовтня 1947 р. до Чернівців надійшло розпорядження, відповідно до якого для Чернівецької області встановлено план сімей, які необхідно виселити - 600 (як нами вище зазначалося, станом на початок жовтня до виселення було підготовлено 802 сім’ї). При цьому, в документі зазначалося про встановлення плану у 500 сімей, проте згодом цифру змінено на 600. Відтак запропоновано обласному управлінню визначитись, із яких саме населених пунктів та районів здійснюватиметься виселення (згідно пізніших звітів, якщо сім’ї повстанців були обліковані по 110-ти населеним пунктам області, то виселення проводилося із 66-ти з них), та відповідно здійснити перерахунок потреби у військах та техніці для успішного проведення операції.
Значна увага владою приділялася збереженню інформації про підготовку до виселення сімей повстанців в таємниці та дотриманням заходів з конспірації. Варто зауважити, що в цілому це їй вдалося: схоже, що ані повстанці, ані населення достеменно не знали ні про плани, ні про орієнтовну дату проведення виселення, а тим паче не знали про те, наскільки масовим буде це виселення. Проте поодиноке просочування інформації відбувалося, що прискіпливо фіксувалося радянськими каральними органами. Наприклад, в документах описано ситуацію, коли співробітник МГБ відбирав довідки на осіб, передбачених до виселення, голова сільради села Підзахаричі запропонував йому додатково взяти довідки ще на кілька родин, які на його думку, повинні бути виселені, як антирадянськи налаштовані. Коли оперпрацівник сказав, що довідки йому потрібні зовсім не для виселення, то голова сільради сказав: «Я працюю давно і знаю, які довідки для якої мети потрібні», натякаючи, що подібні довідки брались органами МГБ у період попередніх виселень.
В іншому випадку, 4 жовтня 1947 року до МГБ поступила інформація, що на Клокучці (нині мікрорайон міста Чернівці) громадянин Татулевич, двірник в домоуправлінні, поміж місцевими жителями заявляє, що незабаром із Клокучки повинно бути вислано в Сибір 14 сімей (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 169). Так само мешканка Чернівців Марія Тарангул ще в першій половині вересня 1947 р. говорила своїй знайомій, а насправді інформатору МГБ, що їй відомо про намір влади виселити членів сімей повстанців. Подібну інформацію повторювала і мешканка села Черешенка Путильського району. Чутки про виселення циркулювали серед працівників обласної лікарні у Чернівцях – останні обговорювали, що до Чернівців прибуло багато співробітників МГБ із Москви, Одеси та інших міст для проведення якоїсь операції, при цьому робилося припущення, що саме для виселення, оскільки на залізничних станціях стояли товарні ешелони, які обладнували для перевезення людей (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 279). Серед єврейського населення краю також обговорювали можливе виселення, «як і в 1941 році», з посиланням на прибуття до Чернівців утеплених товарних вагонів (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 277-278). Зокрема обговорювалось, що влада має намір виселити євреїв, які записалися на виїзд навесні 1946 року, проте через якісь обставини не виїхали. У одного співробітника МГБ в тролейбусі випадково побачили особливі бланки на виселення населення, які колись використовувалися під час виселення з Криму кримськотатарського населення в травні 1944 року (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 281). Про заплановане виселення дізнався шофер гастрономічного магазину, якого залучили до вивезення населення, та який розповів про це в колі співробітників магазину (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 280). Також чутки про виселення людей на Донбас викликала поява донецьких міліціонерів в районах області. Проте в цілому владі вдалося зберегти в таємниці плани щодо депортації родин та дату його проведення. Про справжню мету перебування в області не знали навіть залучені співробітники МГБ з інших областей – їм також до останнього повідомляли, що вони повинні забезпечувати проведення місцевих виборів. Фактично, окрім вузького кола оперативних співробітників МГБ та вищого керівництва партії та УМВД про підготовку до операції з виселення ніхто не знав.
5 жовтня 1947 року Чернівецька область підготувала та подала на розгляд до Києва детальний план проведення операції «Запад» із усіма необхідними розрахунками. Зокрема визначено, що виселятимуть мешканців 4-х районів області – Вижницького, Вашківського, Заставнівського та Сторожинецького. Насправді ж, через тиск обставин, виселення проводилося також із Кіцманського, Садгірського та Чернівецького районів. Із Глибоцького та Хотинського районів низка сімей була спершу включена до списків на виселення, проте з метою економію ресурсів було вирішено виселення не проводити.
Отже, планувалося виселити 600 родин повстанців, або ж 1748 осіб (251 чоловік, 716 жінок та 781 дітей до 15 років). Зокрема, з Путильського району – 95 сімей (307 осіб), з Вижницького – 215 (616 осіб), Вашківського – 160 (447 осіб), Заставнівського – 100 (271 особа), Сторожинецького – 30 (107 осіб). З інших сімей було сформовано додатковий список, на випадок, якщо призначених до депортації у якийсь спосіб не виявиться на місці. За кожним районом та селом закріплено відповідального від УМГБ.
На кожну сім’ю виділявся один оперативний працівник органів МГБ чи МВД. 1 солдат, 1 боєць винищувального батальйону та 1 представник радянського чи партійного активу.
15 жовтня 1947 року уповноважений МГБ СРСР Есаулов та начальник управління МГБ Чернівецької області підготували Довідку про готовність до проведення операції «Запад», де ще раз окреслили основні цифри та параметри запланованого виселення.
11 жовтня 1947 р. затверджені детальні плани вивезення сімей з кожного із залучених районів області. Додатково ще раз проведено прискіпливу звірку списку з фактичною наявністю сімей по селах і встановлене за ними спостереження, щоб не допустити їх переходу на нелегальне положення чи зміну місця проживання. Низки осіб вдома не виявилось, відтак були вжиті заходи до їх розшуку. Райони оперативно відзвітували - «Все намеченные к изъятию семьи взяты под агентурное наблюдение». Членів родин особливо впливових повстанців було одразу заарештовано, ще за кілька днів до самого виселення.
Також складені списки сімей на виселення по кожному селу окремо, які в день виселення повинні були бути вручені безпосередньо особам, які відповідали за виселення. Саме за вказаними списками проводилося виселення. На них наносилися різноманітні позначки в ході депортації (дописані особи, яких також виселено, проте які не були з різних причин внесені до списків на виселення, виправлені одруки у написанні прізвищ та уточнена дата народження тощо). Відповідно ці списки є ціним джерелом для вивчення конкретних обставин проведення депортацій.
Крім зазначених списків також були складені резервні списки на виселення, якщо раптом виконання плану з виселення 600 осіб буде під загрозою. До нього включили 61 родину, у складі яких 160 осіб.
Отже, станом на середину жовтня в низці сіл та районів були розквартировані військові гарнізони внутрішніх військ МГБ, напередодні операції в райони направлявся мобілізований автотранспорт із партійними та радянськими представниками. Вагони зосереджені у Чернівцях, які планувалося подати на станції в ніч перед початком операції. Ніби всі можливі проблеми враховані, все було готове до проведення виселення.
У одному із пізніших звітів зазначалося: «Отримавши наказ про день операції керівництвом спільно з першим секретарем обкому КП(б)У товаришем Вовк було проведено останню інструктивну нараду уповноважених УМГБ, начальників Міськрайвідділів МГБ і секретарів РК КП/б/У, на якій були підведені підсумки підготовки до операції, викриті недоліки і дано детальний інструктаж про порядок проведення операції. За день до початку операції, тобто 19.10.1947 року, детальні інструктивні наради були проведені керівниками операції з оперскладом в усіх районах.
Безпосередньо сценарій того, як проводилося виселення радянською владою було розроблено та складено відповідну пам’ятку. Згідно з нею, напередодні виселення до села направлялася опергрупа, нібито з метою підготовки до проведення виборів та проведення хлібозаготівель. З приїздом у село старші опергруп з складу партактиву скликають наради активу села, на яких обговорюються питання про господарські та політичні заходи, а після того проводяться бесіди з поточних політичних питань з розрахунком затягнути ці наради до 3-4 години ночі. Після цього одразу приступити до проведення операції з залученням активу села. Оперпрацівник направляється до місця проживання сімей, біля будинків безшумно виставляє охорону із завданням не випускати нікого та затримувати всіх осіб, які приходять в ці будинки. Перед початком операції оперативний працівник оголошує тим, кого виселяють, що рішенням Радянського уряду дана сім’я підлягає виселенню в віддалені райони СРСР у зв’язку з тим, що члени цієї сім’ї проводили активну боротьбу проти радянської влади. При цьому оперативний працівник детально роз’яснює умови виселення /скільки і якого майна дозволено їм взяти з собою, на той час – до 500 кілограмів/ і пропонує приступити до збору майна, попередивши про відповідальність за опір чи спробу ухилитися від виселення. Одночасно оперпрацівник проводив опитування громадян, а також уважно обшукував приміщення. Працівники радянських органів складали опис майна, яке залишалося після виселення, для подальшого розподілу. Окремо інструкція зазначала: «Оперпрацівники та військові підрозділи повинні бути в постійній бойовій готовності і у випадку збройного опору чи виникнення ексцесів вживати рішучих заходів щодо їх ліквідації, аж до застосування зброї. Районні уповноважені повинні попередити всіх оперативних працівників та командирів військ МГБ, що в усіх випадках застосування в справі зброї необхідно діяти твердо і рішучо». Зазначені моменти визначені також у таємній «Інструкції про порядок проведення виселення сімей активних націоналістів і бандитів із Західних областей України», яка була одним із Додатків до Наказу № 00430.
Окремо зазначалося: «Операцию по выселению начать на рассвете в 5.00 (пізніше дані були скориговані і операція почалася о 6-й годині ранку) в назначенный день одновременно во всех селах і по всем семьям. Операцию по подъему семей и вывозу их за село закончить в течении 2-3 часов».