Наслідком швидкої окупації Чернівецької області стало так зване «німецьке питання». Захоплення Північної Буковини вочевидь явно виходило за рамки радянсько-німецьких домовленостей про ненапад, в т.ч. таємних протоколів до них про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР^[1]. Щоб пом’якшити міжурядові непорозуміння, Радянський Союз погодився дозволити етнічним німцям, які проживали на Буковині ще з часів Австро-Угорщини, виїхати (евакуюватися) до Німеччини, відповідно до укладеної міжурядової угоди^[2].

Переселення проводилося із 15 вересня і було завершене 15 листопада 1940 року. Про обставини, хід та організацію переселення свідчить детальний звіт про проведену роботу представника радянської делегації Москаленка, який працював у Чернівцях. Загалом до Німеччини виїхали 44577 осіб, 44-ма залізничними ешелонами. Через нечіткість формулювань у міжурядовій угоді, очевидно, видати себе за німця, виїхати до Німеччини, а отже і врятуватися від подальших радянських репресій, змогли чимало як українців, так і представників інших національностей. Окрім євреїв, яким категорично відмовляла вже німецька сторона, навіть у випадку їх перебування у шлюбах із німцями. У свою чергу, радянська влада також усіляко намагалася не допустити виїзду громадян інших національностей – загалом «вжитими органами радянської влади заходами» не допущено виїзду принаймні 1022 сімей, або ж більше, ніж 4000 осіб (списки усіх, хто намагався виїхати, видавши себе за німця, були передані до обласного управління НКВД).

Наразі матеріали щодо переселення німецького населення з території Північної Буковини на територію Німеччини віднайдені лише в матеріалах Чернівецького обласного архіву. Зокрема, текст вищезгаданої Угоди, доповідні щодо розподілу майна, яке залишилося після переселення німецького населення, а саме: доповідна записка «Про використання земель та майна, що залишається від б.німецьких господарств по Чернівецькій області в зв'язку з переїздом їх в Німеччину» (Фонд № П-1. Оп. 1. Справа 21. Арк. 4-8), Постанова Чернівецького Облвиконкому і Бюро Обкому КП(б)У від 3 грудня 1940 року «Про використання земель і майна, що залишилося після евакуації німецького населення та про сільсько-господарське переселення в районах області» (Фонд П-1. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 115-118). Відповідно до останнього, безземельним та малоземельним селянам передавалося в користування 6697 га землі, залишеної після евакуації німецького населення, 1028 будівель передано для учбових закладів, культурно-освітніх та громадських установ, підприємств та організацій, сільгоспмашини та реманент – передано радгоспам та МТС. Загалом же після виїзду німців залишилися порожніми 7261 будинок з надвірними прибудовами, зокрема 3390 в містах та 3671 в селах.

Василь Мустеца.

[1] Більше детально дивись про це: Гакман С., Масан О., Фісанов В. Буковина: рік 1940-й, або чому хвилювався Ріббентроп? // Буковинський журнал. 2000. Ч. 3-4. С. 93-106.

[2] Соглашение между Правительством СССР и Правительством Германии об эвакуации лиц немецкой национальности с территории Бессарабии и Северной Буковины // Держархів Чернівецької області. Ф. П-1. Оп. 1. Спр. 25. Арк. 1-23 (у даному збірнику не наводиться).