У травні 1950 року відбулася остання хвиля масового виселення родин повстанців з Буковини. Як і дві попередні, проведена вона була «в порядку заходів у відповідь на здійснені бандпрояви у Вижницькому та Путильському районах області».

Зокрема, 9 травня 1950 року начальник Управління МГБ Рєшєтов доповідав заступнику міністра держбезпеки УРСР генерал-майору Дроздову, що в області у вказаних районах обліковано на виселення 235 сімей (777 осіб), зокрема у Вижницькому районі – 98 родин, 349 чол., Путильському – 137 родин, 428 чол. Остаточно затверджено на виселення список із 132-х родин по Вашківському та Вижницькому районах, в складі 426 осіб.

Виселення проведене на світанку 21 травня 1950 р. Як зазначалося в документах, у результаті операції «піднято» і здано на збірний пункт МВС 123 сім’ї (387 чол.), а ухилилось від виселення 9 родин (39 чол.) Водночас в процесі цієї акції були виявлені раніше не обліковані 17 осіб, які належали до родин, що підлягали примусовому виселенню, та яких додатково внесли у списки та виселили. 23 травня 1950 р. о 00.30 год. сім’ї, які підлягали виселенню з Вашківського району, були конвойовані на збірний пункт МВД в м. Коломия Станіславської області. Серед виселених – 32 родини із с. Ростоки, 15 – Мариничі, 1 – Петраші , 24 – Драчинці, 16 – Станівці Долішні, 13 – Вашківці, 8 – Банилів, 7 – Бережниця, 6 – Карапчів, по 2 – із Глинниці, Станівців Горішніх та Волоки.

Документи МГБ зазначають, що після проведеної операції в усіх колгоспах на території сіл, з яких були вислані сім’ї оунівців, проведені збори під керівництвом представників радянських і партійних органів, а також оперативних працівників органів МГБ. Вони роз’яснили присутнім на зборах колгоспникам, що дане виселення сімей оунівцями проведено органами МГБ в порядку заходів у відповідь на здійснені повстанцями диверсійно-терористичні акти в цих селах. Також населення попередили: якщо будуть повторюватись повстанські прояви в цих селах, то органи МГБ і надалі будуть проводити подібні виселенчі акції.