Протокол допиту
1944 р. листопада 4 дня с. Іванківці
Я, дільничний уповноважений Кіцманського РВ НКВС мол.лейтенант міліції Фомін допитав в якості свідка
Богословського Івана Івановича, 1893 р. народження, уродженець м.Чернівці а проживає у с.Іванківці, грамотний, безпартійний, не судимий, українець, працює фін. агентом Кіцманського району при с.Іванківці.
По суті мені заданих питань Богословський пояснив наступне. 3/11-44 р. приблизно приблизно о 7-8 годин вечора до мене постукав зав.клубом с.Іванківці Івасюк Юрій Дмитрович, постукав у вікно, я відкрив вікно і запитав його в чому справа то разом з ним було 4 чоловіки і всі разом увійшли в дім. У Івасюка були зв’язані руки назад. Один із тих чотирьох був у військовій гімнастерці, на грудях мав велику зірку НКВД 20 років, високого зросту в черевиках і в захисного кольору брюках. Останній запропонував мені здати зброю револьвер. Я відповів, що у мене нічого немає. Тоді вони запитали, що я збираю гроші з населення. Я відповів, що я збираю. Він запитав мене – а де гроші? Я відповів йому що я грошей не маю. Тоді він сказав мені – ну добре, і тут же раптово спитав мене – а де спить голова сільради Батраковський? Я сказав, що не знаю. Тоді вони запропонували мені збиратись і йти з ними. Я одягнувся і збирався йти з ними. Я вийшов в сільці, але вони сказали – залишайся дома але нікому не кажи що ми у тебе були. Я залишився, а Івасюка вони забрали з собою. Інші троє були одягнуті один в чорному хромовому піджаку на вигляд 24 роки, третій був одягнутий в цивільному піджаку а зверху мав на собі плащ-палатку з рукавами в військовій сірій шапці ушанці в чому був одягнутий чевертий я не помітив. На підводі їх було багато, окрім тих.
Через годину чи дві вони знову до мене прийшли. Івасюк постукав, я відкрив йому. Разом увійшли Івасюк вже розв’язаний, той військовий із зіркою і один в цивільному кожусі накритий плащ-палаткою, запалили вогонь і стали вимагати з мене ключ від моєї каси. Я спочатку не давав. То вони стали бити мене і вимагали ключі. Я віддав ключ. Вони пішли куди для мене не відомо. Мені сказали нікому не казати.
Джерело: Агентурна справа №117 по с.Гаврилівці Кіцманського району «Коменданти». 12.ХІ.1944 – 25.VII.1945 р. // ГДА СБУ, Чернівці. Фонд Агентурних справ. Справа № 6508. – Арк. 34-35