Сторінки історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття: Події, Люди, Документи 

Протокол допиту

1944 року                                         листопада 5 дня

 

Я, оперуповноважений Кіцманського РВ НКВД лейтенант міліції Зайченко цього числа допитав в якості свідка

Островського Франца Івановича, 1901 р.н., уродженця с.Дубівці, із селян-середняків, одноосібник, поляк, безпартійний, одружений, 5 чоловік, працює мельником на Іванківському млині, проживає у с.Іванківці, зі слів не судимий.

 

ПИТАННЯ: Розкажіть Островський 3 листопада 1944 р. о котрій годині до вас на млин приходила бандерівська банда і скільки їх було чоловік і чим були озброєні.

ВІДПОВІДЬ: 3 листопада 1944 р. в 7 годин вечора прийшли повстанці до мене на млин. Стукав зав.Іванківського клуба Івасюк Юрій Дмитрович, я запитав хто, він сказав відкривай двері. Коли я відчинив двері увійшло 4 чоловіка озброєних, один одягнений в шинель червоноармійську без погон шапка-кубанка козача, взутий в чоботи в віці 23 чи 24 роки, інший одягнений в чехословацьку форму на голові пілотка. Знаків розрізнення не було, озброєні автоматами ППШ. Третій одягнений в чорну тужурку, в пілотці, взутий в черевики, озброєний німецьким автоматом в віці 28 чи 30 років. Четвертий був одягнений в румунську форму, озброєний німецьким автоматом в віці 25 років. Коли вони зайшли до мене на млин мені дали команду руки вгору. Я підняв руки вгору вони повстанці мене обшукали, взяли у мене тютюн та перочинний ніж, потім запитали, де твій військовий квиток, я сказав у мене немає військового квитка. Ці повстанці стали питати, де Георгій Карпюк, зав. млином, куди ти його сховав. Я відповів – його тут немає, він Карпюк хворий. Тоді повстанці мене попередили – якщо Карпюка знайдемо, одразу отримаєш кулю. Потім повстанці сказали – веди нас до нього в квартиру. Я сказав що не можу покинути млин. Бандити заявили – ми тебе розстріляємо і вивели на вулицю. Там було повстанців близько 20, вони мене оточили, озброєні гвинтівками, одяг на всіх був цивільний, в віці 25-35 років. Потім один запитав – що будемо з ним робити. Інший сказав (їхній старший?) сказав – хай йде до млина. Я зайшов до млина, за мною зайшли 3 чоловіки мене попередили нікому не говорити що вони були, сказали, що ще повернуться і поговорять зі мною. Повстанці забрали пшеничної муки 20 кілограмів і унесли, забрали бензин і порожній мішок. Повстанці допитували якихось жінок з Кіцманя ??? і ???, по батькові їх не знаю. Повстанці питали, чи є в Кіцмані червоноармійці і скільки їх. Громадянки відповідали – є, але не знаємо скільки. Тоді повстанці почали питати чи є НКВД в Кіцмані. Громадянки відповіли – ми не знаємо чи є, а скільки не можемо сказати. Цих громадянок попередили щоб вони нікому не говорили і пішли повстанці прямо на гору. Більше доповнити нічого не можу.

 

Джерело: Агентурна справа №117 по с.Гаврилівці Кіцманського району  «Коменданти». 12.ХІ.1944 – 25.VII.1945 р. // ГДА СБУ, Чернівці. Фонд Агентурних справ. Справа № 6508. С. 36-38