Протокол допиту

1944 року                                          листопада 5 дня                                   с.Іванківці

Я, дільничний уповноважений Кіцманського РВ НКВС мол.лейтенант міліції Фомін допитав в якості свідка Ящук Ілля Семенович 1916 р.н., уродженець і житель с.Іванківці Кіцманського району Чернівецької області, малограмотний, б/п, не одружений, українець, із селян бідняків.

По суті заданих мені питань пояснюю наступне. 3/XI-44 р. приблизно в 7 годин вечора йшов по селу Іванківці від своєї сестри до себе до дому. Мене зустріли проти дому гр.-на Костаршика Семена по батькові я не знаю його. Група народу в військовому і цивільному одязі із них один був одягнений в темну синю шинель в фуражці зеленого кольору в руках з автоматом підійшов до мене уставив в груди автомат мені і скомандував руки вгору. Я підняв. А ще ошукали мене а згодом стали мене допитувати хто міліціонер я відповів ні. Тоді зв’язали руки мені назад мотузкою і повели мене до дому секретаря Іванківської сільради богословському Івану. Підійшли до дому, вони мене зупинили по дорозі біля дому  Басловського  поставили до мене часових 4 чоловіки а решта пішли в дім до нього що вони у нього робили я не бачив. Після того вони мене повели в поле в напрямку нашого млина. По дорозі слідування навпроти дому Батроновського Миколи Костянтиновича стояла друга група у яких був в зв’язаному вигляді голова Іванківської сільради Батраковський Степан Костянтинович, і повели  мене і його в поле. Відвели нас від села приблизно біля кілометра мене повели в одну сторону а його в іншу сторону, а по третій бік вели зав.клубом Івасюка Георгія. Мене і Івасюка повели до нашого млина нас зупинили по дорозі а самі пішли до млина взяли муки, яку заставили нести Івасюка.

Від млина вони нас привели назад в дім Богословського Івана взяли у нього ключі від каси і пішли в сільраду. Частина пішла в сільраду а мене відвели до цвинтаря і охороняли мене троє чоловік. Що вони робили в сільраді я не бачив, але скоро вони у дворі в сільраді стали палити папері, я в цей час вибрав собі такий випадок і втік від них один за мною погнався в догонку, наздогнав мене і наніс один удар в ліву руку в область кисті. Але все таки я втік. Що робили далі вони я не знаю.

Протокол з моїх слів записаний вірно і в голос прочитано.

Джерело: УНКВС Чернівецької області. Кіцманський  РВ НКВС. Агентурна справа №117 по с.Гаврилівці Кіцманського району  «Коменданти». 12.ХІ.1944 – 25.VII.1945 р. // ГДА СБУ, Чернівці. Фонд Агентурних справ. Справа № 6508. - Арк. 39