ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ СТАН БУКОВИНИ.
В обсяг нашої дотеперішної праці входили передусім:
1. Творення сітки.
2. Посилення пропаганди.
3. Посилення розвідки.
4. Санітарна служба.
5. Господарча заготівля.
Ад. 1. Майже ціла підбольшевицька Буковина охоплена орг[анізаційною] сіткою. Охоплено в першу чергу можливі доступні пункти, створено на них центри, звідки ексцентрично монтували сітку.
Маємо охоплено: 1/2 Вижницького р-ну по цьому боці фронту, але зараз є б[а]гато сіл з того терену евакованих, помимо того зв’язки існують, 3/4 Вашківського р-ну, 1/2 Сторожинецького р-ну (і тут є села еваковані, зв’язки є), опірний розвідчий пункт на закріпленому сов[єтському] кордоні у Глібоці, опірний пункт в Іванківцях (на сухій границі Буковини), частину Кіцманського р-ну, з централею зв’язку на цілу Черновецьку область, північний і східний відтинок Садогурського р-ну, східно-північний відтинок Заставнецького р-ну. З цього р[айо]ну нав’язано наддністрянську низку сіл в Хотинському р-ні і окремі розвідчі пункти в Сороці, Акермані і Старокозачу (Бесарабія).
Поза Серет аж по Сучаву не вдалось схопити жодного пункта тому, що там постійно перебуває б[а]гато сов[єтського] війська, села є мішані з румунськими. Однак, ті околиці охоплено летючковою пропагандою по-через залізничників.
Місто Чернівці було добре опановане, але через вересневі арешти втратили частину зв’язків з заводами. Помимо того, маємо ще кілька опірних хат. В кожному повітовому місті маємо по одній-дві хаті.
Почали нав’язувати окрему учительську сітку в Заставнецькому і Вашківському ра[й]оні.
Нав’язуємо індивідуальні зв’язки з вищими українськими урядовцями (пр[иклад], в Чернівцях в магістраті, в суді НКВД і ін[ших]).
Точне число членів є трудно подати, бо до сьогодні членами вважаємо тільки провідних одиниць. Прочі помимо того, що сповняють сяку чи таку орг[анізаційну] працю, їх вважаємо ще симпатиками. Старих чл[енів] не вважаємо ще членами, поки не перейдуть спеціяльний вишкіл і перевірку. З кожним днем число членів збільшується з поворотом політв’язнів. Разом з цим, вдається відновити стару сітку.
Провідні сили на терені підбольшевицької Буковини: 1[-а] дівчина на мірку окружної (видерлась з чернівецької тюрми під час боїв під Чернівцями), 2[-а] підпільники на мірку районових, 2[-а] підпільники-вишкільники (один юнацький вишкільник, другий - ідеолог), 1 [-н] на легальщині, який займає функцію центрального зв’язку, сам матурі, 2[-і] інтелігентки-підпільниці, які занимають пост районних провідниць, 2[-і] підпільниці] з малою освітою, зате дуже ідейні дівчата, які сповняють функцію розвідних провідниць на кордонних пунктах, 2[-і] санітетки (одна з середньою освітою, друга - звичайна селяночка). Разом 12 чоловік, з цих двох наділено на Бесарабію (юнацького вишкільника і згадану першу дівчину). Про провідні сили по тому боці фронту згадувано під ч. 5 у сусп[ільно]-пол[ітичному] огляді.
Суворо придержуємося конспірації.
Обумовлені місцевою духовістю і посиленою сексотською сіткою - додержуємось суворо системи трьох.
Введено від самого початку прямі-безпосередні зв’язки районових центрів з проводом. Іншого пока адміністративного поділу не маємо.
Зв’язкові перейшли всі спеціяльний 2-4[-х] денний вишкіл.
Провідні члени майже всі перейшли ідеологічно-політичний вишкіл.
Члени обов’язково на самому початку переходять орг[анізаційно]-консп[іративний] вишкіл, а симпатики - українознавства і конспіративний.
Випущено 5 листівок до українців: в березні, проти евакуації українців з румунами і що приносить за собою большевицька дійсність, і як ми повинні до ньої приготовитись.
Друга в квітні (великодня), до чого прямуємо і як ставимося до всіх ворогів України, а зокрема до большевиків. Заклик, щоб ішли до УПА.
Трета в липні, до “українських буковинців”, чому виступаємо вороже як проти большевиків, так і проти німців.
Четверта також в липні, до “укр[аїнських] громадян”, відповідь на большевицьку пропаганду, про грабунки і напімнення тимчасових сільських урядників, що український народний суд слідить за кожним їхнім кроком.
П’ята в серпні, відповідь на большевицьку листівку “до т.зв. учасників УНРА і УПА”.
Рівно ж випущено 4 листівки до “черв[оно]арм[ійців]”, 3 в сов[єтській] мові, 1 - в українській мові.
В квітні виписувано плакати по містах і селах в укр[аїнській] і російській мові.
Тому, що сітка є ще така марна, в маси можемо увійти тільки шляхом листівок, прямуємо до того, щоб випускати щонайменше дві листівки в місяць з політично-пропагандивно-вишкільним характером.
В сітці кружляють такі матеріяли: “До характеристики до сьогочасної міжнародної політики”, друге ч[исло] “За укр[аїнську] державу”, “Правда про Україну”, “Як Москва нищила народи”, “Аве диктатор”, “Боротьба з Москвою”, “Інформатори Буковини” і ін[ша] легальна література з видань [19]42-[1943] рр. Зараз обпрацьовуємо над газеткою для українських] повстанців.
Для пропаганди відчуваємо брак технічних і матеріяльних засобів, передовсім матриць і фарби (н[а]пр[иклад], б’ємо дьогтем).
Ад. 3. [В] розвідку втягнено урядників-працівників різного рода, які подають раз в тиждень розвідчий звіт. Коли є щось надзвичайного, то того ж таки дня (деякі дуже добре вив’язуються). Залізничники є заангажовані у розвідці на терен Румунії і взагалі Балкан. На цьому самому відтинку працюють і ті з опірних пограничних пунктів. Одначе, щоб поставити відповідну розвідку на Балканах, нам бракує відповідно підготованих людей.
Ад. 4. Санітарна служба є дуже слабо поставлена. Маємо дуже малу кількість ліків (одну велику аптеку румуни забрали в [19]43 р., а одну аптеку перекинено тоді, коли почались арешти на Буковині], в Косівський повіт до УНС-у). Цілковитий брак дезинфекційних середників, перев’язочних матеріялів і хірургічних інструментів. Санітарний персонал складається: з одної санітарної вишкільниці, одної санітетки без шпитальної практики і двох ново вишколених санітеток. Всі зараз роблять практику при хворих (помимо того, навіть тяжко ранених вдалось нам врятувати).
В Чернівцях є три лікарі: один працює в воєнному шпиталю, поміг нам хіба що порадою і то такою, що могли б втратити людей, а відтоді не впускає більш нікого до свойого помешкання. Боїться партизан. Другий - психіятер, черновецький комуніст. Від нього вдалось видурити поважну кількість його власної аптеки, але віддячивсь, висилаючи військо на село, на яке ми покликались, перевертали три дні і самозрозуміло нікого не знайшли, бо то є найбільш скомунізоване село на Буковині. Третій лікар - це деградований українець, завжди п’яний.
Ад. 5. До серпня ми мали до діла з апровізіонацією груп, про які згадано в огляді.
Зараз дано наказ творити магазини збіжжя і ін[ших] господарчих продуктів. Ми обчислили, що після настроїв мас могло б вдатись на кожне більше вже охоплене село, замагазинувати щонайменше один вагон збіжжя. В практиці доказалось, що з села близько 80-90 ч[оловік], маємо в магазині 32 корці жита.
Одначе, зреалізувати цей план є дуже трудно через великий брак адміністративного орг[анізаційного] персоналу.
В господарчій ділянці зреалізовано: збірку коців, білля, ручників, начення і сумок, якими відвіновано вищезгадані групи. Збірку грошей, мила і полотна - переслано на той бік фронту, до відділу Хведора.
Переводиться збірку білля, вовни, льону і шкір. Започатковано заснування: більше ткацьких верстатів і дві малі грабарні для виправи шкір (перебрав перевести в практику районовий Вашківського району).
Ставлення праці на Буковині.
Дотеперішня праця була поставлена відповідно таких інструкцій:
1. Всіх загрожених членів і політв’язнів стягнено в підпілля. Опіка над їхніми родинами і забезпечення їх.
2. Сільська молодь заангажовується до праці в заводах і при залізниці, щоб тільки не йти до червоної армії.
3. Негативне ставлення до творення большевицької влади по селах. Таке ставлення вплинуло: а) достатньо в нашу користь з тим, що до творення уряду в першу чергу приступила сама голота, яку постепенно ми могли ліквідувати. Одначе, через брак відповідно екзекутивного апарату, не могли перевести чистку на цілому терені; б) від’ємно з тим, що та голота залишилась і до сьогодні на своїх постах, а добрі елементи або заангажовані в праці, або пішли до війська, або криються. Якщо їх всунеться, то владу переберуть ненадійні елементи, що будуть служити і богові, і мамонові. Одначе, могло би вийти нам на користь, якщо вдалось би перевести в якнайкоротшому часі чистку, висуваючи на поверхню тих, які повернулись з Румунії.
4. Сексотів карати в слідуючий спосіб:
початкового большевицького донощика - буками, непоправного донощика - карою смерті, донощика, що був за перших большевиків, за румунів і зараз знова вступив на їхню службу - карою смерті і ліквідацією всего майна, донощика, що заангажувавсь на службу НКВД з цілою родиною, пр[иклад], в с. Шубровець батько з 7[-ма] дітьми, карається ліквідацією цілої родини і всего майна.
Після екзекуції, вивісити 4-5 плакатів на селі, підписані “народним судом”, показуючи, за яку провину карається такою карою. Дотепер виконано такі присуди: на поодиноких донощиків в сс. Мамаївці, Виженка, Вилавче, Драчинці і Зеленів. Зліквідовано дві родини в сс. Лукавець і Брідок.
Населення дуже прихильно ставиться і одобрює такі народні суди.
Щоб запобігти евентуальним в сітку, подано інструкцію ч.3, по-через яку застерігаємо чл[енів] орг[анізації], що як котрийсь зістане залапаний і всипе сітку, зліквідуємо цілу родину. Це тому, що за румунів майже 1/2 арештованих членів виспівали все, що тільки знали. Після цьої інструкції слабі елементи відтягнулися від праці.
5. Наше відношення до червоної армії є: а) прихильне, особливо до українців, білорусинів, словаків, чехів; б) вороже до партійних, комісарів, міліції, розвідки, комсомольців і НКВД. Розсуджуючи кожний випадок індивідуально. Тих ч[ервоно] армійців, які без спротиву здають зброю - навіть москвинів, нагодувати, перебрати в чисте білля або дати можливість вичиститись, відвінувати відповідними пропагандивними матеріялами і відіслати до їхніх частин.
У відношенню до совітських дезертирів, не приймати в свої ряди, але перебрати їх в цивільне, забезпечити харчами і уможливити передертись по-через Дністер.
Використовувати старшин черв[оної] арм[ії] у розоружуванню ч[ервоно]а[рмійців] і в слідстві над ними.
Відношення до румунів розглядати індивідуально. А в загальному поставлено на плятформі березневих переговорів. У відношенні до румунської розвідки на наших теренах, обзнакомлювати їх з потягненнями нашої боротьби проти совітів.
Взяти під свої впливи всі відтинки легального сектора, посилювати революційну, самостійницьку ідею і рух, послаблюючи в такий спосіб большевицьку владу.
Народжувати і висилати здібніші сільські елементи (дівчата) на всякого рода курси: учительські, кооперативні, бухгальтерійні, тощо. Пропагувати за наукою в різних родах шкіл.
Піддержувати морально і пропагандивно спільні молебні і псалтирі. Охоплювати тих, що читають псалтирі і підроблювати їхні хати на наші пропагандивні осередки (румуни, вибираючись, вивезли всіх священиків з терену, тому старші церковні брати, а переважно жінки, вивчили читати псалтирі, справляючи спільні молебені, на які сходяться віруючі з 5-6 сіл. Дотепер большевики не висловились ще проти таких молебенів).
Справка. Документ составлен чл[еном] провода ОУН Буковины “Мотрей”.
Копия верна: нач. 1-го отд. ОББ УНКВД Черн. обл.
ст. л-т г/б (підпис)
Копія. Машинопис.
ЦДАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 83, арк. 104-107.
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 107-112, документ № 11.