Сторінки історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття: Події, Люди, Документи 

ЧЕРНОВЕЧЧИНА.  Грудень 1945.

                       

ІНФОРМАТИВНИЙ ЗВІТ.

Місяць листопад позначився в житті терену замітним заломанням серед рядів вислужницького елементу. Помітне особливо моральне заломання серед стрибків. Між ними можна почути щораз частіше такі фрази, як зима іде бандери ідуть, служи Сталіну, а Сталіна не болить, коли тебе б’ють... і т.п. Словом стрибки напередодні остаточної капітуляції, а то подекуди і капітулюють.

Поворотною точкою, від котрої стрибки почали котитись в пропасть, був рейд УПА по підгірській і гірській частині терену, який закінчився саме на початку листопада.

В Заставнянщині тільки дійшли вісті про рейд УПА, як стрибки почали хворіти та втікати зі станиць в рідні села, щоб не попасти до тих щасливців, яких большевики перекидували на ліквідацію рейду. Фактично нквд перекинуло з Заставнянщини в Вашківщину 150 стрибків на підкріплення.

В Вашківщині стрибки цілковито розгромлені і зараз в терені не діють. Найкращим лікарством на стрибків показались репресії матеріяльні супроти родин стрибків, як палення хат і конфіската майна. Особливо буковинці з психікою матеріяліста на це дуже чутливі. Виявилось, що ніхто не хоче страждати за Сталіна, і в результаті всі стрибки покидають службу. В Вашківщині в цілости остали ще стрибки в таких селах: Карапчів, Волока, Костинці й Станівці.

В Сторожинеччині і Вижниччині стрибки ще чуються трохи краще, але є вже випадки дезерції і симуляції. Всі воліють іти в армію, до лісорубки, до радгоспів і ще куди хочеш, лише щоб не до стрибків. Наприклад, в Мариничах (Вижниччина) до лісорубки добровільно зголосилося 30 людей, щоб не йти до стрибків.

Большевики, щоб зарадити критичному для них станові, розпочали в цілому терені мобілізацію до стрибків. Мобілізацію проводять такими самими способами, як проводили до ЧА, а іменно при помочі побору при военкоматах і при помочі облав. Інша справа, що це не є довготривалим і стрибки по двох-трьох днях складають зброю і розбігаються додому, а трапляються і випадки, що втікають зі зброєю і з нею ховаються, або передають повстанцям. Большевики грозять вивозами на Сибір, на Донбас, але це не дуже помагає. Мобілізують всіх, хто тільки може носити зброю від 16 літ вгору. За словами обл. нач. нквд підполковника Біленка, стрибки необхідні в кожному селі, бо як у селі нема стрибків, то перший-ліпший дядько вб’є тебе патиком з-за тину.

Є вже випадки атентатів стрибків на енкаведистів. Такий випадок трапився в Банилові над Черемошем, що стрибок застрілив з кріса одного нквд-иста, а двох поранив.

Частини червоноармійців заховуються пасивно і не вмішуються в протиповстанчі акції, а обмежуються до грабіжей і крадіжок. З цього особливо знані робочі відділи, що працюють при лісорубках і постепенно демобілізуються.

З кінцем листопада появився наказ Рясного про можливості капітуляції для підпільників. Перш за все слід згадати, що це нікого з підпільників не заскочило і всі добачують в цьому слідуючий пропагандивний маневр. Ті, що хотіли здаватися, здавалися впродовж цілого літа, а були також випадки здачі і по 20-ому липня. Загально в терені ходять чутки, що Рясний ще раз продовжить своє слово.

В зв’язку з передвиборчим сезоном, большевицька пропаганда діє майже виключно в цьому напрямі. По всіх кутках сіл понаставлювані пропагандисти, які мають обов’язок пояснювати людям найдемократичнішу конституцію СРСР. Де не можуть (внаслідок низького інтелектуального рівня) нічого зробити сільські пропагандисти, туди ідуть “люди з районів”. При помочі сотників і десятників зганяють в школи, клуби або хати людей і там перечитують положення про вибори до Верховної Ради СРСР. Крім передвиборчої кампанії, большевики подекуди проводять мітінги на теми додаткової здачі контингентів. Це трапляється в селах, де є більший популярний повстанчий рух, або де є підпільники. На таких мітінгах большевики підкреслюють солідарність сіл з повстанцями і кажуть, що карають загально село додатковою здачею хліба, бо мовляв, бандитам даєте, а нам ні. Це найчастіше відбивається на багатших господарствах.

1.11. в с. Слобода Банилів роззброєно 6 стрибків, здобуто 6 крісів.

Від 1-6.11. большевики виставляли стежі довкола Вашковець.

2.11. в с. Глинниця (Вашківщина) 2 нквд-исти і місцеві стрибки ходили за хлопцями, мовляв до школи, а на ділі робили ревізію.

4.11. в с. Барбівці Захарій Адам вбив свою жінку Катерину під маскою повстанців.

4.11. в с. Банилові роззброєно 4 стрибки.

4.11. в Стрілецькім куті зліквідовано голову сільради і 1 большевика (Чернов[ецький] р-н).

5.11. в Банилові арештовано стрибка Вільницького Гриця, що дався роззброїти.

6.11. в Драчинцях зліквідовано нач. стрибків Савчук Евгена та спалено господарку.

7.11. Драчинські стрибки зложили у Вашківцях зброю.

6.11. у Вашківцях завалено парадну жовтневу браму і подерто портрет Сталіна.

6.11. до Банилова приїхало 40 большевиків і тримали стійку коло парадної брами впродовж жовтневих свят. 9.11. від’їхали у Вашківці.

9.11. большевики робили засідку в Станівськім вивозі на три км довжині.

14.11. в Драчинцях уполномочений по здачі хліба побив Ротар Марію, що не могла здати контингенту.

14.11. в с. Калинівцях (Вашківщина) прилюдно повішено голову с[іль]р[ади] Лукащук Костя і заступника Харина Івана.

15.11. большевики арештували в Банилові Микула Олену ж[інку] Петра, яка залишила одну п’ятимісячну, а одну трилітну дитину.

15.11. в Банилові робило 27 большевиків по селі труси.

15.11. в Вашківцях боевики спалили 1000 кг хліба, 2 фіри сіна і стирту соломи, що спричинило на нквд велику тривогу.

16.11 в Кальнівцях нквд брало на допит Миколайчук Захарія, Руснак Івана і Лукаш Дмитра. На допитах питали, хто знищив голову с[іль]р[ади].

16.11. в Банилові арештовано Мироняка Леся.

17.11. до Бережниці прибуло 27 большевиків та робили труси.

18.11. випущено арештованого Мартинюка Леся з Банилова.

19.11. в Замістю спалено сільраду, кооперативу і клуб.

19.11. в Станівцях Долішних 15 нквд-истів робили засідку на горі Кибі.

19.11. в Драчинцях зліквідовано голову с[іль]р[ади] Даниляка Онуфрія 42 р.

19.11. в Вашківцях збирали всіх демобілізованих, хотіли озброїти і післати шукати за повстанцями, та всі відмовились і пішли додому.

20.11. з Банилова пропали два зрадники, що зголосились з повин[н]ою: Барбазюк Василь-Скок і Іванчук Андрій.

20.11. до Замістя прибуло 5 нквд-истів і 7 стрибків.

20.11. в Серафинцях 50 большевиків зловили Непорадного, що крився від арешту і заарештували одну жінку, в якої він кватирував.

22.11. большевики під маскою повстанців ограбили Букатку Василя.

22.11. в Барбівцях зліквідовано Захарія Адама за вбивство під маскою повстанців своєї жінки.

23.11. в Станівцях Долішних зліквідовано стрибка Фоєскул Іллю 23 р.

27.11. до Бережниці прибуло 10 нкгб-истів, а вечором вернули до Банилова.

28.11. 50 нквд-истів ловили хлопців у стрибки і поставили голову с[іль]р[ади].

29.11. до Карабчева прибуло автами 64 большевики.

30.11. у Карабчеві арештовано Маринюка Танася.

30.11. в с. Опаска-Михальче робили 30 нквд-истів хатами труси.

2.11. до Петрашів (Вижниччина) прибуло лісом 53 большевики, пробули добу і відійшли на Вижницю.

3.11. з Розтік забрався гарнізон в силі 30 чол.

2.11. в Багні забрано кооперативу.

7.11. в Підзахаричі зроблено напад на стрибків і розігнано їх.

22.11. в Мариничах запалено в бункері Журак Магдалину.

Пропаганда.
16.11. в Вашківцях на похороні Кальнівського голови сільради промовляли: голова райвиконкому Литвинюк, голова райпарткому Суденко, секретар Чепір, нач. міліції Лазар, нач. военком. майор Король, всі заприсягли пімсту повстанцям.
25.11. в с. Карабчеві голова с[іль]ради на мітінгу виступав проти повстанців.

Постій 13.12.1945.                                                                    / - / Арпад.

Оригінал. Машинопис.
ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 82, арк. 196-196 зв.
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 141-145, документ № 20.