ІНФОРМАТИВНІ
ВІСТІ

Рік : IV.                          Дня 16 травня 1947 року                          ч. : 17.

БУКОВИНА В БОРОТЬБІ
З МОСКОВСЬКО-БОЛЬШЕВИЦЬКИМ НАЇЗДНИКОМ.

Перед нами ряд звітів, повідомлень і документів з Буковини. Вони відтворюють жахливий образ ситуації, в якій знайшлася батьківщина Федьковича після останньої війни, а заразом світлий образ боротьби одної вітки українського народу з новим наїздником.

Московсько-большевицький імперіяліст у свойому загарбницькому поході в Европу включив Буковину в спільне ярмо неволі, що його зараз несе цілий український народ.

Не сподівався однак наїздник, що ярмо спільної неволі так ціпко зв’яже буковинських українців з боротьбою цілого українського народу за своє визволення.

Не обманули буковинців облудні слова большевицької пропаганди про “визволення з румунської неволі і об’єднання всіх українських земель”. Вони пізнали зразу в “визволителеві” нового наїздника, а в “об’єднанні” спільне ярмо неволі, яке прийшлося їм нести разом з цілим українським народом.

Як недавно проти румунського, так тепер проти московсько- большевицького загарбника розгорілась безпощадна боротьба в найширших розмірах і різнорідних формах, що вповні зливається з образом цих героїчних змагань, що їх веде зараз цілий український нарід проти наслідника гітлерівської Німеччини, - большевицької Москви.

Коли взяти під увагу цю жорстоку долю, що її перенесла Буковина в минулому, всі ці насильницькі і підступні методи денаціоналізації, кольонізації, вбивання душі живої з метою викоріни- ти навіть думку про Україну, то це, що зараз діється на Буковині сповняє радістю серця кожного українця і вливає віру в непереможність здорового організму народу та в остаточну перемогу змагань за право народу на Самостійну Державу.

В 1944 р. Буковина черговий раз змінила окупанта. На місце вірних вислужників Гітлера - румунських імперіялістів, прийшов вже знаний Буковині з рр. 1940-[19]41, московський “визволитель”. Повторилося жорстоке видовище, знане в кожнім кутку України, де тільки станула нога московського наїздника. Отже в першу чергу жорстока розправа зі всіми, що не то ділом, а хоч би словом виявили свою участь в боротьбі за право на самостійне життя українського народу. Дарма, що це була боротьба проти гітлерівського наїзду, боротьба в ім’я тих самих ідеалів, що об’єднали в змаганнях проти фашистівського людожера здорові сили всіх народів. Для московських загарбників Український Визвольний Рух - це найбільша, смертельна небезпека в їх поході до опанування світу, тому треба стерти його з лиця землі, не перебираючи в середниках.

Зачався масовий морд всього свідомого українського елементу. Арешти, облави, допити з приміненням тортур, що їх не повстидався б найбільш дикий гештапівець, розстріли, вивіз на Сибір - це буденне явище перших днів “визволення”. Цього однак не вистарчає. Треба знищити базу - народню масу. Отже насильна мобілізація до ЧА, щоби новозмобілізованих без всякого вишколу, а то й без зброї кинути на мінні поля, на гарматне м’ясо - там вони згинуть як не від ворожого вогню, то від кулі енкаведиста, що з автоматом в руці пожене їх в “передову”. І цього мало. Все спосібне до праці треба вислати до каторжних робіт в копальнях і воєнних заводах. При помочі облав виловлюється жінок, дівчат і нелітніх дітей та вивозиться до “трудових лагерів” на найтяжчу працю.

Один втікач з примусових робіт в Донбасі оповідає:

“Мене разом з іншими зловленими в часі облави осінню 1945 р. призначили до робіт при відбудові рудників в Донбасі. Нас примістили в лагері, де перед тим мешкали буковинці, що працювали при тих самих роботах від осені 1944 р. Лагер був розчислений на 6.000 робітників. В ньому ми застали ок[оло] 1.000 буковинців, переважно жінок. Вони оповідали, що вони залишилися в живих з числа 6.000 людей з Буковини, з якими разом приїхали сюди осінню 1944 р. Всі інші вимерли на протязі зими і весни з голоду, на тиф і з інших недуг”.

Ці нелюдські методи терору і винищування не зломили однак волі народу. В цілій Україні розгорілась безпощадна боротьба проти новітнього ворога людства, а в цій боротьбі Буковина занимав визначне місце.

Сильніше від всяких слів промовляють повідомлення з терену оперті на фактах. Хай вони говорять:

Замітка: - 3 огляду на брак місця ми не в силі помістити всіх документів, що їх маємо. Для ілюстрації поміщуємо тільки маленьку частину з весни 1946 р.

Зграбувати в населення харчеві продукти, щоб ними годувати своїх вірних посіпак - це один з методів внутрішньої політики сталінської кліки.

“В м[ісяці] червні радянська] адміністрація основну увагу присвятила сільськогосподарським справам, як: молокопоставка, мясопоставка, приготовання до хлібоздачі. В зв’язку зі переліченими завданнями, в цілому терені пройшла хвиля мітінгів, на яких широко обговорювалися згадані справи. Щоб приспішити молокопоставку, райвиконкоми почали репресувати населення, широко трактуючи спосіб грошевих покарань та в поодиноких випадках вжили навіть строгіших засобів впливу, як тюремного ув’язнення”.

“20. VI. в с. Шипинці(Кіцманеччина) нарсуд засуди в гр. Андрійчука Мик. за невиконання молокопоставки до 4 років позбавлення волі, висланням на далекопівнічні табори та конфіскату майна”.

“12.VI. в с. Давидівці відбувся суд над слідуючими громадянами за невиконання молокопоставки та оштрафовано грошевою гривною: Кавнюк Марію - 9 тис. крб., Хащовий Юрко - 800 крб., Андрусяк Марія - 900 крб., Федорак Степан - 600 крб. і Кожман Марія - 1.200 крб.”.

“ 1 .VI. в с. Лашківка (Кіцманеччина) нарсуд оштрафував гр.: Копащину Рахилю за невиконання молокопоставки на 920 крб. та передав її справу до прокуратури для притягнення її до кримінальної відповідальности, а гр. Лочука Івана на 1.952 крб. за невиконання м’ясо і молокопоставки”.

“1 .VI. в с. Шипинці (Кіцманеччина) нарсуд оштрафував слідуючих громадян за несвоєчасне виконання молокопоставки по 460 крб.: Яремчука П., Тащука Б., Соколюка М. і Ілюка І.”.

“11.VI. в с. Банилів нарсуд покарав грошевою гривною у висоті 3 тис. крб. за невиконання молокопоставки і зобов’язав до 2-ох днів здати 200 л. молока кількох громадян”.

“19.VI. в с. Панка (Сторожинеччина) були засуджені грошевою карою за нездачу молока: Думчар Александер - 5 тис. крб., Беновський Вас. - 900 крб., Грицько Єлисавета - 1.200 крб., Гаврилик - 100 крб.”.

“30.VI. в с. Станівці Дол[ішні] (Вашківщина) бб-істи силоміць брали в людей харчові продукти”.

“2.V. в с. Станівці Горішні (Вашківщина) червоноармійці з радіопункту ограбили Лакусту Василя, опісля пустили в терен чутку, що це грабили повстанці”.

Голодного робітника змушує большевицька влада до праці тюрмою.

“В цьому місяці (червень 1946 р.) переведено широкі роботи над ремонтом шляхів. Ці примусові роботи надзвичайно дошкулили населенню гірських районів, як Сторожинецький, Вижнецький і Путилівський”.

“5.VI. сільська адміністрація на терені Путилівського р-ну поновила тиск на населення в зв’язку з виконуванням державних робіт, якн[а]пр[иклад] лісорубка, лісосплавство і відбудова доріг. За неявку на роботу карають тюремним ув’язненням”.

“15.V. з с. Бросківці Нові, Бросківці Старі та Бобівці сільська адміністрація змобілізувала все працездатне населення і тяглову силу до направи шоси Чернівці-Сторожинець”.

“27.VI. в с. Дихтинець (Путилівщина) НКВД арештувало Зурака Василя р. 19, за неявку в праці лісосплаву. Його засудили на 1 місяць тюрми”.

Підготовка нової війни - це головна турбота червоних імперіялістів.

“По райвоенкоматах Чернівеччини від 20.VI.1946 р. провадиться пожвавлена робота. Воєнкомати зажадали від с[іль]/рад вичерпних списків всіх боєздатних людей. Списки мали бути виготовлені до 1.V.1946. Зараз воєнкомати покликують всіх інвалідів третьої і другої групи. Дуже часто інвалідів другої групи переводять на третю групу, а інвалідів третьої групи переводять на “строєвих”. Райвоенкомати приготовляють мобілізацію працездатних людей до робіт в промисловости”.

Здичіння і бандитизм - це невід’ємне явище совєтської дійсности.

“28.V.1946 р. в с. Карапчів (Вашківщина) начальник “істребітельного” баталіону Кейван Константин проводив голову с[іль]/ради Карпа Александра і по дорозі його застрілив. Вернувши на станицю “істребітелів”, казав, що на них напали повстанці, голову вбили, а він утік”.

“10.V в с. Карапчів (Вашківщина) місцеві “стрибки” влаштували ловлю на призовників, які не хотіли добровільно явитися до р[айо]ну на призивний пункт. Під час ловлі “стрибки” стріляли по втікаючих”.

“29.V в с. Розтоки (Вижнеччина) через глибоко гірський хутір Кінашка переходила провокативна большевицька група в різних уніформах. Ця група ограбила одного господаря і стаю (на полонині). В господаря забрали корову і борбиницю бринзі”.

“3.VІ. в с. Мега [теер Велике] (Вижнеччина) ч[ервоно]армійці, які працюють тут на лісових роботах ограбили кооперативу. Серед населення розповсюднили чутку, то, мовляв, забрали повстанці”.

“17.VІ. в с. Дорошівці (Заставнеччина) ч[ервоно]армійці саперного полка ограбили гр. Горгіца Онуфрія. Вартість ограблених речей становить приблизно 16 тис. крб.”.

“24.VІ. в м. Чернівці на передмісті Гореча, під час масового ярмарку, на якому була велика кількість людей, большевицька банда “чорна кошка” влаштувала грабіжницький налет. Погром був заздалегідь старанно приготований. Біля базарної площі на шосі стояло кілька вантажних автомашин, біля яких стояли в ч[ервоно] армійських уніформах погромники. Крім цього дуже багато подібних осіб вешталося по базарі. Раптом серед базару счинилася стрілянина і несамовиті панічні вигуки “наступають бандеровці”. Залякана товпа людей рвонула врозтіч, залишаючи на базарних столах увесь крам і продукти. Грабіжники скористали з догідного сприятливого моменту. Наповненими машинами вщерть награбованим майном і не гаючись від’їхали. Підчас погрому згинуло дуже багато людей, в тому числі перший застрілений був ч[ервоно] армійський офіцер. Було також багато ранених”.

Жорстокий терор НКВД робить з людини безвольне знаряддя божевільних експериментів сталінської кліки. Стероризувати до краю населення і завербувати якнайбільшу кількість тайних співробітників (донощиків) з усіх суспільних шарів - це головне зусилля НКВД. НКГБ. Крім жорстокого військового терору, масових арештів, облав на села, морального терору для вдержання мас в безнастаннім страху перед вивозом на Сибір, вживається всіх засобів, що їх дає поліційним органам до найвищих границь посунена централістична система влади.

“Однією з широко практикованих органами НКВД і НКГБ форм боротьби з нашим рухом є провокаційні боївки”.

“Уперше ця підла форма боротьби була застосована на Буковині в квітні 1945 р. Провокаційна група “Пугача”, відомо, що такі групи майже безпереривно вештаються по терені. Зокрема посилену діяльність ведуть в тих теренах, де у нас попередньо були вузлові точки зв’язку. На протязі 1945р. діяли в терені ось такі провокативні групи: “Пугача” - Путилівщина, “Берези”, “Грізного” - Садгірщина, лейтенанта Шульги - “Явора” - Сторожинеччина, “Помсти” - “Грома” - Вижнеччина, “Наливайка” - Вашківщина. Кожна з них в чисельности - 7 большевиків. Насправді на їхньому рахунку немає занотовано ні одного успіху. Деякі з них активно діяли короткий час, а опісля були розпущені. Н[а]пр[иклад] “Помсти” - “Грома”, “Берези” - “Грізного”.

“ 16.VI.1945 р. в с. Сторонець (Путилівщина) НКВД робило спробу сформувати провокативну боївку з деяких місцевих “істребітелів”, але всі одноголосно заявили, що краще їм іти до ЧА, ніж робити таку роботу”.

“Поряд з цією діяльністю працівники НКВД намагаються заплямувати наш рух погромницькими і грабунковими вчинками, які самі інспірують, н[а]пр[иклад] 26.IV. 1946 р. в Чорному Потоці (Заставнеччина) НКВД вимордувало сім’ю місцевого священика. 26.1У.[19]46 р. гром. Карлаш Зиновій переходив зі с. Чорний Потік до с. Брідок (Заставнеччина). По дорозі зустріла його вантажна машина, на якій їхав Христенко (нач[альник] “істребітельного” баталіону Заставнеччини) та Александров, воєнрук СШ в м. Заставна. Цих людей пізнав, бо вже давно перед цієюзустріччю знав їх особисто. Крім вищезгаданих були ще якісь нквд-исти, яких він не знав. Христенко зупинив автомашину і сказав, що Карлаш поїде з ними, щоб вказати в Чорному Потоці оселю місцевого священика Костенюка, що без спротиву виконав. І справді безпосередньо після того, як автомашина зупинилась б[лизько] оселі, нквд-исти вимордували сім’ю священика. Вкоротці НКВД почало розповсюджувати чутку, що, мовляв, цей жахливий погром влаштували “бандеровці”. Карлаш публично спростував справність цієї чутки і викрив дійсних вбивників. За це НКВД його арештувало”.

“2.VI. в с. Василів (Заставнеччина) приїхало 8 солдатів на 4-ох автомашинах. Вони почали інсценувати облаву, намагаючись викликати паніку. Після кількох годин від’їхали з села (цей особливий тактичний засіб, це знахідка заступника] рай[онного] нкгб Синиці. Він розрахований на витворення в районі постійної атмосфери напруження - це в моральній площині, а крім цього при таких експериментах існує можливість викрити при помочі паніки будь-кого з підпільників. Бували випадки, що цей експериментатор зі своєю рейдуючою групою 8-14 чол. робив подібні інсценізації одного і того ж самого дня в кількох селах. Для прикладу наводжу один рейд: група Синиці в кількости 11 чол. на 3-ох вантажних автомашинах заінсценувала облаву в слідуючих селах: Василів, Товтри, Брідок, Мусорівка, Самушин Заставнянського р-ну)”.

“7.VI.[47 р.] в с. Серафинець (Вашківщина) “істребітелі” із Залуча заарештували Маценко Катерину і Олену. Їх відправлено до Снятина на НКВД щойно по 10 днях. В часі тюремного ув’язнення їх завербовано до співпраці і випущено”.

“22.VI. на хутір Чорлої (Вашківщина) приїхало автомашиною з Віжниці 30 “істребітелів”, які переводили основні труси у всіх хатах”.

“28. IV. в с. Драчинці Старі (Сторожинеччина) орг[ани] обл[асного] НКВД перевели чергові арешти. Арештовано таких осіб: Дяковенка Юрка, рок. 58, Ротара Євгена, рок. 31, Піць Івана. Арештованих обвинувачували за співпрацю з повстанцями”.

“20.V. в Карабчівському лісі провокаційна група вночі робила засідку, а вдень грабувала в населення харчові продукти. На другий день група відійшла до Велавче”.

“22.V. в с. Кабин НКВД арештувало Якимчук Катерину, р. 36. По двох днях її звільнили і зобов’язали до співпраці”.

“3.V. в с. Чортория (Вашківщина) органи НКВД перевели арешти слідуючих осіб: Іванюка Іллю, р. 39, Іванюка Іллю с. Василя - 46 р., Журавель Василину - 35 р., Возяка Івана - 61 р., Іваняка Дмитра - 43 р., Купчинську Дионізію - 36 р., Бореш Дмитра - 65 р., Іванюка Константина - 57 р., Ватюк Зиновія - 40 р. Всім закидали зв’язок з повстанцями. По двох днях їх звільнили і зобов’язали до співпраці”.

“ 12.V. в с. Бобівці (Сторожинеччина) НКВД арештувало Москалюк А. р. 22 і Москалюк Фрозину р. 35, мовляв за те, що в [19]44 р. мали зв’язок з повстанцями. Після 2-ох днів їх зобов’язали до співпраці і звільнили”.

Буковина, як і шла Україна станула до боротьби на життя і смерть з большевицьким наїздником.

“30.VI. на терені цілої Буковини були розповсюджені наші листівки з нагоди 5-ї річниці проголошення Української Самостійної Соборної Держави”.

“18.VI. в Слобода Банилівська (Вашківщина) повстанці роззброїли “істребітеля” Проскурняка Константина, забираючи від нього автомат. НКВД за це його арештувало, а по двох днях звільнило і дало другий автомат та припоручило організувати “істребітельний” баталіон. Цього ж таки самого дня повстанці його вдруге роззброїли, за що НКВД його знову приарештувало”.

“9.VІ. в с. Зеленів (Вашківщина) повстанці роззброїли 4 “істребітелів”. Забрали два автомати і два кріси. Після того НКВД заарештувало “істребітелів” і 20.VI. їх звільнили, тільки під умовою, що надалі будуть служити в “істребітелях”.

“15.V Садгірський “істребітельний” баталіон разом з Чернівецьким “і. б.” перевів прочіску Чернівецьких хащів. Підчас прочіски вони набрели на групу повстанців і почали їх обстрілювати. Повстанці відтягнулися без втрат”.

“23.V. в с. Путилів наша група зробила наскок на станицю “істребітельного” батапіону. Крім цього, важко поранено уполномоченого участкового Лященка (чергою із скоростріла відтято ногу). Він лежав до 12 год. дня в безнадійному стані, після чого був відправлений до лікарні. Здобуто: 4 кріси, 4 диски доппш, 50 набоїв до російського] кріса, 1 свт і далековид. С[іль]раду здемольовано”.

“12.V. в с. Топорівцях (Садгірщина) відбулась між повстанцями і “стрибками” перестрілка. Під час перестрілки стр. “Заяць” був легко ранений в руку. “Стрибки” повтікали”.

“14.V. в с. Шубранець(Садгірщина) група підпільників зустріла 3-ох “стрибків”. Після короткої перестрілки, один “стрибок” був тяжко ранений, а двох легко ранених. Наших втрат не було”.

Влада московсько-большевицьких поневолювачів спирається на багнетах нквд-івських посіпак. Український визвольний рух спирається на жагучім стремлінні найширших народніх мас до життя на волі.

Визвольна боротьба, що її очолює УПАрмія, базується на піддержці цілого народу. Це стає запорукою успішного завершення змагань за самостійне існування українського народу.

“ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА - РЕВОЛЮЦІЙНИЙ УРЯД УКРАЇНИ!”

“ШЛЯХ ЗВІЛЬНЕННЯ КОЖНОЇ НАЦІЇ ГУСТО КРОПИТЬСЯ КРОВ’Ю... КРОВ, ПРОЛИТА ДЛЯ ЦІЄЇ ВЕЛИЧНОЇ МЕТИ, НЕ ЗАСИХАЄ. ТЕПЛО ЇЇ ВСЕ ТЕПЛИМ БУДЕ В ДУШІ НАЦІЇ. ВСЕ ВІДІГРАВАТИМЕ РОЛЮ НЕПОКОЮЧОГО, ТРИВОЖНОГО ФЕРМЕНТУ, ЩО НАГАДУЄ ПРО НЕСКІНЧЕНЕ ТА КЛИЧЕ ДО ПРОДОВЖЕННЯ РОЗПОЧАТОГО”.
Симон Петлюра.

“ТІЛЬКИ КУЛЬТ І СИЛА УКРАЇНСЬКОГО МЕЧА ДОЗВОЛЯЄ НАШИМ ПРЕДКАМ ЗАПУСТИТИ РАЛО В ЗЕМЛЮ НАД БЕРЕГАМИ ДНІПРА”.
Юрко Колодзінський.

РАДІЄВІ ВІСТКИ:

Нью-Йорк 5.У. - Голосування над внеском “вотум довір’я” для уряду Рамадіє у Франції принесло поразку комуністів. 360 голосів одобрило політику уряду в справі цін і платень, 186 - (комуністів) голосувало проти уряду, 63 послів стрималося від голосування.

На засіданні французького кабінету ухвалено заступити міністрів-комуністів членами інших партій, а саме: 2-ома соцілістами, 1-м радикалом, 1-м МРП, а за одного ще не рішено, бо він не був приявний під час голосування над “вотум довір’я” .

Головнокомандуючий американськими військами в Австрії М. Клярк уступив та виїхав до Вашингтону.

“Нью-Йорк Таймс” помістив інтерв’ю американського кореспондента з пос[лом] Міколайчиком. Міколайчик заявив йому, що УБП (Польська Поліція Безпеки) уживає у відношенні до ПСЛь терору. Урядова цензура не дозволяє на виголошування промов парляментарної групи ПСЛь. Твердження урядових кругів, що ПСЛь улягає розпадові є смішні. ПСЛь мало свого часу 686 тис. членів, крім цього з бігом часу ще прибували нові члени. УБП робить велику нагінку на членів ПСЛь. В тій справі парляментарний клуб ПСЛь вносив вже не раз інтерпеляцію, однак безуспішно.

Цей сам[ий] орган в іншому місці нав’язує до справоздання військового комітету ООН та пише: “Ще давніше Ліга Народів думала над тим, щоб створити міжнародну поліційну силу, однак пізніше відкинено це. Комісія вже майже рік провадила тайні наради... але без успіху. Справоздання військового комітету - це ілюстрація труднощей, які випливають з різниць, що заіснува- ли між Росією і іншими великодержавами. Коли б навіть і цих різниць не було, то і так ціла справа не дала б нічого путнього, бо яка-небудь акція поліційних сил мусить мати згоду Ради Безпеки, в якій кожна великодержава має право “вета”. Поліційні сили ООН могли б хіба запобігти війні між малими державами. Здається однак, що найбільшою силою на світі є світова громадянська опінія”.

Москва 6.V - В листі з Анкари (Туреччина) повідомляє коресп[ондент] Анатолієв про зріст напруження й господарської кризи в Туреччині. Там зростає сильно безробіття та грозить девалюація гроша. Виступ президента] Трумена був для реакції гаслом до підняття переслідування демократичних елементів. Часто можна стрінути тепер по каварнях американських та англійських інструкторів, членів військових місій. По цілому терені розбудовується щораз більше сітку летунських майданів. Туреччина все ще тримає під зброєю 1 міліон вояків, що дуже відбивається на економічній структурі держави.

Варшава 6.V - До Америки прибули члени головного єгипетського військового штабу, щоб з американським командуванням обговорити справу оборони Суецького каналу. Рівно ж мається обговорювати справу достави Єгиптові потрібної зброї.

Нью-Йорк 6.V - Секретар стану ген. Маршаль завізвав членів конгресу до якнайскоршого ратифікування мирових договорів з Італією та Балканськими державами і Мадярщиною. “У світлі Московської конференції - говорив він - тим більше заходить конечність негайного ратифікування мирових договорів з державами-сателітами “осі”. Рівно ж б[увший] секретар стану Бирнс попер становище ген. Маршаля.

Лондон 7.V. - Британський уряд звернувся до уряду Польщі в справі вислання спеціяльної комісії до провірення проблеми британської власности в Польщі, яка дізнала ущерблень під час націоналізації промислових заведень та різних копалень, тощо.

Американський конгрес продовжує розважання над проектом закону про допомогу Греції і Туреччині. Як повідомляють кореспонденти з Вашингтону американський уряд находиться тепер під гострим обстрілом критики опозиції, найбільшої від часів Пер Гарбура. Дуже гостро критиковано американський уряд свого часу, коли японці напали на скупчені в пристані Пер Гарбур одиниці американської флоти. (- прим, ред.) Зорганізована опозиція домагається м[іж] ін[шим] виключення допомоги для Туреччини, ограничения військових місій.

Повідомлення з Будапешту вказують на те, що совєтський уряд зажадав від Мадярщини 50 міл[ьйонів] дол. в характері по-німецького майна, не враховуючи в це других 50 міл[ьйонів] воєнного відшкодування.

Московська радіовисильня подала до відома, що польсько-совєтська комісія закінчила 30 квітня ц. р. праці над визначенням польсько-совєтського кордону.

Варшава 7.V. - Представники профспілок Франції видали заклик до прєм[’єра] Рамадіє, щоб не брав участи в коаліції, у якій не було б комуністів. Б[увший] прєм[’єр] Блюм цілковито станув по стороні уряду потягаючи своїм авторитетом чимало французьких соціялістів.

Нью-Йорк 7.V. - “Вашингтон пост” нав’язуючи до інтерв’ю Сталіна з Г. Стассеном - пише: “Важко собі уявити співпрацю з Сов. Союзом, коли він що інше говорить, а що інше робить. Є річчю зовсім ясною, що в совєтській дипломатії чин йде далеко від слова. Шкода, що Стассен не звернув уваги Сталінові на різницю, яка існує між словами а ділами”.

Сенатська комісія ухвалила проект закону уділення допомоги знищеним війною державам у висоті 350 міл[ьйонів] дол. Допомоги не дістануть держави, які є під домінацією Росії.

Посол Ітон висказався в конгресі категорично за “далекосяглою політикою през. Трумена, яка не є наслідком добровільного вибору, тільки наступством, що випливає з історичної конечности”. По насвітленні совєтської експансії він заявив ще, що коли б тепер позволено Росії на опанування Греції та Туреччини, то дальшим кроком було б захоплення Росією ряду інших держав. “Слідуючим питанням є, чи ті держави житимуть на волі чи в неволі” - закінчив цей посол.

Варшава 8.V. - У Вашингтоні має бути підписана угода між ЗДА і Персією. ЗДА зобов’язуються доставити для Персії за 30 міл[ьйонів] дол. зброї, в тому [числі] легких танків, ловецьких літаків, коців, санітарні приладдя і т. п.

Агенція ТАСС повідомляє, що на американських пристанях пропало 6 пачок з дипломатичного багажу совєтської делегації.

Нью-Йорк 8.V. - “Нью-Йорк Таймс” поміщує інтерв’ю кореспондента Сауцбергера з президентом Чехословаччини Бенешом: “Твердження, що Чехословаччина находиться під окупацією - говорив през. Бенеш - є нонсенсом. Чехословаччина лежить між Росією і Німеччиною і тому мусить шукати попертя у Москві. Ми є сусідами Москви, тому й не маємо іншого вибору. В Чехословаччині бачимо режим не совєтський. Вправді удержавлено багато промислових галузей, однак зараз муситься це все здержати, щоб перетравити те, що ми зробили”. Сауцбергер подає крім того, що в Чехословаччині знесено т. зв. “народні суди”, що існують всюди в совєтській зоні впливів, тобто там, де існують тоталітарні режими. В Чехословаччині побідила уміркована громадянська опінія і ці суди знесено.

ГЕТЬ БОЛЬШЕВИЦЬКУ ДИКТАТУРУ НАД ЕВРОПОЮ!
ХАЙ ЖИВУТЬ САМОСТІЙНІ НАЦІОНАЛЬНІ ДЕРЖАВИ УСІХ НАРОДІВ!

Нью-Йорк 9.V. - В річницю закінчення війни коментатор американського радія От. Варта подає ось такі завваги: “Сьогодні, два роки по закінченні війни, важко є укрити розчарування з причини повільности і малого поступу в працях над будовою тривалого миру. Різниці думок між великодержавами поглублюються щораз більше. Сьогодні брак навіть порозуміння й однозгідности щодо інтерпретації Почдамськоїугоди... Причиною цього всього є факт, що Сов. Союз займає у багатьох важних основних справах неприхильне становище. Найкраще окреслив цей переломовий період часу секр[етар] стану ген. Маршаль по повороті з Москви: “Розкладові сили ділають щораз більше. Мусимо розпочати акцію, яка б уможливила розв’язку пекучих проблем”.

Югославія і Болгарія не допустили до себе Балканської комісії ООН. Справа ця є предметом міркувань на сторінках “Нью-Йорк Таймс-у”: - “Цього роду акція - пишеться там - вдаряє в авторитет ООН. Добре сталося, що справа ця перейшла до рук Ради Безпеки. Рішуча розв’язка цього питання угрунтує значення організації”.

Лондон 9.V. - Ватиканське радіо заперечило, будьте би між польським урядом і Ватиканом відбулися розмови в справі конкордату.

На місце комуністів, які уступили з уряду Рамадіє увійшли: 3-ох соціялістів та 2-ох з партії поступ[ових] катол[иків]. На місце віце-прем[’єра]-комуніста Тореза увійшов член партії поступових католиків.

Американські експерти, які досліджували всі чотири стре- фи Німеччини, заявили, що до Німеччини треба довозити 42% живности і то навіть тоді, коли б німецькі рільники продукували стільки, що й перед війною.

Варшава 9.У. - Сьогодні прибув до Парижа В. Черчіль. Прем[’єр] Рамадіє удекорував його найвищим військовим відзначенням.

Американський головнокомандуючий в Німеччині ген. Клей проголосив, що Франкфурт над Меном буде осідком господарських властей для сполучених зон Німеччини.

Нью-Йорк 10.V. - У Вашингтоні палата репрезентантів ухвалила закон про допомогу Греції і Туреччині. За законом голосувало 287 послів, проти 107. Така велика кількість голосів, яку одержав проект Трумена, належить до рідкості в американському конгресі.

Вчора Палестинська комісія вислухала заяв арабських держав, які домагаються негайного створення незалежної палестинської держави.

До Нью-Йорку прибув представник Жидівської Агенції Бен Гуріон. Він рівно ж заявив, що жиди домагаються утворення жидівської держави, яка була б у союзі з арабами.

Лондон 10.V. - Британський міністр до справ Німеччини лорд Пакенгам назвав на пресовій конференції ситуацію виживлення Німеччини трагічною і переразливою.

Спеціяльна комісія американського конгресу має узгіднити протягом 4-ох днів деякі маленькі різниці в тексті закону про допомогу Греції та Туреччині, які находяться в ухвалі закону.

Протягом м[іся]ця червня ц. р. американська військова місія має заступити в Греції англійську місію.

Москва 10.V. - Газета “Пост Мерідієн” подає, що американський посол в Греції Маквік обговорює неофіційно з поодинокими грецькими партіями за винятком ЕАМ і комуністичної партії можливість створення нового коаліційного уряду Греції. Найбільші шанси на премієра має ген. Пластірас.

“Дейлі Веркер” повідомляє, що грецький уряд приготовляє заборону діяльности для ЕАМ. Це наступить по ухваленні американцями допомоги для Греції.

2-го травня ц. р. З грецькі літаки перелетіли в цілях розвідчих над альбанською територією.

Цей самий орган повідомляє, що англійська комуністична партія винесла протест проти проекту проголошення бразильським урядом комуністичної партії нелегальною. Ця партія начисляє у Бразилії 130.000 членів.

Варшава 10.V. - Агенція “Ройтер” подає, що сьогодні відділ грецьких партизан заатакував у Тессалії поїзд з політв’язнями. У висліді вбито 8-ох конвектів, а в’язнів увільнено.

Ціла італійська преса, а спеціяльно реакційна розписується про близькість урядової кризи в Італії.

Нью-Йорк 11.V. - У Москві подано до відома, що мін[істр] Молотов вислав до ген. Маршаля листа в справі поновлення розмов щодо з’єднання Кореї.

Франція отримала від Міжнародного Банку 250 міл. дол. позики на 30-літну сплату. (За таку позику старається рівно ж зараз Польща, Данія, Ірляндія і Чехословаччина).

Ген. Клярк відбув півгодинну розмову з свят. Отцем у Ватикані.

Лондон 11.V. - Завтра стрінуться представники трьох великодержав, а саме: Америки, В. Британії і Франції в цілі обговорення господарської одности Німеччини.

Польща, Чехословаччина і Росія заключили порозуміння про спільну лінію діяння в цілі винищення українських терористичних банд, які нібито тероризують населення полуднево-східної Польщі. Польський мін. загран. справ Модзелєвський подав це до відома. Уряд Польщі зачав недавно виселювати пів міліона українців з Польщі до Росії. До поборювання українських націоналістів в Карпатах уживається танків.

Політ, тижневик “Ікономіст” подає, що різниці в поглядах, які виявилися на Московській конференції будуть дальше стало поглиблюватися, а ривалізуючі зі собою сторони підуть дальше своїми окремими дорогами.

“Спектейтор” обговорює американсько-совєтські взаємини: “Щораз більше стає нетерпеливе становище американської громадянської опінії до Сов. Союзу. І це власне становить немалу небезпеку”.

Заграничні кореспонденти, повернувшись з Московської конференції, опублікували свої спостереження з побуту у Москві. Хоч вони репрезентують різні політичні напрямки, однак у своїх міркуваннях доходять до однакових висновків. В готелю “Москва”, де вони мешкали, заобсервували незвичайний люксус. Ніде немає такої різниці доходів, як саме у Москві. Побіч люксусових будівель-палат стрічаються нужденні тепловища. Крім щасливих, удекорованих медалями “вибранців народу”, що безжурно забавляються в пишних льокалях, стрічалося голодні і нужденні маси. Кореспондент “Дейлі Телеграфу” розписується про шпигунство на кожному кроці, навіть у церкві. - “Я бачив - пише він - як шпигуни з вікон пивниць робили фотознимки вірних, які входили до церкви. Агенти підходять там навіть до сповідальниці, щоб провірювати священиків”. Інший кореспондент стверджує, що криза в Сов. Союзі є далеко більша, ніж він собі уявляв. Уряд не пішов надто вперед при відбудові воєнних знищень.

Лондон 12.V. - Заступник секр[етаря] стану ЗДА Ейчесон подався до димісії. Уступлення має характер аполітичний. На його місце призначено б[увшого] підсекр[етаря] міністерства війни.

Як повідомляють з Анкари, там прибули перші члени американських військових місій. Першим завданням їх буде - розбудова летунської сітки. Американська допомога, як заявив президент] Туреччини, піде в першу чергу на військові цілі. В цілі господарської відбудови Туреччина старатиметься про іншу позику.

Москва 12.V. - Одна з японських газет повідомляє, що в Японії відбувається реєстрація б[увших] японських летунів, зокрема летунів, що готові кидатися одчайдушно разом з літаком на ворожі об’єкти (“гаракірі”) та летунів до нічних ловецьких літаків. В Йокота вже відбуваються нічні лети. Реєстрація відбувається під плащиком шукання воєнних злочинців.

В-во “Перемога”.

Оригінал. Машинопис.
ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 23, арк. 120-124 зв.
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 438-452, документ № 65.

Також надруковано: Джуряк М. ОУН і УПА на Буковині: спогади, свідчення і матеріали про визвольну боротьбу. Книга 3. Заставнівський район. - Чернівці. ДрукАрт. 2017. С. 181-184