Сторінки історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття: Події, Люди, Документи 

Чернівеччина.     5.10.1946 р.

                            

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗВІТ
за місяць вересень.

Перш за все слід відзначити, що, внаслідок прибуття в терен груп внутрішніх військ, в нашій роботі треба було ввести деякі зміни. Ці групи появилися рівночасно на терені цілої області, а зокрема, наводнили її центральну Прикарпатську частину. Вищевказані частини носять форму погранвійськ і розпоряджають більшою кількістю тресованих собак. В терені вони розташувались так, щоб могли держати під своїм контролем всі важливі польові і лісові переходи. Стоять вони гарнізонами в ось таких селах: Вижниччина - Берегомет і Вижниця; Вашківщина - Банилів над Черемошем, Вилавче, Станівці Долішні, Опаска Глинницька, Майдан Лукавецький; Сторожинеччина - Стара Жадова, Панка, Волоський Банилів; Чернівеччина - Кучурів Великий, Опаска-Михальче, Стрілецький Кут; Заставнеччина - Веренчанка і в Вікні. Крім цього, більша група пограничників прибула вантажними автомашинами до міста Черновець.

Під цю пору діє в терені біля 17 соток солдатів. Діють вони малими групами, які є досить боєздатні, а водночас, надзвичайно рухливі. Головні операції зосереджені навкруги прикарпатського лісного масиву. Як можна судити з проведених операцій, вони націлені передовсім, на паралізування нашого руху в прилісних селах і хуторах, а водночас, на обмеження його в лісному масиві. Загалом практикують вони два тактичні прийоми: а) засідки; б) систематичне патрулювання. Можна замітити два види засідок: малими групами на вузлових переходах і засідки великими групами на відстані від 7-15 км. Засідки повторюють вони настирливо і систематично, незалежно від того, що ці заходи не дають пропорціональних наслідків. Патрулюють вони селами та полями, ввечері та ніччю, а вдень грасують малими групами по лісі разом з собаками. Група, що перебуває в Чернівцях, час від часу виїжджає в терен на операції. Ця група, мабуть, діє під прямим керівництвом обласного управління НКВД. Щоправда, кількість їхня не є застрашуюча, але інтенсивність в роботі надзвичайно висока. На кінці треба додати, що вони дуже старанно студіюють теренові особливості.

Цілу цю імпрезу ми розцінюємо, як вчасну підготовку до зимового тиску. Замітне, що в гірських районах посилили свою діяльність сексоти. І то цікаве, що в терен насилають сексотів не тільки місцеві РО НКВД, але рівно ж і пограничники. Сексоти дуже часто бувають немісцевого походження, тобто насилані з інших районів.

НКВД підготовляє в області паспортизацію. Тепер спеціяльні відпоручники органів НКВД старанно переводять реєстрацію антирадянського і політично скомпромітованого елементу. Як можна судити з підготовчих робіт, паспортизація може бути проведена в найближчих місяцях зими.

Наприкінці вересня Садгірський військкомат провів побір в Червону армію, забираючи всіх, хто не брав участі у війні від 1919- [19]24 рр. нар., і всіх від 1923-[19]28 року включно. Побір влаштовано несподівано і проведено в реченець трьох днів. Призовники, які прибули на збиральний осередок Садгірського райвійськкомату, були відправлені під підсильним конвоєм районної міліції до міста Черновець. Конвой був зорганізований в зв’язку з дезерцією поодиноких призовників з[і] збірного пункту. Треба згадати, що майже в кожному селі є кілька призовників, які заклики военкомату саботували і зійшли хвилево в підпілля. На останніх НКВД влаштовує ловлі. Щоправда, раніше чи пізніше, ці свіжоспечені підпільники в своїй львиній частині постараються знайти спільну мову з НКВД і злегалізуватись, але все ж таки створюється видима можливість найкращих з них взяти під свій нагляд і хоча частинно використовувати. Не хочу перецінювати цієї події для внутрішного життя місцевої організації, але вона, мабуть, на нашому житті виразно позначиться.

Біля 20.[09.] на терені Садгірського р-ну танкові і артилерійські частини розпочали маневри. В маневрах беруть, мабуть, участь авіаз’єднання і зенітна артилерія. В зв’язку з маневрами, в місті Чернівці введено затемнення. Водночас з початком маневрів, в прикордонну зону прибули артилерійські части для скріплення погранзастав. Зокрема, більша кількість прибула їх в Путилівський район.

Після розповсюдження наших листівок, які звернені проти хлібопоставок, серед населення почав наростати в цій ділянці опір, зокрема, в подільських районах. “Добровільну” здачу населення почало обмежувати і прийняло тактику зволікання. А в деяких селах загалом, зерно перестало на відбірні пункти. В деяких селах навіть є випадки активного спротиву, н[а]пр[иклад], в с. Товтри (Заставнеччина) літня женщина мала двогодинну сутичку з грабіжниками, які намагались ввійти в комору і забрати хліб. Коли один з них продер стріху і вліз в сіни, то вона його заатакувала сокирою так, що викинула на подвір’я. Другий випадок мав місце в с. Кадобівці, де старший господар з сокирою боронив входу до своєї оселі і не дозволив грабіжникам забрати хліб. Багато людей заховує збіжжя по спеціяльних сховках, але тому, що дехто робить це не досить конспіративно, большевикам часами вдається такі криївки віднаходити, н[а]пр[икпад], тільки в одному селі Товтри віднайшли три сховки зі збіжжям. Хлібоздача в селі виглядає як якийсь культпохід. Головними учасниками хлібозаготівлі є два до три уповноважені з району, дижурний з сільради та зо два десятники в хатах, в котрих проходить збірка хліба. Така група людей просувається селом хати від хати і ввесь знайдений хліб забирає на підводи і везе до сільради. В деяких селах кампанія хлібоздачі проходить мирно. Уповноважені заходять під хату і, коли хтось є вдома, шукають хліба, коли ж немає нікого - відходять. В більшості сіл, не заставши нікого вдома, виломлюють двері і переводять трус. Все знайдене збіжжя забирають. Цьогорічна заготівельна кампанія супроводжується численними арештами, конфіскатами майна, карами, високою гривною (гляди факти).

На терен Чернівецької области прибуло понад 500 нових учителів, переважно з Одеської і Київської областей.

В останньому часі в область наїхало багато басарабянів, які хочуть тут заробити собі хліба. На Бесарабії і надалі становище з хлібом дуже скрутне.

24.8. в с. Станівці Долішні (Вашківщина) прибув відділ пограничників в кількості 100 солдатів. Він розпоряджає більшою кількістю тресованих собак. Пограничники говорять, що будуть, мабуть, тут аж до місяця січня. Вищезгаданий відділ надісланий до боротьби з нашим рухом.

24.8. до с. Стара Жадова (Сторожинеччина) прибула група пограничників в кількості 50 солдатів з 13-ма підводами. Вони рівно ж розпоряджають великою кількістю тресованих собак. На кожну десятку пограничників є одна собака.

25.8. до с. Кучурів Великий (Чернівеччина) прибуло біля 300 пограничників з 23-ма підводами.

25.8. в м. Чернівці прибув автомашинами відділ пограничников в кількості біля 700 чол. Вони рівно ж привезли з собою велику кількість тресованих собак.

25.8. в с. Веренчанка (Заставнеччина) бойовик “Тарас” застрілив голову сільради Кравця Василя. Забрано автомат ППШ.

25.8. в с. Товтри (Заставнеччина) прибуло 18 солдатів НКВД, які вечером по селі поробили ряд засідок, а вночі перевели труси в хатах Барабаша Івана і Красуляк Марії.

25.8. в с. Хлівищі (Кіцманеччина) НКВД заарештувало Сасинюка за сина Теодосія, який здезертирував з армії.

25.8. в с. Веренчанка (Заставнеччина) вечірним поїздом прибув відділ пограничників в кількості 50 солдатів. Вони мають зі собою тресованих собак. Вони несуть охорону біля великих елеваторів, а водночас боротьбу з нашим рухом.

25.8. в с. Хрещатик (Заставнеччина) бандитівська група напала на місцевий монастир. Тому, що ченці підняли галас, пограничники були приневолені відійти без здобичі.

25.8. в с. Звінячка [Звенячка (тепер Звенячин)] (Заставнеччина) солдати, що працюють біля залізничного мосту в с. Кострижівка, ограбили Богдана Івана, забираючи від нього два мішки хатніх речей. Коли Богдан Іван заявив на НКВД (про грабунок), солдатів заарештували, але після двох днів НКВД їх звільнило.

26.8. в с. Старі Мамаївці (Кіцманеччина) невідомі справці ограбили кооперативу. До відповідальності притягнено крамаря, якого нарсуд зобов’язав сплатити відшкодування в розмірі 9.000 крб.

26.8.46. в с. Старі Мамаївці (Кіцманеччина) місцева адміністрація сконфіскувала в селянина Скулиби Миколи січкарню і віз за те, що він погано виконує молокопоставку.

27.8. в с. Рогізна (Садгірщина) місцеві істребітелі разом з районною міліцією, зробили ряд засідок. Під час засідки, вони піймали Гаврилця Степана і Кирилюка Ілька, яких звільнили після двох днів.

28.8. в с. Кулівці (Заставнеччина) спалено господарства істребітелів Яся Франца та Галича Никифора.

28.8. в с. Борівці (Кіцманеччина) НКВД арештувало Гордей Анну за те, що її батько в підпіллю.

28.8. в с. Ошихліби (Кіцманеччина) уповноважений НКВД разом з істребітелями, перевів труси в декількох хатах. Труси не дали жодних наслідків.

30.8. в с. Станівці Долішні (Вашківщина) група пограничників заскочила кущового Павуна і стрільця Шпака в переліску на вивозі. Під час короткої перестрілки кущовий і стрілець були важко поранені. Обидвох пограничники переслідували впродовж 5 км (при допомозі собак), але мимо того, що повстанці були важко ранені, не здалися большевикам, а втекли.

30.8. в с. Велавче (Вашківщина) забрано з кооперативи товари.

31.8. в с. Серафинець (Вашківщина) НКВД звільнило з тюрми Тодорюка Юрка і Никифорюка Григорія, яким закидувало НКВД зв’язок з повстанцями.

31.8. в с. Хлівищі (Кіцманеччина) з району приїхало НКВД в кількості 8 чол., які заквартирували в селі, вдаючи повстанців. Вночі місцеві істребітелі, підсилені істребітелями з сусідніх сіл, оточили оселю, в якій перебували НКВД-исти. Щойно другого дня вранці порозумілися, коли група НКВД-истів пред’явила документи.

1.9. НКВД-исти заарештували Сосенюка Теодосія, голову сільради, і Байду Олександра. Вище перелічених арештували в зв’язку з дезерцією Сосенюка Теодосія. Після півтора денного допиту, арештованих звільнено.

1.9. в с. Карапчів (Вашківщина) прибуло 8 НКВД-истів, які, вдаючи повстанців, провокували Бремійчука Іларія. Ця сама група перевела пополудні, перевела трус в хаті повстанця Богдана.

1.9. в с. Віженка (Вижниччина) НКВД арештувало Дойчука Івана - голову сільради і його жінку Аксенію. Після тижневого тюремного ув’язнення, НКВД їх звільнило. Обидвоїм закидали утримання зв’язків з повстанцями. Цього ж самого дня НКВД арештувало Клим Олексу і Клим Марію. Завіщо вони арештовані, невідомо.

2.9. в с. Банилів (Вашківщина) НКВД сконфіскувало майно Григорія Кузя за те, що не виконав хлібопоставки.

2.9. в с. Нове Замістя (Вашківщина) повстанці забрали пістоль “Наган” від уповноваженого по хлібоздачі. Уповноважений утік.

2.9. в с. Кадобівці (Заставнеччина) повстанці спалили двигун і молотарку, яка проводила обмолот збіжжя по поодиноких господарствах.

3.9. в с. Брідок (Заставнеччина) вночі біля 2-ої год., з с. Синьків Заліщицького р-ну прибула група НКВД-истів в невідомій кількості. НКВД зловило на терені Заставнеччини курієрку, яка мала зі собою записку до підпільників, що перебували в Брідку. НКВД встроїло таку сцену: НКВД-исти розділились на дві групи і одна група попровадила курієрку в напрямі Заліщик, а друга група на полі за Синьковом, зробила на них засідку. По дорозі ця група, яка була на засідці, напала на цю групу, що вела курієрку, зчинила стрілянину і розігнала її, а курієрку визволила. Курієрці вони представились як повстанці, що повертають із Карпат і хотіли б пов’язатись з станичним “Круком”. Дівчина повірила їм, що це дійсно повстанці і сказала, що повстанці знаходяться в Брідку, а де вони квартирують, вона не знає, а це знає Пасічник Анна. Тоді большевики пішли разом з курієркою до Брідка, до Пасічник Анни, котра повела їх на квартиру підпільників. На квартирі вони застали “Крука” сплячого і злапали його. На цій же самій квартирі двох підпільників “Степа” і “Меча” не було. Вони квартирували в сусіди Вакалюк Анни. Залишивши заарештованого “Крука” окремо, большевики зайшли до Вакалюк Анни. Однак “Степ” і “Меч” зрозуміли, що то провокація і почали відстрілюватися. Большевики, маючи двох ранених, повтікали. Скориставши з нагоди, що большевики відбігли від хати, “Меч” і “Степ” втекли. Большевики підпалили хату Вакалюк Анни і відійшли за Дністер.

3.9. на залізничній станції Вікно (Заставнеччина) заарештовано капітаном НКГБ секретаря с. Брідок, який направлявся на секретарські курси до м.Чернівці. Капітан НКГБ Синиця і стрибок Олійник Василь арештували секретаря з невідомих причин.

4.9. в с. Вербівцях (Заставнеччина) відбувся мітинг на тему: “Як найскорше організувати колгосп?” Збори проводили два уповноважені по хлібоздачі з району і кандидат партії з села Вікно. Говорили, що треба якнайшвидше організувати колгосп, бо іншого виходу немає.

4.9. між с. [Стара] Жадова (Сторожинеччина), а с. Лукавець (Вижниччина) 11 пограничників зробили засідку, на яку попало 7 повстанців. Внаслідок ворожого вогню 2 повстанці були ранені. Один з ранених відбіг “десятку”.

5.9. в с. Нове Замістя (Вашківщина) прибуло 13 НКВД-истів і пішли в Луг.

5.9. в с. Добринівці (Заставнеччина) вечером прийшло 8 НКВД-истів, котрі покликали стрибків з с. Ржавенці. Спільними силами, в кількості 20 чол., обскочили три хати. Під час розшуків не знайшли нічого. Всі вони від’їхали в напрямі с. Ржавенці.

5.9. в с. Ростоки (Вижниччина) переїхали три автомашини з військом НКВД в напрямі Путилівського р-ну, через три дні ці ж самі машини повернули назад.

6.9. в с. Мариничі (Вижниччина) викрито грабіжницьку банду, яка під нашою маркою, ограбила 7 господарств. Схоплено старшого команданта цієї банди Скидана Юрія (27 років), який під час допитів признався до всіх грабежей, які переводив в співпраці з органами НКВД. Після допиту його зліквідовано в с. Мариничі, при чому приліплено на ньому список всіх його злодійських вчинків та долучено комунікат.

6.9. солдати ББ в с. Замістя ограбили громадянку Тарас, Тодора Гавриша і Дмитра Міняйла.

6.9. в с. Добринівці (Заставнеччина) районне Заставнівське НКВД викликало Куруляка Іллю, якого арештували. Він всипав Тирдинюка Микиту (під час допиту).

6.9. в с. Старі Мамаївці (Кіцманеччина) місцеві підпільники стріляли до голови сільради, але не застрілили, бо йому прийшли на допомогу істребітелі. Цього самого вечера підпільники знищили телефон.

7.9. в с. Брідок (Заставнеччина) зліквідовано довгорічного сексота Карлаша Манолія.

7.9. в с. Мусорівка (Заставнеччина) пограничники арештували Богуцького Івана с. Івана, 1930 р. народження, який крився в підпіллю на власну руку, від часу вивезення його родини на Сибір.

7.9. в с. Підзахарич (Вижниччина) зліквідовано істребітеля і дуже активного співпрацівника НКВД - Поляк Михайла (25 років). В останньому часі він одержав від НКВД автомат і мав завдання застрілити “Меча” або “Куницю”.

7.9. в с. Мариничі (Вижниччина) на присілку Бісків, спіймано сексота німця Канцлера Франца (28 років). Він довший час вештався поміж населенням, невдало вдаючи санітаря заготскоту і т. д. Родом він з Румунії, обл[асть] Банат, округа Темішора. Він говорив по-руськи, по-німецьки і по-румунськи. Після допиту його зліквідовано.

7.9. до Вижниці прибуло декілька вантажних автомашин з пограничниками.

7.9. в с. Серафинець (Вашківщина) НКВД звільнило Маценко Олю, яку обвинувачували в зв’язках з повстанцями.

8.9. в с. Самушин (Заставнеччина) група пограничників перевела ряд основних трусів. Пограничники прибули з с. Вікно, з свойого постійного місця побуту.

8.9. в с. Дорошівці (Заставнеччина) майор НКВД Чечіль з групою НКВД-истів, арештував селянина Передейчука Микиту. Цього ж вечера НКВД-исти робили в селі засідки і перевели труси в двох хатах.

8.9. в с. Товтрах (Заставнеччина) відбувся мітинг, на який забрали примусово 150 осіб. Мітингом провадили суддя Стороженко, майор НКВД Чечіль і секретар партії Місюренко. На мітингу обговорювали питання хлібоздачі.

8.9. до с. Звінячка (Заставнеччина) прибуло 150 солдатів-моряків, які будуть працювати над регуляцією Дністра.

8.9. в с. Бабин, присілок Рудка (Заставнеччина), прибула група НКВД-истів з Кіцманського РО НКВД та заарештували Москалюка Івана та його жінку Марію. Вищезгаданих арештували за зв’язки з нашим рухом.

8.9. в с. Борівці (Кіцманеччина) НКВД заарештувало уповноваженого по хлібоздачі, за зловживання в своїй праці.

8.9. в с. Давидівці (Кіцманеччина) відбувся мітинг, який проводив голова РВК Кишкан. Він закликав населення до посилення боротьби з повстанцями і лаяв істребітелів, що вони нічого не роблять.

8.9. в с. Кліводин (Кіцманеччина) НКВД приарештувало Бажана Григорія і Сивчука Івана Петровича. Увечері їх звільнили.

8.9. в с. Черешенька (Вижниччина) зліквідовано Цікула Дмитра с. Іллі (19 років). Він був мин[улого] року істребітелем, а тепер працював секретарем комсомолу і надзвичайно знущався над населенням.

8.9. в с. Тораки (Путилівщина) НКВД арештувало Гасюка Дмитра сина Василя (47 років) і Василя Лилітку, бувшого голову сільради. Їх арештували за те, що в 1944 р. співпрацювали з німецькою розвідкою.

9., 10., 11.[9.] в сс. Берегомет, Клокічка і Реваківці (Кіцманеччина) істребітелі робили на всіх бродах на р. Пруті засідки.

10.9. в с. Брідок (Заставнеччина) капітан НКВД з групою пограничників арештував Халатурник Марію.

10.9. в с. Рогізна (Садгірщина) о 12 год. вночі районне НКВД перевело основний трусу Мельничука Василя.

10.9. в с. Ленківці (Садгірщина) НКВД спіймало Владичука Миколу, що приватно крився від часу, коли НКВД його хотіло арештувати за те, що служив у німецькій армії.

10.9. в с. Панка (Сторожинеччина) уповноважений по хлібоздачі сконфіскував увесь хліб у Павлюк Катерини, за невиконання хлібоздачі.

10.9. в с. Устє-Путилів (Путилівщина) на присілку Рошишний, провокаційна група в кількості 15 людей провокувала людей.

10.9. в с. Черешенька (Вижниччина) прибуло 40 пограничників, які на протязі 3-ох днів робили в цьому селі засідки.

10.9. в с. Бергомет (Вижниччина) в вечірних годинах прибуло 12 НКВД-истів. Вони пішли на верх Волотів, де кілька днів підряд робили засідки.

11.9. в с. Ростоки (Вижниччина) у верху Бозна, пограничники робили протягом 3-ох днів засідки. Після 3-ох днів відійшли до с. Бергомет.

12.9. в с. Багна (Вижниччина) у вечірних годинах, прибуло 50 пограничників. Цієї ж ночі вони робили засідки по верхах Станчин і Яворів.

12.9. в с. Карапчів (Вашківщина) начальник стрибків, по національності руский, щоби звільнитися з цієї роботи, прострілив собі руку.

12.9. до с. Кліводин (Кіцманеччина) приїхали автомашиною стрибки, які перевели трус в Савчука Івана і Бажана Юрія.

13.9. в с. Самушин (Заставнеччина) пограничники заарештували Зорян Василину, матір бувшого кущового “Крука”, але її вдалося втекти.

13.9. в с. Давидівці (Кіцманеччина) істребітелі перевели труси в 3-ох підозрілих хатах.

13.9. в с. Комарівці (Сторожинеччина) нарсуд засудив на 8 років тюремного ув’язнення Чайку Юрія, за невиконання хлібоздачі.

13.9. в с. Мариничі (Вижниччина) зліквідовано Северина Григорія, працівника с[єкрєтного]/о[свєдомителя] НКГБ.

14.9. в с. Устє-Путилів (Путилівщина) на присілку Рошошний, група солдатів НКГБ арештувала Лиховолю Миколу і Матіоса Михайла (19 років).

14.9. в с. Станівці Долішні (Вашківщина) пограничники пошукували за кущовим “Павуном” і стрільцем “Шпаком”, які були раніше важко ранені.

14.9. в с. Лукавець (Вижниччина) на присілку Буртівська, до гром. Пилипка Юрка прибуло 5 пограничників, які його важко побили, обвинувачуючи в зв’язку з повстанцями. Вони конспіративно в нього сиділи цілий день. Вечером господар сказав, що йде напувати коні і пішов з кіньми до Серету. Пограничники пішли за ним і втопили зв’язаного в ріці. Зробили вони це тому, що в нього в хаті пізнали кошик, яким ношено повстанцям в ліс їсти. Кошик пізнав “Строгий”, який зголосився з повин[н]ою. І, очевидно, був з пограничниками у згаданого господаря. Другого дня люди найшли тіло Пилипка. Він мав зв’язані руки і ноги, а на шиї шнур.

14.9. в с. Шубранець (Садгірщина) вечером застрілили повстанці уповноваженого по хлібоздачі майора Безбожного (заступник голови РВК і секретар партії) та [поранили, - примітка переписувача] голову сільради і начальника стрибків, які після трьох днів померли в лікарні.

14.9. в с. Рогізна (Садгірщина) обласне НКГБ арештувало Данівського Гаврила і Катан Марію, закидаючи їм утримування зв’язків з повстанцями.

14.9. в с. Мамаївці Старі (Кіцманеччина) районне НКВД визвало 15 молодих людей в район, з наміром поповнити ними істребітельний баталіон, але у район явилося тільки 3-ох, решта наказ саботували.

14.9. в Борівцях (Кіцманеччина) НКВД арештувало Кузика Дмитра с. Івана (1889 р.) і Карбашевського Василя с. Олександра (1853 р.), за невиконання хлібопоставки.

15.9. в Борівцях (Кіцманеччина) нарсуд покарав Гунчака Василя (75 років), за невиконання хлібоздачі, гривною в сумі 35.265 крб.

15.9. в с. Петраші (Вижниччина) невідомі оправці забрали товари з кооперативи.

16.9. в с. Ростоки (Вижниччина) зліквідовано істребітеля НКГБ Олексюка Павла с. Дмитра.

16.9. в Топорівський ліс (Садгірщина) прибуло 250 полонених німців, які рубають ліс. Охороняють полонених 20 солдатів.

16.9. в с. Вербівці (Заставнеччина) арештовано Висюка Івана за те, що до нього заходили повстанці.

16.9. в с. Ростоки (Вижниччина) істребітелі, під нашою маркою, хотіли ограбити одного господаря Куруляка Миколу, але грабіж не вдався, бо господар вчасно спостеріг їх і почав кричати. Другого дня стрибки прийшли до нього і казали, що в селі були бандеровці.

16.9. в с. Багна (Вижниччина) прибуло 10 большевиків, які заквартирували в порожній хаті Гомзяка Дмитра, конспіруючись, щоб їх не бачило цивільне населення. Одні з них були озброєні тільки гранатами, інші мали автомати. Вони були переодягнені в різноманітний одяг, ходили лісами від Солонця до верха Білі Трави і робили засідки на дорогах. Після кількох днів переслідів, відійшли в невідомім напрямку.

17.9. в с. Петраші (Вижниччина) органи НКВД арештували голову сільради Олексу, голову кооперативи Михайлюка Михайла і ще двох селян, прізвища яких невідомі. Їх арештовано за те, що вони, мабуть, ограбили кооперативу в с. Петрашах.

17.9. в с. Станівці над Бросницею (Сторожинеччина [Повинно бути: Станівці Долішні (Вашківщина)]) із м. Сторожинець прибуло 18 НКВД-истів, які обскочили хату Малайка Івана, де перебував стрілець “Соловій”. Стрілець “Соловій” і Малайко Іван, побачивши большевиків, почали втікати. Під час втечі “Соловій” був забитий, а Малайка Івана було зловлено. Малайко Теодор, щоб не попасти живим в руки, повісився. Малайко Іван на тортурах зізнав, що ранені кущовий “Павун” і стрілець “Шпак” лікувалися в Крупки Григорія і Стрільчука Семена. Внаслідок того, вищезгадані особи були арештовані і відправлені в м.Чернівці. (Малайко Іван, літ 58, Крупка Григорій, літ 52, син Крупки Григорія - Миколай, літ 18, Стрільчук Анна, літ 40, Стрільчук Василина, літ 18). Другого дня всіх було звільнено, крім Малайка Івана, де перебував стрілець “Соловій”, і Стрільчук Анни, яка визнала, що перетримувала стрільця “Шпака” через три дні, про що з родини ніхто не знав (хоча родина і знала), а зголосити на НКВД не могла, бо повстанці погрожували їй смертю.

17.9. в с. Рогізна (Садгірщина) обласне НКГБ арештувало Гаврилець Фрозіну, літ 22.

17.9. в с. Ошихліби (Кіцманеччина) зліквідовано члена партії ВКП(б) Лупула Василя, літ 25.

17.9. в Борівцях (Кіцманеччина) НКВД арештувало Савчука Дмитра, літ 50, Курилика Івана, літ 50, Карбашевську Марію, літ 40, за невиконання хлібоздачі.

17.9. в с. Витилівка (Кіцманеччина) відбулась акція, на котрій вбито голову колгоспу Крикливця Василя с. Івана, літ 36. Під час перестрілки з стрибками, вбито вартівника Крикливця Петра с. Івана, літ 33, дижурного Данилюка Йосифа, літ 17, спалено папері в сільраді і спалено колгосп.

17.9. в с. Кадобівці (Заставнеччина) зліквідовано с[єкрєтного]/ осведомителя] НКВД Марусяк Марію.

18.9. в с. Кадобівці (Заставнеччина) районне НКВД арештувало Марусика Михайла, чоловіка вищезгаданої с/о Марусяк, котрому закидають вбивство жінки.

18.9. вс. Шишківці (Кіцманеччина) районне НКВД арештувало Рихло Миколу с. Дмитра, літ 62 і Фалібогу Івана с. Андрія, літ 52. Обидвох засуджено до 10 років тюремного ув’язнення. Крім того, першого нарсуд засудив гривною 11.000 крб., другого -27.000 крб., за невиконання хлібопоставки.

18.9. в с. Панка (Сторожинеччина) нарсуд, за невиконання хлібоздачі, засудив гром. Панискул Стефанію на 14.000 крб. і Боднар Йосифа на 15.000 крб. грошової кари.

19.9. в с. Ленківці (Садгірщина) прибула військова частина ок[оло] 100 чоловік. Зі собою привезли 2 протилетунські гармати і прожектор.

19.9. в с. Станівці Горішні (Вашківщина) пограничники прийшли до хати гром. Стрільчука Семена і тяжко його побили так, що повибивали зуби. Питали, де знаходиться стрілець “Шпак”.

19.9. через с. Панка (Сторожинеччина) перейшло 60 пограничників в напрямі села Давиди (Сторожинеччина).

20.9. в с. Станівці Горішні (Вашківщина) погранвійська в кількості 100 солдатів робили прочіску ліса “Гострий Кілок”.

20.9. до с. Вителівка (Кіцманеччина) приїхало 4 НКГБ-исти, скликали стрибків і збирали інформації про акцію, переведену повстанцями. Крім того, переслухували сусідів голови сільради.

21.9. в с. Суховерхів (Кіцманеччина) невідомо хто запалив господарство голови сільради Костик Антона та голови зем.громади Томаша Іллі. Від вогню в Томаша згоріло господарство Остапкевича Івана.

21.9. в с. Самушин (Заставнеччина) на хрестинах в Думінко Марії, пограничники зловили Зорян Василину, матір бувшого кущового “Крук”. Ця подія сталась вночі. Куди її забрали, невідомо.

21.9. в с. Товтрах (Заставнеччина) без відома теренового, ходили по селі стрільці “Бігун” і “Ярема”, де стрінулись з кущовим “Марком”. Через непорозуміння, зчинився стріл з обох сторін. Стрілець “Бігун” був легко ранений у лівий бік.

22.9. на полю с. Дорошівці (Заставнеччина) застрілено замісника голови сільради Шевчука Тодора. Застрілили підпільники, що криються на власну руку. Вищезгаданий заступ[ник] голови сільради працював донощиком НКВД.

22.9. в с. Бобівці (Сторожинеччина) біля 9-ої год. вечера, прибуло 25 солдатів внутрішніх військ і пішли на Вівтар, де робили засідку.

23.9. в с. Устє-Путилів (Путилівського р-ну) зловлено голову сільради Гордія Івана (32 роки). Після допиту його зліквідовано. На допитах зізнав, що видав 4-ох людей, членів ОУН с. Дехтинець. 1945 р. в місяці червні, ці люди далися йому спровокувати, не знаючи, що він є провокатором. Люди після двохмісячного арешту, були засуджені - кожний по 10 років тюрми.

23.9.  в с. Ленківцях (Садгірщина) в 1-ій годині дня до військової частини прийшов алярмовий наказ, за яким військо так скоро виїхало, що не встигло навіть пообідати. Виїхали в напрямку м. Чернівець.

23.9. до району Садгора прийшов наказ, за яким всі хлопці народження 1919-[19]23 рр., що не служили при війську, визвані на військкомат. Всі хлопці від 1923-[19]28 рр., які служили і не служили при війську, також були покликані на військкомат з запасом харчів на 7 день.

24.9. в с. Кучурів Великий (Чернівеччина) забрано деякі речі з кооперативи, спалено папери в сільраді і роззброєно одного стрибка.

24.9. в с. Опаска (Чернівеччина) прибуло біля 50 пограничників. Вони сидять по хатах, а ніччю роблять засідки на перелісках.

24.9. в с. Лукавецький Майдан (Вижниччина) прибуло 50 пограничників з двома псами.

24.9. в с. Рогізна (Садгірщина) в зв’язку із попереднім арештуванням, арештували Гуцуляка Івана та Гаврилець Домку.

24.9. в с. Рогізна (Садгірщина) прибули воєнні із двома гарматами, розташувалися на краю села і поснували польові телефони.

24.9. в с. Ширівці Горішні (Садгірщина) прибуло 4 автомашини з воєнними і 4 танки. Вони розташувалися в селі і поснували телефони.

25.9. воєнні, що прибули до с. Рогізна (Садгірщина), вибралися до с. Ширівці Горішні.

25.9. в Садгірський райвійськкомат зібрались всі ті, що мали наказ явитися. В декількох селах цей наказ подано 24/9. вечером так, що покликані не мали часу приготуватися. В такім випадку їх пущено на один день додому по харчі.

25.9. в с. Дорошівці (Заставнеччина) з напрямку сіл Василів і Товтри, ввійшли до села пограничники, але зараз же, по збірці, від’їхали в напрямку с. Товтри.

25.9. в с. Багна (Вижниччина) в пізніх годинах ходили селом “Віктор” і “Наливайко” (зголошені). Було з ними ок[оло] сотні большевиків, які ходили по хатах і давали завдання людям, щоб за десять днів видали станичного “Козака”.

26.9. вс. Багна (Вижниччина), присілок Камінний, проходило два провокатори, які говорили людям, що є українські повстанці. Спровкувати не вдалося нікого.

27.9. в с. Ростоки (Вижниччина), верх Рошошний, зловлено провокатора Штефюка Дмитра, літ 40, з села Кобаки (Кутського р-ну Галичини). При допитах зізнав, що його вислав майор НКВД на Буковину розвідати дороги, по яких ходять повстанці. Після допиту його зліквідовано.

27.9. по селах Вижниччини і Путилівщини були розкидані у великій кількості наші листівки.

27.9. через Вижницький район переходила якась військова частина протягом цілої ночі. Про кількість цієї частини невідомо. Одні їхали автомашинами та возами, інші пішком. Мали з собою декілька гармат і пішли в напрямі Путилівщини.

28.9. в с. Устє-Путилів (Путилівського р-ну) якась провокаційна група, в числі 6 чол., заарештувала Паралюка Дмитра, літ 30. За що його арештовано і де він знаходиться, невідомо. Родина ходила відшукувати арештованого, але не знайшла.

28.9. в с. Віженка (Вижниччина) прибуло 400 воєнних для рубання лісу.

28.9. в с. Банилів (Вашківщина) п’яний пограничник нападав на дівчину Андрюк Марію, яку обороняв стрибок Мартиновський. Пограничник витяг багнет і порізав гортань Мартиновському, який після одної години помер. Уповноважений стрибків вдарив пограничника пістолем по голові. При ударі пістоль вистрілив і пробив голову пограничника.

29.9. в с. Банилів (Вашківщина) прибув підполковник погранвійськ, прослідив випадок смерти і пограничника, і Мартиновського. Уповноваженого стрибків арештував.

29.9. в с. Лукавець (Вижниччина) пограничники робили засідку від церкви Майдан Вілсик аж до Парцелі продовж 8 км.

30.9. в с. Кибаки (Вижниччина) роззброєно начальника стрибків. Здобуто зарядку СВТ.


Оригінал. Машинопис.
ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 82, арк. 218-226.
Тотожний текст: Архів Центру досліджень визвольного руху (Львів).
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 195-208, документ № 26.