Документальна колекція із фондів Чернівецького обласного державного архіву
Про голодомор у Чернівецькій області 1946-1947 рр. інформують документи архівних фондів Чернівецького обкому Компартії України та виконавчого комітету Чернівецької обласної ради. Перебуваючи на загальному зберіганні і доступі, документи цих фондів користуються неослабною увагою дослідників та науковців, в тому числі й задля виявлення нових документальних матеріалів, які висвітлюють сумні сторінки з історії нашої Батьківщини.
З постанови Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКПб від 19 липня 1946 р. № 1609 є відомості про те, що у 1946 році було збільшено розмір обов’язкових поставок зерна державі колгоспами області. Це призвело до неможливості виконання хлібопоставок і небажання селян підкорятись цим вимогам. Вже влітку 1946 року з’явились рішення Чернівецького облвиконкому про заборону колгоспникам і одноосібним господарствам продажу і обміну соняшнику, зерна, борошна і печеного хліба до виконання плану здачі зерна державі з урожаю 1946 року, про вжиття заходів у зв’язку з незадовільною хлібоздачею в районах області та попередження керівникам районного рівня про суворе покарання за погану організацію хлібозаготівельної кампанії і притягнення до відповідальності.
У 1946 році, у зв’язку з несприятливими кліматичними умовами, а саме засухою, майже в цілому по області, колгоспи та інші селянські господарства отримали дуже низький врожай зернових культур, картоплі і овочів, велика кількість господарств вже на початку 1947 року вкрай потребувала і просила продовольчої допомоги. Голови райвиконкомів надсилали доповідні записки такого змісту на адресу голови Чернівецького облвиконкому Колікову та секретарю Чернівецького обкому КПбУ Вовку, де повідомляли про випадки білкового виснаження та смертності від голоду. Секретар Хотинського РК КПбУ Жиленко в доповідній записці від 15 січня 1947 року повідомляв, що в ряді сіл району люди харчуються жолудями, жмихом та іншими сурогатами.
Станом на 8 березня 1947 року лікувальні заклади області були заповнені хворими на дистрофію, кількість яких становила 15320 осіб.
В квітні цього ж року обласне керівництво звернулося в Москву до Міністра заготівель з проханням про термінове покриття дефіциту 2700т муки і 700т крупи, оскільки наявних в області запасів вистачить лише до середини травня. Прохання було відхилено.
Доведені до відчаю люди намагались у будь-який спосіб приховати і врятувати для потреб родини хоч частку бідного врожаю, не цуралися часом й крадіжки з колгоспного поля.
У справу виконання державних поставок сільськогосподарських продуктів з врожаю 1947 року активно включилась облпрокуратура. Так, 2 серпня 1947 р. прокурор Чернівецької області Ф.Донченко наполегливо рекомендував притягнути до судової відповідальності кількох представників заможних господарств, провести публічні судові процеси з широким розголосом, накладати арешт на майно за вироком суду конфісковувати, наголошував на тому, що ці справи носять глибоко політичний характер.
Документальні відомості такого змісту свідчать про надзвичайний примус, здійснений над населенням і штучну його природу, наслідком чого став голод 1946-1947 рр.
Власне колекція документів: