СТЕНОГРАМА

Засідання Бюро Чернівецького Обкому КП/б/у

від 26/ІХ-40 р.

Присутні були т.т. Грушецький, Коліков, Зеленюк,
Фіалковский, Дніпровський,
Шульга, Носенко.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

І. Про готовність державного університету до учбового року.
   /Допов. т. Шульга /

СЛУХАЛИ: Доповідь т. Шульги про готовність Чернівецького Університету до навчального року.

- Про готовність університету я насамперед визначу що постанова ПолітБюро ЦК КП/б/у про реорганізацію румунського університету на державній Університет в основному виконана. В цій постанові було указано про те, що потрібно теологічний факультет ліквідувати, що потрібно юрідичний факультет об"єднати з юрідичним факультетом Львівського університету, що треба організувати 6 нових факультетів. Все це нами виконано.

В постанові також було сказано про те, що всі приміщення, які належали університету раніш, мають бути передані університету. Ця постанова виконана за винятком теологічного корпусу.

На сьогодні центральним і найвідповідальнішим питанням у процесі реорганізації університету на радянський університет з"являється питання набору студентів. Набір студентів ще не закінчений. Він має бути закінченим завтра. Завтра у вечері останнє засідання приймальної комісії. На сьогодня прийнято 318 студентів. Треба сказати, що набір цей різко відріжняється від набору студентів у минулому році.  

В минулому році навчалось 1553 студентів. Характерно, що за цій кількости найбільш студентів було на теологічному факультеті і юрідичному факультеті: 493 студента були на теологічному факультеті і 640 на юрідичному. Таким чином 72 відсотки було що до загального окладу студентів.

Як що подивітись на національний склад студентів, то на 1553 студентів 55 було українців, 1115 румунців. Ці українці теж були діти куркулів, панів, поміщиків.

Ми все це обрахували і те, що в румунської дійсности робітники і селяни, як правило, середньої освіти не мали тому, що вона була недоступна їм.

Ми оголосили про набір лише 19 серпня, не дивлячись на це нам пощастило організувати справу так, що до Університету було подано до 2000 заяв, бажаючих вступити на 1-й курс. Правда, я тих 2000 заяв прийнято 1046, бо значна частина тих заяв не була в такому вигляді, щоб можно було прийнять. Така кількість заяв пояснюється цілою низкою причин. Ми розіслали викладачів, актив студентів в де які райони, села і міста Північної Буковини і Бесарабії. Наші люди були в Кішіневи, в Аккермані, Сторожінцях, Хотині. Ми скористали також місцевий актив. Я би сказав так, що нам вдалось підняти широкі маси селянської молоді, яка про універсітет тільки мріяла, але і думки не мала щоб поступити в університет. Після всієї роботи, яку ми провели прийшли селянськи діти на учобу. Приходили вони в світках з торбинкою за плечами. Ми зарегестрували більш 300 чоловік, які пріходили до нас в такому вигляді. Але нажаль ми їх не змогли прийняти до універсітету, бо вони не мали достатніх знань. Одначе кращих з них в розумінні підготовки ми відібрали і допустили їх до іспитів. Ми маємо зараз 13 чоловік, які формально закінченої середньої освіти не мають, але ураховуючи ті умови в яких жила ця молодь, молодь яка по декілька років сиділа у в"язниці нами прийнята до універсітету.

Ось, наприклад, ми прийняли Трофу Любу селянку з Хотина, батько її бідняк, сама вона працювала в підпільній молодежній організації 3,5 роки сиділа у в’язниці. 17 року народження і других. Ця молодь незважаючи на тяжкі умови в прідбанні освіти, самоосвітою дістала собі таки знання.

Ми прийняли із 318 студентів 55 дітей робітників, і це 16% до загального складу, 62 селян це 20% до загального складу, 183 службовців це 58% до загального складу і інших /дрібні торговци, ремесліники то-що /. Ясна річ, тих умов, до яких ми звикли в східних областях, такій соціальний склад задовольнити не міг, але на цей час це нас задовольняє. Складніша справа з підбором національного складу. З тих заяв, що ми одержали 60% по національному складу були євреї, 25% українці та інши національности - росіяни, поляки, чехи, мадьяри, але це буквально одиниці.

При доборі на приймальної комісії ми приміняли принцип класовий. Цей принцип допоміг нам відібрати чимало місцевих селян, які до нас вступили.

Я хочу підкреслити особливо те, що до тих пір поки ми не допоможемо робітничої і особливо селянської молоді дістати підготовку потрібну для вступу в університет національний склад покращити ми не зможемо. Нам треба підготувати кадри для вступу в університет, організацією курсів однорічних або 2-х річних, які допоможуть селянській молоді одержати достатніх знань для вступу в універсітет.

Ясна річ, що ми при підборі студентів не могли застосувать ті прінципи, які застосовуються в Радянському Союзі, що до вимог до їхньої освіти, і зокрема до знань мови. Як я уже казав, ми приймали таких, що формально про закінчення освіти не мали документів. Ми також зробили велике послаблення в частині мові. Як щоб ми приміняли умови до мови, які ми пред"являєм в східних областях, то очевидно, мову би склали відсотків 10 - 12. Ми пішли таким шляхом, коли виявлялось, що вступний вільно може слухати лекції українською мовою, ми його пріймали.

В доборі ми також додержувались такого прінципу: там де нам удавалось виявить, що батьки студента мали найману робітничу силу, ми таких не приймали. Характерно що цей наш прінцип дуже швидко вступники розпізнали і приходячи говорили, що батько мав майстерню і сам працював. Приводилось іншими шляхами виявляти правдивість їх слів. Я не переконаний, щоб всі нами виявлені, навіть я думаю, що в цьому місяці нам треба буде де кого виключити з універсітету.

От такий стан з набором студентів.

Крім цього дуже складна і відповідальна робота, це справа укомплектування профессорско - викладовського складу. Нам румунська влада майже нічого не залишила в цьому відношенні. З одного боку вони зробили правільно, з другуго боку це ускладнило нашу роботу, бо нам треба майже 98% профессорсько-викладовського складу визивати із східних областей. З оставшихся профессорів лише двоє будуть працювати у нас, це доктор фізики МАЧУК і директор бібліотеки. Таким чином нам потрібно 61 профессорів і 5З робітників педагогічного складу. На сьогодні ми маємо 37 професорів і 44 учітельського допоміжного складу. Таким чіном 24 професора доцента і асістентів не хватає. З 9-ти робітників не хватає по лінії старшіх лаборантів. Що торкається лаборантів ми що змогли використать з місцевих людей ми використали. В основному учбово-допоміжний склад укомплектован за рахунок місцевих робітників, але 24 профессорсько-викладовського складу нам все ж таки не хватає. 5 кафедр не забезпечені кадрами.

Чи можемо ми в такому стані почати навчання. Але ми мусимо почати навчання. Хоч ми не можемо скласти нормального розкладу лекцій. Ми зараз розклад лекцій складаємо у 2-х варіаціях – нормальний розклад і аварійний розклад.

[…]*

...люди - доценти кандідати наук і т.інш. переважно молоді енергійні люди, хочуть працювати і працюють не погано. Одначе не мають досвіду Універсітецької роботи. Мені здається, що Наркомос України пішов по лінії найменьшого опіру: ті люди, що хотіли їхать сюди, приїхали, а ті люди які повинні були їхать їх не послали.

У нас в Чернівцях був профессор Поривняк, який мав бажання приїхать до нас на роботу, я повідомив про це Наркомос, в ЦК написав, але його сюди чомусь не направили. Це дуже була хороша кандідатура - комуніст, доктор наук, профессор.

Крім цього я ще хочу зупиниться на техничному складі Універсітету. Весь цей технічний склад набраний з місцевих робітників. Беручи на роботу ціх людей, ми виявляли бажання їх роботать, тоб-то брали на роботу тих, хто виявляв бажання стати на роботу. Пізніш ми стали очищатись від людей, які засмічували апарат.

Тепер хочу сказать декілька слів про матеріальну базу. Учебних корпусів ми маємо 4, маємо 27 кабінетів і лабораторій, 28 аудіторій. Обладнання лабораторій нас не задовольняє тому, що вони розрахованій на малу численність студентів. Самі аудіторії нас теж не задовольняють. Кожна лабораторія розрахована на 5-6 студентів, аудіторії для зведених занять, які практикуються у нас в східних областях, немає. Ми маємо закріплених за нами 7 гуртожитків, з них три ще нам не передані. Це Кузо-Вода № 5, Георгія Лаза № 11, і Суча-Вода 15. Наші гуртожитки обладнані не повністю. Хоч ми маємо ліжок 590, 500 ковдр, 1200 простирал і трохи маємо наволок і інш. дрібний інвентар. Цього, безумовно, не досить. Але на цей момент це чимало. В придбанні цього інвентарю, як у всій роботі по організації Державного універсітету, нам допомогли і Обком КП/б/у і Облвиконком. Гуртожитки, які ми маємо, можуть забезпечить 450 студентів. Цього нам мало, тому що як почнуть працювати підготовчі курси, кількість студентів при Універсітеті значно пошириться. Коли виїдуть німці по вул.Куза-Вода № 9 і 11 розташована німецька школа, яка має хороший спортивний зал і напротив її спортивний майдан. Я прошу все це закріпити за Універсітетом.

Бібліотека у нас має вверх 5000 примірників, це старі роботи переважно німецькою мовою. Частково англійською, французською мовою. Є декілька тисяч примірників українською мовою, але це старі книжки. Дуже погано стоїть справа з підручниками. Є наказ Наркомосу, якім указаується всім університетам України передать частину підручників нашому Універсітету. Але нам досі жоден Універсітет літератури не надіслав. Хоч ми послали уже і своїх робітників для прискорення цього. Правда, із Дніпропетровського і Одеського Університету література уже відвантажена. А такі Універсітети, як Харьківський і Київський в цьому відношенні нічого не зробили.

Складна справа у нас з паливом. Нам дали наряд на половину кількости палива, яку ми просили. Але і це ще ми не можемо забрати тому, що нема у нас транспорту. Ми воземо паливо на пріватних подводах і однією машиною, яку ми маємо, але справа, підвозки палива іде дуже повільно. Крім цього у нас є один корпус, якій опалюється виключно нафтою. Нафту ми можемо одержати тільки в Дрогобичи. Ми просимо Обком КП/б/У допомогти нам в справі одержання нафти.

Ми кухню для їдальні оборудуємо на Кузо-Вода № 8. Їдальня розраховується на 600 чоловік. Кухня буде готова І/Х.

З квартирами для викладачів справа зовсім погана. До нас приїхало 36 викладачів. Із них лише 7 мають помешкання, при чому, ці помешкання вони одержали за власною ініціативою. 29 викладачів помешкання ще не мають і живуть в гуртожитках, настрій, в зв’язку з цим, не хороший.

Я гадаю, що правильно буде сказати, що міськрада ні постанови Горкому Партії, ні постанови Обкому Партії в цьому відношенні не виконала.

Ми зараз маємо такий стан. Переважна більшість студентів, які будуть навчатись, погано знають українську мову. Навпаки, всі викладачі знають тільки українську, або російську мови. Через те нам потрібно під час підготовки до організації навчального процесу підготувати і це питання. Я гадаю, що кожний педагог, готуючись до лекції, повинен приготувать німецькі переводи на деякі слова, може і на цілі речення.

Особливе завдання стоїть перед кафідрою основ Марксізму-Ленініаму. Взагалі це провідна кафідра у нас буде ультропровідною. Цю кафідру буде вести т. Гаркуша. Зараз в Універсітеті проходе велика організаційна робота, але уже треба ставити наукову роботу, щоб Універсітет став науковим центром для Північної Буковини.

Особливо я хочу ще раз підкреслить потребу підготовчих курсів, тому, що без них ми не зможемо забезпечити кадри студентів на майбутній рік. Я хочу зупінитись на тих людях, які у нас працюють в Універсітеті. У нас, як уже казав і на технічній і на господарській і на педагогічній роботі працює багато місцевих робітників, і ось серед них є група людей явно ворожих, настроєних проти Радянського Союзу. А такі люди як Ковальський, Тарко, Турушайко, Журковський, вони гуртують навколо себе людей з ворожими для нас настріями. І характерно, вони підходять так. Це українець, і більш нічого. Для них цього достатньо що українець, коли вони рекомендують когось на роботу, то кажуть, це ж українець. Це виявляется в явно шовінистичній формі. Нашої партійної організації, нашому викладовському профессорському складу доведеться дуже напружено працювати і тільки при допомозі Областної Парторганізації, ми зможемо з ціми задачами, які стоять перед нами, справитись з честью.

В дебатах по докладу т. Шульги прийняти участь товарищи - ЗЕЛЕНЮК, КОЛІКОВ, ДНІПРОВСЬКИЙ, ПОРАДЬКО.

тов. ГРУШЕЦЬКИЙ - Товарищи, нам треба відмітити, що рішення ЦК КП/б/У про проведення цілого ряду роботи, щоб розпочати своєчасне навчання Держуніверсітету виконано. Я маю на увазі і ліквідацію теологічного факультету і об'єднання юрідичних факультетів Чернівецького і львівського Універсітетів і цілого ряду господарчих питань, як закріплення і предоставлення Універсітету приміщень Рішення ПолітБюро ЦК КП/б/У виконано і в тій частині, що університет почесно вирішив справу набору студентів на перший курс те основне що вирішило своєчасний розпочаток роботи універсітету. Однако для того щоб Універсітет нормально почав свою роботу, треба ліквідувати цілий ряд недоліків, це укомплектування постійного профессорсько-викладовського складу /на 14 кафедр немає ні одного профессора/. Тут і наша вина Обкому КП/б/У, але і Ваша вина т. Шульга, що Ви з цим мирились досі. Я сам, наприклад, не знав про такий стан і досі.

Я впевнений, що ЦК КП/б/У зобов'язав би Наркомос забезпечити нас кадрами. Треба перш за все довести до відому ЦК КП/б/У, що Наркомос ні в якій мірі не виконав рішення Політбюро від 13/VІІІ і не надіслав 24-х педагогів, а також жодного профессора. Невиконана також постанова щодо підручників. Підручників у нас нема і такі Універсітети України, як Харьківський і Київський, не дивлячись на те, що був наказ Наркомоса про надіслання нам підручників і літератури, нам не надіслали.

Я гадаю, що необхідно доручити тов.Грушецькому дати телеграму на імя ЦК партії. Прошу проект телеграми завтра ранком дати на підпис.

Я вважаю необхідним, щоб т. Коліков взяв на себе задачу перевірити як рішення Міськради виконано в часті забезпечення викладовського складу Універсітету житловими приміщеннями, якщо Постанова не виконана, протягом 2-3-х днів повинна бути виконана.

Я гадаю, що приймим таке рішення закріпити за Універсітетом німецьку школу і спортивний майдан.

Зобов’язати трест Ресторанів і кафе т. Заславського забезпечити відкриття їдальні в Універсітеті до 1 жовтня.

Відмітити, що Універсітет немало зробив, щоб забезпечити на первому курсі здоровий соціальний  і національний склад студентів. Звернути увагу тов. Шульгі прийняти всі заходи, щоб забезпечити і національний склад серед студентів першого курсу, тоб-то поширіти його за счет української національності.

Зобовязати т. Шульгу організувати допомогу всім слабо знаючим українську мову, студентам організувати гуртки по вівченню української мови.

Згодитись з думкою т. Шульги про організацію робітфаку, або підготовчих курсів 2-х річних на 200 чоловік. Просити ЦК партії рішення по цьому питанні затвердити.

Зобов'язати Обласну контору Нафтозбуту забезпечити нафтою в кількости 120 тон для опалення Університету.

Е.Н.

Рішення Бюро Обкому КП(б)У

27. Про готовність Чернівецького державного університету до початку навчального року.

Заслухавши доповідь ректора Чернівецького державного університету т. Шульги про готовність до початку навчання, Бюро Обкому КП(б)У відмічає, що рішення ЦК КП(б)У про реорганізацію та своєчасний початок навчання в університеті в основному виконано. Організовано 6 нових факультетів; історичний, філологичний, фізико-математичний, хімічний, геолого-географічний та біологічний. Проведена підготовча робота по набору і самій набір студентів на всі курси. Складено нові навчальні плани з урахуванням конкретних умов роботи в Чернівецькому держуніверситеті в 1940-41 навчальному році, створено матеріальну базу для гуртожитків. Проте держуніверситет до початку навчального року не цілком підготовлений: кабінети, аудиторії університету повністю не обладнані, літературою не забезпечені, професорсько-викладовським складом не повністю укомплектований. Невистачає 5 завідуючих кафедрами і 19 професорів-викладовців.

Студентські гуртожитки та їдальні через несвоєчасну і пізню передачу їх університету не повністю обладнані і крім того ще й на сьогодні 2 студентські гуртожитки на 180 чол. не передані університету. Не закінчен повністю прийом. Набраний склад студентів за соціальним складом на 26/ІХ-1940 року такий:

робітників           55     або    16%
селян                  62     або    20%
службовців       183   або    58%
інших                  18     або    6%

Бюро Обкому КП(б)У постановляє:

1) Зобов’язати ректора університету т. Шульгу до 29/ІХ-40 р. повністю обладнати всі учбові аудиторії та прискорити переустаткування навчальних кабінетів та лабораторій.

2) Запропонувати голові Міськради т. Нікітіну звільнити закріплені приміщення за ЧДУ (Куза Вода № 5 та Георгія Лазаря № 11) до 28/ІХ, а будинок по вул. Сачава № 15 і будинки по вул. Куза Вода № 9 та 11 з спортивним залом і майданом проти ІІІ-го учбового корпусу університету передати університету не пізніше 1/ХІ-40р. Протягом 2-3 днів забезпечити квартирами професорсько-викладовських робітників університету.

3) Зобов’язати трест ресторанів і кафе тав. Заславського до 1/Х-1940 року відкрити їдальні в університеті.

4) Зобов’язати Завідуючого обласної контори Нафтозбуту т. Долю забезпечити університет нафтою для палива в кількості 120 тон.

5) Зважаючи на те, що значна частина студентів слабо знають українську мову зобов’язати тов. Шульгу організувати їм допомогу шляхом організації гуртків по вивченню українсько і мови.

6) Зважаючи на те, що кількість дітей робітників і селян Буковини не мають відповідної підготовки для вступу до Університету просити ЦК КП(б)У та РНК УРСР утворити Робітфак, або двохрічні підготовчі курси при Університеті, які б почали роботу не пізніше Грудня місяця ц.р.

Доручити тов. Грушецькому написати ЦК КП(б)У доповідну в цій справі.

З метою забезпечення успішного виконання учбової програми Університету 1940-41 року зобов”язати ректора Університету т. Шульгу, секретаря парторганізації тов. Порадько, секретаря Сталінського РК КП(б)У тов. Нікітіна, як найширше розгорнути масову політвиховну роботу серед студенського, преподавательського викладовського та адмін-техничного складу Університету і провести перший навчальний рік в Університеті на високому ідейно-політичному рівні. Обком КП(б)У також звертає увагу парторганізації Університету на те, що ворожі недобитки в своїй боротьбі проти Радянської Влади будуть особливо активні на ідеологічному фронті і вимагає від всіх комуністів парторганізації Університету особливої пильности, принциповості і непримиримості в боротьбі проти класових ворогів.

7) Довести до відома ЦК КП(б)У що рознарядка НКО про надсилку літератури учбовими закладами України для Чернівецького Державного Університету не виконано.

8) Просити ЦК КП(б)У вжити відповідних заходів про негайну надсилку  недостачаючих кадрів (24 осіб) професорсько - викладовського складу для Університету.

[...]* - частина тексту (2-5) рядочків друкованого тексту не прочитана через особливості зшиття справи.

Особливості написання/стилю збережено.

Джерело: ДАЧО.