Буковина.

ПРОТОКОЛ ч. 5/44.

списаний з другом Палієм, командиром повстанчих відділів Буковини.

При кінці березня подруга Мотря з боївкою в числі 12 людей стрінулась з другом Палієм. Після вищезгаданої зустрічі, друг Палій дістав доручення зорганізувати дві боївки в силі по 10 люда, що йому вповні вдалося. Надзвичайною гальмою при організації боївок, був брак зброї. Після зорганізування боївок, команду над одною боївкою перебрав друг Чайка, а другою командував сам друг Палій. Програма діяльності боївок була слідуюча: а) ліквідація поляків, б) румунських донощиків, в) політично активних комуністів. Ліквідаційні акції переведено в слідуючих місцевостях: Луковець, Багна, Міліїв, Карапчів, Чорноуз [Чорногузи], Вилавче. В тому часі зорганізовано вишкільний табір для стрільців у селі Міхова [Мігова, тепер Мигове]. Команду табору перебрав друг Чайка, а опісля - друг Луговий, що перейшов з Галичини. Відділ друга Палія здобував зброю і амуніцію. В короткому часі заготовлено 15 ППШ і 20 крісів. Під час цього, надходять [о]зброєні відділи галичан з Городенщини і Снятинщини, з ціллю пробитися через гори до УПА, але після зустрічі з Мотрею, відділи залишились на терені Буковини. Всіх [озброєних галичан прибуло біля 60, а не[о]зброєних - 80. Тому, що неузброєним людям (галичанам) незвичайно важко пробитися, Мотря в порозумінні із Шапкою (Федором), рішили зорганізувати другий вишкільний табір у Станівському лісі. Всіх інших друг Палій дістав наказ перевести з Воловецького [Волоцького] лісу до Станівського ліса. Ніччю відділ перейшов на місце призначення, але вже вранці червоні відділи окружили з трьох сторін ліс і почали атакувати. Після короткої перестрілки, відділ розсипався лісом і щойно вечером зійшовся під Старим Ківком. В цій місцевості друг Наливайко переводить відділ у Крапцівський [Карапчівський] ліс. В цьому ж дні друг Палій іде з одним стрільцем віднайти місце для переходу фронту в гірські терени. В кінці відділ переходить в Бережницький ліс, але Мотря відкидає пляни друга Палія перебитись в гори і в порозумінні з другом Федором, ділить групу на два відділи.

Перша група: стрільці снятинського терену разом з місцевими буковинцями, діляться на три оперативні відділи в силі 20 людей і дістає доручення оперувати від Черемоша до Костинця. Командири відділів були слідуючі: Наливайко, Чорнота і Кармелюк.

Друга група: стрільці з городинського терену відходять до Чорновецького [Чорнівського] ліса організувати повстанні загони.

В склад штабу першої групи входять: Ярема, Турман (східняки), Галаган і Палій. Штабу другого відділу друг Палій не знає.

До тижня, внаслідок щоденних облав на Міліївський, Спаський, Бережницький та Веловецький ліси, червоним відділам удалося розбити два відділи. Місцеві буковинці розходяться - галичани переходять на терен Галичини.

В кінці залишився тільки один відділ Чорноти в місцевості Костині [Костинці], але контакту з ним не було. На останній нараді штабу першого відділу рішено штаб розв’язати. Друг Палій перейшов на фронт, а Мотря і східняки залишились в більшовицькому запіллі. Зараз подруга Мотря знаходиться в селі Бережниця.

Постій, дня 22 липня 1944 р.

Оригінал. Машинопис.
ЦДАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 83, арк. 94.
Тотожний текст: ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 57, арк. 417.
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 388-389, документ № 48.