«За тих, що наверху»

Козуб Євдокія родом із села Топорівці Новоселицького району не була репресована, але проводила активну національно-політичну діяльність в рідному селі. Розповідаючи про участь односельчан в боротьбі з окупаційною владою, згадала про досить цікавий випадок, який стався в 1946 році в їхньому селі.

Під вечір, коли сонце котилося на захід, прийшла до них чота «Кривоноса» на тимчасовий постій, бо в ночі мали намір перейти на Галичину. Гостили повстанці у секретаря сільської ради Гуцуляка Степана.

І раптом несподівано увірвалася в село зграя енкаведистів і прямо до голови сільської ради. Гуцуляк Степан не розгубився, відправив повстанців на горище, а сам пішов до москалів і запросив їх до себе на вечерю. Всі погодилися, прийшли до хати, де вже господиня наклала свіжої їди і головне, стояла самогонка, яку дуже полюбляли енкаведисти. Сіли, налили собі самограйки і питають:

«За что пьем?» – запитав один з них. А старший відповідає: «За тех, что наверху!» – маючи на увазі своє начальство, а вийшло, що за повстанців, які знаходилися на горищі та чули їхню розмову і тихо сміялися.

Топорівчани тепер з гумором згадують цей випадок і вдячні секретарю Степану Гуцуляку за кмітливість і проявлену сміливість, в цій скрутній та небезпечній ситуації, що спас не тільки молодих повстанців, але й все село від побоїща, грабунку та арештів.

Зі слів п. Є. Козуб записала Ірина Войцехівська

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 457