Народився 21 квітня 1921 року в с. Нижні Станівці Кіцманського району, освіта середньоспеціальна. У 1940 році вступає в ОУН, після складання присяги, отримав псевдо «Семен». Поступив у курінь Петра Войновського і разом з усіма пішов рейдом до Києва. Зупинилися у Вінниці й далі не пішли. Нас приєднали до боївки Омеляна Павленка, колишнього генерала армії Петлюри. Від 1941 до 1944 рр. ми рейдували тереном Вінничини, з метою пропаганди. Потім нас перевели до Львова, дальше йшли через Чехію, Польщу до Німеччини, зупинка була в м. Бранденбург.

В квітні 1945 року мене поранено і я перебував у лікарні, звідки мені пощастило втекти. Потрапив до фільтраційного табору, звідки мене відправили на Донбас в м. Зуївка, там влаштувався на роботу на електростанції.

В 1950 році був арештований, слідство вели Козлов і Безушко. Після закінчення слідства зачитали вирок 25 років позбавлення волі і 5 років позбавлення прав. Присуд відбував на Сахаліні і в Магадані на 23 км. (Сніжна Долина). Звільнений в 1956 році. Був членом Товариства, приймав участь в усіх заходах, але багато допомогти був не в силі через інвалідність – (інвалід 2-ої групи).

Помер 31 серпня 2006 року. Не реабілітований.

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 585