Народився 04 грудня 1921 року в селі Нижні Станівці Кіцманського району в родині свідомих заможних селян. Початкову освіту здобув у рідному селі, де всі предмети викладалися румунською мовою.

Рідна українська мова була румунами заборонена. Вдома батьки нас, дітей, нелегально навчали рідної мови, згадував п. Іван. Часто до нас додому приносили нелегальну націоналістичну літературу, яку члени ОУН отримували з Галичини. Познайомившись з програмою ОУН, її вимогами і завданням, вступає в її ряди.

У вересні 1941 року, складає присягу і стає членом організації. Працює підпільно станичним на три станиці, отримує псевдо «Бігунець», налагоджує зв’язок між станицями Буковини.

Заарештований 26 вересня 1944 року під час облави. Суджений в Чернівцях військовим воєнним трибуналом на 15/5 років каторги. Присуд відбував на Колимі, працюючи на приїсках Горький, Матросова і Бутугичаг. Звільнений згідно амністії в 1955 році.

Іван Миколайович був співзасновником Товариства політв’язнів та репресованих. Брав участь в усіх заходах, які проводило обласне Товариство. їздив до Києва, як делегат на Установчі збори КУН-у і став його членом. Часто виступав по радіо і в ЗМІ зі спогадами про підпільну працю і важке табірне життя. Обраний членом Ради обласного Товариства політв’язнів.

З нагоди його ювілею 80-річчя від дня народження нагороджений державною нагородою – орденом «Богдана Хмельницького» 3-го ступеня.

Після важкої хвороби відійшов у засвіти 29.04.2010 р. Похований в селі Рогізна.

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 596