Народилася 02 лютого 1924 року в селі Багна Вижницького району Чернівецької області в родині вчителів.

В 1940 році батьки переїжджають до Вижниці, де п. Надія працює в районній бібліотеці народної освіти у м.Вижниця. Одночасно займалася на підготовчих курсах для вступу в Чернівецький університет. В 1944 році вступила в ряди ОУН, отримала псевдо «Незабудка», проявляє активність в праці. З часом переходить в УПА, стає розвідницею, рівночасно закінчує курси медсестри.

28 січня 1945 року була арештована органами НКВД за участь у підпільній організації ОУН. Слідство проходило в Чернівцях. Засуджена за ст. 54-1 «а»/11 на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав. Присуд відбувала в Харкові, а потім етапом перевозять в Мордовські табори.

Її батька повісили в 1945 році в с.Конятин Путильського району, а маму вивезли на спецпоселення на Урал в 1947 році.

Звільнена п.Надія згідно амністії в 1954 році. Після звільнення вона поїхала на Урал до своєї мами, де прожила 7 років.

Там зустріла свою долю – Ореста Каплуна. З родиною повертається в Україну і поселяється в с. Мамаївці Кіцманського району. Брала активну участь в роботі Товариства політв’язнів. Є одним із засновників пам’ятника «Борцям за волю України» в с.Мамаївці.

Померла 01 січня 2004 р., похована в с. Мамаївці.

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 595