«КАТЮЗІ ПО ЗАСЛУЗІ »

В селі Нові Бросківці Сторожинецького району орудував чекіст Іван Авакумов, якого напевно родила не мама – жінка, а жадна крові тигриця. Настільки це був жорстокий чоловік.

Майже кожну суботу він викликав до сільської ради когось із сільських чоловіків і бив до смерті, що кров’ю були заплямовані всі стіни, і підлога була вся в крові. Потім хтось із жінок пів дня відмивав сліди крові після тих катувань. Побиті чоловіки ще довго хворіли, а дехто ставав інвалідом, бо мав відбиті легені, пошкоджені нутрощі, поламані кості. Він наводив великий страх на людей, коли йшов сільською дорогою, люди втікали, щоб не попасти цьому звірові на очі.

А він втішався, що має верх над беззахисними людьми і думав, що вічно буде тут «господарем». Та не довго довелося терпіти. Одного разу, коли він зібрався їхати в район і сідав, вірніше вилазив до кузова вантажівки, закинув одну ногу і поставив автомат, який забув поставити на запобіжник і в цей момент автомат вистрілив і пересік чергою йому груди, в яких билося гадюче серце. Так закінчив своє не славне життя цей садист, москаль – чекіст.

Я тільки не розумію одного, чому стільки років люди терпіли цій «людині», якщо так можна його назвати. А де було УПА, патріоти села? Не ви, люди добрі, пішли до його держави і чинили там розбій, а він прийшов на нашу землю, до нашої хати і самочинно вчиняв бандитські дії над вами і проливав вашу кров, а ви покірно це терпіли!

Але сталося те, що мало давно статися.

Параска Петрівна Токарюк, Член Сторожинецького районного товариства

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 452