НАЧ.ОТО НКДБ ст.ЧЕРНІВЦІ, Кишинівська залізниця
-ПІДПОЛКОВНИКУ-
тов.МІЛЮКОВУ
РАПОРТ
16/1-46 р. по Вашому завданню і з Опер.уповноваженим ОТО НКДБ т.Вербенцевим і групою бійців військ НКВС, виїхали в село Брідок і Василів Заставнівського району, маючи при собі заарештованого члена ОУН – БОЙЧУК Василя для уточнення утримувачів явочних квартир ОУНівських організацій і затримання самих утримувачів і інших підозрілих осіб.
17/1-46 р. близько 3-ї години ранку по прибуттю в с.Вікно тут же направились в село Брідок. Пройшовши через все село, спустились до річки Дністер, пройшли десь кілометр понад берегом, Бойчук підвів до одного дому, розташованому у берега річки. Я ще раз перепровірив Бойчук, чи тут ця квартира, він відповів ствердно, при цьому сказав, що в цій квартирі з групою бандитів в 15 чоловік він був рік назад. Там тоді проживали дві жінки: одна років 50, інша 20-22-х. Очепивши цю квартиру ми стали стукати у вікна, ніхто не відгукувався, двері були зачинені. Зірвавши двері, ми зайшли в квартиру. Оглянувши навколо, виявилось, що квартира пустує і в ній давно ніхто не живе, але в квартирі був різний кухонний посуд, інші дрібні речі і меблі. В квартирі було взято одну сімейну фотографію, два листа, адресовані в село Брідок Садківській Марії Василівні. Відправник – Горьківська область, поштове відділення Золіна, п/п №320389 – Садківський Штефан, датоване 20/09-44 р. Після перевірки всього дому і надвірних прибудов ми направились в сусідню квартиру. На поставлене питання сусідам: «Хто проживав в сусідній квартирі?» послідувала відповідь, що по сусідству проживала Садківська Марія Василівна у віці 50 років, у неї було 2 сина – один син здається Штефан, знаходиться в Червоній Армії, його жінка проживає в селі Брідок, другий син - Іван Васильович – у віці 20-22 роки, пішов ще у 1944 р. в бандерівську боївку, де знаходиться до нині і тут в селі Брідок вони його не бачили з 1944 року. Сама Садківська Марія була заарештована у селі Окна Буковини, знаходилась під вартою, а потім була звільнена, тепер переховується, а де невідомо. Перевіркою по сільраді Заст.Голови сільради повідомив, що Садковська Марія проживала у родичів – у жінки Садковського Штефана, який нині знаходиться в Червоній Армії. На поставлене питання жінці Штефана про те, де нині проживає Садковська Марія, послідувала відповідь, що після арешту і звільнення Садковської Марії вона заходила два рази до них, а після більше її приймати не стали і де вона знаходиться нині – невідомо.
Потім був направлений Бойчук для опізнавання жінки Садковського Штефана, яку Бойчук не опізнав як пособницю і утримувачку явочної квартири ОУН. Після цього було прийняте рішення, не заїжджаючи у Окна Буковинські, направитись в село Василів, куди прибули близько 15 години дня, коли стало вечоріти. Було вирішено не заходячи в сільраду здійснити другу установку. Проходячи неподалік від сільради нашу групу помітив автоматник РВ НКВД і, наздогнавши нас, попросив зайти в сільраду, але оскільки ми були далеко від сільради, повернутись відмовились, сказавши йому, що ми скоро повернемось в сільраду, продовжуючи слідувати далі до берега Дністра. Вийшовши до берега, Бойчук заявив, що ми зайшли неправильно, тут же обернувся назад, зайшовши на другу вулицю, вийшли назад до Дністра. При переході через овраг нас зустрів Нач. ББ Заставнівського РВ НКВС тов.Таратухін, з автоматником. Привітавшись з ними, я повідомив йому, що ми йдемо установити утримувачів однієї квартири, в якій раніше бував заарештований Бойчук Василь. Таратухін, подивившись, сказав: «Я знаю, куди він вас веде, і вказав – ось в той дім по ту сторону оврага до Москаль Домніки, яку ми раніше заарештували разом із дочкою, як утримувачів явочної квартири, а потім вони нами були звільнені. Пройшовши через овраг, заарештований Бойчук вказав названий дім Таратухіним Москаль Домніки. Я зупинився, перепитав Бойчук, коли він був в тім домі і хто в ньому проживав, Бойчук відповів, що в цьому домі він був рік назад разом з іншими бандитами. Там проживали дві жінки: одна років 60, інша років 23-х. При вході в квартиру жінка похилих років була у сусідів і помітивши нас швидко направилась до себе в квартиру. Там знаходилась Романіна Зоя Іванівна, 1925 р.народження, яка знаходилась на нелегальному положенні, тепер приближена РВ НКВС (?) і Москаль Анна Іванівна, 1929 р.народження. Поговоривши разом з Таратухіним з вказаними особами, запитали їх чи внесені вони в списки виборців і чи ходили вони в сільраду чи перевіряли це? Потім непомітно від інших я запитав Бойчук Василя, чи знає він вказаних жінок? Бойчук відповів, що пожилу жінку яку нам стало відомо по фамілії Москаль Домніка Василівна у віці 68 років він пригадує, але точно не стверджує, оскільки під час його присутності вона всю ніч лежала на печі. Інших двох молодих жінок він не впізнає. Потім порадившись із тов.Таратухіним було помітно, що Бойчук Василь багато нам ще не розповідає, приховує від нас, заводить в ті квартири, утримувачі яких давно були заарештовані, а інших відомих йому не вказує, затримувати Москаль Домніку Василівну не стали і після 18 годин 17/1 – направились з усією опер групою на ст.Заставна.
18/1-46 р. Зам.Нач. ОТО НКДБ
Ст. Черновіци – Майор - /Дмітрієв/
Джерело: ГДА СБУ, Чернівці. Фонд агентурних справ. Справа № 8063. Агентурное дело №209 "Обреченные". Арк. 28