Сторінки історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття: Події, Люди, Документи 

ЧЕРНІВЕЧЧИНА

Додаток до інформаційного звіту
за перший квартал 1948 р.

І. ВОРОЖА ПРОПАГАНДА

7.1.48 р. на с. Борівці Кіцманського р-ну в приміщенні сільради відбувся мітинг, на якому виступав якийсь л-нт з області. Він закликав людей вступати до колгоспів, мовляв, у колгоспі краще жити, ніж одноосібно. Він також казав, що хто запишеться до колгоспу, то буде комбайном орати і сіяти. На це один селянин сказав: “Товариш л-нт, ви ще не навчилися добре брехати. Та й комбайн не оре і не сіє, а молотить”. В залі зчинився шум і галас. Л-нт, довго не чекаючи, разом з начальником істребітелів утік через вікно в село.

23.1.48 р. в с. Неполоківці Кіцманського р-ну в приміщенні сільського лісопильного заводу директор заводу Чепурний влаштував мітинг, де були присутні робітники заводу. Він закликав робітників виконувати п’ятирічку за чотири роки, бо, мовляв, Америка і Англія готуються напасти на Радянський Союз і що Україна може бути тимчасово окупована аліянтами, але їх виженуть з України так, як німців.

25.1.48 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну в приміщенні сільського клубу відбувся мітинг, на якому виступав агент уповмінзагу Білов і воєнрук Собицький Йосиф. Білов закликав людей здавати державі м’ясо і молоко, бо в противному разі будуть судити. У своїй промові нагадав про випадок у с. Валява, де впала революціонерка Марина, в с. Витилівка, де впав революціонер Борис. В своїй промові сказав: “Не підтримуйте бандерівців так, як у тих селах, бо виарештуємо всіх, хто їх підтримуватиме”. Собицький у свойому виступі говорив про міжнародне становище: “Наші союзники Англія і Америка та Франція можуть зненацька напасти на Радянський Союз так, як напала Німеччина 1941 р. Вони ведуть таємні переговори між собою без участі Радянського Союзу. Озброюють Німеччину і інші держави і приготовляють їх до нападу на Радянський Союз. Ну, нічого, нам треба якнайскорше приготовитися до війни, і розіб’ємо Англію та Америку так, як розбили Німеччину”.

II. ПОЛІЦІЙНІ ОРГАНИ

В кожному районі РО МВД в середньому налічує около 15 кваліфікованих працівників, МДБ до 10. Число МДБ-истів чи МВД-истів змінюється залежно від потреби. В центрі кожного району існує також міська міліція.

Начальник Кіцманського РО МВД - майор Бичков, МГБ - майор Свириденко, начальник Заставнянського РО МВД - майор Чепіль, МГБ - майор Довгаль, начальник Садгірського РО МВД - капітан Стрікозов.

Крім поліційних органів РО МВД, МГБ і міліції, по селах існують, як допоміжні чинники цих органів, істребітелі. Всяке шумовиння: злодії, зголошенці, дармоїди - всі, що бажають жити з чужої праці, знаходиться в істребітелях. Це їм вигідно, бо вони звільнені від усяких примусових робіт. При різних перешкодах мають нагоду від людей грабувати, що їм подобається. Число істребітелів по селах дуже часто змінюється. Так, напр[иклад], напередодні виборів до місцевих рад по всіх селах збільшили число істребітелів, а після виборів знизили до попереднього числа. По деяких селах, як Рогізна, Шубранець Садгірського р-ну, Борівці Кіцманського р-ну з невідомих причин роззброїли істребітелів, у сс. Дорошівці, Товтри, Брідок, Митків, Мусорівка, Самушин, Хрещатик, Кадубівці і Звенячин Заставнянського р-ну істребітелів немає. По інших селах збільшили число істребітелів. У м[ісяці] листопаді 1947 р. від усіх істребітелів стягнули автоматичну зброю, залишили їм тільки кріси. Істребітелям не дозволяють тримати зброї вдома. Вся зброя находиться у станиці і носять її тільки під час служби. Усіх істребітелів, крім колгоспних, нараховується у Кіцманському р-ні до 280 чол., у Садгірському - до 260, у Заставнянському - до 200.

Крім істребітелів, присільрадах є також озброєні крісами колгоспні істребітелі, які є майже при кожному колгоспі по 8-10 чол.

Усякі облави, засідки, труси, арештування, вивіз населення, переслідування відбувається при активній допомозі істребітелів. 3-4 большевики, зібравши істребітелів з кількох сіл, мають змогу одного дня робити облаву, перешуки, арештування в 3-4-ох селах. У м[ісяці] грудні 1947р. 150 істребітелів з большевиками робили облави подільськими лісами. У м[ісяці] січні 1948 р. 80 істребітелів з 4-ма МВД-истами зробили одного дня перешуки селами: Старосілля, Новосілля і Лужани Кіцманського р-ну. При чому грабували сало, масло, ковбаси та інші хатні речі. Куди кому що треба, посилає істребітеля. Всякий державний грабунок населення, гонения людей на примусові роботи і вся діяльність большевицької адміністрації відбувається при допомозі сільських істребітелів.

В Заставнянському р-ні діють групи: л-нта Іванова в числі 7 чол., що оперує найбільше в селах Репуженці, Хрещатик, Прилипче, Лука та Василів, група л-нта Шледува в числі 12 чол., що оперує в сс. Дорошівці, Товтри, Погоhилівка, група л-нта Ведернікова в числі 7 чол., що оперує в сс. Самушин, Мусорівка, Брідок, Митків, Чорний Потік. У Кіцманському р-ні діють група л-нта МГБ Рульова, група л-нта Назарова, що найбільше оперує в сс. Ошихліби, Іванківці, Гаврилівці, Валява, Суховерхів, Давидівці, група л-нта Молчанова, що оперує в сс. Борівці, Киселів і Юженець. У Садгірському р-ні оперує група ст. л-нта Каліннікова в числі 10 чол. і інші.

Ці групи при допомозі істребітелів дуже часто як днем, так і ніччю, роблять перешуки хатами і по місцях, де вважають, що можуть бути повстанці. При таких трусах наперед стараються спровокувати господаря, удаючи повстанців. В м[ісяцях] грудні 1947 р. і в лютому 1948 р. по сс. Старосілля, Лужани, Берегомет, Дубівці, Реваківці Кіцманського р-ну з групою большевиків ходив провокувати людей зголошенець Хмара, при чому робили труси хатами.

У другій половині м[ісяця] листопада і цілий м[ісяць] грудень 1947 [р.] большевики групами по 50, а навіть по 200 чол. робили прочіски подільськими лісами Заставнянського та Садгірського р-нів. Були створені групи, які протягом 3-4 днів не виходили з лісу. Днем лазили корчами, а ніччю на роздоріжжях робили засідки та з вищих горбів обсервували, чи не видно де в лісі вогню або диму, чи не чути ломання гілля чи говорения.

1. Облави, засідки і труси.

3.1.48 р. в с. Рідківці Садгірського р-ну група МДБ-істів зробила докладні труси на північній частині села.

4.1.48 р. в сс. Шанці і Слобода Садгірського р-ну МГБ-істи з істребітелями сс. Чорнівка, Садгора щоночі робили засідки біля всипаних Вітром хатів, які ще не були арештовані.

5.1.48 р. в с. Ямівці [ймовірно, Юрківці] Заставнянського р-ну група боль- шевиків, ідучи перевіряти хату Господарюк Фрозини, застали там повстанців Макара і Скорого, які квартирували в цій хаті. Повстанці застрілили одного МГБ-іста; кинувши кілька гранат, повстанці щасливо відступили. Попередньо арештований Мацкуляк Василь - батько цієї господині, не знаючи, що тут квартирують повстанці, прийшов з большевиками. Під час перестрілки пробував утікати, але чергою з автомата був поранений. Хата згоріла, а господиню арештували.

6.1.48 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну секретар сільради Нацюк Микола, зас[тупник] голови сільради Осминюк Дмитро з місцевими істребітелями ніччю робили засідку і перешуки в Чижевського Юрка, при чому виломали двері, а його шкідливо побили за те, що не хотів впускати їх до хати.

7.1.48 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 4 МГБ-істи робили провірку на куті Чорлої. Інночасно зробили прочіску сумежного лісу.

9.1.48 р. в с. Калинівці Вашківського р-ну 30 обб-істів та 60 істребітелів проводили основні труси хатами.

14.1.48 р. в с. Луківці Долішні Вижницького р-ну 12 МГБ-істів провели прочіску Карапчівського лісу від хутора Вахніва.

15.1.48 р. в с. Хрещатик Заставнянського р-ну прибула більша група МГБ-істів, які цілий день робили труси хатами та списували людей, що мешкають від поля.

19.1.48 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну оперуповноважений л-нт Рульов, уповноважений істребітелів Лисничук і 44 істребітелі з сс. Хлівищі, Гаврилівці, Іванківці і Ошихліби зробили докладні труси на куті від с.Шипинці і на присілку Ізвори.

22.1.48 р. в с. Калинівці Вашківського р-ну 7 МГБ-істів робили основні труси в підозрілих їм хатах.

24.1.48 р. в с. Нова Жадова Сторожинецького р-ну на присілку Діброва 7 МГБ-істів провели труси хатами, причому найшли Палійчука Івана 28 р., який крився 4 роки на власну руку. При спробі втекти МГБ-істи застрілили його.

27.1.48 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну оперуповноважений л-нт Рульов з істребітелями ніччю робив труси в Петрушки Петра і Гафійчука Пилипа.

29.1.48 р. в с. Нова Жадова Сторожинецького р-ну 16 МГБ-істів і майже всі істребітелі зі Сторожинецького і Вашківського р-нів провели основні облави на хутір Діброва. В с. Станівці Долішні Вашківського р-ну ці самі групи зробили облаву на присілок Вивіз і на хутір Чорлої.

2.2.48 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну заст. голови сільради Семенюк Дмитро з істребітелями ніччю робив труси в Чижевського Юрка, Колотилюк Олени і Чижевського Івана.

5.2.48 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну сільські істребітелі робили труси по хатах західної частини села.

7.2.48 р. в с. Калинівці Вашківського р-ну група МГБ-істів влаштувала кілька засідок біля кладок на ріці Брусниця.

13.2.48 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну місцеві істребітелі влаштували засідку, на які попав запільник Герман Юрій, 23 р., який під час втечі загинув від ворожої кулі.

15.2.48 р. в с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну на хуторі Обер-Жадова 10 пограничників проводили труси хатами.

17.2.48 р. в с. Шубранець Садгірського р-ну 10 МГБ-істів зі ст. л-том Калінніковим вечором, ідучи провіряти хату одного господаря, застали в ній повстанців Євшана і Бориса, які того дня там квартирували. Коли Калінніков відчинив двері до кімнати, де були повстанці, впав від повстанської кулі. В метушні, яка зчинилася між большевиками, повстанці відступили.

17.2.48 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну місцеві істребітелі ходили ніччю попід хати та провокували населення.

18.2.48 р. група МГБ-істів з 150-ма істребітелями Вашківського р-ну проводили труси на хуторі Діброва с. Нова Жадова Сторожинецького р-ну, Бурдівське, Вахніва, Лукавець- Майдан с. Лукавці Долішні Вижницького р-ну і присілками Вивіз с. Станівці Долішні та Плоска с. Карапчів Вашківського р-ну. При трусах грабували в людей харчові продукти, хустки, бритви та ін[ше].

18.2.48 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну на хуторі Поляни 8 МГБ-істів ніччю проводили стежі вулицями та підслуховували попід хати.

18.2.48 р. в с. Шубранець Садгірського р-ну 50 МГБ-істів робили корінні труси по цілому селі. Шукали всюди, перевертали все, що знаходиться в хатах, стайнях, стодолах, інших будинках. Ці труси були наслідок вбивства ст. л-нта Каліннікова. При цьому відбувалися арештування людей. Цього дня відбулися облави в сс.: Задубрівка, Ширівці та Васловівці Садгірського р-ну.

19-21.2.48 р. в с. Велике (Мега) Вижницького р-ну 12 МГБ-істів проводили труси хатами, сумежним хутором Макова с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну і Вовчинець с. Лукавці Горішні Вижницького р-ну.

21.2.48 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт Рульов з місцевими істребітелями зробив труси в Максимюка Григорія і Вогорна Василя.

22.2.48 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну 12 МГБ-істів проводили основні труси протягом двох днів на хуторі Поляни.

23.2.48 р. в с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну 20 МГБ-істів проводили труси хатами на хуторі Макова.

24.2.48 р. в с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну 8 МГБ- істів робили обшуки протягом чотирьох днів прилісними хатами на хуторі Макова.

26.2.48 р. в с. Давидівка Сторожинецького р-ну 12 МГБ-істів проводили труси хатами на хуторі Вовчинець.

26.2.48 р. в с. Лукавці Горішні Вижницького р-ну 14 МГБ-істів проводили труси хатами на хуторі Вовчинець.

26.2.48 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну л-нт МГБ Назаров і Сокол з 20-ма солд[атами] робили корінні труси в Білака Івана, Гиллі Емелії, Мельника Івана, Востул Магдалини, Мельника Василя і Домуріна Андрія.

27.2.48 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну л-нт Назаров, Молчанов і Сокол з 4-ма солд[атами] зробили труси на хуторі Діброва.

3.3.48 р. в с. Лукавці Горішні Вижницького р-ну група МГБ-істів у числі 8 чол. проводила стежі вулицями на присілку Вовчинець.

10.3.48 р. в с. Калинівці Вашківського р-ну 17 МГБ-істів провели труси хатами на хуторі Зелена Діброва.

17.3.48 р. в с. Лукавці Долішні Вижницького р-ну на хуторі Вахніва 6 МГБ-істів з Вашківського р-ну проводили труси Кушнір Степи, в якої квартирували два повстанці. Повстанцям щасливо вдалося відступити в ліс. Зі страху господиня повісилась, але не вмерла, бо большевики відчепили її. Син і невістка втекли з дому, які по кількох днях зголосились з донькою. Сина Кушніра Василя заарештовано, а невістку Василину звільнено. Рівно ж заарештували і не звільнили господиню.

13.3.48 р. 25 ОББ-істів провели прочіску Карапчівського лісу Вашківського р-ну і провели труси хатами на хуторі Вахніва, Лукавецький Майдан і Бурдівське с. Лукавці Долішні Вижницького р-ну.

20.3.48 р. в с. Карапчів Вашківського р-ну 10 МГБ-істів з л-том Доліним з області і 10-ма місцевими істребітелями проводили труси на присілку Плоска та провели прочіску лісів вздовж хутора Лукавецький Майдан с. Лукавці Долішні Вижницького р-ну.

21.3.48 р. в с. Чортория Вашківського р-ну 150 МГБ-істів, 150 істребітелів сіл Вашківського р-ну ніччю окружили село, яке нараховує 192 господарства. В ранніх годинах лишивши заставки довколо села, МГБ-істи з істребітелями, мов дичина, кинулись на господарства, де проводили докладні труси. Все зрушували з місця: перевертали соломи, сіно, розкидували загати біля будинків, розв’язували снопи, розбивали печі та при цім грабували населення.

27.3.48 р. в с. Лукавці Горішні Вижницького р-ну на хуторі Майдан Середній 5 МГБ-істів з л-нтом Доліним проводили труси в господарствах, а після цього кликали деяких людей на переслухання.

15-28.3.48 р. в с. Мігово Вижницького р-ну заквартирувало 15 МГБ-істів, які постійно проводили операції в с. Кибаки Вижницького р-ну і Бережниця Вашківського р-ну. Кликали людей на переслухання, якими проводив ст. л-нт Калінін.

29.3.48р. в с. БанилівСторожинецького р-ну на хуторі Поляни 22 МГБ-істів з л-том Нагорним робили засідки в господарствах Копчука Василя, Чорней Василя і Татарин Олени, думаючи, що там квартирують повстанці. Під час засідки л-нт Нагорний з кількома солдатами вистрілив кілька ракет та черг з автомата, щоб спанікувати повстанців. Ранком там провели корінні труси.

30.3.48 р. в с. Чортория Вашківського р-ну 8 МГБ-істів робили засідку біля господарства Николайчука Захарія.

30.3.48 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну на хуторі Поляни 30 МГБ-істів протягом двох днів робили труси прилісних хат. Ніччю робили ряд засідок.

2. Арешти.

4.1.48 р. в с. Оршівці Кіцманського р-ну капітан Мартиненко заарештував Чернівчан Василину 55 р., дочку Одарку 14 р. і Наталку 11 р. Все майно сконфіскували.

4.1.48 р. в с. Валява Кіцманського р-ну органи МГБ заарештували за всипою Вітра Ракоча Василя 29 р., його дружину Марію, Ничая Олексу 45 р., дружину і сина Степана 19р., Василя 17 р., Коршівську Ярину 40 р., її дочку Домну 20 р., сина Дмитра 18р., Шуша Петра 50 р., його Ярину 48 р., дочку Марію 20 р.

9.1.48 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну л-нт МГБ Рульов з істребітелями заарештував Гафійчука Филимона 56 р., Бойчук Варвару 48 р. Арештованим дозволено взяти зі собою збіжжя та дещо з хатних речей.

9.1.48 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт Рульов заарештував Мельничука Василя 42 р. за те, що не пішов до лісорубки.

9.1.48 р. зголосився з повин[н]ою підпільник Чумак (Семенюк Юрій, нар. 1927 р. в с. Василів Заставнянського р-ну), який був в охороні рай[онного] провідника Месника. Внаслідок його всипів заарештовано багато людей в Заставнянському р-ні.

10.1.48 р. в с. Ставчани Кіцманського р-ну л-т Назаров арештував Потаповича Леонтія 50 р. (учитель), підозріваючи його у веденні антирадянської пропаганди.

11.1.48 р. в с. Брідок Заставнянського р-ну органи МГБ заарештували Шастала Миколу 50 р., його дружину Марію 45 р., двох синів Манолія 27 р. і Василя 14 р. В його хаті впали повстанці Максим і Пугач.

11.1.48 р. в с. Митків Заставнянського р-ну органи МГБ заарештували сім’ю Микитей, де впав окружний референт [СБ] сл. п. Кривоніс-Петро.

15.1.48 р. в с. Оршівці Кіцманського р-ну органи МГБ заарештували Мендришору Миколу с. Василя 24 р. за те, що під час нім[ецької] окупації був на Галичині.

20.1.48 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну л-нт Рульов з істребітелями заарештував Бойчук Ярину ж. Миколи 58 р., Мартинюк Марафту д. Андрія 23 р., Мартинюка Василя с. Олександра 25 р., Бойчук Лідію 29 р., Мироняка Івана 60 р. і Козьменка Степана с. Олекси 34 р., Федорюка Федора 56 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після 5-ти днів всіх звільнено.

22.1.48 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну на хуторі Чорлої органи МГБ заарештували Савескула Михайла 27 р., Савескул Домну 20 р., Лисака Миколу 40 р., Гаврилюка Миколу 28 р. Після двох днів звільнено Лисака Миколу, після двох тижнів по переслуханню і тортурах звільнено Савескула Михайла і Гаврилюка Миколу. Савескул Домну відпроваджено до Чернівець. Того самого дня органи МГБ заарештували Костецьку Параску 22 р. і Куташ Настю 20 р. Після двох тижнів їх звільнено.

24.1.48 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну органи МГБ заарештували Шевчука Михайла 30 р., Чунківського Онуфрія 29 р., Яцика Михайла 38 р., Сонка Юрія 27 р., Яцко Юстину 36 р., Сторощук Катерину 65 р. і її дочку Марію 20 р. Після двох тижнів всіх звільнено.

9.2.48 р. в с. Чортория Вашківського р-ну органи МГБ заарештували Николайчука Онуфрія 67 р., його дружину Катерину 65 р., Журавля Теодора 44 р., Семчук Олену 56 р., Мицкан Зеновію 30 р., Мицика Дмитра 36 р. Останнього відправлено до Чернівець, а всіх інших після слідства звільнено.

24.2.48 р. в с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну органи МГБ заарештували Боднарюк Параску, підозріваючи її у зв’язках з повстанцями. Після тижневого слідства її звільнено з тим, що видасть двох повстанців.

24.2.48 р. в с. Лукавці Горішні Вижницького р-ну на хуторі Вовчинець органи МГБ заарештували Проданюка Миколу, Клима Віктора і Кравчука Юрія 45 р., після трьох днів Проданюка звільнено, а останніх відправлено до Чернівець.

5.3.48 р. в с. Волока Вашківського р-ну органи МГБ заарештували Поклітар Володимира, внаслідок всипи Чувіна-“Старого”, що доставляв з пошти газети для повстанців.

6.3.48 р. в с. Лукавці Долішні Вижницького р-ну на хуторі Вовчинець органи МГБ заарештували Фівку Миколу і Проданюка Миколу, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після трьох днів їх звільнено.

10.3.48 р. в с. Волока Вашківського р-ну органи МГБ заарештували Омикала Юрія 65 р., Білокучму Дмитра 55 р., Дмитращука Юрія 36 р. Після слідства їх звільнено.

13.3.48 р. в с. Волока Вашківського р-ну органи МГБ заарештували Коляску Діонізія, якого засуджено на 25 р. тюрми за те, що доставляв повстанцям набої (всип “Старого”).

3. Звірства.

14.2.48 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну до сільради привезли забитого запільника Германа Юрка. Місцеві істребітелі на очах большевиків копали тіло, плювали, кололи багнетами, стріляли з крісів та автоматів так, що з тіла осталась купа м’яса.

III. КОЛГОСПИ

Методи затягання селянства у колгоспи.

1. Відібрання найкращих полів: в сс. Іспас, Мілієво Вижницького р-ну, Банилів, Вашківці, Замістя Вашківського р-ну, Суховерхів, Ошихліби, Витилівка Кіцманського р-ну, Кучурів Малий, Горошівці, Добринівці Заставнянського р-ну, Бочківці, Колінківці Хотинського р-ну. У всіх селян-одноосібників забрали найкращі землі, а про новий наділ землі більша частина нічого не знає. Тому багато землі цього року стоїть облогами.

Найширше стосований метод тиску - це переводження з другої групи до третьої, до четвертої, що різко підвищують розміри хлібоздачі. Напр[иклад], четверта група від одного гектара загальної площі має здати 7 цнт. хлібоздачі. В с. Драчинці Старі Вашківського р-ну минулого року в четвертій групі було 20 господарств. Зараз до четвертої групи переведено 111 господарств, в с. Глинниці Вашківського р-ну до четвертої групи переведено 50 господарств.

3. Шантаж органами МГБ.

У с. Самушин Заставнянського р-ну л-нт МГБ Ведерніков вечором, кого стрічає по дорозі, виб’є порядно і залякує: “Якщо завтра не подаш заяви до колгоспу, то я тебе заарештую”. В с. Бережниця Вашківського р-ну капітан МГБ Урічев залякує селян вивозом, він сказав одному господареві: “Тут руська земля, ми тебе звідси вивеземо, бо ти гуцул”.

В с. Зеленів Вашківського р-ну органи МГБ заарештували около 20 осіб, до яких заходили повстанці (всип Летуна). Іншим селянам, до яких він заходив, запропоновано вибирати: або йти в колгосп, або до тюрми. Залякане населення вибирає першу можливість.

В с. Топорівка Заставнянського [Повинно бути: Садгірського] р-ну арештами проведено суцільну колективізацію. Влітку 1947 р. в цьому селі було арештовано більш як 80 осіб, яких звільнили під умовою, що вступлять в колгосп. Таким способом в с. Топорівка понад 3 тисячі господарств загнано в три колгоспи.

В с. Стара Жучка Садгірського р-ну в грудні 1947 р. органи МГБ заарештували понад 50 осіб, з яких половину звільнили з тим, що вступлять у колгосп.

В с. Іспас Вижницького р-ну уповноважений з райкому партії грозив населенню вивозом на Сибір, якщо не вступлять в колгосп.

Треба зазначити, що опір населення меншає. Надія нате, що весною наступить воєнний конфлікт, замела. Це разюче вплинуло на опір населення. Багато одноосібників, навіть під відносно невеликим тиском, були загнані в колгосп.

Бувають випадки, що з деяких сіл селяни-одноосібники втікають у міста. Наприклад], з хутора Липовани Вижницького р-ну перейшло жити в м.Чернівці около 30 найбагатших господарів, з с. Дорошівці Заставнянського р-ну - 4 родини, в с. Мігова Вижницького р-ну і з інших сіл втікають одинцем, зокрема в подільських селах помічається великий відплив молоді до міст (школи, фабрики, заводи).

В м[ісяці] травні 1948 р. в с. Банилів Вашківського р-ну завезено в кооперативу мануфактуру, взуття, які продавали виключно колгоспникам. Одноосібникам - членам ССТ цих товарів не продавали, їм казали: “Вступи до колгоспу, а опісля купуй”.

IV. КОМСОМОЛ

Найбільшу увагу большевики звернули на місцеву молодь, різноманітними способами втягають її в комсомол. Для цього дуже широко вживають залякування відправкою на роботу в Донбас, або кажуть, що хто вступить до комсомолу, того не заберуть в Донбас. Інших, намічених до вступу в комсомол, коли вони відмовляються, цілими днями тримають замкненими в сільраді (Хлівище Кіцманського р-ну), залякують їх вивозом на Сибір, мовляв, що хто не хоче вступити в комсомол, той противник держави (Топорівка Садгірського р-ну, Валява Кіцманського р-ну). Майже в кожному селі існують комсомольські організації. В деяких селах (Велика [ймовірно, Валява] Кіцманського р-ну) начислюється зверх 30 комсомольців. В райосередках по 500 комсомольців (Кіцманський - 600). Із загального числа комсомольців приблизно 30 % беруть активну участь у роботах комсомолу, всі інші фігурують тільки на списках, і іхня діяльність зводиться тільки до зплачування членських вкладок, а декотрі і цього не виконують. Багато комсомольців не здають собі справи з того, що таке комсомол, але їх тиснули записатись, вони записалися. В часі кампанії хлібоздачі більш активні комсомольці ходили навіть деякі озброєні по хатах і допомагали большевикам стягати зерно і інші продукти (Гаврилівці Кіцманського р-ну). В січні і лютому 1948 р. допомагали виганяти людей на лісорубку. Вони допомагали і допомагають большевикам організувати по селах колгоспи і закріпачувати селян. В с. Старосілля Кіцманського р-ну організатор і голова колгоспу комсомолець Леник Корниль, в с. Кліводин Кіцманського р-ну ініціатором організації колгоспу - секретар комсомолу Кулик Одокія. Деякі комсомольці добровільно зобов’язалися слідкувати за повстанцями і доносити про людей, що їм сприяють. На донос секретаря комсомолу в с.Звенячин Заставнянського р-ну Слободяна впав районний провідник Месник. В Кіцманському р-ні число первинних комсомольських організацій дійшло до 70. У партшколі вчиться 50 комсомольців. По селах району створено 70 комсомольських політгуртків, які фактично нічого не роблять.

2. Піонери.

Піонерські організації існують по всіх школах. В піонерські табори стараються підступом втягнути найкращих учнів. У деяких школах і клясах до піонерів зачислено всіх учнів, не питаючись їх згоди (5 кл. НОШ Ошихліби, 6 кл. НОШ с. Лужани Кіцманського р-ну).

V. АДМІНІСТРАЦІЯ

Большевицька адміністрація у жовтні, листопаді і грудні 1947 р. мимо того, що більшість селян виконали план хлібоздачі, ограбили до решти від селян останки зернових культур. В с. Колінківці Хотинського р-ну в Романюка Дмитра (3 га поля), що закінчив план хлібоздачі, давши 12 цнт. зерна, заграбували в нього ще 8 цнт. добірного зерна, в Гудзуватого Василя (2 га поля), що виконав план хлібоздачі 6 цнт., потім ще здав три цнт. зверх плану. В нього ніччю 13 жовтня 1947 р. заграбували все те зерно, яке залишив для посіву. В с. Бочківці Хотинського р-ну земгромада, де головою Петро Яков, що налічує 119 дворів і 200 га поля, здали 200 цнт. зверх плану зерна. Уповноважені по хлібоздачі в кого знайшли, то заграбували все зерно, без огляду на те, що даний господар викінчив план хлібоздачі. Хто не міг або не хотів виконати наложену на нього хлібоздачу, в того забрали ввесь хліб або арештували і конфіскували все майно. Внаслідок такого грабунку хліба більшість господарів залишились без насіння (пшениця, жито, ячмінь), і їх поля залишились незасіяними. Для власного прохарчування залишилась тільки картопля і кукурудза. По деяких селах не вистачить навіть кукурудзи та картоплі до нового врожаю. Напр[иклад], Горошівці, Боянчук, Добринівці Заставнянського р-ну вже відчувають гострий брак хліба. Паралельно з грабунком хліба ішов грабунок картоплі, молока, м’яса та інших харчових продуктів. Для стягування цих продуктів з району призначено по 2-4 солд[ати] на кожне село, що кожного дня лазили з хати до хати, натискаючи на селян те все здавати. Зараз роблять на селян особливий тиск здавати ці продукти в рахунок поставок 1948 р. Найбідніший селянин, що не мав навіть 1 га поля, одержав зобов’язання здати 30 кг м’яса. Від господаря, що лише має одну корову, жадають 200-400 л молока, через що зараз число корів на селах в середньому виносить 1/3 числа, що виносило за румунської окупації. Зато є великий попит на кози, від яких поки що не жадають здавати молоко.

Кампанія заготівлі та вивозу лісу почалась у листопаді 1947 р. Заставнянський і Садгірський р-ни були призначені до вивозки і заготовки лісу в ліси Заставнянського, Хотинського і Садгірського р-нів, а Кіцманський був призначений в ліси Сторожинецького р-ну (Гільче), для цієї роботи були здемобілізовані істребітелі, партійні, комсомольці і ввесь сільський актив, що раз у раз ходили хатами і виганяли людей в ліс. Всі, що закінчили план лісо- рубки, були придержані в лісі і примушені прийняти зобов’язання дальше рубати і вивозити дерево. Деякі чоловіки, жінки та дівчата, які насильно вигнані до роботи, втікали з ліса, крилися в селі, поки не притихла гонитва до лісу, щоб таким способом звільнити себе на якийсь час від примусової каторжної роботи. На пострах за зрив лісорубки деяких судили, наприклад], в с. Новосілля Кіцманського р-ну Ілібку Василя засудили на 10 р. тюрми, в с. Старосілля цього ж р-ну Вернигору Хрезона на 8 р. тюрми, Пономарюка Захарія на 5 р. тюрми.

Найбільшої уваги і старань доклали большевики тому, щоб по всіх селах втягнути селян насильно до колгоспу. Наложили на селян, що мають більш 2 га землі, величезну хлібоздачу, що доходила в деяких до 20 цнт. від 1 га поля. Коли хто відповідав, що немає змоги виконати наложену хлібоздачу, казали йому: “Вступай до колгоспу і будеш звільнений від хлібоздачі”. Нарешті, коли і вступив до колгоспу, від хлібоздачі не звільнили, а примусили викінчити хлібоздачу і ще до колгоспу дати насіння різних культур у належній кількості зданої землі до колгоспу, по селах большевики говорили, що хто вступить до колгоспу, буде звільнений від лісорубки. Але на другий день після вступу до колгоспу виганяли в ліс (Іванківці, Гаврилівці Кіцманського р-ну). Людям казали: “...До колгоспу, а як ні, то на Донбас або в ліс”. Особливий тиск вступати до колгоспу роблять на тих, що мають коні, віз, плуг, борони і ін[ший] сільськогосподарський інвентар, бо це все віддається разом з заявою до колгоспу. Таких людей визивають до сільради, а часом замикають на 2-3 дні (Чорнівка Садгірського р-ну).

Сьогодні майже по всіх подільських селах існують колгоспи. У Кіцманському р-ні тільки в сс. Давидівці, Риваківці та Пядиківці ще колгоспів немає. В сс. Топорівка, Рідківці Садгірського р-ну і Кучурів Малий Заставнянського р-ну створено по три колгоспи. В с. Витилівка Кіцманського р-ну на 280 господарств тільки 20 не в колгоспі. Вступають до колгоспу лише ті, що мають більше 2 га землі, бо не бачать іншого рятунку від нового грабунку 1948 р. Землю для ланів колгоспу вибирають найкращу, найродючішу, а селянам-одноосібникам дають віддалену від села або таку, що споконвіку не бачила плуга.

В колгоспах є визначена норма праці, виконання якої зачислюється як трудодень. Колгоспник мусив за нормою намолотити 2 і півцентнера соняшника, що вимагало 3 дні праці (колгосп “Червона зірка”, с. Іванківці Кіцманського р-ну). В деяких колгоспах за тиждень праці колгоспник заробляє два трудодні (кол. ім. Хрущова, с. Витилівка; кол. “Новий шлях”, с.Ошихліби Кіцманського р-ну).

В лютому 1948 р. до кожного району приїхали делегати Донбасу набирати людей на роботу. Для цього по селах були виготовлені повістки і вручені людям молодого віку, призначеним до відправки на Донбас, по інших селах були виготовлені списки річників 1928-29-30-го і під умовою, що нібито їх беруть до війська. Визивали до району, щоб відси відвезти на Донбас. Та такий обман не вдався, бо ніхто з намічених людей не з’явився на збірку, а кожний, хто вважав себе зачисленим кандидатом транспорту на Донбас, почав критися. Тоді були пущені в рух міліція, істребітелі, комсомольці, що почали виловлювати тих людей. Кого зловили, запирали до темниці і по 2-3-ох днях, коли вже було 15-20 чол., під конвоєм відправляли до району, а звідти до Чернівець. По дорозі ці люди дальше втікали додому. Хлопці та дівчата, налякані Донбасом, вступали до роботи різних підприємств в м. Чернівці, вступали до різних шкіл або продовжували критися. Людоловлення на Донбас триває.

 
VI. ПРО ЧЕРВОНОАРМІЙЦІВ

Від 23-28 січня 1948 р. через м. Кіцмань, сс. Суховерхів, Давидівці в напрям Городенка переходила артилерійська частина Прикарпатської округи. Це військо під час свойого переходу робило різні вправи на полях, в лісах протягом 4 днів, квартирували по селі у хатах. В с. Суховерхів Кіцманського р-ну майже не було хати, де б не було кілька солдатів. При цій нагоді селяни вели розмови з ними на різні теми. В розмовах віддзеркалюються червоноармійські настрої. Солдати, що квартирували в одного господаря, питали його, чи в селі є бандерівці, вони відповідали: “Вони борються за самостійну Україну, не хочуть радянської влади, і ми не хочемо її, ну что здєлаєш”.

У другого господаря солдати говорили, як вони одного разу мали бій з бандерівцями і вкінці мусили відступати, бо деякі солдати почали переходити на сторону бандерівців і створилася ціла революція (примітка - вигадка).

В іншого господаря солдати оповідали, як 5 солдатів були в полоні у повстанців. Повстанці роззброїли їх і сказали, що коли хочуть, можуть оставатися з ними, а коли ні, то хай собі ідуть до своїх частин. - “І от дуракі, - каже один солдат, - пішли і получили по 7 годов тюрми, лучше їм було остатися при бандерах”.

В с. Давидівці Кіцманського р-ну солдати, що квартирували в одного господаря, говорили: “На Галичині є дуже багато бандерівців, та наших забирають у полон, роззброюють і випускають на волю, а партійних убивають”. Другі солдати говорили до селян: “Бандери мають хорошу зброю, гарно одягнені, тільки мало мають машин”. Інші знову говорили: “Війна буде дуже скоро. Вона буде тривати дуже коротко, бо коли тепер у спокійний час є багато бандерів, то під час війни усе піде в бандери і буде їх стільки, що вони в середині покінчать скоро з радянською владою”.

Подібних розмов було дуже багато про наш рух.

Були розмови іншого характеру, як, напр[иклад], в с. Давидівці Кіцманського р-ну в одного господаря говорили про грошову реформу. Один з них сказав: “Колись були й українські гроші”, - господар йому на це: “Як були українські гроші, так повинна була бути і якась відзнака на них інша”. Солдат відповідає: “Так була. На грошах був тризуб - чи знаєте ви, що то є тризуб і як він виглядає”. Господарі відповіли, що не знають. Тоді солдат на столі олівцем закреслив тризуб, кажучи: “Тризуб - це був український державний герб і ось як він виглядає”. Тоді звернувся до л-нта, який разом з ним квартирував, зі словами: “Товариш л-нт, бачите, як виглядає тризуб”.

В с. Суховерхів Кіцманського р-ну солдат, що квартирував у одній хаті, сказав: “Служу в цій армії і служу і, поки комунізм, мушу служити, але скоро скінчиться з комунізмом, і я закінчу свою службу”. Один солдат хотів купити зернят соняшника для лущення. Коли господар відповів, що немає, бо здав державі, солдат сказав: “А ти нащо здав, треба було не здавати. Я б нічого не здав”. Всі такі розмови солдатів дуже детально вплинули на народ.

VII. ВПАЛИ НА ПОЛІ СЛАВИ

4.1.48 р. в с. Валява Кіцманського р-ну в господаря Ракоча Василя загинула геройською смертю революціонерка-друкарка Марина (Курчак Єлисавета, нар. 1926 р. в с. Старі Драчинці Вашківського р-ну).

Досвітком за всипою Вітра до цього села 4-ма машинами приїхали большевики арештувати людей. При арештуванні проводили труси і в сусідніх хатах арештованих. Господар, де квартирувала Марина, не був всипаний, бо Вітер про нього не знав. Большевики, які прийшли перевіряти хату цього господаря, застали Марину. Вона, не гаючи часу, розірвалася гранатою і поранила одного большевика, господаря заарештували.

11.1.48 р. в с. Брідок Заставнянського р-ну в 12-ій годині дня впали від ворожих куль кущовий Максим (Котик Манолій, нар. 1911 р. в с. Брідок Заставнянського р-ну) і бойовик Пугач (Вакарюк Іван, нар. 1914 р. в с.Самушин Заставнянського р-ну), яких застукали большевики в криївці господаря Шастала Миколи.

В 7-ій год. більша група большевиків робила сильні труси в господаря Шастала, шукаючи криївку з повстанцями. При трусах зривали підлоги, копали землю в будинках і на подвір’ю, поки не знайшли в стайні криївку. Максим і Пугач в той час були на стриху. Большевики зразу позалягали і якийсь командир крикнув: “Максім! Здайсь, что болтаеiся”. У відповідь посипалися черги з автоматів повстанців і вибухи трьох гранат, від чого один большевик був убитий, а другий ранений. Большевики відкрили вогонь, від чого загорілась стайня. Тіла повстанців повитягали зі згарища і відвезли до району. Господаря, збитого до непритомності, заарештували. 

11.1.48 р. в с.Митків Заставнянського р-ну в боротьбі з большевиками загинув геройською смертю окружний референт ОБ Кривоніс-Петро.

На всип Чумака (зголовився 2.2.48 р.) 8 большевиків прийшли арештувати сім’ю Микитей, де квартирував сл. п. Петро. Зразу зчинився нерівний бій, в якому від куль Петра паде большевицький капітан і один ст. сержант. Після цього відбирає собі життя безстрашний революціонер сл. п. Петро. У бою були тяжко ранені дві хатні особи. Усіх їх арештовано. Тіло сл. п. Петра забрали до району, а звідси до Чернівець.

15.2.48 р. в с. Рідківці Садгірського р-ну впали в боротьбі з ворогом кущовий Лис-Комар (Небеснюк Василь, нар. 1913 р. в с. Самушин Заставнянського р-ну) і бойовик Ванька (Гуменюк Василь, нар. 1914 р. в с.Валява Кіцманського р-ну).

Ранком повстанці Ванька і Комар зайшли до незнайомого господаря, щоб переквартирувати день. Господар відмовився прийняти їх на квартиру, коли побачив, що повстанці не відходять, а таки намагаються у нього квартирувати, він сказав, що зголосить до сільради. Повстанці господаря і господиню придержали в хаті і залишились квартирувати. Але малий хлопець того господаря пішов до сусіда і сказав, щоб той зголосив до сільради, що в них квартирують повстанці. За короткий час приїхали до села автомашиною большевики, які разом з місцевими істребітелями обступили хату, в якій квартирували повстанці. В нерівному бою повстанці застрілили одного істребітеля, рівно ж самі полягли геройською смертю. Їх тіла забрано до району.

22.2.48 р. в с. Витилівка Кіцманського р-ну загинув в боротьбі з большевиками бойовик Борис.

Борис квартирував в одного господаря в хаті. На донос одного агента перед вечером до села приїхала автомашина большевиків, які обступили хату, де квартирував бойовик Борис. Большевики зо всіх сторін обстрілювали хату. Повстанець Борис вискочив з хати, де недалеко на городі був перетятий кулеметною чергою. В хаті тяжко поранили господаря і секретаря сільради, які вкоротці померли.

23.2.48 р. в с. Хрещатик Заставнянського р-ну в боротьбі з большевиками впав рай[онний] провідник Заставнянщини Лев-Месник (Гайдей Григорій с. Василя, нар. 1922 р. [Повинно бути: 1912 р.] в с. Дорошівці Заставнянського р-ну).

Після відправи Білого і Грізного в терен з дорученням він заквартирував у порожній хаті. Його там запримітив секретар комсомолу с. Звенячин Заставнянського р-ну Слободян. На його донос до села приїхали 2 автомашинами і підводами большевики. Відразу обложили село і почали обстрілювати хату, де квартирував Месник. Він вискочив з хати, відстрілюючись, почав відступати, але був поранений кулеметною чергою в живіт, після чого дострілився власною кулею. Большевики розібрали його до білизни і труп відвезли до району. Секретар райкомпартії Місюренко труп штовхав ногами і приговорював: “Оцей шастався по всіх закутках району”. Після довгих знущань труп вдягнули в нім[ецьку] уніформу, на груди начіпляли нім[ецьких] орденів і так сфотографували, але без руки, бо урвали при знущанню.

8.3.48 р. в с. Старосілля Кіцманського р-ну впав геройською смертю рай[онний] провідник Садгірщини Юрась-Євшан (Майданський Кость, нар. 1923 р. в с. Рогізна Садгірського р-ну), кущовий Майдан (Пилипчук Юрій, нар. 1921 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну) [У тексті помилка. Повинно бути: кущовий "Борець” (Федоряк Георгій, нар. 1918 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну)] і бойовик Мирон (нар. 1910 р. в с.Шишківці Кіцманського р-ну). Оточені зо всіх сторін большевиками, відстрілювались до останнього, аж поки їх не стало в живих. Рай[онний] провідник Кіцманщини Остап-Денис (Кантимір Василь, нар. 1923 р. в с.Шубранець Садгірського р-ну) знаходився разом з упавшими повстанцями. В бою важко поранений і забраний до чернівецького шпиталю, де й помер [Так у тексті. Насправді він не помер, а вижив і відбув покарання у таборах, - прим.упорядника Дмитра Проданика].

Вищезгадані повстанці заквартирували в одного господаря на стайні. Другого дня до села з області прибуло військо, що ніччю на переходах робило засідки. Перед вечором це військо з сільськими істребітелями оточили господарство, де квартирували повстанці і відкрили сильний вогонь по стайні. Повстанці вибігли на город і хотіли прорватися з оточення, де і впали від ворожих куль. Зі сторони большевиків теж були вбиті. Тіла повстанців Євшана, Майдана і Мирона закопали на кінському цвинтарі, де з промовою виступав перед великою масою людей член КП(б)У Ілюк. Він всіляко очорнював наш рух і сказав: “Ці бандити не гідні, щоб їх закопати, їх треба залишити на верху, щоб собаки розтягали їхні тіла”. Населення, що дивилось на повстанців, між собою говорили: “От, які гарні хлопці, яка шкода”. Інші зі слізьми на очах тільки важко зітхали.

VIII. РІЗНЕ

Від 23.1. по 28.1.48 р. з м. Чернівці в напрям м. Городенка через Кіцмань, Суховерхів, Давидівці, а також в напрям м. Снятии через Ставчани, Іванківці Кіцманського р-ну переходила артилерійська частина Прикарпатської військової округи з танками й гарматами, й зенітними установками, й іншим тяжким озброєнням. Під час переходу військо робило вправи по полю, лісах. Копали окопи, наступали одні на одних, стріляли з гармат, мінометів і кулеметів. У яке село заходили, то закладали телефони, обкопували і маскували танки й гармати. Цілий час був безупинний рух військових автомашин по шосе, що перевозили ці війська. Квартирували по селянських хатах і з населенням поводилися дуже привітно.

На початку січня 1948 р. майже в кожне село приїхало 3 і більше сім’ї, репатрійованих з Румунії українців. Зі собою привезли майна стільки, як колись мав добрий господар. В м. Чернівці від їх транспорту відчепили вагон зі свинями, який большевики забрали для себе. Всі вони дуже невдоволені, що приїхали сюди. Всі вони говорять, що як вибухне війна, то вони назад повернуться у свої сторони.

14.2.48 р. в с. Клокічка Кіцманського р-ну уповноважений істребітелів Пашішняк Іван на шосе уночі застрілив 12-річного хлопця Вакарчука Пилипа за те, що той посвітив на нього лямпкою.

В лютім 1948 р. в м. Чернівці большевицькі поліційні органи заарештували 10 студентів Чернівецького університету, при яких знайдено революційні листівки.

В м. Чернівці протягом січня і лютого 1948 р. невідомі особи убили 1 майора, 2 капітани і 3-4 л-нти поліційних органів.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Постій, червень 1948 р.                        /М/.


Опубл.: Сергійчук В. Український здвиг: Прикарпаття. 1939-1955. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. - С. 609-630.

Також надруковано:
Реабілітовані історією. Чернівецька область. Книга перша. Чернівці: Книга пам'яті України, 2007. Документ № 55. С. 208-219

Літопис УПА. Нова серія Т. 19: Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 252-270, документ № 32.