ЧЕРНІВЕЧЧИНА

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗВІТ
за ІІІ-ій квартал 1948 р.

І. БІЛЬШОВИЦЬКА ПРОПАГАНДА

9.3.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну в приміщенні сільського клубу відбувся мітинг, на якому з промовами виступали директор початкової школи Вербовий і голова сільра[ди] Боднар Олекса. У своїх виступах вихваляли колгоспне життя і закликали населення організувати у себе колгосп. “Якнайскорше організуйте колгосп, бо пізніше будете самі на себе жалувати - сказав Вербовий. Ви не в силі протиставитися радянській владі. Всюди є в Радянському Союзі колгоспи, то і в нас вони мусять бути”. Голова сільради Боднар говорив, що в районі його обвинувачують в тому, що він не хоче в свойому селі організувати колгосп. “Вже пишіться до колгоспу, щоб пізніше не плакали як будуть вас вивозити на Сибір і не казали, що цьому всьому я винен. Я знаю, що ви чекаєте на Англію та Америку, і коли б англійці чи американці сюди прийшли, то ковбаси на плотах не будуть висіти, а життя було б гірше, як за Румунії” - сказав він.

10.3.1948 р. в с. Южинець Кіцманського р-ну відбувся мітинг, на якому уповноважений з району невідомого прізвища та голова сільради Піщик намовляли селян писатися до колгоспу. Ставши на дверях кімнати, де відбувався мітинг, кожного хто виходив надвір силував давати заяву до колгоспу. Коли селянинові Лікарикові Василеві, 55 р., виписали заяву і зажадали, щоб він її підписав, він випросився на 5 хвилин вийти надвір, бо, сказав, що йому зробилося зле. Та вийшовши лише до сіней, упав і вмер. Люди кинулися його рятувати, та вже було запізно. Після цього випадку того дня вже ніхто не давав заяву до колгоспу.

20.3.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну ст. л-нт мгб Сокол скликав на збори всіх десятників та їх помічників. На зборах він наказав десятникам привести всіх хлопців 1929 і 1930 рр. народження. Коли десятники з нічим вернулися до сільради, Сокол розлючений кричав: “Ви всі бандери. Ви намовляєте хлопців, щоб не йшли до сільради, а щоб ще ліпше ховалися. Між вами є такі, що знаються з бандерами. Бандери дають вам листівки і ви їх розповсюджуєте, підкидаєте нам тут в сільраді. Ми знаємо хто з вас це робить, ми лише не хочемо показати пальцем на нього. Ми відкриємо всіх тих, що знаються з бандерами і посадимо в тюрму. Я раджу вам признатися тепер, хто має зв’язки з бандерами, то йому буде все д[а]роване, бо пізніше буде запізно, тоді вже будемо судити”.

30.3.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну відбувся мітинг, на якому з промовою виступав голова Кіцманського рвк Кишкан. У свойому виступі сказав: “Дорогі селяни. Ми сьогодні зібралися тут, щоб об’єднатися в сільськогосподарську артіль. Ми до сьогодні жили одноосібно і дуже погано. Кожний мучився сам. Один не мав поля, другий мав поле та не було кому працювати, третій не мав коней і т. д. Ми сьогодні об’єднуємо в артіль ваші господарства тому, що в артілі краще жити, всі спільно працюють і спільно користають з тієї праці. Якби не було добре в колгоспах, то радянські солдати не воювали б так героїчно і були б не розбили фашистську Німеччину. Якби не було добре в колгоспах, то наші солдати були б убивали наших офіцерів. Але цього не було, бо народ задоволений колгоспною системою. Наш народ ніколи не жив так заможно як тепер. Ми мали донедавна запеклих ворогів, як Гітлера, Муссоліні, Франко та ін[ші]. Та радянський народ дав їм здорову відсіч. Тепер ми маємо таких самих ворогів Англію і Америку. Але й з ними станеться те саме, що з попередніми ворогами”.

1.4.1948 р. в с. Самушин Заставнянського р-ну відбувся мітинг, на якому з промовою виступав голова Заставнянського рвк Гуменюк. У своїй промові говорив: “Ви не слухайте того, що вам шепчуть бандери про якусь зміну. Ви не слухайте бандерів, що намовляють вас не писатися до колгоспу, бо всіх тих, що не схочуть вступити в колгосп, вивеземо на Сибір”.

4.4.1948 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну учитель НСШ Комський влаштував мітинг, на якому взивав людей вступати до колгоспу. У свойому виступі сказав: “Наші союзники Англія і Америка страхають нас війною і здається війна мусить бути. Але ми не боїмось війни. Ми розгромили гітлерівську Німеччину, то розгромим і Америку, якщо буде лізти до нас”.

5.4.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну в сільраді відбулися збори сільського активу. Уповноважений Заставнянського рвк говорив, щоб десятники і всі члени сільського активу сумлінно виконували всі державні зарядження. “Хто буде відмовлятися від виконання всяких державних наказів, - говорив він - буде за найменшу провину арештований як саботажник. Нам треба виконувати і перевиконувати всі державні завдання, щоб зміцнити нашу батьківщину, бо ми оточені фашистськими державами, що хочуть розв’язати нову війну і ми мусимо до цього бути готові”.

11.4.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну відбулися збори колгоспників, де голова Кіцманського рвк Кишкан грозив судом тим колгоспників, що не виходять на роботу. При цьому він наказав виключити з колгоспу присутного на цих зборах селянина Кошмана Василя с. Миколи, 50р., який ще восени 1947 р. вписався до колгоспу. Кишкан звернувся до Кошмана з такмими словами: “Ти кулацька мордо. Ти під нашим крилом хочеш критися. Марш надвір, беріть його люди і викиньте за двері, бо він не стоїть того, щоб слухав, що ми тут говоримо, нехай занимає його місце другий чесний чоловік”. Кошман вийшов надвір. Віддаючи до колгоспу все своє майно, худобу, сільськогосподарський інвентар, Кошман залишився з дружиною і 5-ма малолітніми дітьми без жодних середників до життя.

18.4.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну уповноважений по держпоставках Зубенко влаштував мітинг, на якому наказував людям виконувати державні поставки і до 1 травня приготовити гроші на нову державну позику. Після мітингу начальник ро мвд Чечіль зібрав десятників і голов земгромад в окрему кімнату, де наказував відремонтувати клуб, бо в противному разі зроблять з церкви клуб. Дальше наказував організувати, агітувати і примушувати людей вступати до колгоспу та приготовляти гроші на позику. “Коли б хтось противився - сказав він - занотувати ім’я і прізвище та обов’язково подати мені”.

18.4.1948 р. в с. Погорилівка Заставнянського р-ну один л-нт мвд і 8 солдатів після обшуків хатами, зігнали людей на мітинг, на якому говорив, щоб люди виконували держпоставки і готували гроші на позику.

25.4.1948  р. в с. Чунків Заставнянського р-ну заступник голови Заставнянського рвк Жученко зробив збори колгоспників та сільського активу в справі держпоставок і позики. Критикував і ганьбив тих колгоспників, що порушують “Трудову дисципліну” в колгоспі та не виходять до роботи.

26.4.1948 р. в с. Мусорівка Заставнянського р-ну уповноважений Заставнянського рвк Паламаров влаштував мітинг, де говорив людям, щоб здавали м’ясо, молоко і позику державі, “бо капіталістичні держави обкружили нас, хочуть напасти на Радянський Союз і треба нам бути сильними, щоб їх побити так, як до тепер побивали наших всіх ворогів”.

1.5.1948 р. по селах і державних установах були проведені урочисті збори і мітинги з нагоди 1 травня. Для цього були заангажовані інтелігенція та всякі уповноважені. У своїх виступах говорили про “солідарність міжнародного робітничого класу”, про “велику силу і непоборність Радянського Союзу”, про “дружбу і патріотизм народів СССР”, зводячи при цьому наклепи і лайки на західні європейські країни та Америку.

3.5.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну в сільраді відбувся мітинг, на якому уповноважений з району Зубенко говорив про значення і цілі державних позик СССР та капіталістичних країнах. Закликав людей давати позику державі, щоб “відбудувати зруйноване народне господарство, щоб зміцнити збройні сили СССР і бути готовими до війни, яку хочуть розпочати капіталістичні держави”.

8.5.1948 р. в с. Киселів Кіцманського р-ну директор сільської школи Тимченко влаштував мітинг, на якому вихваляв колгоспну систему господарювання і закликав населення “не гаяти часу, а вступати в колгосп”. При цьому він сказав: “Ви пишіться в колгосп, не ждіть даремно на Англію та Америку, бо вони тут ніколи не будуть. Ми з кожним днем міцніємо і скоро будемо в Англії та Америці”.

18.5.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну контролер колгоспів комуніст Ілюк на зборах сільського активу закликав населення виконувати державні накази, “не слухати бандерівської брехні про якусь зміну. Не надійтесь на Англію та Америку, що може прийдуть сюди, це ніколи не було і не буде. Радянська держава наймогутніша держава у світі, її ніхто не переміг і не переможе”.

23.5.1948 р. в с. Василів Заставнянського р-ну заступник голови Заставнянського рвк Жученко вислав десятників зігнати людей на мітинг. На мітинг з’явилось, крім десятників, 5 жінок і 3-ох стариків. Жученко розлючений вилаяв присутніх і відійшов у район.

25.6.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну відбувся мітинг, на якому з промовою виступав майор Кіцманського [рай]военкомату. У своїй промові заявив, щоб населення не сподівалося якоїсь зміни. “СССР обснований летунськими та морськими базами капіталістичних країн, які готуються напасти на Радянський Союз і нові демократичні держави. Ми мусимо добре озброїтися і не допустити імперіялістів загарбати радянську територію. Ми розбили гітлерівську Німеччину, а тепер хай американці попробують напасти на нашу батьківщину, то з ними станеться те саме, що з Німеччиною”.

4.7.1948 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну відбувся мітинг, на якому були присутніх кілька стариків та понад 10 жінок. На мітингу виступав уповноважений з району та голова сільради Чорний Остафій, з промовами в справі хлібоздачі та організації колгоспу. Чорний сказав: “Не слухайте бандерів, які шепчуть вам, що буде Україна. Це пусті вигадки. Не чекайте ніякої зміни ні України, ні Англії, ні Америки, бо крім радянської влади тут ніколи іншої влади не буде. Ми не боїмось погроз Англії та Америки, бо Радянський Союз непоборний”.

4.7.1948 р. в с. Дехтинець Путилівського р-ну представник району Дармограм влаштував мітинг, на який силою зігнали около 100 осіб. Дармограм у своїй промові виступав проти нашого руху, кажучи, що “бандерівці вислуговуються тільки тим, хто дасть більше грошей. Вкоротці буде нова війна, але ми її не боїмося, бо в нас є єдність і сила”. Грозив населенню, щоб здавали держпоставки, щоб не задовжуватись перед державою, бо в противному разі вивезуть на Сибір до тяжких робіт всіх тих, що будуть мати довги перед державою.

8.7.1948 р. в с. Звиняче Заставнянського р-ну приїхав голова Заставнянського рвк Гуменюк і післав стрибків зігнати людей на мітинг. З людей ніхто не явився і мітинг не відбувся.

12.7.1948  р. в с. Мариничі Вижницького р-ну відбувся мітинг, на якому виступав участковий Порохняк з промовою, в якій сказав, що вороги обступили довкола СССР і хочуть почати з ним війну.

19.7.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну на присілку Сірук майор мгб Дідушенко, ст. л-нт Лобанов і ст. л-нт Краснов зігнали 25 мужчин і 7 жінок до одної хати, де влаштували мітинг. З промовою виступав майор Дідушенко. Промова була вся скерована проти нашого руху. Він сказав: “Бандерівці служили Німеччині, а коли ми розбили Німеччину, вони зробили союз з Англією та Америкою... Ми знаємо, що ви всі бандити, ви всі гуцули заклепані бандою, ви не хочете нам помагати, а все їм помагаєте. Ми вас всіх виарештуємо. Люди, покайтесь поки час, радянська влада вам все простить, що ви робили до цього часу. Тепер тільки нам розкажіть, що ви робили і поможіть виловити бандитів, тоді будете спокійно жити. Не вірте, що вам бандити шепчуть, що Америка розіб’є Радянський Союз. Ми Америку так розженемо, як Німеччину. Всіх хто буде помагати матеріяльно бандитам з місця будем розстрілювати, а майно палити”.

22.7.1948 р. в с. Берегомет Вижницького р-ну відбувся мітинг, на якому промовляв начальник сільпункту. Він закликав населення, щоб воно не вешталось по селі, а йшло на роботу в ліс, щоб тим зміцнів Радянський Союз, бо на нього хотять напасти Англія, Америка і Франція. Він заявив, що СССР не боїться ворогів і якби хотів, то міг би ще далі просунутись.

25.7.1948 р. в с. Петраші Вижницького р-ну представник райкому партії Чупіс влаштував мітинг, на якому говорив, щоб населення виконувало всі поставки, бо Радянському Союзові грозить небезпека зо всіх сторін.

2.8.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну заступник начальника [ро] мгб Звіров [Звєрєв] влаштував мітинг, на якому взивав людей, щоб видали повстанця Непохитного. Хто це зробить, той дістане 40 тисяч крб., що вистачить тому до кінця життя на прогодування сім’ї. Бо він водить “банду галичан”, які населенню і урядові не дають спокою, вони вороги народу, вони вороги наші і ваші.

8.8.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну відбувся мітинг, на якому з промовами виступали голова сільради Максимюк Іван, директор Іванківської НСШ і голова Кіцманського рвк Кишкан Андрій. Максимюк і директор школи закликали, щоб решта селян вступали в колгоспи та здавали хлібоздачу. Кишкан у своїй промові виступав з брудною лайкою на повстанців і на арештованих людей з цього села і з с. Валява за зв’язки з повстанцями. Він сказав: “Ви знаєте рахівника колгоспу з с. Валява Нечая Олексу та його родину, він годував бандерів ковбасами, щоб могли вбивати наших людей. Таких колгоспників немало і в Іванківцях, але ми викриємо їх і посадимо в тюрму”.

18.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну відбувся мітингу справі хлібоздачі і організації колгоспу. З промовами виступали голова Кіцманського рвк Кишкан і секретар парткому Підлубний Іван.

25.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну секретар партії Королов влаштував мітинг, на якому закликав населення здавати держпоставки, “бо фашисти змушують Радянський Союз приступати до війни - сказав він. Тому ми мусимо бути приготовані до війни, щоб не посоромити держави своєї”.

Мітинги чи збори по селах відбувають з малою кількістю учасників. Якщо зійдеться більше 10-ти чоловік, переводять мітинг. Більшість виступів на мітингах чи зборах скеровані на дострокове виконання держпоставок і на колективізацію селянських господарств. В таких виступах промовці зачіпають і міжнародне політичне становище, роз’яснюючи його по-свойому, критикують “воєнну” політику інших держав, вихваляють “мирову” політику СССР і “непоборність”. Часто виступають проти нашого руху. Такого роду мітинги відбувають в селі навіть по чотири рази на місяць.

В колгоспах збори колгоспників відбувають майже щотижня, на яких обговорюють справи сільськогосподарського характеру. На зборах критикується порушників - яких є чимало - “трудової дисципліни”, засуджується формальне і легковажне ставлення колгоспників до праці в колгоспах.

У липні до Чернівець прибув на гастролі республіканський об’єдниний молдавсько-російський театр ляльок під художнім керівництвом Мосюкова. В програмі театру дитячі казки: “Дюймовочка”, “Золушка”, “Червона шапочка”, “Троє поросят”, “Колобок”, “По щучому велінню”, а також п’єси з шкільної тематики: “Червоний галстук” - Склярової і Мосюкова, “Справжній товариш” - Преображенського. Театр ляльок влаштовує окремі виїзні вистави для піонерських таборів, дитячих садків, санаторіїв. З 20 липня театр виїздить на гастролі в райони області.

У липні до Чернівець прибули на гастролі артисти Київського Академічного театру опери і балету ім. Шевченка. Вони дають кілька поставок з клясичної української драматургії: “Запорожець за Дунаєм” - музика Гулака-Артемовського, “Наталка Полтавка” - Котляревського, музика Лисенка.

У липні до Чернівець прибув на гастролі Львівський театр музичної комедії, який показав чернівчанам оперетку Кальмана - “Принцеса цирку”.

21 липня в районах області почалися виступи Львіської державної хорової капели “Трембіта” в складі 60 чол. - під художнім керівництвом Муравського. В репертуарі капели твори радянських композиторів і пісні народів СССР.

В місячну подорож по районах області виїхав державний ляльковий театр МРСР, в репертуарі якого є 16 п’єс українською, російською і молдавською мовами. Театр буде по всіх районах області і даватиме щодня 3-4 вистави.

Виїзні вистави по області дає також театр Львівської музичної комедії.

З окремими програмами виступає в райцентрах Харківський російський драматичний театр.

II. ОКУПАНТСЬКИЙ ТЕРОР

1. Облави, засідки і труси.

2-3.3.1948 р. в сс. Брідок, Мітків, Мосурівка, Самушин, Дорошівці, Чорний Потік Заставнянського р-ну 20 мгб-істів і 60 стрибків під командуванням капітана Христенка робили облави, шукаючи за повстанцями. Перед облавою капітан Христенко сказав до зібраних стрибків: “Ви всі не хочете действувати. Ви з бандерами знаєтеся. Кого зловимо, що має зв’язок з бандерами, того строго покараємо. Ви всі хочете України. Вона є лише радянська, а іншої не буде”. В кінці сказав, що від самого Сталіна є наказ робити облави і знищити всіх повстанців.

4.3.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов і 8 солдатів перевели труси хатами на куті Бауки, шукаючи за повстанцями. Цього самого дня Рульов з сільськими стрибками перевели труси на куті Долина в господарів: Поталовича Романа, Циганюка Володимира, Мязди Володимира і в 6-ох інших хатах, шукаючи повстанців.

5.3.1948 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну л-нт Рульов, 8 солдатів і стрибки з сс. Ошихліби, Іванківці, Хлівище і Гаврилівці Кіцманського р-ну перевели труси по всіх хатах на горішнім куті села, шукаючи повстанців.

6.3.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну група в числі 20 мгб-істів ніччю перевели труси по всіх хатах на куті Долина, шукаючи повстанців.

12.3.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну л-нт мгб Молочанов з групою солдатів перевели труси по всіх хатах на куті села від толоки. Ніччю Молочанов з тією групою пробували ограбити сільську кооперативу. Коли розбивали двері, сусідка, почувши гримання, підняла крик, а Молочанов підбіг до вікна її хати і вистрілив з пістоля кілька разів у хату. Після цього він з солдатами втік.

12-28.3.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну група мгб-істів з сільськими стрибками щоночі робила засідки на куті Долина, на перехідних місцях, на доріжках, що входять з поля в село.

16-17.3.1948 р. вс. Мітків, Мосурівка, Самушин Заставнянсь- кого р-ну 30 мгб-істів, 50 стрибків з дооколишніх сіл під командуванням ст. л-нта мгб Ведернікова майже в кожній хаті робили труси, шукаючи за повстанцями.

20.3.1948 р. в с. Мітків Заставнянського р-ну до 20 мгб-істів і 50 стрибків з дооколишніх сіл під командуванням л-нта мгб Шлідува в кожній хаті робили корінні обшуки за повстанцями.

25.3.1948 р. в с. Ржавинці Заставнянського р-ну 20 стрибків і 30 солдатів мгб під командуванням ст. л-нта Ведернікова перевели по хатах труси, шукаючи за повстанцями.

26.3.1948 р. в с. Мосурівка Заставнянського р-ну 20 стрибків і до 20 солдатів мгб під командуванням л-нта мгб Шлідува в кожній хаті переводили труси, шукаючи повстанців. Біля 3-ої години пополудні відійшли до с.Самушин Заставнянського р-ну.

26.3.1948 р. в сс. Чорний Потік, Онут Заставнянського р-ну 20 стрибків і до 30 солдатів мгб під командуванням ст. л-нта мгб Ведернікова в підозрілих їм хатах перевели перешуки за повстанцями.

27.3.1948 р. в с. Самушин Заставнянського р-ну 20 стрибків і до 30 солдатів мгб під командуванням л-нта мгб Шлідува з однієї сторони села та 20 стрибків і до 30 мгб-істів під командуванням ст. л-нта мгб Ведернікова з другої сторони села зробили облаву, шукаючи в кожній хаті повстанців.

27.3.1948р. в с. Ошихліби Кіцманського р-нул-нт мгб Рульов з групою мгб-істів і сільськими стрибками ніччю робив засідки біля спиртзаводу і на перехрестю доріг: Ошихліби-Неполоківці- Іванківці та Ошихліби-Неполоківці -Ізвори.

28.3.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну капітан мгб Мартиненко з групою мгб-істів ніччю робив засідки на стежках і доріжках, що ведуть у село від Зеленівського порома Вашківського р-ну на Пруті.

30.3.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну групою мгб-істів ніччю робила засідку біля господині Лазар Марії, якої чоловік арештований.

31.3.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну капітан мгб Мартиненко і 5 солдатів мгб ніччю зробили засідку біля хати господаря Зайшлюка Георгія.

1.4.1948 р. в с. Давидівці Кіцманського р-ну сільські стрибки днем і ніччю переводили обшуки хатами. При цьому впіймали 8 хлопців з 1929 і 1930 рр. народження, що крилися від призову райвоенкому. Цих хлопців заперли в сільраді, а другого дня їх відвезли в район, звідки вони всі повтікали.

1.4.1948 р. в с. Звиняче Заставнянського р-ну л-нт мгб Свириденко зі стрибками Руснаком Михайлом і Казиміром Дмитром і комсомольцем Оленчуком Михайлом із с. Хрещатик перевів труси, шукаючи повстанців у господарів: Мороза Костя, Старка Теодозія, Маріаш Параски і в інших.

2.4.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну група мгб-істів ніччю зробила засідку на перехрестю доріг: Чернівці-Неполоківці-П’ядиківці-Ошихліби.

3.4.1948 р. в с. Шишківці Кіцманського р-нул-нт Молочанов з двома солдатами ніччю зробив засідку біля господаря Шупені Миколи с. Івана.

4.4.1948 р. в с. Шишківці Кіцманського р-нул-нт Молочанов з групою мгб-істів перевів обшуки в господарів: Антонюка Василя, Рихли Степана, Рихли Василини і Бугая Василя.

4.4.1948 р. в с. Валява Кіцманського р-ну оперпрацівник мгб л-нт Гутніков з сільськими стрибками перевів труси в хаті арештованого селянина Варварюка Василя, де знайшов чеського кулемета з амуніцією.

4.4.1948 р. в с. Кулівці Заставнянського р-ну Христенко (капітан мгб) з групою мгб-істів і сільськими стрибками (всіх 60 чол.) перевів облаву, шукаючи хатами повстанців.

10.4.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну 3 мгб-істи і ст. стрибок Незвицький Василь ніччю перевели обшуки в господаря Костика Степана та в інших підозрілих їм хатах.

10.4.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну капітан Мартиненко і л-нт Рульов і уповноважений стрибок Лисничук з стрибками сіл Хлівище, Гаврилівці, Іванківці і Ошихліби Кіцманського р-ну перевели корінні труси на західнім крайнім куті села і на присілку Ізвори.

10-15.4.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну л-нт Рульов і уповноважений над стрибками Лисничук з сільськими стрибками щоночі робили засідки на роздоріжжях Ошихліби-Неполоківці-Ізвори і Ошихліби-Неполоківці-Іванівці.

14.4.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну 5 солдатів мгб перевели труси Турецькім куті села у господаря Голика Евгена, Торського Якова, Торського Тодора і Луника Івана.

22.4.1948 р. в с. Самушин Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков і 9 стрибків зробили перешуки в господарів: Маланчука Івана с. Костя і Паланчука Івана с. Івана. Ніччю зробили засідку біля господаря Паланчука Миколи.

23.4.1948 р. в с. Мосурівка Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков і 9 стрибків зі села Онут зробили перешук в господарів: Зарецької Юзі, Майданюк Олени, Сигіран Марії і в інших підозрілих їм хатах.

23.4.1948 р. в с. Мітків Заставнянського р-ну начальник Заставнянського ро мгб Довгаль, ст. л-нт Ведерніков, 10 стрибків із с. Мосурівка і 14 солдатів перевели корінні обшуки в підозрілих їм хатах, шукаючи повстанців. Вечером зробили засідки в різних місцях і на подвір’ю господаря Балана Дмитра, якого опісля заарештували.

24.4.1948 р. в с. Самушин Заставнянського р-ну начальник Заставнянського ро мгб капітан Довгаль, ст. л-нт Ведерніков, ст. л-нт Шлідув, л-нт Іванов, капітан Христенко, 10 солдатів і 4 стрибки перевели обшуки в підозрілих їм хатах. Обв’язавши палатками голови зрадників “Чумака” і “Бігуна” водили їх по хатах, кажучи, що то бандити, яких вони зловили в цьому селі.

29.4.1948 р. в с. Самушин Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков, 8 стрибків із с. Онут і провокатор “Чумак” перевели обшуки в підозрілих хатах. При цьому “Чумак” украв 500 крб. і документи в селянина Іваніцького Миколи с. Степана.

14.5.1948 р. в лісах [сс.] Гаврилівці, Хлівище і Оршівці Кіцманського р-нул-нт Рульов, уповноважений стрибків Лисничук й сільські стрибки з комсомольцями сіл Іванківці, Ошихліби, Гаврилівці і Хлівище Кіцманського р-ну робили облаву, шукаючи по всіх корчиках повстанців.

15.5.1948 р. начальник районного істребітельного батальйону Заставна капітан Христенко і л-нт Іванов з стрибками сіл Репуженці, Веренчанка, Звиняче, Заставна і Бабин Заставнянського р-ну робили прочіску хащів Кострижівка і облаву в селах Бабин і Прилипче.

15.5.1948 р. в с. Репужинці Заставнянського р-ну група стрибків під командуванням капітана Христенка перевели в підозрілих хатах корінні труси, шукаючи повстанців.

15.5.1948 р. в с. Звиняче Заставнянського р-ну стрибки під командуванням капітана Христенка ніччю по різних місцях робили засідки.

17-25.5.1948 р. в с. Звиняче, Хрещатик, Репужинці Заставнянського р-ну л-нт мгб Іванов з групою стрибків щоночі на різних перехідних місцях робив засідки.

17.5.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну оперпрацівник л-нт мгб Рульов з сільськими стрибками ніччю зробив засідку на містку річки Совиця.

17.5.1948 р. в с. Дорошівці Заставнянського р-ну провокатори “Бігун”, “Чумак” і “Вітер” вечером перевели обшуки в господаря Павлика Василя с. Онуфрія.

20.5.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну 6 мгб-істів з заступником голови сільради Незвицьким Евгеном перевели обшуки в господаря Михайлюка Василя і інших хатах на полудневому куті села.

23.5.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну 12 мгб-істів з Вашківського р-ну зненацька оточили весілля, що відбувалося у господаря Хмелюка і перевіряли всіх весільних гостей та перевели труси в усьому господарстві. Другого дня л-нт мгб Кочанов з Кіцманського р-ну довідався про це та перевів слідство в справі перешуку органами Вашківського ро мгб. (Мабуть Кіцманський ро мгб про намір Вашківських мгб-істів зробити обшуки у вищезгаданого господаря не був повідомлений).

25.5.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну 6 мгб-істів перевірили хати на полудневому куті села. В кого хата була замкнена, ламали двері і вдералися до хати, перевертаючи все в хаті.

25.5.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну ніччю сільські стрибки зробили засідку на греблі біля млина.

26.5.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну ніччю сільські стрибки робили засідки на куті села від ліса.

28.5.1948 р. в с. Чорний Потік Заставнянського р-ну ніччю група мвд-истів зробили засідку, на яку набрели повстанці Яків і Орлик. Більшовики відкрили вогонь, у висліді чого повстанець Орлик зістався поранений в ногу.

29.5.1948 р. на запрошення Заліщицького ро мгб капітан Христенко, л-нт Іванов та 5 стрибків зі с. Звиняче Заставнянського р-ну пішли в Галичину провокувати населення.

1.6.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов з сільськими стрибками ніччю робив засідки на роздоріжжю Ошихліби-Неполоківці-Ізвори та Ошихпіби-Неполоківці-Іванківці.

4.6.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну на присілку Ізвори л-нт Рульов із сільськими стрибками ніччю зробив засідку на подвір’ю одного господаря. Коли господар вийшов надвір, був затриманий і примушений сидіти на засідці до ранку.

8.6.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну л-нт Рульов, уповноважений стрибків Лисничук з сільськими стрибками довколишніх сіл перевели корінні труси в підозрілих їм хатах.

9.6.1948 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов, уповноважений стрибків Лисничук з стрибками довколишніх сіл перевели корінні обшуки в підозрілих їм хатах.

10.6.1948 р. в с. Вікно Заставнянського р-ну ніччю сільські стрибки зробили засідку на краю села біля гостинця, що веде до сіл Самушин і Онут Заставнянського р-ну.

10.6.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну л-нт Рульов, уповноважений стрибків Лисничук з стрибками сіл Ошихліби, Іванківці, Хлівище і Гаврилівці Кіцманського р-ну перевели труси по хатах на куті біля спиртзаводу і на присілку Ізвори.

10.6.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну група мгб-істів під командуванням ст. л-нта мгб Желобінського ніччю зробила засідку на куті Млака.

10.6.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну уповноважений стрибків Факас Сильвестер і 6 солдатів мвд ніччю зробили засідку на подвір’ю Єремія Теодора.

12.6.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов, уповноважений стрибків Лисничук з стрибками довколишніх сіл перевели труси хатами і обшуки городами на куті Долина.

12.6.1948 р. в с. Давидівці Кіцманського р-ну оперпрацівник ст. л-нт Сокол і 8 мгб-істів зі сільськими стрибками перевели труси хатами на куті Млака.

17.6.1948 р. в с. Давидівці Кіцманського р-ну ст. л-нт Сокол і 5 солд[атів] мгб зі сільськими стрибками ніччю перевели труси хатами на полудневому куті, шукаючи повстанців.

1.7.1948 р. в с. Карапчів Вашківського р-ну 15 мгб-істів провели прочіску Карапчівського і Чорлой лісів, при чому всіх прохожих питали чи не бачили повстанця Непохитного, Юрка і Діда.

1.7.1948 р. в с. Велике (Мега) Вижницького р-ну 10 мвд-истів перевели труси хатами.

2.7.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт Рульов і 4 стрибки ніччю зробили засідку в господаря Цопи на куті Рівне. На цю засідку попали 2 повстанці. Стрибки після 4-ох невдалих стрілів, налякавшись повтікали.

3.7.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт Рульов зо стрибками дооколишніх сіл перевів труси хатами на куті Рівне.

3.7.1948 р. в с. Станівці Горішні Вашківського р-ну 12 мгб- істів перевели прочіску лісу на Острім Кілку.

4.7.1948 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну л-нт Рульов зі стрибками дооколишніх сіл перевів труси крайніми хатами.

7.7.1948 р. в с. Луківці Горішні, на хуторі Вовчинець, Вижницького р-ну місцеві істребітелі перевели труси хатами у господарів: Гнатюка Костя, Микитюка Михайла і Дрища Олекси.

7.7.1948 р. в с. Станівці Долішні, на присілку Вивіз, Вашківського р-ну 10 мвд-истів перевели труси хатами.

8.7.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 7 мгб-істів провели прочіску лісу біля хутора Чорлой.

9.7.1948 р. в с. Тораки Путилівського р-ну на присілку Ходівський група мгб-істів робила засідку коло хати Мицкана Василя.

9..1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну 5 мгб-істів і 10 стрибків з с.Чорногузи ц. р-ну провели прочіску лісу Бурчів. Звідси пішли на присілок Шкаберний, де перевели труси в Грималюк Калини.

10.7.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-нул-нт мгб Молочанов з групою солдатів робив протягом 3-ох ночей засідки у господаря Гунчака Григора.

12.7.1948 р. в с. Бросківці Старі Сторожинецького р-ну на куті Зруб, 6 мвд-истів зробили засідку.

14.7.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну л-нт мгб Молочанов з сільськими стрибками робив ніччю засідку на полі від села Шишківці.

14.7.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 20 мгб[-істів] провели прочіску лісу Грузьке.

16.7.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну на присілку Солонець група мгб-істів робила труси хатами та ніччю засідки.

16.7.1948 р. в с. Киселиці Путилівського р-ну на присілку Ракови 10 мгб-істів і 10 стрибків під командою ст. л-нта мгб Туралієва і л-нта Євдокіїма робили корінні труси в стаї Карапки Прокопа. При трусах тяжко побили господарів, закидуючи їм, що вони носять у ліс повстанцям їсти.

17.7.1948 р. в с. Нова Жадова Сторожинецького р-ну 50 мвд-истів перевели прочіску Жадівського лісу.

18.7.1948 р. в с. Дихтинець Путилівського р-ну на присілках Греблина, Меший і Липовець 12 мгб-істів з місцевими стрибками робили засідки на перехідних дорогах.

19.7.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну на присілку Сірук 5 мгб-істів і 10 стрибків, узявши з собою цивільних людей Матіоса Дмитра, Том’юка Федора і Дячука Юрія, робили прочіску лісу від Сірука до Бурчила. Цивільним наказали, щоб слідили за свіжими слідами, пиляним деревом, ломаними гілками фої і колибами. Якщо це запримітять, мають повідомити сусіднього мгб-іста.

19.7.1948р. в с. Станівці Горішні Вашківського р-ну 50 мгб-істів влаштували облаву на ліс Острий Кілок.

20.7.1948 р. в с. Лукавці Горішні Вижницького р-ну 6 мгб- істів зробили засідку біля господарства Грамажори Іллі на хуторі Левкова.

20.7.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов, уповноважений стрибків Лисничук з стрибками дооколишніх сіл перевели труси біля спиртзаводу і на присілку Ізвори.

21.7.1948 р. в с. Бережниця Вашківського р-ну 45 мгб-істів перевели прочіску перелісків. Вечером 30 мгб-істів від’їхало в район, а 15 залишилось в переліску біля господарства Стринадки Василя.

21.7.1948 р. в с. Майдан Лукавецький Вижницького р-ну 12 мгб-істів під проводом капітана Новікова перевели прочіску перелісків, а ніччю влаштували засідку на роздоріжжі біля вежі.

21.7.1948 р. в с. Сторонець-Путилів Путилівського р-ну на присілку Віпчина 5 істребітелів з с. Яблуниця робили коло стаї засідку.

21.7.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну 6 мгб-істів і 10 стрибків робили прочіску переліску Янчулова (Іванківці).

22.7.1948 р. в с. Майдан Лукавецький Вижницького р-ну група мгб-істів перевела прочіску лісу Вахніва.

22.7.1948 р. в с. Луківці Горішні Вижницького р-ну 10 стрибків з с. Іспас ц. р-ну перевели прочіску лісів понад річку Міхідру до хутора Липовани с.Лукавці Долішні Вижницького р-ну. Вечером влаштували засідки на полях Сісні. Другого дня перейшли через хутір Середній Майдан і заквартирували на хуторі Іспаський Майдан с. Іспас Вижницького р-ну.

23.7.1948 р. в с. Луківці Горішні Вижницького р-ну 15 мгб-істів заквартирували в господаря Боднарашека Василя. Наступного дня, розділившись на малі групи 2-3 солдати і влаштували ряд засідок вздовж Сіснянської дороги, яка веде з с. Луківці Горішні на хутір Сісні Вижницького р-ну.

23.7.1948 р. в с. Підзахарич Вижницького р-ну на верху Гаврилянка на роздоріжжі група мгб-істів зробила засідку, на яку попало кілька повстанців. По короткій перестрілці, повстанці відступили щасливо.

23.7.1948 р. в с. Тораки Путилівського р-ну Поляк Танасій с. Фоки повідомив органи мгб, що бачив у Полеківськім лісі повстанців. З того часу група мгб-істів з місцевими стрибками часто переходять лісами і роблять засідки під прилісними хатами.

23.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Красний Діл група мгб-істів з місцевими стрибками робила труси хатами і прочіску перелісків протягом 2-ох днів.

25.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька і Плеша група мгб-істів з місцевими стрибками і з псами робила прочіску перелісків протягом 2-ох днів.

25.7.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну на хуторі Виноград 11 мгб-істів перевели труси хатами.

26.7.1948 р. в с. Карапчів Вашківського р-ну група мгб- істів і стрибків з с.Станівці в числі 50 чол. перевели прочіску Карапчівського лісу. При зустрічі з населенням розпитували чи не бачили воєнних, “бо сюди має переходити Сталь зо своїми бандитами”.

28.7.1948 р. в с. Стебні Путилівського р-ну група мгб-істів з місцевими стрибками робили труси хатами.

28.7.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну ніччю приїхали двома машинами мгб-істи, які робили засідки на присілку Солонець і Болотів.

29.7.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну група мгб-істів робила засідку на верху Перехрестя.

29.7.1948 р. в с. Виженка Вижницького р-ну група мгб-істів протягом 2-ох днів робила засідки на верху Бук коло криниці.

29.7.1948 р. в с. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька 4 мгб-істи робили труси хатами. При трусах забрали у Тирона Федора собаку, кажучи, що йому коло хати не потрібно такого лихого собаки. 

30.7.1948 р. в с. Дихтинець Путилівського р-ну на присілку Греблина 2 мгб-істи з місцевими істребітелями робили засідки на переходах.

30.7.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну група мгб-істів робила засідку на верху Куриків коло криниці.

30.7.1948 р. в с. Устє-Путилів Путилівського р-ну на присілку Росішний 10 мгб-істів під командою л-нта Євдокіїма протягом тижня робили прочіску перелісків, труси хатами і засідки. Дня 31.7. силою зігнали людей до хати Мицкан Катерини, де майор з області невідомого прізвища влаштував мітинг, на якому розпачливо просив, щоб населення допомогло винищити повстанців, бо через них немає ні їм, ні селянам життя. Після мітингу вигнали людей на подвір’я, де була велика таблиця з фотокартками повстанців. Казали людям оглядати фотокартки і щоб сказали, кого з них пізнають. Коли люди сказали, що нікого не знають, тоді майор вказував на фотокартки окр[ужного] пров[ідника] Буковини, надр[айонного] пров[ідника] Вижниччини і надр[айонного] реф[ерента] СБ, кажучи, щоб добре приглядалися як виглядають головні “бандити” і щоб помогли їх винищити. Якщо цих людей не поможуть знищити, то за них виарештують і вивезуть на Сибір всіх людей. Такі мітинги робили в с. Мариничі на присілку Бісків і в с. Розтоках на присілку Сірук Вижницького р-ну.

4.7.1948 р. в с. Драчинці Нові Вашківського р-ну 15 мгб-істів списали акт вбивства участкового мгб Шмиговатого Самійла і перевели прочіску місцевого лісу.

15.7.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну 12 мгб-істів перевели прочіску причеремошського лугу.

15.7.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 9 мгб-істів, одягнуті в уніформи з німецьких палаток, перевели прочіску лісу Чорлой, а вечером влаштували засідки на присілку Брусниця.

1.8.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну група мгб-істів з цивільними озброєними людьми в числі 50 чол. робили ряд засідок на переходах, коло підозрілих їм хат і попід ліс.

1.8.1948 р. в с. Устє-Путилів Путилівського р-ну 12 мгб-істів протягом цілого місяця робили засідки коло підозрілих їм хат і на переходах на присілках Росішний і Черепанка.

2.8.1948 р. в с. Луківці Горішні Вижницького р-ну на хуторі Вовчинець 9 пограничників перевели труси хатами.

2.8.1948 р. в с. Жадова Стара Сторожинецького р-ну група погранвійськ перевела труси хатами.

2.8.1948 р. в с. Валява Кіцманського р-ну група мгб-істів перевела обшуки по крайніх хатах від с. Іванківці, шукаючи повстанців.

4.8.1948 р. в с. Тораки Путилівського р-ну на присілку Полеківський 8 мгб-істів у вишиваних сорочках робили труси хатами, питаючи про повстанців.

5.8.1948 р. в с. Дихтинець Путилівського р-ну на присілках Греблина, Меший, Віпчина і Липовець група мгб-істів з місцевими стрибками робили ряд засідок на переходах.

3.8.1948 р. внутрішні війська враз із стрибками в числі 100 чол. влаштували облаву на Слобідський ліс Сторожинецького р-ну.

5.8.1948 р. в с. Луківці Долішні Вижницького р-ну 20 мгб-істів перевели прочіску перелісків біля хутора Лукавецький Майдан. Вечером 12 відійшло в район, а 8 мгб-істів залишились і влаштували засідки біля прилісних хат протягом 2-ох днів.

5.8.1948 р. в с. Шубранець Садгірського р-ну група мгб-істів з сільськими стрибками перевела обшуки хатами на східному куті, шукаючи повстанців.

6.8.1948 р. капітан мгб Новіков з групою 8 солд[атів] перевів прочіску лісів вздовж хуторів Іспаський Майдан, Середній Майдан і Майдан Лукавецький Вижницького р-ну.

6.8.1948 р. в с. Сторонець-Путилів Путилівського р-ну на присілку Паркулин 8 мгб-істів з собакою перевели прочіску перелісків і засідки на переходах.

7.8.1948 р. в с. Підзахаричі Вижницького р-ну на присілку Хорови 5 мгб-істів ніччю ходили попід хати та робили перешуки стайнями і стодолами без відома господарів.

8.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Фошки 4 мгб-істи з місцевими стрибками та з псом робили протягом 2-ох днів прочіску перелісків і засідку коло стаї.

8.8.1948 р. в с. Драчинці Нові Вашківського р-ну відбулась велика облава на Драчинські ліси. У досвітніх годинах з Чернівець на хутір Спаска-Глиниця Вашківського р-ну прибуло 5-ма машинами 150 солдатів. До с. Нові Драчинці прибуло з Вашківців поверх 30 солдатів, крім цього, з Сторожинецького р-ну прибуло 40 активніших стрибків з сіл Бобівці і Старі Бросківці. Зі всіх сторін, а то і в середині ліса робили засідки. На одну із них попали повстанці Мороз і Верховинець, які внаслідок перестрілки стали забиті.

9-11.8.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну 10 мгб-істів робили засідки коло церкви і цвинтаря.

10.8.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 40 мгб-істів перевели проліску лісів Городище і Чорлой. Рівно ж перевели проліску лісу Діброва с. Нова Жадова Сторожинецького р-ну. Вечером ця група розділилась на ряд малих груп по 2-3 солдати і влаштували ряд засідок від річки Брусниця вздовж полями аж до потоку Брузенька на відтинку 4 км.

10.8.1948 р. в с. Веренчанка Заставнянського р-ну капітан Христенко, 6 солдатів мгб і сільські стрибки робили протягом 3-ох нолей засідки в різних місцях на полудневому куті села.

10.8.1948 р. в с. Киселиці Путилівського р-ну на присілку Ракови 6 мгб-істів протягом 2-ох тижнів робили засідку в стайні коло стаї Карапки. Господарів і слуг заказали, щоб нікому не говорили, що вони сидять в них на засідці.

10.8.1948 р. в с. Сторонець-Путилів Путилівського р-ну на присілку Паркулин 6 мгб-істів протягом 2-ох днів робили в лісі засідки.

10.8.1948 р. в с. Устє-Путилів Путилівського р-ну на присілках Росішний і Черепанка 12 мгб-істів протягом 2-ох тижнів робили засідки коло підозрілих хат і на переходах.

14.8.1948 р. в с. Дихтинець Путилівського р-ну 4 мгб-істи з місцевими стрибками робили труси хатами на присілках Меший, Греблина і Липовець.

15.8.1948  р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька 3 мгб-істи і 4 стрибки протягом 2-ох діб робили засідки на окраїнах лісу.

15.8.1948 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну місцеві стрибки зробили засідки біля господарств Полянського Миколи, Танасійчука Олекси і Танасійчука Павла на хуторі Поляни. Наступного дня стрибки під командою л-нта мгб Нагорного перевели труси хатами на тім же хуторі.

[З] 18. до 27.8.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну 10 мгб-істів зробили ряд засідок біля прилісних хат.

19.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька 6 мгб-істів з псом робили прочіску переліску і труси хатами.

21.8.1948 р. в с. Бросківці Сторожинецького р-ну 15 мгб-істів перевели прочіску перелісків.

23.8.1948 р. в с. Оршівці Кіцманського р-нул-нт мгб Рульов з сільськими стрибками перевів труси крайніми хатами, шукаючи повстанців.

24.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну на присілку Сірук 10 стрибків робили прочіску переліску.

25.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманськогор-ну л-нт мгб Молочанов зі своєю групою ходили кукурудзами та сонішниками на полі з північної сторони села, шукаючи повстанців.

17.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька 12 мгб-істів заквартирували в Маковійчука Петра, звідки ходили ніччю на засідки, які робили під хатами.

28.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну на присілку Товарниця стрибки зі с. Петраші ц. р-ну робили труси хатами. Під час трусів застали в хаті Том’юка Танасія якусь дівчину з Поділля, яку забрали до району.

31.8.1948 р. в с. Драчинці Старі Вашківського р-ну 30 мгб-істів з трьома псами перевели основні труси хатами на присілку Діброва (причина трусів - ліквідація місцевого секретаря сільради).

1.9.1948 р. в с. Драчинці Старі Вашківського р-ну 15 мгб-істів ніччю робили ряд засідок на Паньковім куті і понад річку Вінниця. Днем сидять конспіративно на квартирі.

7.9.1948 р. в с. Калинівці Вашківського р-ну 5 мгб-істів влаштували засідку біля тополь, на яку попали повстанці Дід і Юрко.

7.9.1948 р. в сс. Станівці Долішні і Горішні Вашківського р-ну прибуло по 10 мгб-істів, які постійно у різних місцях роблять засідки.

8.9.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну 6 мгб-істів влаштували засідку [біля] Левицького Филимона і біля школи.

11-15.9.1948 р. в с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну 30 стрибків днями переводили прочіску перелісків і присеретного лугу. Ночами робили малими групами засідки на куті Горішньому і Бицкові.

14.9.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 9 мгб-істів перевели прочіску лісу Грузьке.

15.9.1948 р. в с. Калинівці Вашківського р-ну на хуторі Зелена Діброва 15 мгб-істів перевели докладні труси хатами.

19.9.1948 р. в с. Станівці Долішні Вашківського р-ну 7 мгб- істів перевели прочіску лісу Грузьке.

28.9.1948 р. в с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну 5 стрибків ніччю робили засідку коло господаря Стасюка Олекси.

У звітному періоду окупант не зменшив своєї настирливості у боротьбі з нашим рухом у виді облав, прочісок лісів та перелісків і обшуків господарств. Вправді він великих облав практикує дуже мало, бо за цілий період відбулось лише дві великі облави, а саме: 3.8. на Слобідський ліс і 8.8. на Драчинські ліси.

Найбільш активною боротьбою з нашим рухом - це засідки, якими кожної ночі поперерізуваний цілий терен. Засідки роблять вони малими групами від 2-5 чоловік. На засідки йдуть лише з автоматичною зброєю, по більшій часті ППШ.
Обшуки господарств роблять рідше, як в попередніх часах, бо знають, що повстанці більше перебувають в лісах.

2. Арешти.

10.3.1948 р. в с. Валява Кіцманського р-ну оперпрацівник л-нт Гушніков заарештував Ракочу Санда с. Василя, літ ок[оло] 25 і його дружину Домну, підозріваючи у зв’язках з повстанцями.

20.3.1948 р. в с.Онут Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков заарештував старшого стрибка Крицького Миколу, літ ок[оло] 40 з невідомих причин.

21.3.1948 р. в с. Чорний Потік Заставнянського р-ну органи мгб заарештували стрибка Паліброду Петра, літ ок[оло] 25, підозріваючи у зв’язках з повстанцями.

24.3.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну органи мгб заарештували Запоточного Сидора, літ ок[оло] 29, за ухил від рубстойки.

26.3.1948 р. в с. Луки Заставнянського р-ну л-нт Іванов з групою 15 солд[атів] заарештував голову сільради Грунтія Юрія, агента райуповмінзагу Винника В. і агента по заготівлі м’яса Лопушанського Павла за те, що повстанці з Заліщицького р-ну їх роззброїли, забравши від них автомати.

27.3.1948 р. в с. Луки Заставнянського р-ну л-нт Іванов і 5 солд[атів] мгб заарештували Лопушанського Василя, літ ок[оло] 67 за те, що його син Данило крився ще від 1944 р. від мобілізації в армію. Його звільнили після того, як він вказав місце, де крився його син, якого забрали в район.

28.3.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну органи мгб заарештували селянина Костика Василя, літ ок[оло] 38, за ухил від рубстойки.

31.3.1948 р. в с. Валява Кіцманського р-ну л-нт мгб Гушніков заарештував селянина Вакарюка Василя с. Олекси, літ ок[оло] 28, на всип Вітра.

2.4.1948 р. в с. Погорилівка Заставнянського р-ну органи мгб заарештували селянина Остаповича Василя, літ ок[оло] 50, за підозріння у зв’язках з повстанцями.

2.4.1948 р. в с. Чунків Заставнянського р-ну органи мгб заарештували дружину священика цього села, підозріваючи у зв’язках з повстанцями ще за той час, коли вона мешкала на Волині. 

4.4.1948 р. в с. Валява Кіцманського р-ну л-нт Гушніков заарештував селянина Вакарюка Олексу, літ ок[оло] 56, підозріваючи у зв’язках з повстанцями.

15.4.1948 р. в с. Погорилівка Заставнянського р-ну органи мгб заарештували селянина Дутчака Михайла, літ ок[оло] 39, підозріваючи у зв’язках з повстанцями.

24.4.1948 р. в с. Мітків Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков заарештував селянина Галана Дмитра с. Василя, літ ок[оло] 35, підозріваючи у зв’язках з повстанцями.

25.4.1948 р. в с. Мітків Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков заарештував селянку Галан Марію, літ ок[оло] 35, підозріваючи її у зв’язках з повстанцями.

30.4.1948 р. в с. Чорний Потік Заставнянського р-ну ст. л-нт Ведерніков з двома мгб-істами ніччю арештував селянина Гнатюка Василя с. Петра, літ ок[оло] 48, підозріваючи його у зв’язках з повстанцями та селян: Мишнюка Василя с. Петра, літ ок[оло] 47, і Василинчука Тодора с. Дмитра, літ ок[оло] 48, за те, що вони були сторожами коло канцелярії за румунської окупації.

30.5.1948 р. в с. Товтри Заставнянського р-ну органи мгб заарештували селянку Анаку Марію, літ ок[оло] 25, підозріваючи її у зв’язках з повстанцями.

4.6.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну л-нт Рульов заарештував таких селян: Бабчука Леона, літ ок[оло] 28, Товпіч Макарія, літ ок[оло] 46, Лупул Домну, літ ок[оло] 33, Бабюка Івана, літ ок[оло] 50, секретаря сільради Гордійчука Миколу, літ ок[оло] 34 і Войко Марію, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після триденних тортур і допиту в районі їх всіх зільнили.

8.6.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну органи мгб заарештували селянина Нуцуляка Василя, літ ок[оло] 53, за всипою Вітра.

21.6.1948 р. в с. Дорошівці Заставнянського р-ну органи мгб заарештували селянина Панчука Петра с. Івана, що будучи донощиком, не давав їм бажаних матеріялів.

1.7.1948 р. в с. Виженка Вижницького р-ну органи мгб заарештували Мака Мирона с. Гната, Гайдука Козьму, Ігрина Кост[янт] ина, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Всіх з району відпроваджено до Чернівець.

1.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Паралюка Василя 38 р., підозріваючи у зв’язках з повстанцями. Після слідства його звільнено.

2.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Шпанюка Василя 36 р. і Яковійчука Василя 20 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після допитів їх звільнено.

2.7.1948 р. в с. Виженка Вижницького р-ну органи мгб заарештували Клима Бориса с. Олекси і сина Михайла, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. їх відправлено з району до Чернівець.

5.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Кривушку Олексу 49 р., який говорив поміж люди, що кооперативу забрали більшовики, а не повстанці і Сивака Миколу 38 р., продавець кооперативи. По тижневі їх обох звільнено.

7.7.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну органи мгб заарештували селянина Верстюка Дмитра, літ ок[оло] 30, за підозріння у зв’язках з повстанцями.

8.7.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну органи мгб заарештували і засудили до 6 місяців позбавлення волі селян: Равлинюка Георгія с. Олекси, літ ок[оло] 38, Іванкова Дмитра с. Василя, літок[оло] 28, Стрілецького Георгія с. Петра, літок[оло] 35, Білоголовку Василя, літ ок[оло] 40, за те, що не вернулись на роботу по закінченню строку відпустки в уральські заводи, куди їх мобілізовано і заслано під час війни.

12.7.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну органи мгб заарештували селянина Балицького Юрія, літ 47 і Одайського Василя, літ 36, на всип залапаного більшовиками повстанця Орлика.

12.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Мігуцу Івана 27 р., підозріваючи його у зв’язках з повстанцями. Його відправлено до Чернівець.

13.7.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну органи мгб заарештували Балицьку Марію ж. Юрія, літ 47 і Одайську Василину ж. Василя, літ 30, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після п’ятиденного допиту їх звільнено.

13.7.1948 р. в с. Підзахарич Вижницького р-ну органи мгб розіслали десятників по селі, щоб ті за поданими їм списками зігнали людей до сільради. Коли люди поприходили, тоді мгб-істи заарештували 70 осіб, яких замкнули в одну стайню і поодиноко кликали на протоколи. Про протоколах сильно били людей, щоб призналися про все, що знають про повстанців. Після чотирьох днів усіх звільнено, кромі Кирила Дмитра і його дочки Веронії 27 р., яких забрано до Чернівець.

14.7.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну органи мгб заарештували селянина Демарюка Манолія, літ 52, підозріваючи його у зв’язках з повстанцями. Після кількаденних допитів його звільнено.

15.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну органи мгб заарештували Несторюка Петра і Несторюка Никифора, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. При допитах їх сильно били. По трьох днях обох звільнено.

15.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну 20 мгб-істів з істребітелями провели масові арешти. Арештованих змушували разом з військом робити прочіски перелісків. Такі прочіски робили до 27.7.1948 р. За цей час ст. л-нт мгб Лобанов, ст. л-нт Капінін і л-нт Краснов проводили слідства, при яких сильно били людей. Стягали протокол з слідуючих людей: Гаврилюка Юрія с. Танасія, Гаврилюка Івана с. Танасія, Григоряка Івана, Яковійчука Юрія с. Івана, Мометка Лук’яна с. Тимофія, Фрея Лук’яна, Пилипюка Василя с. Миколи, Северина Федора с. Іллі, Северина Дмитра, Северин Марію ж. Дмитра, Гузака Кирила с. Андрія, Скиданчука Василя, Марчука Василя, Кричун Параску ж. Івана. По допитах всіх звільнено. Забрано в район: Дуленчук Одокію ж. Дмитра, Грицюка Олексу, Торака Василя с. Іхтима, Гузака Кирила с. Андрія, Скиданчука Василя, Марчука Василя, Марчук Олену ж. Василя, двох синів від 11-19 рр., Григоряка Михайла с. Продана, Тирон Анну д. Якова, Зитко Варвару д. Теодора, Кричуна Дмитра с. Юрка, Киселицю Степана, Мігуцу Івана с. Олекси. Всіх арештовано внаслідок всипи дружини підпільника Козака, яку більшовики зловили.

16.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Чигрина Івана 46 р., Злагодяка Олексу і Гузака Дмитра. Причина арешту невідома. Після двох днів Чигрина і Злагодяка звільнено, а Гузака Дмитра відправлено до Чернівець.

16.7.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну органи мгб провели масові арешти, заарештували около 34 особи, яких по двотижневих слідствах звільнено, кромі Товстецької Марії д. Прокопа, Сергія Івана с. Юрія, Лазаряка Танасія с. Василя, Несторюка Василя с. Юрія, Слободяна Василя, Слободян Фрозину д. Андрія, Мединюка Дмитра с. Петра і Мединюк Олену д. Марії, яких забрано до Чернівець.

16.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну органи мгб заарештували Логоша Василя, якого після чотирьох днів звільнено з тим, що має помогти зловити підпільника Мацьопу.

16.7.1948 р. в с. Дорошівці Заставнянського р-ну органи мгб заарештували хлопців: Загаранюка Василя с. Івана, літ 19, Павлика Миколу с. Георгія, літ 19, і Горобця Миколу с. Михайла, літ 19, за те, що повтікали з Донбасу від роботи.

17.7.1948 р. в с. Черешенька Вижницького р-ну органи мгб заарештували Гавалешко Олену д. Юрія, Гавалешко Настю д. Теодора, Несторюка Миколу с. Никифора і Гуцуляка Івана с. Гаврила, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після допитів усіх звільнено, кромі Гуцуляка Івана с. Гаврила, якого відправлено до Чернівець.

18.7.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Грималяка Василя 32 р., підозріваючи його у зв’язках з повстанцями. При допитах його сильно били, щоб признався, коли в нього останній раз були повстанці. Після трьох днів його звільнено.

19.7.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Грималяк Олену ж. Василя 25 р., яку сильно били, щоб призналася, які харчі давала повстанцям. Після двох днів її звільнено.

20.7.1948 р. в с. Берегомет Вижницького р-ну внаслідок убивства повстанцями капітана НА Леонтєєва, органи мгб заарештували Дарій Фрозину 28 р. (поштарка), яку після протоколів звільнено з праці на пошті, Дарій Юлію 26 р., Мендришору Івана 46 р., Мендришору Олексу 62 р., Чорнея Петра 36 р., Берла Олексу 40 р., Граб Варвару 40 р., Поповича Миколу і ін[ших]. Після дводенних допитів усіх звільнено.

21.7.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов з групою мгб-істів ніччю заарештував селян: Паушу Івана, літ 48, Скрипник Вікторію, літ 27, Мельничук Єлисавету, літ 43 і Мельничука Михайла с. Василя, літ 21, за всипою Орлика. Мельничук Єлисавету після дводенного допиту звільнено.

25.7.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Вадилюка Миколу 22 р. Причина арешту невідома. Дня 8.8.1948 р. в с.Розтоки ц. р-ну Вадилюк був між арештованими і пробував провокувати їх. Після цього Вадилюка звільнено. По тому дня 18.8.1948 р. його знову арештовано.

27.7.1948 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну органи мгб заарештували таких людей: Бойчука Степана с. Андрія, нар. 1914 р., Бойчук Лідію ж. Степана, нар. 1919 р., Бойчук Марафту д. Андрія, нар. 1944 р., Козменка Івана с. Степана, нар. 1914 р., Козменка Степана с. Олекси, нар. 1912 р., Федорюка Сидора, нар. 1900 р., Арсенюка Олексу, нар. 1912 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. При обшуках в Арсенюка Олекси знайшли карточку з тризубом і кілька чисел газети “Самостійність”. Всіх забрано до села Іванківці, де кожного побивали до крови. Після двох днів усіх звільнено.

27.7.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну органи мгб заарештували Журавля Тодора 48 р., Журавель Катерину 17р., Журавель Анну 34 р., Симчук Марію 22 р., Журавля Давида 44 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями.

28.7.1948 р. с. Петраші Вижницького р-ну органи мгб заарештували Михайлюка Григорія 28 р. (голова сільради), в якого знайшли деякі кооперативні речі після того, як повстанці зробили акцію на кооперативу. Після допитів його звільнено.

28.7.1948 р. с. Устє-Путилів Путилівського р-ну на присілку Росішний органи мгб заарештували Кричуна Дмитра с. Юрія 45 р. і його дружину, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після кількох днів їх звільнено.

28.7.1948 р. с. Стебні Путилівського р-ну на присілку Паркулин органи мгб заарештували Скидана Івана с. Семена 40 р. і Заручинського Михайла 36 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після тижня їх звільнено.

29.7.1948 р. с. Устє-Путилів Путилівського р-ну на присілку Росішний органи мгб заарештували Тирон Олену ж. Якова, Тирон Анну ж. Якова, Гузак Настю ж. Дмитра, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Арештованих не звільнено.

1.8.1948 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну на присілку Тайники органи мгб заарештували Токарюка Тодора за перехід границі.

5.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Матіоса Григорія 32 р., який на допитах признався, що був у 1944 р. в УПА та що заготовляв харчі для повстанців. Звільнено його з тим, що згодився слідити за повстанцями.

3.8.1948 р. в с. Драчинці Старі Вашківського р-ну органи мгб заарештували Піць Дмитра 26 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями.

5.8.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну органи мгб заарештували селян: Гуменюка Василя с. Івана, літ ок[оло] 35 і Гладія Дмитра с. Івана, літ ок[оло] 36, за те, що після закінчення строку відпустки не вертали на роботу до уральських заводів, куди були забрані під час війни.

6.8.1948 р. в с. Драчинці Нові Вашківського р-ну органи мгб заарештували: Піця Костя 23 р., Піць Савету 26 р, Піць Домку 32 р., Піця Олексу 60 р., Піця Степана 18р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями.

7.8.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов заарештував селянку Мельничук Єлисавету, літ 43, за всипою Орлика.

8.8.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Григоряк Фрозину 37 р. Причина арешту невідома.

8.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Вейчука Василя 38 р., підозріваючи його, що дає матеріяльну поміч запільниці Вейчук Марії, якої два сини в підпіллю. Звільнено його з тим, що допоможе зловити Вейчук Марію. Того дня заарештували Шамберка Миколу 42 р., Карапка Олену 23 р., Матіоса Юрка 21 р. і Соломійчука Івана 53 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після тижня всіх звільнено.

8.8.1948 р. в с. Драчинці Нові Вашківського р-ну органи мгб заарештували: Савчука Івана 34 р., Савчук Домну 25 р., Савчук Анну 22 р., і Прокопець Георгія 26 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями.

9.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Тріщука Танасія 60 р., Том’юка Миколу 40 р., Софійчук Анну 48 р. і Прокоповича Палія, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після допитів їх звільнено.

9.8.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували Мометка Лук’яна с. Тимофія, Чигрина Івана с. Григорія і Злагодяка Олексу с. Іллі, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Арештованих не звільнено.

10.8.1948 р. в с. Устє-Путилів Путилівського р-ну на присілку Росішний органи мгб провели ряд арештувань і зразу проводили протоколи в хаті Грицюка Івана. При протоколах людей сильно били, щоб признались про співпрацю з повстанцями. Багато людей, не видержуючи тортур, брали на себе вину, хоча в дійсності нічого не винні. Тих, що зізнали дещо на себе забрано до району і не звільнено. При допитах так сильно побили Нічай Марію, що її люди заносили додому.

10.8.1948 р. с. Іванківці Кіцманського р-ну органи мгб заарештували селянина Вакарчука Дмитра с. Івана 25 р., за те, що після закінчення строку відпустки, не з’явився на роботу в Челябінськ, куди раніше був насильно забраний.

11.8.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну Заставнянський нарсуд засудив: Дзвізінського Петра с. Василя, літ ок[оло] 38 (4 га землі, 2 малолітніх дітей), на 7 р. тюремного ув’язнення за неповне виконання плану хлібоздачі; Несторюка Георгія с. Василя, літ ок[оло] 65 - на 8 р. тюремного ув’язнення за те, що не додав 28 кг зерна до викінчення плану хлібоздачі і Горського Федора с. Степана, літ ок[оло] 70 - на 8 р. тюремного ув’язнення за неповне виконання плану хлібоздачі.

12.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували фінагента Лилика Козьму 35 р. і Джуряк Василину ж. Козьми 33 р., підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. Після допитів їх звільнено.

12.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну органи мгб заарештували Киверу Якова 35 р. за те, що арештована Цвилинюк Одокія доказала, що він має кріса і що розкидував по селі революційні листівки. Того дня заарештовано Несторюка Никифора с. Івана 28 р. за те, що Генцар Михайло через особисті ненависті всипав його, що він має зв’язки з повстанцями.

12.8.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну органи мгб заарештували Плошку Василя 16 р., за зв’язки з повстанцями, внаслідок всипи Катерини [Ткачук.].

13.8.1948 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну органи мгб [заарештували] Тинкалюка Михайла, підозріваючи його у зв’язках з повстанцями.

13.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Красний Діл органи мгб заарештували Штефуру Івана, підозріваючи його у [зв’язках з повстанцями] і що в жовтні 1947 р. у великий сніг перетримував повстанців.

13.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Вейчука Юрка 46 р., підозріваючи його, що дає матеріяльну поміч запільниці Вейчук Марії. Цього дня арештували директора школи (східняк) за те, що говорив поміж люди, що він стрічався з повстанцями, що вони гарно виглядають і мають гарну зброю і що вони дуже добрі, бо нічого йому не казали. Після допитів його звільнено.

13.8.1948 р. в с. Киселиці Путилівського р-ну на присілку Ракови органи мгб заарештували Зедко Федора, Яковійчука Дмитра, Крайку Калину і Крайку Василину, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями.

14.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Мацьопу 56 р, господар, в якого мешкає директор школи. При допитах питали його, щоб розказав, як і коли були повстанці в директора школи. Мацьопа від усього відказувався. Після допитів його звільнено.

14.8.1948 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну на присілку Поляни органи мгб заарештували Пустецького Миколу, підозріваючи його у зв’язках з повстанцями, Германа Петра і Пасарюка Михайла за те, що [в] 1941 р. вбивали жидів.

15.8.1948 р. в м. Кіцмань Кіцманського р-ну органи мгб заарештували Фівчука Василя 34 р. і Дмитрюк Олександру 46 р. за те, що на прохання Дмитрюк Олександри Фівчук привіз фіру снопів пшениці до неї з її поля, яке цього року забрано в неї до колгоспу.

15.8.1948 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну органи мгб заарештували Кіщука Сидора за те, що в клубі подер портрет Сталіна, кинув його під ноги і сказав: “Кидаю, щоб чорт людям не привиджався”.

16.8.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну органи мгб заарештували багато людей, яких після триденних допитів усіх звільнено.

17.8.1948 р. с. Устє-Путилів Путилівського р-ну органи мгб за всипою арештованої Гаврилюк Одокії заарештували Грицюка Івана, його дружину Марію, Дроняка Танасія, Кричуна Дмитра с. Юрія, Гузак Настю ж. Дмитра, Лиховолю Параску ж. Юрія, Матіос Марію д. Олекси, Чигрина Івана с. Григорія. Після допитів і тортур по тижневі всіх звільнено.

17.8.1948 р. с. Тораки Путилівського р-ну на присілку Полеківський органи мгб внаслідок всипи арештованої Бечки І. д. Костя, заарештували Лейбу Василя с. Микити.

17.8.1948 р. в с. Банилів Сторожинецького р-ну на присілку Поляни органи мгб заарештували: Татарин Олену 36 р., Татарин Настю 18 р. і Полянського Миколу 19 р., підозріваючи їх за зв’язки з повстанцями.

18.8.1948 р. с. Устє-Путилів Путилівського р-ну на присілку Росішний органи мгб заарештували Грицюка Івана, Дроняка Танасія, Гузак Настю, Чигрина Івана с. Василя, Чигрин Марію д. Івана, Зедко Анну д. Теодора, Нічай Марію ж. Василя, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями. (Всип арештованої Гаврилюк Одокії).

19.8.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну рай нарсуд засудив селянина Палагнюка Михайла 45 р. (7 га землі - зобов’язання 37 цнт хлібоздачі), до 3 років тюремного ув’язнення за неповне виконання плану хлібоздачі. Цього дня за невиконання плану хлібоздачі, засуджено до різних строків тюремного ув’язнення ще п’ять селян.

21.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну органи мгб заарештували Том’юк Анну 32 р. і дуже били, щоб призналась, де ховається Том’юк Онуфрій, який 27 квітня 1948 р. утік з-під арешту з Вижниці. Після допитів звільнено.

21.8.1948 р. в с. Петраші Вижницького р-ну органи мгб заарештували Том’юка Івана 39 р., якого дуже били за брата Онуфрія. Після двох днів допиту його звільнено.

23.8.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну райнарсуд засудив селян: Смутняка Романа 60 р. (4 га землі - зобов’язання 30 цнт. хлібоздачі), здав 10 цнт., а більше не мав звідки викінчити план хлібоздачі, за що засуджено його до 10 р. тюремного ув’язнення; Олійник Марію ж. Василя 40 р. (4 га землі), до 10 р. тюремного ув’язнення за неповне виконання плану хлібоздачі.

24.8.1948 р. в с. Іспас, на хуторі Іспаський Майдан, Вижницького р-ну ст. л-нт мгб Калінін при помочі стрибків с. Іспас арештував: Ірійчука Федора, Ірійчука Івана, Мицканюка Миколу, Дубовського Миколу, Дубовську Олену, Труфина Івана, Нагірняка Івана с. Василя, Нагірняка Юрія с. Прокопа, Нагірняка Михайла с. Івана, Нагірняк Василину, Новосівську Фрозину, а з хутора Середній Майдан Олексюк Марію і Сидор Анну. Всіх арештовано внаслідок всипи Василини Діоніцівої, яка крилася на власну руку. Усіх арештованих після протоколів звільнено.

Від усіх арештованих в день арешту конфіскують все майно, незважаючи на те, що в багатьох із них остається по кілька малолітніх дітей.

Арештованих за підозріння у зв’язках з повстанцями при допитах шкідливо побивають, а коли кого звільняють, наказують, щоб про ніщо нікому не говорили.

3. Звірства.

22.3.1948 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну голова колгоспу Тацюк Михайло побив до крови, називаючи бандитом селянина Одинського Василя за то, що цей відмовився писатися до колгоспу.

13.4.1948 р. з с. Кліводин до с. Суховерхів Кіцманського р-ну їхав автомашиною голова Кіцманського рвк Кишкан з своїм заступником Гончаруком. На гостинці стрінулись з селянином Ткачуком Василем, що віз гній з с. Суховерхів на своє поле. Кишкан спинив автомашину і до Ткачука: “Ти куда кулаку. Ти ще не в колгоспі. Скидай гній і з нами”. “Я гній не скидаю на гостинці, а везу його на поле” - сказав Ткачук. Тоді Кишкан вискочив з автомашини, простяг затиснений кулак до Ткачука і кричав: “Ти мордо кулацька. Доки будеш наживатись. Чому не пишешся в колгосп”. Ткачук стояв нерухомо. Кишкан, Гончарук і шофер підійшли до воза, підклали плечі і перевернули гній на гостинець, кажучи: “Обертай віз і з нами. Ми тобі зараз знайдемо роботу”. Разом поїхали в кліводинську сільраду, де Кишкан наказав голові сільради Дуткові дати Ткачукові плуга, щоб він до вечора виорав 1 га шкільного поля. Ткачук орав до полудня і зажадав у голови, щоб дав щось їсти. Коли голова сказав, що немає що дати, Ткачук залишив все і пішов додому. Другого дня до Ткачука прийшов Кишкан, накричав на нього і загрозив, як не виоре той гектар поля, буде суджений.

3.5.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну голова сільради Чоботюк Василь тримав два дні запертих в сільраді таких селян, що не могли дати наложену суму грошей на позику: Андрієць Василь с. Петра 62 р., Палагнюк Катерина 87 р., Скрипник Фрозина 35 р., Самик Катерина 40 р., Филипчук Тодор 55 р., Фесик Іван 56 р., Федірчик Дмитро с. Тодора 50 р.

4.5.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну голова сільради Карток Георгій, уповноважений по хлібоздачі Баранов і з райвоенкому Комісаренко ніччю скликали до сільради людей, де погрозами вивозу на Сибір кожного змушували дати вказану суму грошей на позику.

Селянку Савчук Олену 60 р. визвали до сільради і зажадали в неї підписатись на 500 крб. позики. Вона просила, щоб її зменшити позику, кажучи, що немає звідки дати стільки грошей і давала 150 крб. Голова сільради не хотів і слухати її просьби, та настоював, щоб вона підписалася на суму, яку він зажадав. Савчук сказала, що більше 150 крб. не дасть. Тоді голова сільради і Баранов кричали на неї, називаючи її бандиткою і повели її в іншу кімнату, де її тяжко побили. Там тримали її замкнену цілу ніч, а ранком звільнили, кажучи, що як не дасть 500 крб., буде вивезена на Сибір.

Селянинові Рудакові Петрові 60 р. наказували підписати 3.000 крб. позики. Він відмовився, кажучи, що не годен дати більше як 500 крб. Тоді голова сільради повів його в іншу кімнату, де шкідливо побив, а опісля викинув до пивниці, де Рудак просидів цілу ніч у холоді. Ранком його звільнили, кажучи, щоб до трьох днів приніс 3 тисячі карбованців, бо як не принесе, поїде на Сибір.

4.5.1948 р. в с. Давидівці Кіцманського р-ну голова сільради Віксіч Іван, його заступник Маник Василь і уповноважений з району жид Цукер скликали вночі селян до сільради, де змушували кожного підписатися на вказану ними суму позики. Всіх, хто відмовлявся підписати наложену позику, тримали два дні запертих у пивниці й не дозволяли тим людям навіть сідати, тільки стояти на ногах. Хто підписував позику, силували давати заяву до колгоспу. Хто відмовлявся, тому грозили, що від нього заберуть все майно, а його вивезуть на Сибір.

5.5.1948 р. в с. Кліводин Кіцманського р-ну голова сільради Дутка Василь визвав до сільради селянина Деркача Мафтея с. Михайла 78 р. і змушував його підписатись на 300 крб. позики. Деркач сказав, що стільки не годен позичати і давав 150 крб. Коли голова, незважаючи на це, далі силував його підписати 300 крб. на позику, Деркач сказав: “Я таким дияволам не підписую нічого. Ви не люди, коли не хочете розуміти, що не маю грошей”. Тоді голова взяв Деркача до другої кімнати, де його важко побив і поставив коло нього стійкового. Після цього зателефонував до району. За півгодини прибуло 2 мгб-істи і забрали Деркача в район. Що з ним сталося невідомо, бо навіть не приймали харчів для нього від його рідні.

5.5.1948 р. в с. Шишківці Кіцманського р-ну голова сільради Душинський Олекса бив і два дні тримав запертих у сільраді таких людей: Ткачука Андрія с. Степана 36 р., Гулей Параску д. Олекси 25 р., Антонюка Якова 55 р., Гулей Марію д. Івана 23 р. і Шупеню Настю 50 р., за те, що вони не маючи грошей, відказувались підписати жадану ним суму грошей на позику.

5.5.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну голова сільради Федоряк Володимир і його заступник Білоголовко Дмитро замикали до пивниці і били таких людей: Ганчука Василя с. Дмитра 75 р., Ганчука Онуфрія с. Танасія 70 р., Гордея Олександра с. Миколи 58 р., Бабяка Івана 47 р., Микитюка Василя с. Дмитра 70 р., Пугача Олександра с. Григорія 40 р., Одинака Михайла с. Степана 59 р. і багато інших за те, що не підписали наложену їм позику і відмовлялися писатися в колгосп.

13.5.1948 р. в с. Южинець Кіцманського р-ну голова сільради Піцик Микола і його заступник Завик Микола при помочі стрибків, на сміх водили людей вулицями, які не могли дати вказану ними суму грошей на позику, з лопатами, з кочергами, в старих пірваних солом’яних капелюхах, наповнених болуками клоччя, з плакатами з надписом: “Це ті люди, що не хочуть зичити грошей державі”. З них відомі такі: Піцик Оксана, Турик Марія 40 р., Пугач Марія 36 р., Піцик Фрозина 35 р. і Товста Анна 40 р.

15.5.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну уповноважений по хлібоздачі Тимченко Іван Василевич 45 р., знасилував дівчину Дребіт Катерину д. Степана 16р., яка опісля захворіла і була відвезена до Чернівець до шпиталю.

6.7.1948 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну секретар сільради Нацюк Микола і заступник голови сільради Семенюк Дмитро важко побили селянку Нуцак Марію 47 р. (1.50 га землі, двоє малолітніх дітей, зобов’язання 3 цнт. хлібоздачі) за те, що вона не могла здати хліб державі, бо її поле стояло пусткою, не маючи чим його засіяти.

9.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька мгб-істи і стрибки з начальником істребітельного батальйону Стратійчуком, роблячи труси в Бердарки Насті, взяли її в ліс і так сильно її били, щоб призналася чи носить їсти повстанцям у ліс, аж зламали ребро.

27.7.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну голова сільради Чоботюк Василь шкідливо побив селянку Палагнюк Настю за те, що вона не хотіла зварити обід для нього і для ще трьох активістів з району. Він зробив обшуки в її хаті, знайшов і забрав сало, сметану і яйця до сільради.

1.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну голова сільради Федоряк Володимир визвав до сільради селянку Гордей Василину 21 р. (50 арів землі, зобов’язання 180 кг хлібоздачі), до якої сказав: “Чому не даєш здачу. На кого чекаєш. На Америку чи на бандерів”. Вона відповіла: “Я ні на кого не чекаю і здачу не можу дати, бо немаю хліба, бо нічого не вродило”. Тоді Федоряк взяв її до другої кімнати, де шкідливо її побив.

5.8.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну голова сільради Костик Антін шкідливо побив селянина Ватрича Василя 34 р. (1 га землі - зобов’язання 250 кг зерна хлібоздачі) за те, що він не мав звідки дати понад план збіжжя.

6.8.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну голова сільради Максимюк Іван важко побив десятника Романовського Василя за те, що він не зібрав хлібоздачу зі свого десятка на вказаний час.

10.8.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну голова сільради Максимюк Іван тяжко побив, що відливали водою, селянина Ковтала Миколу 61 р. за те, що той відмовився давати хліб зверх плану.

10.8.1948 р. в с. Ошихліби Кіцманського р-ну селянка Міцик Степанія 24р. (1.20 га землі - зобов’язання 300 кг хлібоздачі), виконавши план хлібоздачі, заховала 80 кг зерна на насіння. До неї прийшов десятник Деревенко Микола і жадав, щоб вона здала ще один цнт. зерна зверх плану. Вона відмовилася, кажучи, що немає хліба. Деревенко зробив обшук, знайшов захованих 80 кг зерна, а коли вона не давала забирати знайдене зерно, він її так важко побив, що вона впала непритомна і опісля її відвезли до лікарні. Знайдене зерно Деревенко забрав.

10.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну невідомого прізвища більшовик застрілив Дутку Івана с. Миколи, який вертався з тюрми, що був засуджений на 1 р. ув’язнення, додому.

10.8.1948 р. в с. Підзахарич Вижницького р-ну на присілку Закінь ст. л-нт мгб Краснов зі своєю групою зайшов до Сорохана Петра і там застав Плиску Анну д. Пилипа, яку стрибки послали в підпілля. Краснов щось з нею поговорив, опісля післав чотирьох солдатів з нею в ліс. Там її застрілили і прикрили трупа хворостом та листом. З ліса повернулись, застрілили собаку господаря, заарештували господарів і відправили до р[айо]ну. (Муж її Павлюк Іван а[гент]/в[нутрішник], арештований повстанцями дня 27 липня).

16.8.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну заступник голови сільради Андрійчук Антін важко побив селянку ІІІтефюк Фіврогію 49 р. (4.60 га землі - зобов’язання 18 цнт. хлібоздачі), за невчасне виконання хлібоздачі. При побитті він кричав: “Ти бандитко. Чому не даєш здачу. Що чекаєш на Англію та Америку та слухаєш бандерів. Давай здачу, а ні, то на Сибір”.

18.8.1948 р. в с. Южинець Кіцманського р-ну агент райуповмінзагу Семиряк Микола побив шкідливо селянку Візнюк Олену 46 р. (1 га землі - 120 кг хлібоздачі) за те, що до викінчення плану не додала ще 10 кг, яких не мала приготовлених на той день.

20.8.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну міліціонер Филипчук Юрій з с. Веренчанка важко побив селянку-вдову Мельниченко Марію ок[оло] 82 р. (0.25 га) за те, що відмовилася писатися в колгосп.

22.8.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну заступник голови сільради Андрійчук Антоній важко побив селянку Штефюк Параску 63 р. (1.50 га землі - зобов’язання 420 кг), за невчасне виконання хлібоздачі.

22.8.1948 р. в с. Мариничі Вижницького р-ну на присілку Бісків група мгб-істів з ст. л-нтом Красновим, сидячи на засідці, застрілили Григоряка Юрія с. Василя 34 р., який місяць ховався від більшовиків через те, що органи мгб вимагали від нього активної співпраці.

III. КОЛГОСПНЕ ЖИТТЯ

Дуже пекучою і постійно актуальною проблемою діяльности більшовицьких органів є колективізація селянських господарств. Силою зорганізувавши весною 1948 р. колгоспи майже в усіх селах, більшовики всіма силами стараються втягнути в колгоспи всіх селян.

Методи, які вони застосовують для цього, це в першу чергу агітація і пропаганда, що не дала і не дають жодних позитивних результатів. Селяни більшовицькій пропаганді про заможне життя в колгоспах, вже давно перестали вірити. Інші методи застосовані більшовиками [в] організуванні колгоспів - це залякування, погрози, побиття, арештування, притримування в сільраді по 2-3 дні селян. Та ці методи, одначе, не могли зламати опору селян. Більшовицькі методи, що найбільш змушували селян вступати в колгоспи - це наложения надмірної хлібоздачі, цілковитий грабунок всього хліба і відібрання від селян-одноосібників найродючішої землі (городів) та прилучення їх до колгоспного лану, в заміну даючи одноосібникам малородючу, непридатну до обробітку, віддалену від села землю. Іншою причиною масової колективізації в багатьох селах було також і те, що селяни не мали чим обробляти свою землю, бо більшість коней і сільськогосподарського інвентаря було віддано до колгоспів. Селяни орали землю коровами, копали її лопатами та сапами, або й самі запрягалися до плуга й орали. В такий спосіб і не вчас оброблене поле не давало багатих плодів, а більшість землі оставалася не обробленою, лежала пусткою.

У Сторожинецькому р-ні організація колгоспів проходить скорим темпом. Населення під загрозою вивозу на Сибір, арешту і конфіскації майна та всього хліба, змушене поступати в колгоспи. В цьому р[айо]ні майже все населення в колгоспах.

Дещо повільніше йде організація колгоспів у Вашківському р-ні. Населення завзято відпирається від вступу в колгосп. Так, що сьогодні вдалось більшовикам загнати в колгоспи ледве 1/3 селян. В цьому р[айо]ні є ще такі села, де немає колгоспів. Н[а] пр[иклад], в с. Чортория навіть немає ініціятивної групи. В половині серпня до цього села прибув голова рвк Литвинюк і силував людей вступати до колгоспу. Коли ніхто не хотів писатися, він на багатших господарів, які вже виконали план хлібоздачі, наложив ще одну хлібоздачу. Ці хліб дали подвійно і надалі лишилися одноосібниками. Іванюк Микола дав 4 цнт., Савюк Юрко 5 цнт., Манчук Катерина 6 цнт., ОстафійчукТеодор 4 цнт., БевцикТеодор 7 цнт., Журавель 5.5 цнт., Іванюк Іларій 6 цнт. і інші.

Крім цього, більшовицька адміністрація примушує вступати в колгоспи при допомозі арештів. Н[а]пр[икпад], 29.8.[1948 р.] в с. Бросківці Нові Сторожинецького р-ну поліційні органи заарештували Многодітного Михайла 46 р., Маниліча Василя 42 р., Козьму Діонізія 46 р. і Папазічука Миколу 45 р.

28.8.1948 р. в с. Станівці Горішні Вашківського р-ну до громадянина Лакусти Евстахія прибули озброєні організатори колгоспу з району і почали робити на нього нападки, щоб він вступав до колгоспу. Господар окрутився перед ними і почав тікати. Тоді вони почали стріляти за ним, а тому, що був близько ліс, йому вдалося втекти. Тоді напасники почалии лаяти перелякану жінку, щоб вона брала свої речі, бо йде на Сибір. Жінка спакувалася і вийшла з хати. Вони наказали їй, щоб вона клякала і молилася. Перелякана жінка помолилась Богу, попрощалася з своєю хатою, забрала свої клунки і плачучи по дорозі пращалась з людьми. Запровадили її під конвоєм до сільради, де просиділа 2 дні. Після 2-ох днів прийшов до сільради її чоловік. Спочатку “організатори” наскакували до нього, вдаючи, що хочуть застрілити, а після сказали йому, щоб він дав заяву до колгоспу, а як ні, то віддадуть його під суд зате, що тікав до ліса да “бандита” Непохитного. Перестрашений чоловік дав заяву до колгоспу. Організатори вдаючи, що нехотять прийняти його до колгоспу, почали з ним дрочитися. Після неодноразового прохання з плачем, прийняли його до колгоспу.

14.4.1948 р. в с. Южинець Кіцманського р-ну заступник голови рвк Гончарук з майором воєнкому скликав селян до сільради, де всіляко силував їх вступати до колгоспу. Одначе ніхто не згожувався. Опісля Гончарук з майором почали ходити хатами і зайшли до господаря Ткачука Степана с. Гаврила 47 р. Його зразу переконуванням, а потім грозьбою конфіскації майна і вивозом на Сибір, старалися зламати опір селянина. На те все він сказав: “Хочете поля - беріть собі, хочете хати, стайні, стодоли, мого майна - беріть собі, хочете мене забрати - беріть, а я в колгосп не запишуся”. Майор, вислухавши це сказав: “От кулацюга. Жде на Америку та Англію”.

Цього дня були замкнені в сільраді (сиділи 2 дні) Ткачук Катерина, Мироняк Катерина за те, що не хотіли писатися до колгоспу.

15.6.1948 р. в с. Вікно Заставнянського р-ну голова колгоспу, 2 десятники і 1 стрибок ніччю ходили хатами одноосібних господарів і наказували їм, щоб йшли до колгоспу сапати буряки та кукурудзи. Коли одноосібники казали, [що] не мають часу йти на роботу до колгоспу, бо їх кукурудзи та буряки пропадають в бур’янах, голова колгоспу сказав: “Ваше хай пропадає, а наше не пропаде”.

8.7.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну заступник голови рвк Гончарук на зборах сільського активу зажадав подати йому список всіх тих селян, що відмовляються вступати до колгоспу, бо, мовляв, таким людям треба наложити більшу хлібоздачу. Коли активісти відмовили подати такий список, Гончарук обурений покинув збори.

14.7.1948 р. в с. Звиняче Заставнянського р-ну заступник голови рвк Гуменюк при допомозі стрибків силою зігнав людей до сільради, де всіляко змушував селян писатися до колгоспу. Від тих, що вписувалися жадав: перша група - 20 крб., друга - 30 крб., третя - 40 крб.

15.7.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну уповноважений по хлібоздачі Горліщев і кілька міліціонерів з району наказали селянинові Звоздецькому Петрові с. Василя, щоб він взяв свою коняку з возом, наклав там своє барахло і йшов з ними селом та кричав, що його вивозять на Сибір за те, що не вписався до колгоспу. За ним йшла його мати, яка нічого не знала про цю інсценізацію і гірко плакала. Коли прийшли до господаря Штогра Івана с. Миколи і казали, щоб він збирав свої кози (іншої худоби не мав) і робив те саме, що той з конем, він категорично відмовився.

2.8.1948 р. в с. Веренчанка Заставнянського р-ну секретар райпарткому Місюренко при допомозі стрибків зігнав селян-одноосібників до сільради, де кожного зокрема намовляв писатися до колгоспу. Селяни відказували ся, подаючи різні причини, щоб тільки не дати себе втягнути в колгосп. Дехто із них просто заявляв: “Я не вступлю до колгоспу, хоч робіть зі мною, що хочете, бо в колгоспі будемо всі голодні і голі ходити”. Після безрезультатних намагань зломити опір деяких селян, [що] не бажають вступати до колгоспу, Місюренко сказав: “Ідіть у другу кімнату, подумайте добре, а опісля вас викличу і ви скажете чи даєте заяву чи ні”. Коли після 3-4 годин, даних до думання, він викликав до себе невблаганних селян і повторялося те саме, він їх знову відсилав до кімнати “думання”, знову викликав і так цілу добу. В такий спосіб під приводом переконування селян вступати до колгоспу, були затримані 2 дні селяни: Левка Теодор 38 р., Левка Георгій 56 р., Пожарюк Дмитро 35 р, Соколюк Юрій 34 р., Янчик Михайло 40 р. і багато інших.

Від 15.8. до 30.8.1948 р. в с. Васловівці Садгірського р-ну перебували начальник Садгірського ро мвд капітан Одовенко, уповноважений по організації колгоспів Капітанчук і один майор з області. Вони протягом цього часу ходили хатами в сc. Шубранець, Васловівці і Ширівці Горішні Садгірського р-ну і всілякими способами силували селян вступати до колгоспу. Насильно зганяли людей до сільради, де кожної ночі тримали запертих по кілька людей, щоб примусити вступити їх до колгоспу. Іншим погрожували вивозом, тюрмою, великою хлібоздачею.

12.8.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну уповноважений по хлібоздачі Горліщев, голова сільради Лавренюк Дмитро, його заступник Кармизнюк Степан з 2-ма післанцями рвк ходили хатами й силували людей писатися до колгоспу. Коли хто рішучо відпирався, вони не дивлячись на це записували його сім’ю і майно, виписували заяву і без його згоди вважали його членом колгоспу. В інших навіть не питали про їх бажання вступати чи ні до колгоспу, не жадали в них власного підпису на заяві, не церемонилися багато з ними, а списавши їх сім’ю і майно заявляли, що вони є членами колгоспу. Вслід за ними йшли вози, на які забирали увесь сільськогосподарський інвентар, зерно на насіння, коня (хто мав) і це все відсилали до колгоспу. Такий спосіб втягування до колгоспу примінювався протягом кількох днів. Коли хто не викінчив хлібоздачу, забирали увесь наявний хліб. Подібні методи втягування селян до колгоспів застосовувалися по селах інших районів.

14.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну голова сільради Федоряк Володимир зібрав 25 селян-одноосібників, що не хотіли писатися до колгоспу і тримав їх цілу ніч запертих в сільраді. Другого дня рано всіх вислав до роботи на колгоспне поле, а голові колгоспу наказав, щоб не дозволяв їм йти додому на обід, а щоб так працювали до вечора.

16.8.1948 р. в с. Дорошівці Заставнянського р-ну Ковалюк Теодор з райфінвідділу, уповноважений по хлібоздачі і сільські стрибки ніччю ходили хатами і силували селян писатися до колгоспу. Хто відмовлявся, того питали про викінчення хлібоздачі. Коли хто мав хоч незначну недобавку до викінчення хлібоздачі, в того забирали все намолочене і немолочене збіжжя. У селянина Якушика Івана, 0.50 га землі, забрали на віз всі снопи жита і забрали корову. Він злякавшись цього, згодився дати заяву до колгоспу. У селянина Нуцуляка Онуфрія, 2 га землі, троє малолітніх дітей, забрали все збіжжя з дому і поля, що було незвезене, зате, що відмовився писатися в колгосп і за недобавку до викінчення хлібоздачі.

31.8.1948 р. в с. Товтри Заставнянського р-ну уповноважений з райпарткому з десятниками Козьмою Іваном с. Степана і Шуманським Манолієм с. Миколи забрали від селян-одноосібників Бучулинського Петра, Барабащука Василя і Ващука Івана їх власні коні до колгоспу, які залишились надалі власністю колгоспу.

Внаслідок такого тиску з боку більшовицьких органів до суцільної колективізації селянських господарств, наближається більше половина сіл Заставнянського і Садгірського районів. В Кіцманському р-ні повністю сколективізовані всі селянські господарства в сс.: Витилівка, Лашківка, Валява, Ошихліби, Іванківці, Гаврилівці, Малятинці, Ставчани, Хлівище, Шишківці, Южинець, Борівці і Кіцмань. Інші села цього р[айо]ну наближаються до суцільної колективізації.

Оборона селян перед колективізацією представляється в різних формах. Щоб не дати можливості загнати себе в колгоспи, селяни втікають від своїх хат, ночують у полі, в городах, по бур’янах, щоб групи, які вдень і вночі лазять хатами втягати селян до колгоспів, не застали господарів вдома. Кого захоплять вдома, той відтягається на пізніше, кажучи, що ще обдумує і потім запишеться до колгоспу, стараючись іншим разом не бути вдома. Кого заманять до сільради, той відпирається тим, що, мовляв, мусить порадитися з дружиною.

По всіх колгоспах Чернівецької області збирання колоскових культур повинні початись 9 липня. Третього дня після початку жнив повинна початись молотьба і зразу перший обмолот здавати в рахунок хлібоздачі.

Для більшої експлуатації колгоспників по всіх колгоспах запроваджено підвищені норми виробітку. Н[а]пр[иклад], минулого року денна норма для косаря становила 0.50 га, а для женця 0.10 га, то цього року норма виробітку для косаря становить 0.65 га, а для женця 0.15 га.

Для успішного і скоршого грабунку хліба по колгоспах на жнива зганяють стариків, нелітніх дітей, а навіть підлітків. Н[а]пр[иклад], у колгоспі “Більшовик” Новоселицького р-ну при жнивах працювало 20 стариків, у колгоспі ім. Леніна Кельменецького р-ну 65-річний колгоспник Берник Василь, щоб скосити 0.55 га працював від досвітку до пізної ночі. У колгоспі ім. Молотова с. Вікно Заставнянського р-ну вигнано на жнива штатних робітників колгоспу конюха Мельника Івана та його дружину свинарку Олену 60 років. (Мельник Іван має 65 років). У колгоспі “Перемога” Герцаївського р-ну 30 підлітків кожного дня мусіли збирати колоски на колгоспному лані. Кожний повинен денно зібрати не менше 5 кг колосся. У Рухотині Кіцманського  р-ну всіх дітей третої і четвертої кляси НОШ під час ферій примушувано працювати в колгоспі при різних роботах. Одні працювали на прополці городини, другі доглядали тварини, а інші збирали колосся. Діти працюли від ранку до пізнього вечора. Діти з піонерського табору с. Виженка Вижницького р-ну кожного дня працювали при збиранню колосся у колгоспі “Шлях соціялізму” ц. р-ну. Учні, що відпочивали в Садгірському оздоровчому будинку протягом жнив замість того, щоб відпочивати, вони збирали в найбільшу спеку колосся в колгоспі “Сталінський шлях”.

Деякі колгоспники, щоб виконати хоч один трудодень, змушені працювати при жнивах від світанку до пізньої ночі, а дехто, хто має більшу сім’ю, працює і цілу ніч, щоб більше заробити хліба. Ті колгоспники, що працюють ніччю можуть ранком 2 години пізніше почати роботу. Н[а]пр[иклад], у колгоспі ім. Шевченка Вижницького р-ну вночі з 22 на 23 липня 39 в’язальниць працювали цілу ніч. Ранком, відпочивши дві години, працювали дальше. У колгоспі “Нове життя” Герцаївського р-ну при косовиці поруч з мужчинами косять і жінки.

Всі колгоспи за перших 10 днів після початку жнив, повинні повністю виконати план хлібоздачі. Для цього по всіх колгоспах чи молотаркою, чи вручну, молотьба провадиться круглодобово. Змолочене зерно зразу відвівають, просушують і відставляють підводами й автомашинами, які одержали з райосередків, на приймальні пункти. Крім виконання наложеного плану хлібоздачі хліб по колгоспах дальше грабують, залишаючи колгоспникам деяку частину зерна, щоб мали чим засіяти поле і видати колгоспникам по 1 кг або по півкілограма зерна на трудодень.

У багатьох колгоспах почалась виплата зерна на трудодні. Колгоспники, котрі систематично працювали при всіх роботах, виробивши по кількасот трудоднів, одержали зерна по 2-3 цнт. Н[а]пр[иклад], у колгоспі [ім.] Молотова с. Вікно Заставнянського р-ну колгоспник Палій Данило, дочка і син, працюючи кожного дня з ранку до вечора, виробивши 500 трудоднів, одержали 8 цнт. зерна, у колгоспі “Перемога” с. Товтри Заставнянського р-ну колгоспникам виплачено на трудодень по 0.5 кг ячменю.

Внаслідок великого тиску на прискорення хлібоздачі зі сторони колгоспного правління і районних працівників, у колгоспах допускається багато втрат зерна. Н[а]пр[иклад], у колгоспі “Перемога” Сторожинецького р-ну втрати на 1 га становлять до 10 пудів зерна; те саме діється у колгоспі “30 жовтня” Глибоцького р-ну.

Більшість колгоспників, насильно загнаних в колгоспи, не виходять на роботу до колгоспу, а весною і літом працюють у себе на своїх городах, або помагають селянам-одноосібникам.

В колгоспі ім. Кагановича с. Кучурів Малий Заставнянського р-ну через те, що колгоспники не хотіли виходити на роботу з 10 по 14 серпня, зовсім не провадилась молотьба, хоч погода була відповідна. Колгоспники виходять на роботу тільки тоді, коли їх насильно виженуть. Під час гарячої пори більше половини колгоспників не виходить на роботу. Такий стан в колгоспах ім. Сталіна с. Громівка, “Радянське село” с. Дорошівці, ім. Хрущова і “Радянська Буковина” с. Чунків, “Ленінський шлях” с. Прилипне, “Перемога” с. Товтри, ім. Шевченка с. Кучурів Малий, ім. Ленінського комсомолу с. Вербівці, ім. Федьковича с. Василів, “Заповіт Ілліча” с. Юрківці Заставнянського р-ну. У колгоспі ім. 28 червня с. Атаки Хотинського р-ну 50 женців за день вижали 3.5 га жита і все вижате за розпорядженням правління колгоспу залишили в покосах, мовляв, хай висохне. А після цього 2 дні дощ мочив жито в покосах. (Слід зазначити, що цю площу за підвищеною нормою виробітку повинні вижати 23 женці).

У колгоспі ім. Леніна с. Ржавенці Заставнянського р-ну з 60 молотільників на молотьбу ціпами виходило 12-14 чоловік. У колгоспі ім. Сталіна с. Громівка Заставнянського р-ну з 70 косарів і 150 в’язальниць на роботу виходило 10 косарів і 35 в’язальниць. У колгоспі ім. Кагановича с.Кучурів Малий Заставнянського р-ну з 150 працездатних під час жнив працювало щоденно 10-12 чоловік. В колгоспі ім. Федьковича с. Василів Заставнянського р-ну з 40 молотільників виходило на роботу 4-6 чол. У колгоспі 30-річчя жовтня Глибоцького р-ну з 70 працездатних на роботу виходить третина. У колгоспі ім. Кутузова с. Динівці Новоселицького р-ну з 151 працездатних у жнивах брало участь 70-75 чол. У колгоспі “Шлях соціялізму” Вижницького р-ну з 130 працездатних при жнивах працювало 40-50 чоловік. У колгоспі ім. Калініна Вашківського р-ну з 70 працездатних працювало 40 чоловік. У колгоспі ім. Тимошенка с. Романківці Сокирянського р-ну з 870 працездатних працювало 300 чоловік.

Є колгоспи, де майже половина колгоспників в цьому році не виробили жодного трудодня. Н[а]пр[иклад], у колгоспі “Червоний колос” с. Старосілля Кіцманського р-ну 12 чол. не виробили жодного трудодня, у колгоспі ім. Хрущова Заставнянського р-ну - 10 колгоспників, а 25 виробили від 1-10 трудоднів кожний. У колгоспі ім. Леніна, “Правда”, “Перемога” Чернівецького р-ну 10-12 % колгоспників не виходять на роботу.

Вигнані колгоспники на роботу працюють під примусом і неохоче, бо знають, що і так за свою працю одержать мізерну платню. Працюють тому, щоб бути присутнім, щоб не викинули з колгоспу. На роботу виходять пізно, в більшості не виконують встановлених норм. Н[а]пр[иклад], у колгоспі “Прогрес” с. Маршинці Новоселицького р-ну колгоспники сходяться на роботу о 9-ій годині ранку і ні косарі, ні женці не виконують норм, у колгоспі ім. XVIII партконференції с. Керстенці Новоселицького р-ну женці денно вижинають по 0.3-0.5 га, а 7 косарів денно викошують 2 га. У колгоспі ім. Франка с. Ленківці Садгірського р-ну за 1 робочий день 25 колгоспників зжали 0.26 га пшениці, 0.13 га жита і скосили 0.40 га однорідних трав. У колгоспі ім. Шевченка Заставнянського р-ну 7 колгоспниць за день вижали 0.5 га жита. У колгоспі “Перемога” Герцаївського р-ну за планом кожного дня повинні вижинати 40.5 га, однак за 4 дні жнив тут зібрано 18 га.

Внаслідок такого байдужого ставлення колгоспників до колгоспних робіт у колгоспі “Перемога” с. Товтри Заставнянського р-ну 50 га землі засіяної кукурудзами, не сапано. Кукурудзи заросли високими бур’янами. В колгоспі ім. Шевченка с. Кучурів Малий Заставнянського р-ну 25 га картоплі сапано тільки один раз і залишені без підгортання. Бур’яни взяли верх над картоплею і цілий лан виглядає, [як] море різнородного сорту будяків і бур’янів, ще гірше становище з кукурудзами і буряками. У колгоспі ім. Федьковича с. Василів Заставнянського р-ну 10 га цукрових буряків, в колгоспі ім. Кагановича с. Малий Кучурів 90 га ярих культур, 15 га соняшнику, 15 га цукрових буряків залишені без обробітку, заросли високими розкішними бур’янами, а подекуди з засіяної культури і сліду не лишилось. Не кращий стан і в інших колгоспах.

Контрактація худоби до колгоспів проводиться не тільки [в] колгоспників, айв селян-одноосібників. Населення законтрактовану худобу не хоче добровільно здавати, хіба заберуть силою. У колгоспі ім. Кобилянської Вашківського р-ну законтрактовано 40 штук великої рогатої худоби і 180 овець. У колгоспі “Перемога” с. Товтри Заставнянського р-ну законтрактовано 14 штук штук великої рогатої худоби, 30 овець і 10 свиней.

Законтрактована худоба немає жодного приміщення. Поки що вона стоїть під голим небом і часто мокне на дощі. Наближається зима, а багато колгоспів навіть не приступили до будування стаєнь, бо не мають будівельного матеріялу. Колгосп “Нове життя” Хотинського р-ну повинен збудувати стайню на 50 штук худоби. Фундамент на стайню заклали ще торік. Дальша будова припинилась через брак будівельного матеріялу. Те саме діється у колгоспах ім. Сталіна, Ворошилова, Рокосовського, Берія, “Перемога” та інші Хотинського р-ну. Є загроза, що колгоспна худоба буде зимувати на снігу.

Найбільш докучливим для колгоспників є культурно-освітна робота серед них. Навіть у ообідню перерву не дають їм відпочити, а мучать їх різні лектори-бесідчики радянською пропагандою. Вони розповідають їм про життя Радянського Союзу та про “щасливе” життя в колгоспах. Часто до них заїздять різні агіткультбри- гади зі своїми виступами. Бригади виступають з концертами під час обідніх перерв у полі, на косовиці, на токах і в колгоспних клубах. Таких агіткультбригад в кожному р[айо]ні є найменше 2-3.

IV. ГОСПОДАРСЬКИЙ ВИЗИСК

1. Третя сталінська позика.

Ще не було офіціяльного оголошення про випуск “третьої державної позики відбудови і розвитку народного господарства СССР”, як вже кілька днів до цього по селах, фабриках і державних установах більшовицькі власті розгорнули підготовчу акцію по збиранню позики. Почали переводити мітинги, влаштовувати збори, на яких по їхньому роз’яснювали значення цієї позики, закликаючи людей приготовити гроші, на кожне село наклали уповноважених, що разом з сільськими активістами, комсомольцями і стрибками мали збирати гроші на позику.

Дня 2 травня, в день оголошення про випуск сталінської позики, агенти по збиранню позики розлізлися по всіх усюдах, бігаючи попід кожну хату, натискали населення здавати останній гріш. Вони силували кожного підписувати вказану ними суму грошей на позику, яка набагато перевищала можливості селянина чи робітника позичати стільки грошей. Деяким селянам наложували навіть і по 5 тисяч крб. позики, не дивлячись на те, що такий селянин не може й десяту частину наложеної суми здати на позику.

Хто відмовлявся підписувати вказану суму, тим погрожували вивозом на Сибір, називали бандитами, запирали на два-три дні у сільраді, не допускаючи до них харчів, які приносила родина. Біля них ставили сторожів, які не дозволяли навіть сідати, тільки мусіли цілий час стояти на ногах і при цьому важко побивали. В цей спосіб відбувалася реалізація нової позики, особливо в сс. Баламутівка, Самушин, Звиняче, Вікно, Погорилівка Заставнянського р-ну.

У колгоспах заснованих ще 1946-[19]47 рр. жадали від кожного колгоспника 500-1.000 крб. позики, хоча більшість з них не мають з чого пристарати грошей навіть на свої найнеобхідніші потреби.

У Кіцманському сільськогосподарському технікумі всіх учнів зобов’язали підписати позику від 150 крб. вгору. Хто не мав готових грошей, стягали зі стипендії.

У селян, що не мали грошей на позику, забирали хатні речі, які попали під руки, а навіть хліб та інші харчеві продукти та худобу.

6.5.1948 р. в с. Южинець Кіцманського р-ну голова сільради Піцик Микола і голова сільської кооперативи Мельник Василь, що ходили збирати позику, у Шикирівської Зої ніччю розбили двері, вдерлися до хати і ограбили 150 кг зерна за те, що не мала грошей на позику.

7.5.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну агенти по збиранню позики ніччю вдерлися до хати Романюка Михайла і забрали хатні речі, бриндзу і сало за позику.

8.5.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну голова сільради Найда Олександер забрав теля від Поштар Фівронії за те, що не мала дати 300 крб. на позику; у Штефанюка Олександра с.Теодозія 78 р. (З га землі) забрали хатні речі за те, що не мав дати тисячу крб. позики; у Проданюк Магдалини 40 р. забрали 1 цнт. пшениці та хатні речі за те, що не мала дати 1.000 крб. позики.

На с. Гаврилівці Кіцманського р-ну, що налічує 270 господарств наложили 50 тис. крб. позики, на с. Суховерхів ц. р-ну, що налічує 400 господарств - 80 тисяч, [на с.] Малятинці ц. р-ну, що налічує 320 господарств - 60 тис. Ці села є одні з найбідніших в Кіцманському р-ні. Більшість населення місяцями не бачить карбованця в хаті.

2. Сталінська хлібоздача.

Від м[ісяця] липень 1948 р. по всіх селах широко розгорнулась кампанія по хлібоздачі. До всіх сіл прибули уповноважені з райкому, що добирали собі до помочі комсомольців, стрибків і сільських активістів, створюючи хлібозбиральні банди. Така банда налічувала до 70 чол. Такі уповноважені присвоїли собі назву агітаторів, а агітація свою виконували в такий спосіб, що доти не виходили з подвір’я, доки господар збіжжя, яке “агітаторам” попало в очі, не відніс на підводу. Коли ж господар не був в силі виконати хлібоздачу, то ці “агітатори” конфіскували все майно, а власників давали під суд. Н[а]пр[икпад]:

29.8.1948 р. в с. Бросківці Сторожинецького р-ну сконфісковано майно в Кабюк Миколи, а самого засуджено на 5 років тюремного ув’язнення, який з 4 га невжитку зобов’язаний був здати 25 цнт. зерна. Його старшому братові Кабюк Василеві з 5 га пустої землі надати 32 цнт. хлібоздачі. За невиконання хлібоздачі нарсуд засудив його на 5 р. тюремного ув’язнення.

6.8.1948 р. в с. Луківці Горішні Вижницького р-ну на хуторі Вовчинець, органи поліції за неспроможність виконання хлібоздачі заарештували Козубовську Василину, Козубовську Марію, Козубовську Настю, Козубовську Варвару, Кравчука Юрія і ін[ших].

Можливо, що найсправніше виконала свої обов’язки “агітаційна” група по хлібоздачі в с. Драчинці Старі Вашківського р-ну під проводом секретаря сільради Евгена Сави, який 16.8. на куті Мокірець у всіх людей без різниці чи виконав, чи ні хлібоздачу, загорнув ввесь хліб, лишаючи людей в надії на мізерний врожай кукурудзи і картоплі.

В с. Борівці Кіцманського р-ну уповноважені поділили село на 15 десятків. Кожний десятник у свойому десятку має до себе двох помічників. На кожних два десятки є поставлений т. зв. муж довір’я. На кожних три мужі довір’я є наставлений один уповноважений з р[айо]ну. Всіх цих людей вечером збирають до сільради, де уповноважені кожному з них наказують добре шукати за хлібом у тих господарів, які кажуть, що не мають хліба. Після такої наради ці всі люди разом з головою сільради, його заступником, секретарем сільради, з трьома головами земгромади і з кількома комсомольцями (70 осіб) і рушають в село. Ходять однієї ночі в одному десятку, потім в другому і т. д., так за кілька ночей перешукають за хлібом все село. Коли заходили ніччю до хати одночасно шукали за хлібом в кожному закутку: на полиці, в скрині, в шафі, в бочках, в горшках та при цьому шуканні були випадки, що у господарів забирали не тільки збіжжя, а й всі хатні речі.

В інших селах така хлібозбиральна банда ділилася на кілька груп і кожній групі було відділено один кут села, яка з возами ходила збирати хліб.

Селян, що не виконали плану хлібоздачі або тих, що викінчили план, а відмовилися здавати хліб в добавку чи закупку, нерідко запирали до пивниці, важко побивали або судили. До таких селян днем чи ніччю вдиралися до хати і забирали ввесь хліб. Від тих, що не мали намолоченого зерна, забирали з їх поля або від хати немолочене збіжжя, звозили снопи на один т. зв. громадський тік, де молотаркою змолочували забраний хліб. Зерно забирали зразу на приймальні пункти, а солому і полову віддавали до колгоспу.

3.8.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну голова сільради Костик Антін з кількома десятниками розбив двері і вдерся до хати селянина Андроняка Дмитра с. Андрія, якого не застали вдома та забрав 250 кг пшениці та жита за хлібоздачу.

У Торговецької Степани забрав увесь немолочений хліб від хати.

8.8.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну від Ватрича Василя (1 га землі), що викінчив наложений план хлібоздачі 270 кг і здав зверх плану 60 кг пшениці, голова сільради Костик Антін вимагав здати в добавку 2 цнт. хліба. Коли Ватрич сказав, що немає, Костик зробив перешук і забрав 150 кг зерна, яке Ватрич тримав на насіння.

9.8.1948 р. в с. Товтри Заставнянського р-ну уповноважений по хлібоздачі Новіков з десятниками вліз крізь вікно до хати Кіцан Насті д. Дмитра і в її неприсутності забрав 50 кг кукурудзи на здачу, бо іншого зерна не мала.

11.8.1948 р. в с. Суховерхів Кіцманського р-ну уповноважений по хлібоздачі Ілюк з головою сільради Костиком Антоном забрав увесь немолочений хліб у Андроняк Наталії, що виконала хлібоздачу 8 цнт. і здала зверх плану ще 2 цнт.

19.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну Скорейко Олену ж. Петра 45 р. (7 га землі, 40 цнт. хлібоздачі, 6 дітей - найстаршому 12 р.), засуджено до 4 тис. крб. грошевої кари за недострокове виконання плану хлібоздачі.

25.8.1948 р. в с. Товтри Заставнянського р-ну селян Літовського Івана засуджено до 2 тис. крб. грошевої кари, Бачулинську Катерину - 1.700 крб., за неповне виконання плану хлібоздачі.

25.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну голова сільради Федоряк Володимир з десятниками забрав 350 кг зерна у Жуківської Магдалини 65 р., що мала зобов’язання здати 230 кг хлібоздачі.

30.8.1948 р. в с. Кадобівці Заставнянського р-ну уповноважений по хлібоздачі Горліщев забрав 5 цнт. зерна у Жураковського Юрія с. Степана за те, що не додав 25 кг зерна до хлібоздачі.

Багато селян, щоб не попасти до тюрми або, щоб не бути вивезеним на Сибір за невиконання хлібоздачі, покидають своє село. Н[а]пр[иклад]:

12..1948 р. в с. Берегомет Вижницького р-ну Гавалешко Іван 50 р. одержав 25 цнт. хлібоздачі, а йому вродилось тільки 12. Бачучи безвихідність, Гавалешко з дружиною залишили господарство і втекли зі села невідомо куди. Після цього більшовики сконфіскували все майно.

7.8.1948 р. в с. Берегомет Вижницького р-ну Меленко [У тексті: Дарій Григорій] 70 р. одержав 20 цнт. хлібоздачі. Йому вродилося всего 10 цнт. Меленко з дружиною 55 р. втекли зі села.

11.8.1948 р. в с. Берегомет Вижницького р-ну Дарій Григорій 70 р. з дружиною 52 р. втекли зі села, бо не мали звідки здати 25 цнт. хлібоздачі. Майно всіх цих людей сконфісковано.

В с. Берегомет Вижницького р-ну Домітру Петро 42 р. одержав 3 цнт. хлібоздачі, опісля добавки 3 цнт. Коли він це виконав, добавили йому ще 2 цнт. Домітру, бачучи безвихідність, 3.8.1948 р. повісився.

Інвалідів “вітчизняної війни” не звільняють від хлібоздачі. Інвалід Ткачук Микола з с. Кисилів Кіцманського р-ну, 42 р., без ніг і без пальців на правій руці, 1 га землі, одержав зобов’язання здати 3 цнт. хліба. Також з цього села інвалід Бабчук Юрій 45 р., без правої руки, землі 3 га, 3-оє малолітніх дітей, одержав зобов’язання здати 10 цнт. хліба.

Більшовицькі власті кожному наложили хлібоздачу на всю землю, хто кілько її має в своєму посіданні, незважаючи на те, що в багатьох селян через брак насіння, тягла, робочих рук, поле стояло пусткою і на нім росли тільки бур’яни та будяки. Так селянин з с. Борівці Кіцманського р-ну Одинак Михайло с. Степана 56 р., 2 дітей, 10 га землі, обсіяв і обробив 4 га землі, а решта облогувало, одержав зобов’язання здати 130 цнт. хліба; Нулієвич Іван с. Петра і його дружина померли, залишивши п’ятеро дітей від 6-18 р., землі 7 га. Ці діти обсіяли і обробили 2 га, а решта облогувало, бо не мали ні насіння засіяти, ні коней обробити ще тих 5 га землі. Вони одержали зобов’язання здати 40 цнт. хліба. Таких випадків є дуже багато.

В с. Борівці на 1948 р. осталися не оброблені і не засіяні до 400 га родючої землі, в с. Кисилів - 100 га, в м. Кіцмань - 150 га, в с. Іванківці - 100 га колгоспного поля, в с. Товтри Заставнянського р-ну - 300 га, в с.Дорошівці - 250 га, в с. Василів - 200 га, в с. Шубранець Садгірського р-ну - 350 га, в с.Васловівці - 200 га. Такий стан не лише у вищезгаданих селах, але майже в кожному селі, де облогує велика кількість гектарів поля, що раніше давало багаті врожаї.

В зобов’язанні хлібоздачі кожному селянинові надали здати відповідну кількістьрізних культур. Колихтосьнемає, н[а]пр[иклад], пшениці, сої, може натомість дати зерно іншої культури. Так за 1 кг сої мусить здати 4 кг пшениці, за 1 кг соняшнику - 1 -8 кг пшениці, за 1 кг пшениці - 2 кг ячменю, вівса чи кукурудзи.

 
ПОРІВНЯННЯ ХЛІБОЗДАЧІ
ЗА РОКИ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ.

В с. Ошихліби Кіцманського р-ну селянин Байда Михайло с. Теодора, нар. 1912 р., 3-оє малолітніх дітей, 7 га поля, здав:
1945 р. 1.200 кг зерна, 45 кг м’яса, 350 л молока, 20 кг ярини
1946 р. 1.800 кг  -//-      45 кг  -//-      400 л    -//-       50 кг   -//-
1947 р. 3.600 кг  -//-      70 кг  -//-      500 л    -//-       70 кг   -//- 
Восени 1947 р. вступив до колгоспу, боячись ще більших держпоставок 1948р.

В с. Давидівці Кіцманського р-ну селянка Прунчан Параска, нар. 1898 р., 2.50 га землі, здала:
1945 р. 450 кг + 100 кг закуп, зерна, 20 кг м’яса, 20 кг ярини
1946 р. 500 кг + 200 кг  -//-                 20 кг   -//-     20 кг   -//-
1947 р. 500 кг + 200 кг  -//-                 20 кг   -//-     30 кг   -//-
1948 р. 500 кг + 300 кг  -//-                 20 кг   -//-     30 кг   -//-

В с. Ставчани Кіцманського р-ну селянин Кубрак Микола с. Гаврила, нар. 1892 р., 1.3 га землі, здав:
1945 р. 200 кг зерна, 20 кг м’яса, 20 кг ярини, 30 кг сіна
1946 р. 230 кг  -//-      20 кг  -//-      20 кг  -//-      30 кг  -//-
1947 р. 254 кг  -//-      20 кг  -//-      20 кг  -//-      30 кг  -//-
1948 р. 454 кг  -//-      30 кг  -//-      30 кг  -//-      40 кг  -//-

В с. Ошихліби Кіцманського р-ну на присілку Дубівчик селянин Гулега Діонізій, нар. 1901 р., 1 га землі, здав:
1944 р. 120 кг зерна, 20 кг м’яса, 250 л молока, 20 кг ярини
1945 р. 130 кг  -//-      20 кг-//-        300 л  -//-        20 кг  -//-
1946 р. 170 кг  -//-      20 кг-//-        300 л  -//-        20 кг  -//-
1947 р. 220 кг  -//-      20 кг-//-        350 л  -//-        20 кг  -//-
1948 р. 240 кг  -//-      20 кг-//-        400 л  -//-        20 кг  -//-

В с. Дорошівці Заставнянського р-ну селянин Нуцуляк Василь с. Миколи, 2.5 га землі, одержав зобов’язання здати:
1944 р. 500 кг зерна, а здав 650 кг
1945 р. 600 кг   -//-        -//-    700 кг
1946 р. 630 кг   -//-        -//-    630 кг
1947 р. 750 кг   -//-        -//-    750 кг
1948 р. 780 кг   -//- виконав лише на половину і вступив до колгоспу.

В с. Чортория Вашківського р-ну селянин Савюк Юрій, 3.7 га землі, здав:
1945 р. 700 кг зерна  + 200 кг закупна
1946 р. 700 кг  -//-      + 200 кг  -//-
1947 р. 700 кг  -//-      + 250 кг  -//- 
1948 р. 750 кг  -//-      + 750 кг  -//-

Манчук Катерина з с. Чортория, 4.25 га землі, здала:
1946 р. 950 кг зерна    + 200 кг закупна
1947 р. 1.000 кг -//-      +200 кг     -//-
1948 р. 1.000 кг -//-      +300 кг     -//-

Бевцик Теодор з с. Чортория, 4.50 га землі, здав:
1944 р. 1.100 кг зерна   + 200 кг закупна
1945 р. 1.100 кг  -//-       + 200    кг    -//-
1946 р. 1.100 кг  -//-       + 200    кг    -//-
1947 р. 1.100 кг  -//-       + 400    кг    -//-
1948 р. 1.200 кг  -//-       + 1.050 кг   -//-

Журавель Н. з с. Чортория, 4 га землі, здав:
1947 р. 350 кг зерна   + 250 кг закупна
1948 р. 850 кг  -//-       + 800 кг    -//-

Іванюк Іларій з с. Чортория, 4.10 га землі, здав:
1947 р. 900 кг зерна   + 360 кг закупна
1948 р. 900 кг  -//-       + 960 кг    -//-

В с. Драчинці Старі Вашківського р-ну Кошурба Петро, 3.75 га землі, здав:
1944 р. 550 кг зерна   + 100 кг закупна
1945 р. 550 кг  -//-       + 125 кг    -//-
1946 р. 750 кг  -//-       + 100 кг    -//-
1947 р. 750 кг  -//-       + 100 кг    -//-
1948 р. 750 кг  -//-       + 250 кг    -//-

Прокопець Іван з с. Драчинці Старі, 4 га землі, здав:
1946 р. 900 кг зерна     + 100 кг закупна
1947  р. 900 кг   -//-       + 100 кг   -//-
1948 р. 1.000 кг  -//-      + 300 кг   -//-

3. Експлуатація.

На всіх фабриках і заводах Чернівецької області на робітників наложено нечувані норми виробітку. Щоб їх зреалізувати заставляють робітників працювати по-стахановськи. Тому майже всі робітники звертають на кількість, а не якість продукції. Про якість продукції свідчать такі факти:

24.4.1948 р. Головзбутбаза завернула фабриці індпошиву 12 кребтишинових сукенок, 5 травня - 9 дорогих блюзок, 27 травня - 88 шерстяних сукенок, 8 червня - 9 шовкових сукенок. Сукенки і блюзки висилають з фабрики без гузиків, без петель, рукави пришиті на другу сторону і ін[ше]. Всего за другий квартал 1948 р. фабриці індпошиву одягу було забраковано і повернуто на переробку 299 виробів, швейній фабриці № 2 було 

повернуто 158 виробів, панчішній [фабриці] № 3 - 642 вироби, трикотажній [фабриці] № 1 - 962 вироби.

Трикотажна фабрика № 1 відіслала до міськпромгоспу 1.000 бракованих пуловерів розряду “утиль”. У кожному пуловері є від 2-5 поривів довжиною від 3-17 цм [см.], загальна довжина поривів досягає від 20-46 цм. 

Чернівецька взуттєва фабрика № 1 здала міськпромторгу 2.286 пар чоловічого взуття, з яких 1.107 переведені в нижчі сорти і 149 пар зовсім забраковані. 

На заводі “Емальпосуд” з 600 сковород велика кількість була забракована. На них ручки були прикріплені косо, краї не зачищені, багато було забирок. Ножі і ложки погано відшліфовані.

За всі повернуті вироби робітники мусять заплатити. Тому адміністрація фабрик стягає певну суму з зарплати робітників на покриття коштів.

У Чернівецькому вагонному депо змушують робітників відремонтувати 70 вагонів для вивозки зерна у вільні від праці години.

За другий квартал 1948 р. ліспромгоспи Чернівецької області заготовили понад план 65 тисяч кбм., підвезли 40 тисяч та вивезли 43 тисячі кбм. лісу. Лісозаводи тресту дали понад план 33 тис. кбм. пиломатеріялів. Колективи ліспромгоспів та лісозаводів до кінця року в “подарунок батьківщині” мають заготовити зверх плану 200 тис. кбм. деревини, вивезти 100 тис. та дати понад план 65 тис. кбм. пиломатеріялів.

Дня 5 серпня 1948 р. руками цивільного населення Берегометський ліспромгосп завершив річний план вивезення лісу. Колектив ліспромгоспу зобов’язано дати до кінця року зверх річного плану 70 тис. кбм. деревини. Тому цивільне населення змушене працювати в лісі кожної пори року.

V. ГРАБЕЖІ

9.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на присілку Тесницька 2 мгб-істи вкрали в господаря [...] один улей бджіл. Занесли його в ліс, вибрали мед, а улей розбили.

5.7.1948 р. в с. Дихтинець Путилівського р-ну 7 більшовиків, які працюють при будуванні веж, вкрали в Ткачука Танасія 2 рушники, 3 хліби, 2 кг сала, 1 кгбриндзи, півкілограма ковбаси, одну їдунку і машинку від голення.

11.7.1948 р. в с. Дихтинець Путилівського р-ну 3 більшовики, що працюють при будові веж, вкрали в Генкули Івана 2 хустки, у Генкули Петра - бритву, у Кричуна Андрія - 2 кг масла і 15 яєць, у Скидана Юрія - вівцю.

19.7.1948 р. в с. Довгополе Путилівського р-ну секретар сільради з с.Стебні на Галичині - москаль, з місцевим Кочерганом Михайлом вкрали в Кочерган Євдокії 6-річного бика.

24.7.1948 р. в с. Бережниця Вашківського р-ну кілька мгб-істів заграбували у Стринадки Н. вдова по Юрію, опікунка трьох сиріт по арештованих дочках Фрозина і Настя, все збіжжя, муку, вівці, корову, свиню, полотно і всю одежу, яка була в хаті.

29.7.1948 р. в с. Сторонець-Путилів Путилівського р-ну 2 мгб-істи і стрибок Фокшек Василь, роблячи труси в хаті Лікар Тетяни, вкрали 2 м полотна, одну хустку, один перстень і клубок шовку.

VI. ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ

10 липня 1948 р. відбувся третій випуск слухачів, які закінчили дворічний курс навчання історичного, філософського і економічного факультетів.

При Сталінському райкомі кп(б)У з початком липня закінчила свою роботу партійна школа. Школу закінчило 39 комуністів і комсомольців.

Закінчила свою роботу районна партійна школа при Вашківському кп(б)У, в якій навчалося 20 комуністів і комсомольців.

Протягом 9 місяців на міжобласних партійних курсах при Чернівецькому обкомі кп(б)У навчалося понад 100 чоловік партійного та радянського активу Чернівецької та Ізмаїльської областей. Для курсантів був прочитаний курс лекцій з історії вкп(б), історії народів СССР, конституції СССР, партійного і радянського будівництва, економічної та політичної географії та інші. В липні закінчилися випускні іспити.

В с. Задубрівка Садгірського р-ну закінчили політшколу при кандидатській групі 22 комуністи, комсомольці і активісти села. Школою керував завідуючий райпарткабінетом Лукач.

У Ленінському р-ні на всіх підприємствах та установах працювало 11 гуртків по вивченню історії вкп(б). На них прочитали позаштатні інструктори міському і райкому кп(б)У лекції на тему: “Основні риси діялектичного методу”, “Тактика більшовиків у питанні війни, миру і революції”, “Про дві тактики соціял- демократії в демократичній революції”. Парткабінет спільно з секретарями парторганізацій організував для комуністів району читання лекцій на науково популярні теми, як: “Про походження життя на Землі”, “Сон і сновидіння”, “Рак і боротьба з ним” та ін[ші], на міжнародні теми: “Про радянсько-американські відносини”, “Про політичне становище в Китаї”, “Про Німеччину та про Палестину”. На новий учбовий 1948-[19]49 рік заплановано у Леніському районі створити 20 політшкіл з охопленням 400 чоловік.

Лекторська група Сторожинецького міському кп(б)У вивчаючим історію партії прочитала ряд лекцій з окремих розділів короткого курсу історії вкп(б), а для тих, які закінчили вивчення історії партії, читалися твори з окремих творів марксизму: Леніна - “Крок вперед, два кроки назад”, “Що робити”, “Про дві тактики соціял-демократії в демократичній революції”, Сталіна - “Марксизм і національне питання”.

Новоселицький райком кп(б)У вислав на села на постійну роботу 50 комуністів. Коли на 1 січня цього року було в селах району зорганізовано 2 сільські парторганізації і 2 кандидатські групи, то на 1 серпня тут вже комуністам вдалось зорганізувати 10 сільських парторганізацій і 9 кандидатських груп.

Вашківський райком кп(б)У вислав на села на постійну роботу 26 комуністів, внаслідок чого з 17 сіл району в 11 селах створено партійні організації і кандидатські групи.

Цього року вже в кожному селі і в 340 колгоспах є зорганізовані комсомольські організації. Обласна комсомольська організація нараховує 19 тис. хлопців і дівчат, які об’єднані в 1.220 первинних комсомольських організаціях. Безпосередньо на селі є 8 тисяч комсомольців.

У Новоселиці закінчив свою роботу семінар секретарів первинних комсомольських організацій. Учасники семінару прослухали ряд доповідей та лекцій. З доповіддю про участь комсомольців у виконанні рішень XIX пленуму цк кп(б)У виступав завідуючий [відділу] пропаганди й агітації райкому Алексеев, з лекцією про національну гордість радянських людей виступив зав. парткабінетом Чеплигін, з доповіддю про підготовку і проведення комсомольських зборів, облік роботи виступив секретар райкому лксмУ Гаврилов.

VII. САНІТАРНА ДІЛЯНКА

У Виженській санаторії туберкульози Вижницького р-ну (дир. Заборко) брудно, будинки не відремонтовані, дахи течуть, на хворих білизна нечиста, баня - рідке явище в санаторії і людям ніде митися. У кожного хворого санатрія стягає з зарплати по 14 крб. денно на прохарчування. Продуктів за ці гроші по державних цінах цілком достатньо, щоб хворий досита наївся. Проте майже всі хворі голодують. В санаторії майже немає медикаментів.

У будинок відпочинку “Інстрахкаси” села Цецина Чернівецького р-ну приїжджали інваліди з різних областей України, щоб гарно відпочити. Однак харчування там було дуже неякісне. Відпочиваючі більше голодували.

VIII. ШКІЛЬНИЦТВО

У липні закінчились курсові заняття викладачів мови і літератури сільських шкіл області, які були організовані при Чернівецькому інституті удосконалення вчителів. Одночасно відбувся і випуск групи директорів неповносередніх шкіл. Директори сільських шкіл прослухали ряд лекцій з основ марксизму-ленінізму, педагогіки та спеціяльного курсу на тему: “Контроль і керівництво школою”. Курсанти заслухали лекцію керівника лекторської групи обкому кп(б)У Фінікова про міжнародне становище. Лекцію про комуністичне виховання прочитав зав. відділом шкіл Пашута.

Державний учительський інститут цього року випустив понад 130 учителів для 5-7 кл., неповно-середніх і середніх шкіл. На сесію заочників Чернівецького учительського інституту прибуло понад 600 заочників, 55 студентів-заочників склали державні екзамени.

У навчальному 1948-[19]49 р. в Чернівецькому університеті буде навчатись 360 студентів. У Чернівецькому учительському інституті на всіх факультетах буде навчатися по 25 учителів. На перший курс медінституту принято 200 чол.

IX. ПРОВОКАЦІЇ

26.6.1948 р. в с. Іванківці Кіцманського р-ну л-нт мгб Рульов і 9 мгб-істів о 1-й годині ночі зайшов до Пауша Івана. Підійшли до вікна і почали легенько стукати. Господар, не питаючи хто стукає, пустив їх в хату. Рульов остався надворі. В хаті вони сказали заслонити вікна і засвітити. Коли це все було зроблено, один з них почав говорити до господаря: “Вуйку, нам треба у вас пов’язатися з Макаром і Романом. Ми маємо для них листівки і багато дечого потребуємо з ними говорити”. На це господар сказав: “Я не знаю вас, ні жодного Макара, ні Романа”. Тоді мгб-іст каже: “Не бійтесь нас, ми не більшовики. Ми мусимо сьогодні у вас переквартирувати, а наші хлопці прийдуть вечером”. Пауш відповів: “Я нікого не знаю і нікого не приймаю без відома сільради”. Тоді з них один сказав до господаря: “Та що ви вуйку, не пізнаєте мене. Ви не пригадуєте, як я в зимі був у вас, а ці хлопці чекали на мене коло горіха, що коло дороги. Ми йдемо до стодоли, а ви за нас сьогодні відповідаєте”. На те його дочка вихопилась, кажучи: “Тату, це не ті хлопці, що були в нас”. В цей час мгб-істи вже більше нічого не говорили, закликали Рульова, взяли господаря надвір, а дівчину до другої кімнати і почали допитувати їх. Господар накінець признався, що повстанці приходили до нього два рази. Після цього господаря забрали в район, а домашнім наказали, щоб про [це] нікому не говорили. На допитах в районі тримали Пауша до вечора. Звільнили його з тим, що має видати підпільника Макара і Романа. На 21 липня його знова арештували.

28.7.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну провокатор Мушля зайшов до Мицкан Марії, вдаючи, що він ховається від більшовиків, почав просити її, щоб вона получила його з підпільником Мацьопою, бо йому самому скучно ходити лісами. Провокація не вдалася.

1.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну ніччю два мгб-істи пробували спровокувати Гордей Василину д. Степана 22 р. Вдаючи повстанців, вони жадали в неї, щоб вона пов’язала їх з підпільником Грицем (Скорейко Григорій). Вона відмовлялася, кажучи, щодо неї Гриць не приходить. Мгб-істи відходячи сказали, що прийдуть до неї за три дні і за цей час, щоб вона його відшукала і пов’язала з ними. Третього дня мгб-істи знова прийшли. Вона рішучо оборонялась, кажучи, щоб вони дали їй спокій, бо вона нічого не знає. Тоді мгб-істи забрали її з собою і повезли машиною до району. Тут цілу ніч тортурували її, питаючи про Гриця. Вона відкидала всі їх заходи. Другого дня досвіта машиною відвезли її до села з зобов’язанням видати Гриця.

Протягом м[ісяця] серпня 1948 р. л-нт мгб Молочанов з групою більшовиків дуже часто днем квартирував у кукурудзах та соняшниках на полях сіл Борівці, Шишківці і Киселів Кіцманського р-ну, вдаючи повстанців перед людьми, з якими стрічався. За цей час не вдалось йому спровокувати нікого.

15.8.1948 р. в с. Сторонець-Путилів Путилівського р-ну на присілку Паркулин мгб-істи, убрані у нім[ецькі] уніформи, вдаючи повстанців, перейшли на дорозі одного чоловіка, питали його чи він не міг би получити їх з підпільником Мацьопою. Забрали від нього 5 пачок сірнику, одну пачку тютюну й огірки, які купив у селі. При відході сказали, що як комусь про це скаже, то прийдуть до нього і повісять.

15.8.1948 р. в с. Сергії Путилівськогор-ну 3 мгб-істи і 4 стрибки ходили прилісними хатами, вдаючи повстанців, просили людей, щоб получили їх з місцевими підпільниками. Провокація не вдалась.

23.7.1948 р. в с. Бережниця Вашківського р-ну капітан мгб Хмаров з чотирма солдатами прийшов до Насті Сідор, вдаючи українського повстанця, почав її питати про обставини в селі. Коли побачив, що жінка вважає його за укр[аїнського] повстанця, почав її радитись, як би то спіймати начальника ро мгб Хмарова. Вона сказала, щоб почекати тут і він попаде в руки. - “Але його шкода вбити, ліпше зловити живого і кавалками його рубати, щоб довго мучився” - сказала вона. Опісля почав розмову про Тимковича і “жалував” його, що дід бідує з дітьми. Треба б дати йому рушницю, а вбиваючи звір буде ліпше жити. На це жінка сказала, що йому рушниці не треба, бо ще 1946 р. йому дав рушницю повстанець Корнієнко. Почав розпитувати про інших людей, але вона про них нічого не знала. Мгб-істи з місця заарештували її і пішли разом з нею до Тимковича. Тут Хмаров, як укр[аїнський] повстанець, попросив показати рушницю, яку йому дав Корнієнко. Господар, нічого не знаючи, подав рушницю провокаторові. Цей, маючи наявний доказ зв’язку з повстанцями, заарештував господаря 64 р., дочку Марію 18 р. і сина Івана 16 р. Останні троє сидять арештовані в Чернівцях, а про Сідор нема жодної чутки. Кілька днів після того банилівська жінка, переходячи лісом від присілку Коритниця, бачила групу сталінських бандитів, що сиділи під ялицею і по-звірячому реготали, а перед ними звисала за ноги повішена жінка, якої по пояс нижня частина була обнажена, а одіж спадаючи, вкривала погруддя і обличчя. Правдоподібно, це була Сідор Настя.

Всі подані факти з розділу більшовицький терор, звірства і првокації - це дуже незначна частина всіх тих свавільницьких дій більшовицьких правителів, що відбуваються кожного дня і на кожному місці.

X. НАШІ АКЦІЇ

3.7.1948 р. в с. Драчинці Нові Вашківського р-ну українські повстанці на засідці зліквідували участкового мгб Шмиговатого Самуїла 25 р.

12.7.1948 р. в с. Підзахарич Вижницького р-ну повстанці повісили пропагандивно фінагента і с[єкрєтного]/о[свєдомителя] мгб Татарина Данила с. Марка. Цього дня забрали деякі речі з кооперативи, зі сільради - телефонічний апарат і розігнали забаву в Кирила Дмитра.

14.7.1948 р. в с. Чортория Вашківського р-ну повстанці заарештували с[єкрєтного]/о[свєдомителя] мгб Миколайчука Дмитра.

16.7.1948 р. в с. Нова Жадова Сторожинецького р-ну повстанці зліквідували організатора і голову правління колгоспу Бальгенюка Івана.

16.7.1948 р. в с. Багна Вижницького р-ну повстанці заарештували активного с[єкрєтного]/о[свєдомителя] мгб Бідалаха Степана с. Онуфрія 22 р.

21.7.1948 р. в с. Луківці Долішні Вижницького р-ну на хуторі Липовани, повстанці розбили молочарню, знищили три сепаратори, ввесь молочарський препарат, молочарські реєстри, забрали масло і сметану.

23.7.1948 р. в с. Шепіт Вижницького р-ну повстанці забрали з лісозаготівельної контори одяги, плащпалатки, гроші і ін[ше].

27.7.1948 р. в с. Шепіт Вижницького р-ну повстанці заарештували с[єкрєтного]/о[свєдомителя] мгб Тріщука Івана.

22.8.1948 р. в с. Петраші Вижницького р-ну повстанець Шугай забрав з молочарні 15 кг масла.

30.8.1948 р. в с. Драчинці Старі Вашківського р-ну повстанці застрілили секретаря сільради Евгена Саву с. Миколи 32 р., члена сприяння міліції з 1946 р.

22.9.1948 р. в с. Драчинці Старі Вашківського р-ну повстанці забрали з кооперативи мануфактуру та білизну.

XI. НАШІ ВТРАТИ

3.6.1948 р. в с. Мосурівка Заставнянського р-ну впав від ворожої кулі звенокущовий Хитрий-Яків (Федюк Василь с. Андрія, нар. 1914 р. в с.Мосурівка). Тіло повстанця забрано до району.

4.6.1948 р. в с. Мосурівка Заставнянського р-ну загинули від своєї кулі Артем (Антонюк Григорій с. Гната, нар. 1921 р. в с. Дорошівці Заставнянського р-ну) і Грізний (Крейторик Андрій с. Андрія, нар. 1925 р. в с. Дорошівці). Повстанців Макара, Білого, Артема і Грізного заскочили більшовики в хаті Роздобудько Марії Михайлівни (учителька-східнячка). У нерівному бою повстанцям Макарові, ранений легко в ногу, і Білому вдалось відступити, а повстанці важко ранені - Артем в ноги і Грізний у живіт, відбиваючись, останніми набоями себе постріляли. З ворожої сторони впало кілька більшовиків.

8.8.1948 р. в с. Драчинці Нові Вашківського р-ну на присілку Опаска Вінниця, попавши на засідку, впали повстанці Верховинець і Мороз (Бойко Микола). Тіла населення поховало на присілку Опаска Вінниця.

XII. РІЗНЕ

1. Антибільшовицькі дії населення.

10.4.1948 р. в с. Южинець Кіцманського р-ну цивільне населення за вказівками повстанців ніччю пірвало всі портрети керівників більшовицької держави в сільській школі, якими були прикрашені кляси. Вчителі нікому нічого не кажучи, купили другі портрети і вивісили на стіни. Та з цими сталося те саме, що з попередніми.

11.7.1948 р. в с. П’ядиківці Кіцманського р-ну сільські хлопці приліпили на двері хати голови сільради Боднара Олекси і голови колгоспу Боднара Степана листи такого змісту: “Не мучте нас, бо прив’яжемо вас до кінського хвоста і будемо ваші кишки по вербах сотати як телефони”.

12.7.1948 р. в с. Неполоківці Кіцманського р-ну на залізній дорозі були наліплені листи сільською молодцю такого змісту: “Червоні кати! Виберіться з нашої землі до трьох днів, бо як не виберетися, то будуть ваші голови по шанцях валятися”.

20.7.1948 р. в с. Кисилів Кіцманського р-ну селяни кидали камінням зі всіх сторін у хлібозбиральну групу, яка ходила селом, так що всі розбіглись і вже тієї ночі не збирали хлібоздачу.

17.8.1948 р. в с. Борівці Кіцманського р-ну сільські юнаки запалили стодолу Скорейка Івана, в якій знаходились: три молотарки забрані від селян-одноосібників і повна стодола награбованого немолоченого збіжжя. Все це згоріло. Другого дня органи мгб заарештували Яківчика Онуфрія с. Івана і власника стодоли, обвинувачуючи їх в підпалі.

19.8.1948 р. в с. Хлівище Кіцманського р-ну населення спалило господарство голови сільради Найди Олександра.

22.8.1948 р. в с. Гаврилівці Кіцманського р-ну населення спалило господарство голови сільради Мандзюка Танасія. Другого дня органи мгб заарештували Петрушку Миколу 39 р. і Бортника Олексу с. Михайла 40 р., обвинувачуючи в підпалі.

24.8.1948 р. в с. Малятинці Кіцманського р-ну сільські юнаки застрілили через вікно голову сільради Чорнея Остафія с. Василя. Другого дня органи мгб заарештували Одинського Корнила 50 років, Одинського Василя ЗО р. і Одинську Параску 25 р., підозріваючи їх в убивстві.

2. Події з терену.

7.7.1948 р. по гірських селах рознеслася чутка, що до м. Селятина Путилівського р-ну приїхало 5 автомашин війська і люди бачили, що з літака парашутами опускалося якесь військо. Говорять, що в Селятині на кордоні копають окопи. Рівно ж говорять, що в Румунії б’ються націоналістичні партії з комуністами.

13.7.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну прийшло 6 солдатів будувати вежі. Між ними є один л-нт. Озброєні крісами і одною десятизарядкою. Люди питаються їх чи не бояться бандерівців, що ходять верхами. На це вони людям відповіли: “Якби ми мали жовті пагони, то боялися б. Ми з бандерівцями нічого спільного не маємо. Вони знають кого бити”.

25.7.1948 р. в с. Берегомет Вижницького р-ну прибуло около 100 солдатів-лісорубів. Всі вони є суджені на один-два роки тюрми. Більшість їх з летунської части. Майже всі руські.

1.8.1948 р. в с. Розтоки Вижницького р-ну л-нт мгб Краснов скликав до сільради всіх активістів, десятників, сотників і деяких авторитетних селян та змушував їх, щоб брали зброю проти повстанців та йшли лісами шукати їх постоїв. Люди від цього відказалися.

8.8.1948 р. в с. Дехтинець Путилівського р-ну нарсуд засудив Скидана Івана с. Федора на 3 р. тюрми за те, що у паспорті записаний інший рік народження, а в воєнні білеті інший. За те саме засудили з с. Стебні ц. р-ну Скидана Миколу с. Григорія на 2 р. тюрми.

21.8.1948 р. в с. Сергії Путилівського р-ну на комсомольських зборах представник з області говорив, що всіх комсомольців заберуть в Росію вчитися на офіцерів.

25.8.1948 р. Вижницький нарсуд засудив Клима Дмитра с. Михайла і Мойсюка Миколу с. Іллі на 2 р. тюрми за те, що втекли з ФЗН.

Першого листопада 1947 р. в Чернівцях відкрилась дворічна школа керівників колгоспів західних областей України. При цій школі одночасно працює шестимісячний курс голів колгоспів, де навчаються 360 мужчин і жінок. З початком липня курс закінчив свої заняття.

Директори Каліноуцького дітбудинку Гречко і Хотинського - Манчул, непомірно заставляють дітей до роботи в допоміжних господарствах.

Постій, 15 жовтня 1948 р.                    /М./

Примітка: 3 огляду нате, що деякі інформації з Кіцманського, Заставнянського і Садгірського районів зібрано з запізненням, подаємо в цьому звіті.

Оригінал. Машинопис.
Архів Центру досліджень визвольного руху.
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 270-328, документ № 33.