Дмитро Проданик. 

Нагороджені буковинці

На терені Буковини, найвищими нагородами УПА, відповідними постановами УГВР та наказами ГВШ УПА, було відзначено 14 членів збройного підпілля ОУН, бойовиків СБ та вояків УПА, двох з них – окружного провідника Василя Савчака-“Сталя” та окружного референта СБ Мирослава Сулятицького-“Петра” – двічі.

На жаль, ніхто з керівного та рядового складу Буковинського куреня УПА і підпілля ОУН Буковини не були відзначені Золотим хрестом бойової заслуги чи Золотим хрестом заслуги. 

Одними з перших відзначених були обласний провідник ОУН Буковини Артемізія Галицька-“Мотря” (відзначена вже після її захоплення органами НКВД 29.12.1944 р.) та новопризначений окружний провідник Буковини “Сталь”, яких одним наказом ГВШ УПА відзначено Бронзовим хрестом заслуги (наказ № 1/45 від 25.04.1945 р.).

У 5-му томі агентурної справи №111 “Змовники” на Буковинський окружний провід ОУН мною віднайдено надзвичайно цікавий підпільний документ: пропозиції до відзначення, складені провідником “Сталем”. Ці пропозиції були вилучені у полеглого крайового провідника ОУН Карпатського краю Василя Сидора-“Зова”, “808”, який загинув 14 квітня 1949 р. у сутичці із опергрупою УМҐБ Станиславської обл. та передані до УМҐБ Чернівецької обл.

Звичайно, не завжди УГВР та ГВШ УПА (4 організаційно-персональний відділ) відзначали підпільників згідно надісланих пропозицій. Наприклад, у своїх пропозиціях провідник “Сталь” подавав до відзначення окружного референта СБ “Петра” ЗХЗ та БХБЗ, а “Петра” відзначили СХЗ та БХБЗ; надрайонного провідника ОУН Чернівеччини Дмитра Козьменка-“Мартина” подавав до СХЗ, а відзначили БХЗ. 

На звороті цих пропозицій було синім чорнилом дописано ті нагороди, до яких подавали підпільників і якими їх відзначили. Невідомо, кому належить почерк, чи Василю Сидору-“Зову”, чи комусь із працівників ГВШ УПА.

У 19 томі Літопису УПА, Нова серія “Буковинський провід ОУН. Документи і матеріали, 1943-1951”, я як упорядник, опублікував вказані пропозиції та 2 витяги з наказів ГВШ УПА про відзначення підпільників Буковини найвищими нагородами УПА (накази знайдені у ГДА СБУ). 

У наказі № 4/47-23 від 1.11.1947 р. Бронзовим хрестом бойової заслуги відзначено шестеро підпільників. Це окружний референт СБ “Петро”, кущовий ОУН (згодом районний референт СБ Вижниччини Михайло Нічай-“Лис”), бойовики СБ Андрій Крейторик-“Грізний” та Василь Куруляк-“Бігун” і районні провідники: Кіцманщини Василь Кантемір-“Деркач” та Вижниччини Юрій Ткачук-“Куниця”.

Наказом № 1/48 від 1.06.1948 р. також відзначено шестеро підпільників, але нагородами різних класів. Окружного референта СБ “Петра” відначено Срібним хрестом заслуги, двох надрайонних провідників: Чернівеччини Дмитра Козьменка-“Мартина” та Вижниччини Миколу Кричуна-“Черемшину” і керівника техзвена окружної референтури пропаганди Михайла Тодорюка-“Невидного” – Брозовими хрестами заслуги. Але найбільше заслуговує уваги відзначення коменданта окружної боївки СБ Тодора Гайдея-“Когута” та бойовика СБ Григорія Антонюка-“Артема” (загинув на посаді районного провідника ОУН Заставнянщини) Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу. 

У пропозиціях окружного провідника “Сталя”, який подавав до відзначення “Когута” та “Артема” Срібним хрестом бойової заслуги 1-го класу зазначено:

Когут, командант боївки, Буковинська округа, відзначити Срібним Хрестом бойової заслуги 1-го ступеня, за співкерівництво боївкою [в бою] з трьохсотною МДБ-івською бандою. В цьому бою вбито понад 60 енкаведівських опричників, за успішний атентат на оперуповноваженого МДБ л-та Кащєєва, за співучасть у нападі на ливарний завод у м. Чернівці.

Артем, бойовик, Буковинська округа, відзначити Срібним Хрестом бойової заслуги 1-го ступеня, за надзвичайно хоробру оборону членів Проводу Буковини, під час облави в с. Васловівці у грудні 1944 р. У цій облаві він застрілив біля 13 енкаведівських опричників. За атентат на секретаря райвиконкому Жовбенка.

На жаль серед відзначених нагородами, був і бойовик СБ Василь Куруляк-“Бігун”, який вийшов з повинною, погодився на співпрацю з ворогом і під псевдонім “Сам-свой” очолив агентурно-бойову групу Заставнівського РВ УМҐБ, а після ліквідації АБГ при райвідділах, був включений до складу АБГ відділу 2-Н УМҐБ. Як подається у його довідці-характеристиці, з його допомогою було знищено та заарештовано більше 100 членів ОУН (ймовірно, така цифра є трохи завищена).

Також варто згадати, що серед відзначених був і останній окружний провідник ОУН Буковини Юліан Матвіїв-Недобитий (07.1950-05.1952), але його відзначено ще як командира куреня “Перемога” ТВ 21 “Гуцульщина” (15.04.1945).

Загалом за роки національно-визвольної боротьби, підпільників Буковини було відзначено:

Срібним хрестом бойової заслуги 2 класу – 2;
Срібним хрестом заслуги                            – 2;
Бронзовим хрестом бойової заслуги          – 7;
Бронзовим хрестом заслуги                        – 5.

Перелік буковинських підпільників, відзначених повстанськими відзнаками:

1. Галицька Артемізія Георгіївна – “Мі”, “Мотря”, “Федькович”, “Юрко” (1912, м. Садгора (тепер у скл. м. Чернівці) – 1985, м. Караганда, Казахстан). Лицар Бронзового хреста заслуги (25.04.1945). (ч. 1/45 від 25.04.1945).

2. Савчак Василь Миколайович – “Арпад”, “Блакитний”, “Сокіл”, “Сталь”, “Старий”, “С-20”, “383/с” (1921, с. Ямниця Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1950, біля с. Шешори Косівського р-ну Станіславської обл.). Лицар Бронзового хреста заслуги (25.04.1945) та Срібного хреста заслуги (23.08.1948). 

3. Сулятицький Мирослав Володимирович – “Кривоніс”, “Спартак”, “Петро”, “226” (27.09.1921, с. Середній Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. – 11.01.1948, с. Митків Заставнівського р-ну). Лицар Срібного Хреста заслуги (12.06.1948) та Бронзового хреста бойової заслуги (1.11.1947). Хорунжий СБ (11.01.1948).

4. Тодорюк Михайло Дмитрович – “Весна”, “Степан”, “Павло”, “Невидний” (1902, с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну Чернівецької обл. – 28.05.1948, біля с. Багна Вижницького р-ну Чернівецької обл.). Лицар Бронзового хреста заслуги (12.06.1948).

5. Козьменко Дмитро Юрійович – “Босак”, “Павленко”, “Григір”, “Мартин” (9.10.1918, смт. Печеніжин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.04.1950). Лицар Бронзового хреста заслуги (12.06.1948). (наказ ГВШ 1/48 від 12.06.1948 р.).

6. Кричун Микола Пилипович – “Юра”, “Старий”, “Черемшина”, “Остап”, “Олексій” (1912, с. Дихтинець Путильського р-ну – 8.04.1953, м. Київ). Лицар Бронзового хреста заслуги (12.06.1948) (наказ ГВШ 1/48 від 12.06.1948 р.).

7. Кантемір Василь Миколайович – “Денис”, “Деркач”, “Остап”, “Тиміш” (1922, с. Шубранець Заставнівського р-ну – середина 1980-х, м. Кривий Ріг). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.11.1947).

8. Антонюк Григорій Гнатович – “Артем”, “Мороз” (1921, с. Дорошівці Заставнівського р-ну – 3.06.1948, с. Мусорівка Заставнівського р-ну). Лицар Срібного хреста бойової заслуги 2-го класу (12.06.1948). (наказ ГВШ 1/48 від 12.06.1948 р.).

9. Гайдей Тодор Іванович – “Когут”, “Білий” (12.02.1923, с. Дорошівці Заставнівського р-ну – 10.12.1948, с. Самушин Заставнівського р-ну). Лицар Срібного хреста бойової заслуги 2-го класу (12.06.1948). (наказ ГВШ 1/48 від 12.06.1948 р.).

10. Ткачук Юрій Савович – “Тарас”, “Куниця” (1916, с. Розтоки Путильського р-ну – 2001, с-ще Берегомет Вижницького р-ну). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.11.1947).

11. Нічай Михайло Миколайович – “Лис”, “Дорошенко” (1916, с. Розтоки Путильського р-ну – 21.05.1951, хут. Сірук с. Розтоки). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.11.1947).

12. Крейторик Андрій Андрійович – “Грізний” (1925, с. Дорошівці Заставнівського р-ну – 3.06.1948, с. Мусорівка Заставнівського р-ну). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.11.1947).

13. Куруляк Василь Миколайович – “Кармелюк”, “Бігун” (1926, с.Дорошівці Заставнівського р-ну – 8.06.1991, с. Товтри Заставнівського р-ну).  Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.11.1947). 23 травня 1947 р. вийшов з повинною. Приймав активну участь у знищенні підпільного руху (агент-бойовик “Сам-свой”).

14. Москалюк Онуфрій Ількович – “Яструб” (1918, с. Чорногузи Вижницького р-ну – кінець 1980-х, м. Калгарі, Канада). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.02.1945). [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 62. – Арк. 203.]

15. Дмитрюк Микола Васильович (“Білий”, “Милько”, “Рубан”, “Скорий”; 1921, с. Шубранець Заставнівського р-ну Чернівецької обл. – ?). Нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги. У квітні 1949 року вийшов з повинною. Приймав активну участь у знищенні підпільного руху (агент-бойовик “Осторожний”).

Використані джерела та література:

1. [Семотюк Я. Українські військові нагороди. – Торонто, 2004. – С. 41-42.]
2. [Український визвольний рух / ЦДВР, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2007. – Збірник 9. – С. 268-272.]
3. [Архів УСБУ ЧО. – Ф. 2-Н. – Аген. справа №111 “Змовники”. – Т. 5. – Арк. 216-216 зв.]
4. [ГДА СБУ. – Ф. 5. – Спр. 67446; ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 65 (1953 р.). – Спр. 6. – Т. 1. – Арк. 55.; ЦДАВО України. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 26-32.]
5. ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 59 (1953 р.). – Спр. 5. – Т. 2. – Арк. 3.; ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 58. – Арк. 61.]
6. [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 79. – Арк. 24, 51.]
7. [ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 59 (1953 р.). – Спр. 5. – Т. 2. – Арк. 2.]; [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 79. – Арк. 24, 106, 215.] 
8. [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 79. – Арк. 26, 69.]
9. [Архів УСБУ ЧО. – Ф. 2-Н. – Спр. 18 б. – Арк. 3.]
10. [Архів УСБУ ЧО. – Ф. 2-Н. – Спр. 57. – Т. 2. – Арк. 49.]
11. ГДА СБУ. – Ф. 5. – Спр. 9830. – Т. 2. – С. 262-264]; [ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 79. – Арк. 62.]