Чернівеччина.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗВІТ
за місяці: січень, лютий, березень 1947 року.
Облави, засідки і труси:
Судячи з проведених операцій НКВД-івськими бандами за зимовий період на терені Буковини, можна прийти до слідуючого висновку по проведених операціях, - помітна докладна пляновість. Цим разом, всупереч раніше практикованим методам боротьби, не намагались взяти під стислий контроль цілість терену, а звернули вістря свого терору проти районів і окремих груп сіл, де за їхніми зібраними інформаціями, повинні бути розміщені керівні центри місцевої організації. Найширшого масштабу операції НКВД-івських банд (погранвійська і ОББ) набрали у гірських - Вижницькому і Путилівському р-нах. Тут, крім гарнізонів, які квартирували по присілках, у терені постійно рейдували спецгрупи чисельністю 8-12 солдатів, які безперервно кожного дня переводили труси по глибоко гірських присілках, хуторах, патруювали лісами і з’єднаними групами прочесали багато лісних ревірів.
Другим вогнищем терористичних дій НКВД-івських банд був Чернівецький район, а зокрема, Кучурів Великий і сусідні села. Тут не було дня, щоб банда пограничників, що стояла гарнізоном в цім селі в чисельності 70 солдатів, не проводила облав, трусів, засідок і т. д. Також з м. Чернівці цілий час рейдували по терені спецгрупи, які своїми операціями держали під стислим контролем майже цілий район. Також велику увагу звернули на Майданські хутори і присілки села Лукавець. В перших днях січня на Спаский Майдан (Вижницького р-ну) прибуло 150 пограничників, які після проведених декількох прочісок Прикарпатського лісного масиву на відтинкові Іспас - Станівці Горішні, поділились на дві групи. Одна відійшла в гори, а друга залишилась на місці і перебувала там до кінця березня. Вони постійно патрулювали по всіх шляхах і лісових дорогах групами 5-10 солдатів. На початку березня в Кіцманський район прибуло ряд ОББ-івських банд, які групами в чисельності 6-15 солдатів, розташовувались по таких селах: Кліводин - 6, Ставчани - 15, Южинець - 13, Борівці - 13. Крім цього, в м. Кіцмань для операції на район, прибула банда ОББ силою 130 автоматників. Вони безперервно грасували по терені до кінця березня. Біля 20-го березня в Заставнянський і Кіцманський райони прибули банди пограничників і ОББ і розташувались між сс.: Юрківці - 60, Товтри - 40, Веренчанка - 40, Вікно - 60 і Онут (Заставнянського р-ну), Шубранець - 100, під керівництвом начальника МДБ капітана Стрекозова, Чорновка - 15, Васловівці - 8 (Садгірського р-ну). Крім цього, в Садгірському районі діє група 80 погромників під керівництвом оперуповнова- женого ОББ ст. лейтенанта Вдовенка. Більші групи розчленовуються в операціях на групи 5-10 погромників. Днями вони патрулюють перелісками, узліссями та полями, а ночами по селах і полях роблять засідки.
3.1.47 р. в с. Товтри (Заставнянського р-ну) НКВД-івська банда перевела труси в багатьох господарствах.
4.1.47 р. в с. Слобідка (Садгірського р-ну) місцева істребітельна банда, очолена НКГБ-істськими посіпаками, і перевела основні труси по прилісних хатах.
8.1.47 р. в с. Мітків (Заставнянського р-ну) НКВД-івська банда перевірила господарства слідуючих селян: Горгіца Василя, Лужної Євдокії, Полянчук Василя, Дубець Василя.
8.1.47 р. в с. Васловівці (Садгірського р-ну) місцеві вислужники-істребітелі перевели труси в багатьох хатах.
11.1.47 р. в с. Васловівці (Садгірського р-ну) районна істребітельна банда перевела труси у всіх хатах на куті Цигани.
11.1.47 р. в с. Чорний Потік (Заставнянського р-ну) посіпаки з обласного МВД, разом з місцевою істребітельною бандою, перевели труси в багатьох господарствах.
12.1.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) лейтенанти МДБ Седов і Шкорпіла перевели обшуки в багатьох господарствах, при допомозі місцевої істребітельної банди. Після безуспішних трусів, істребітелі насильно зігнали народ на мітинг, на якому НКГБ-исти намовляли селян, щоб вони допомагали їм в боротьбі з повстанцями.
13.1.47 р. в с. Слобода Раранча (Садгірського р-ну) НКГБ-ист Шкорпіла і 3 НКВД-исти разом з істребітельною бандою перевели докладні обшуки у господарствах багатших господарів, причому у багатьох заграбували горілку, сало і печений хліб.
13.1.47 р. в с. Веренчанка (Заставнянського р-ну) 7 НКВД-івських посіпак з місцевою істребітельною бандою перевели труси, при чому били жителів.
14.1.47 р. 50-ть НКВД-івських вислужників зробили облаву на гору Ракова в с. Кисилиці (Путилівського р-ну).
16.1.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) НКГБ-исти Седов і Шкорпіла з місцевою істребітельною бандою, перевели труси в багатьох господарствах.
17.1.47 р. в с. Бабин (Заставнянського р-ну) 25 НКВД-івських посіпак перевели безуспішну облаву на горішну частину села. Після облави відійшли в напрямі міста Городенки.
18.1.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) місцева істребітельна банда, очолена НКВД-истом Бапалковим, перевела труси в усіх господарствах на куті Млака.
18.1.47 р. в с. Шубранець (Садгірського р-ну) місцева істребітельна банда під керівництвом НКВД-истів Петрусенка і Баткова, цілу добу робила засідку у господарстві Мустаци Василя.
18.1.47 р. в с. Звенячка (Заставнянського р-ну) місцева істребітельна банда, разом з Хрещатинськими істребітелями, перевела на село облаву.
18.1.47 р. в с. Лука (Заставнянського р-ну) 20 НКВД-івських погромників перевели в багатьох господарствах труси.
21.1.47 р. в с. Суховерхів (Кіцманського р-ну) місцева істребітельна банда перевела труси в багатьох господарствах, а також докладно перешукувала млин і його околицю.
24.1.47 р. в с. Брідок (Заставнянського р-ну) НКВД-івська банда силою 20 головорізів з погранвійськ, перевела труси в придністрянських господарствах. Цього ж дня ця сама банда перевела труси в с. Мітків, а ввечері відійшла до с. Вікно.
25.1.47 р. в с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) на присілку Рошішний банда пограничників зробила в багатьох хатах труси, при чому заграбувала в Гриця Івана 10 кг солонини.
25.1.47 р. в с. Василів (Заставнянського р-ну) капітан Таратухін (НКВД-ист) разом з істребітельною бандою перевів труси в багатьох господарствах.
26.1.47 р. в с. Чорний Потік (Заставнянського р-ну) банда чисельністю 20 пограничників перевели труси в багатьох господарствах.
26.1.47 р. в с. Онут (Заставнянського р-ну) банда чисельністю 10 солдатів з погранвійськ перевели труси в багатьох господарствах.
28.1.47 р. в с. Брідок (Заставнянського р-ну) банда пограничників робила засідку, на яку натрапив повстанець Когут. На оклик: “Хто такий?” - пустив в цю сторону чергу з автомата. Між пограничниками чути було стогін і видно було замішання. Повстанець щасливо відтягнувся.
29.1.47 р. в с. Давидівці (Кіцманського р-ну) місцева істребітельна банда перевела труси в прилісних господарствах.
31.1.47 р. в с. Карапчів (Вашковецькогор-ну) банда силою 20 головорізів з погранвійськ на протязі декількох днів безперервно перевела в селі труси.
31.1.47 р. до с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) прибуло 30 погромників з погранвійськ, які на протязі цілого місяця проводили в цьому селі засідки, труси й облави.
7.1.47 р. в с. Мариничі (Вижницького р-ну) на присілку Лубок банда пограничників перевела труси. Під час трусів зруйнувала частину господарства повстанця Верховинця і тяжко побили його сестру, яку заарештували і забрали до м. Селятин.
8.1.47 р. в сс. Конятин і Яблониця (Путилівського р-ну) банда силою 50 сталінських погромників з погранвійськ, два дні безперервно переводили труси.
10.1.47 р. на присілку Рошішний та Ракова (Путилівського р-ну) банда пограничників переводили труси, причому розбивала стіни, зривала підлоги і руйнувала печі.
Від 6-11.1.47 р. банда пограничників перевела труси в господарствах Малий Плибічок с. Карапчів (Вашковецького р-ну).
1.2.47 р. в с. Волока (Вашковецького р-ну) банда чисельністю 20 пограничників перевела у всіх прилісних хатах труси.
2.2.47 р. в с. Лукавець (Вижницького р-ну) банда пограничників перевела труси в багатьох господарствах.
2.2.47 р. в с. Репужинці (Заставнянського р-ну) місцева істребітельна банда перевела труси в прилісних хатах.
Від 2-6.2.47 р. в гірських Путилівському та Вижницькому р-нах НКВД-івська банда силою 1.200 сталінських опричників перевела облаву на села, присілки і хутори та прочесала багато лісних масивів.
3.2.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) місцева істребітельна банда, очолена лейтенантом Румовим, перевела труси в багатьох господарствах.
3.2.47 р. в с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) на присілку Рошішний банда пограничників перевела труси, при чому пограбувала селянку Кричун Олену, забравши в неї 2 кожухи і 10 кг сала.
3.2.47 р. банда сталінських погромників зробила облаву на присілок Вали с. Карапчів (Вашковецького р-ну).
4.2.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) істребітельна банда перевела труси в багатьох господарствах.
Від 3-5.2.47 р. в с. Чорновка (Садгірського р-ну) 12 опричників з погранвійськ і місцева істребітельна банда робили біля церкви засідки.
5.2.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) ОББ-івська банда разом з місцевою істребітельною бандою зробили на околиці села ряд засідок.
4.2.47 р. в с. Хлівищі (Кіцманського р-ну) істребітельна банда перевела труси в багатьох господарствах.
4.2.47 р. в с. Малятинці (Кіцманського р-ну) 9 сталінських опричників, разом з істребітельною бандою, перевели труси в цілому селі.
4.2.47 р. в с. Ставчани (Кіцманського р-ну) істребітельна банда, очолена капітаном Назаровим, перевела труси в чисельних господарствах.
4.2.47 р. в с. Шишківці (Кіцманського р-ну) місцева істребітельна банда під керівництвом участкового уповноваженого Фокос, перевела обшук багатьох господарств.
Від 10-23.2.47 р. банда пограничників робила безперервно засідки на присілку Гуків с. Топорівці (Садгірського р-ну).
14.2.47 р. в с. Баламутівка (Заставнянськогор-ну) Ржавенська істребітельна банда, очолена 4-ма НКВД-истами, перевела в цілому селі труси.
17.2.47 р. НКВД-івська банда з області прочесала Васловівський ліс (Садгірського р-ну).
22. і 23.2.47 р. в с. Панка (Сторожинецького р-ну) 14 людоловів з погранвійськ перевели труси в багатьох господарствах.
23.2.47 р. в с. Шубранець (Садгірського р-ну) місцева істребітельна банда робила засідку цілу добу в хаті Магалевича Василя.
23.2.47 р. в с. Шишківці (Кіцманського р-ну) місцева істребітельна банда, очолена капітанами МВС Назаровим і Молочановим, перевела труси в багатьох господарствах.
24.2.47 р. в с. Рівня (Вижницького р-ну) НКВД-івська банда перевела труси в багатьох господарствах, при чому грабувала харчі і домашні речі.
25.2.47 р. в с. Задубрівка (Садгірського р-ну) місцева істребітельна банда, очолена лейтенантом МВС Калінніковим, зробила на околицю села засідку.
27.2.47 р. в с. Ширівці (Садгірського р-ну) НКВД-івська банда перевела в багатьох господарствах труси.
4.3.47 р. в с. Дорошівці (Заставнянського р-ну) НКВД-івська банда зробила облаву на кут Марківка.
5.3.47 р. в с. Дехтинець (Путилівського р-ну) банда пограничників перевела труси на присілках Рошішний і Ракова, при чому грабували харчі.
6.3.47 р. в с. Слобода Банилівська (Вашковецького р-ну) 16 сталінських погромників перевели в численних господарствах труси.
7.3.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) 5 НКГБ-івських посіпак на чолі з лейтенантами Доліном і Шкорпілою, два дні підряд робили засідки у хаті селянина Пахальського Івана.
7.3.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) ніччю НКВД-івська банда перевела труси в багатьох господарствах. Під час трусів НКВД-исти переслухали багато громадян.
8.3.47 р. районна НКВД-івська банда прочесала Васловівський ліс (Садгірського р-ну).
8.3.47 р. в с. Брідок (Заставнянського р-ну) НКВД-івська банда з погранвійськ перевела труси в придністрянських господарствах.
8.3.47 р. повстанці натрапили на засідку, яку зробила НКВД-івська банда в Карапчівському лісі (Вашковецького р-ну). Повстанці щасливо відступили.
8.3.47 р. ОББ-івська банда в с. Слобода Банилів (Вашковецького р-ну) перевела труси в багатьох господарствах.
9.3.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) НКВД-івська банда ніччю перевела труси в численних господарствах.
10.3.47 р. в с. Боянчук (Заставнянського р-ну) 60 сталінських погромників перевели облаву на прилісну частину села.
11.3.47 р. в с. Дорошівці (Заставнянського р-ну) на шляху Дорошівці-Товтри натрапили на засідку повстанці. Під час перестрілки був поранений один повстанець.
11.3.47 р. на присілку Шанці м. Садгора істребітельна банда, очолена двома НКГБ-івськими посіпаками, перевела труси у всіх господарствах.
11.3.47 р. до с. Кліводин (Кіцманського р-ну) прибуло 130 ОББ-істів автоматників, які мали допомогти сталінським посіпакам з районної адміністрації зорганізувати колгосп.
12.3.47 р. НКВД-івська банда силою 40 погромників перевела облаву на село Добринівці (Заставнянського р-ну).
12.3.47 р. до с. Хрещатик (Заставнянського р-ну) 8 НКВД-івських погромників ніччю перевіряли хати.
11.3.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) оперуповноважений МВД Рульов, при допомозі істребітельної банди, перевів труси в багатьох господарствах.
13.3.47 р. в с. Розтоки (Вижницького р-ну) банда ОББ, очолена ст. лейтенантом Красновим, під час трусів знайшла бункер кущового Куниці. НКВД-исти забрали два німецькі автомати.
15.3.47 р. в с. Кадобівці (Заставнянського р-ну) 3 НКВД-исти, разом з істребітельною бандою, ніччю контролювали хати.
18.3.47 р. в с. Кадобівці (Заставнянського р-ну) НКВД-івська банда перевела труси в багатьох господарствах, а ввечері зробила на околиці села засідку, на яку натрапили повстанці. Слід відмітити, що банда переслідувала повстанців на відтинку 8 км, намагаючись їх спіймати живими, але повстанцям вдалося втекти.
18.3.47 р. в с. Лопушна (Вижницького р-ну) НКВД-івська банда чисельністю 30 головорізів перевели труси в багатьох господарствах, при чому грабували харчові продукти і домашні речі.
18.3.47 р. в с. Петраші (Вижницького р-ну) НКВД-івська банда під час трусів знайшла у Буряка Дмитра (19 років) кріс і заарештувала його.
22.3.47 р. в с. Стара Жадова (Сторожинецького р-ну) банда пограничників перевела труси в багатьох господарствах. Ця сама банда перевела труси в с. 24.3.47 р.
23.3.47 р. численна НКВД-івська банда прочесала Топорівський, Чорновський і Раранецький ліси Садгірського р-ну.
28.3.[47 р.] банда пограничників прочесала ліс Чорлой (Вашковецького р-ну).
Арештування:
3.1.47 р. в с. Драчинці Нові (Вашковецького р-ну) сталінські посіпаки з погранвійськ арештували слідуючих селян: Будз Євгена, Будз Фрозину, Григорячук Михайла, Григорячук Зеновія і Будза Михайла, підозріваючи їх в зв’язках з повстанцями. Будза Михайла сталінський суд засудив на 10 років тюремного ув’язнення. Слід відмітити, що арештованих відправили прямо до м. Чернівці.
7.1.47 р. в с. Нові Драчинці (Вашковецького р-ну) погромники з погранвійськ арештували Піць Євгена (34 роки). Його відправили до обласного центру.
11.1.47 р. НКВД-исти арештували Побігушка Танасія в с. Добринівці (Заставнянського р-ну).
14.1.47 р. в с. Гаврилівці (Кіцманського р-ну) НКВД-исти арештували 14-річного хлопця Стрижибороду Ярослава, підозріваючи його в зв’язках з революційним рухом.
15.1.47 р. в с. Панка (Сторожинецького р-ну) НКВД-исти арештували слідуюючих селян: Казюка Миколу, Лукашевича Михайла, Лукашевича Олександра (16 років) і Ількашевич Єлисавету (18 років).
15.1.47 р. в с. Дорошівці (Заставнянського р-ну) НКВД-исти арештували Білоус Марію дочку Юрка і Білоус Марію дочку Василя.
17.1.47 р. в с. Комарівці (Сторожинецького р-ну) НКВД-исти арештували Боднарюк Марію, підозріваючи її в зв’язку з повстанцями.
17.1.47 р. в с. Панка (Сторожинецького р-ну) НКВД-исти арештували Будза Миколу, а наступного дня звільнили, як с[єкрєтного] осведомителя].
18.1.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) НКВД-исти арештували Кривинчука Іллю, Кривинчук Фрозину і Івасяка Дионізія за вчинені грабежі.
18.1.47 р. в с. Панка (Сторожинецького р-ну) НКВД-исти арештували Будз Фрозину, підозріваючи її в зв’язках з повстанцями.
20.1.47 р. в с. Сторонець-Путилів (Путилівського р-ну) НКВД-исти арештували Струпинського Олексія, закидаючи йому приналежність до ОУН. Арештованого відправили безпосередньо до м. Чернівці, а майно сконфіскували.
23.1.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) НКВД-исти арештували Богданюка Зиновія і після 5-х днів звільнили.
21.1.47 р. в с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) НКВД-івські посіпаки арештували слідуючих селян: Мометку Микиту (48 років), Чіку Семена (38 р.), Чив’юка Петра (38 р.), закидаючи їм зв’язки з повстанцями.
26.1.47 р. в с. Василів (Заставнянського р-ну) майор Чечіль і 3 НКВД-исти арештували Мазюка Миколу, котрий проживав на Галичині до 1941 р. Його обвинувачують в приналежності до ОУН.
1.2.47 р. в с. Вербівці (Заставнянського р-ну) НКВД-исти заарештували Шеленько Ольгу за те, що в неї знайшли 150 кг мила.
3.2.47 р. в с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) НКВД-исти арештували таких селян: Кибюк Петра (38 років), Грицюка Івана (52 роки), Гузюка Дмитра, підозріваючи їх в зв’язках з ОУН. Після кількаденного арешту звільнили всіх, крім Кибюка Петра, якому провокатор Труфин Микола довів на очній ставці, що він має кріса ще від 1944 [р.]
3.2.47 р. в с. Киселиці (Путилівського р-ну) НКВД-исти заарештували Майовського, закидаючи йому зв’язки з повстанцями.
3.2.47 р. в с. Рівня (Вижницького р-ну) НКВД-исти приарештували і переслухали слідуючих селян: Дивриша Андрія, Дивриша Федора, Семаку Семена, Семаку Олексія, підозріваючи їх у зв’язках з повстанцями.
4.2.47 р. в с. Панка (Сторожинецького р-ну) НКВД-исти арештували Берчука Дмитра (18 років) і Берчук Райку (25 років), обвинувачуючи їх в допомозі повстанцям. Після декількох днів арешту їх звільнили, зобов’язавши до співпраці.
22.2.47 р. в с. Карапчів (Вашковецького р-ну) НКВД-исти арештували Дарійчука Лазарія, активного члена ОУН в підрумунській окупації. Його відправили безпосередньо до м. Чернівці.
14.2.47 р. в м. Кіцмань НКВД-исти арештували Фурмана Василя (21 р.), Драгана Івана (18 р.) і Павлюка Миколу.
18.2.47 р. в с. Шишківці (Кіцманського р-ну) НКВД-исти арештували Пошинюк Соню, закидаючи її зв’язки з повстанцями.
24.2.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) НКВД-исти арештували Гафійчука Мирослава (21 р.) і Слободяна Миколу (21 р.), обвинувачуючи їх в розкиданню листівок.
26.2.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) НКВД-исти арештували селянина Дерчака Василя (48 років) за неповне виконання вивозки дерева з лісу.
24.2.47 р. в с. Кадобівці (Заставнянського р-ну) 300 сталінських погромників перевели в селі труси і арештували 24 селян: Гандибура Василя, Северина Івана, Стрілецького Остапа, Андрусяка Василя, Марусяка Василя, Стрілецького Василя, Кукурудзяка Стаха, Воєвідку Василя, Штогра Юрія, Палійчука Юрія, Любка Танасія, Пісецького Михайла, Сурохана Івана, Звуздецького Юрія, Сірого Василя, Луника Степана і арештованих відправлено до м. Чернівці, а їх майно сконфісковано.
15.3.47 р. оперуповноважений МДБ Єгошин арештував Радима Михайла і Павлюка Ореста, закидаючи їм зв’язки з повстанцями.
16.3.47 р. в с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) погромники з погранвійськарештували Чигирина Василя і Паралюка Дмитра, закидаючи їм зв’язки з повстанцями. В одного з них знайшли обріз.
16.3.47 р. в с. Дехтинець (Путилівського р-ну) НКВД-исти арештували Грицюка Танасія (19 років), обвинувачуючи в допомозі повстанцям.
21.3.47 р. в с. Банилів над Серетом (Сторожинецького р-ну) сталінський суд засудив селянина Куриляка Теодора до півтора року тюремного ув’язнення за те, що він не виконав норми вивозу дерева з лісу.
22.3.47 р. в с. Киселиці (Путилівського р-ну) НКВД-івські опричники арештували Іванюка Михайла, обвинувачуючи його в зв’язках з повстанцями.
23.3.47 р. в с. Стара Жадова (Сторожинецького р-ну) НКВД- исти арештували Тупала Дмитра, підозріваючи його у зв’язках з повстанцями.
Бандитські грабежі:
5.1.47 р. в с. Ростоки (Вижницького р-ну) на присілку Рошішний солдати-лісоруби з Бергомета украли у Софійчук Анни корову.
5.1.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) сталінські опричники ограбили місцевого учителя Тимошевського Дмитра.
9.1.47 р. в с. Витилівка (Кіцманського р-ну) НКВД-івські вислужники-істребітелі ніччю вдерлись до хати і ограбили Крикливця Івана. Вони заграбували цінні хатні речі, м’ясо і муку.
13.1.47 р. 20 сталінських бандитів з МВС в с. Панка (Сторожинецького р-ну) під час трусів грабували харчові продукти.
15.1.47 р. в с. Чорновка (Садгірського р-ну) НКВД-івський грабіжник Вдовенко з місцевою істребітельною бандою під час трусів, забрав у господаря Шкряби Василя 5 кг сала, 4 л горілки і печений хліб, а в Пащук Домки - 6 кг сала, 5 л горілки і весь печений хліб.
17.1.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) сталінські бандити ограбили селянина Гаврилюка Юрка.
18.1.47 р. в с. Черешенька (Вижницького р-ну) солдати-лісоруби заграбували в Бойчука Петра 100 кг бараболі.
19.1.47 р. в с. Черешенька банда НКВД-истів, яка повертала з гір після переведення облав, обікрала Гришинчука Гаврила. Забрала в нього ялівку.
20.1.47 р. в с. Черешенька солдати-лісоруби з Бергомета обікрали Визінського Василя.
1.2.47 р. в с. Устя-Путилів (Путилівського р-ну) 10 сталінських грабіжників з погранвійськ заграбували в Грицюка Івана 10 кг солонини і 5 кг ковбаси.
4.2.47 р. на присілку Бісків с. Мариничі (Вижницького р-ну) сталінські опричники, які охороняли виборчу дільницю, у Филинюка Миколи вкрали вівцю.
5.2.47 р. в с. Мариничі, присілок Лубок (Вижницького р-ну) 5 НКВД-івських грабіжників заграбували у Паленчука Михайла 10 кг сала.
5.2.47 р. в с. Мариничі (Вижницького р-ну) на присілку Лубок, НКВД-івська банда в числі 15 головорізів ограбила Думисько Євдокію, забираючи в неї 8 кг сала і домашні речі.
10.2.47 р. в с. Банилів над Серетом (Сторожинецького р-ну) солдати-лісоруби з с. Мігова вкрали у селянки Мандришори корову і ялівку.
13.2.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) лейтенант МДБ Седов і 6 його поплічників украли в Бідняк Марії 800 крб. Цього ж дня вони спіткали на дорозі Безпоясного Миколу, по-звірськи його побили і відібрали 300 крб.
18.2.47 р. в с. Серафинець (Вашковецького р-ну) істребі- тельна банда з с.Залуче (Снятинського р-ну) ограбили селянина Маценка Миколу, забравши в нього все зерно і одяг.
22.2.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) державні грабіжники сконфіскували майно Кушнірюка Василя, який засуджений на 10 років тюремного ув’язнення за допомогу повстанцям.
22.2.47 р. в с. Банилів над Серетом (Сторожинецького р-ну) солдати-лісоруби ограбили Мендрішору Олену. Вони забрали в неї 4 вівці і 60 кг збіжжя.
22.2.47 р. в с. Витилівка (Кіцманського р-ну) озброєні вислужники з місцевої істребітельної банди, силоміць ввірвались до хати Крикливець Марії і пограбили всі домашні речі.
2.3.47 р. в с. Кліводин (Кіцманського р-ну) НКВД-івські вислужники ограбили Маланчука Степана.
7.3.47 р. в с. Ростоки (Вижницького р-ну) ввечері солдати- лісоруби з Бергомета ограбили слідуючих селян: Війчук Варвару, Том’юк Катерину, забираючи в них всі харчові продукти і свиню.
7.3.47 р. в с. Банилів над Серетом (Сторожинецького р-ну) солдати-рубачі украли ялівку у Шандри Якова.
12.3.47 р. в с. Слобода Комарівська (Сторожинецького р-ну) вислужники з істребітельної банди с. Панка заграбували у Гаврилюка Теодора всі харчі [і] речі.
20.3.47 р. в с. Слобода Банилів (Вашковецького р-ну) лейтенант МДБ з істребітелем прийшли до Мельник Івана. Його вислали в село, а самі забрали в нього штани і черевики і, ожидаючи господаря, відійшли.
22.3.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) НКВД-исти сконфіскували майно Кушнірюка Василя за те, що він допомагав повстанцям.
24.3.47 р. в с. Бергомет (Вижницького р-ну) [солдати- лісоруби] вкрали в Корпан Катерини однорічну телицю.
25.3.47 р. в с. Бергомет солдати-лісоруби заграбували у Думітра Василя 100 крб.
26.3.47 р. в с. Бергомет солдати-рубачі украли в Романюк Олени 1 цнт. сіна, теля і 4 курки.
27.3.47 р. в с. Бергомет солдати-лісоруби украли в Марчука Івана 8 курей.
28.3.47 р. в с. Бергомет солдати-лісоруби вкрали в Думітра Петра 2 цнт. кукурудзів і 10 кг сала.
28.3.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) капітан погран- військ з 2-ма істребітелями ограбив Малинку Юрія (68 років). Забрав у нього 5 кг сала і 2 л горілки.
29.3.47 р. в с. Бергомет (Вижницького р-ну) солдати-лісоруби вкрали в господаря Мендришори Олексія однорічну ялівку.
30.3.47 р. в с. Бергомет солдати-рубачі вкрали в селянина Гавалешки Дмитра телицю.
30.3.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) голова колгоспу Дудчак Микола і бригадир Якимчук Іван робили в господарствах труси і по-грабіжницьки забрали все збіжжя, н[а]пр[иклад], у Мельничука Василя забрали увесь хліб.
31.3.47 р. вс. Бергомет (Вижницького р-ну) солдати-лісоруби у Мойсюка Миколи пограбили всі хатні речі.
16.3.47 р. в сс. Стебні і Довгополе (Путилівського р-ну) НКВД-івська банда проводила труси, при чому грабила в населення харчі, як: хліб, сало, масло і інш[е].
Тут до речі буде відмітити, що крім НКВД-івських, червоноармійських і інших державних грабіжників, в терені діє ще сила-силенна місцевих грабіжників. Населення численними і систематичними грабежами цілком стероризоване. Але НКВД-івських верховодів небувалий зріст грабежів і бандитизму не тривожить, навпаки, вони своєю бездіяльністю пособляють тим масовим злочинам, а дуже часто всякої масти участкові НКВД, оперуповноважені НКВД і НКГБ, і різні начальники істребітельних банд, організовують бандитські “шайки”. Істребітелів рідко коли за грабежі арештовують, а звичайно і широко практикований варіянт покаряння - це кількатижневе роззброєння одного бандита або цілої істребітельної банди.
НКВД-івські звірства:
8.2.47 р. в с. Нова Жадова (Сторожинецького р-ну) збожеволів запільник Ходан Микола, перестав критися і прийшов додому. НКВД-івські садисти арештували його і забрали до Сторожинця, де по-звірячому побили в такий жахливий спосіб, що божевільний нещасливець із знущань онімів. Фізично знівеченого і онімілого, відправили додому.
22.3.47 р. в с. Замістя (Вашковецького р-ну) ніччю НКВД-івські опричники прийшли до Кибіча Івана і розбоєм увірвались у хату, де застрілили господиню, а її сестру тяжко поранили.
НКВД-івські провокації:
6.1.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) 5 НКВД-івських посіпак, одягнені в різноманітні одяги, ходили селом і, удаючи повстанців, били колядників. Липовецького Миколу, 1922 р. нар., тяжко побили і підвішували на дерево, вимагаючи від нього інформацій про повстанців.
26.1.47 р. по селах Мариничі, Петраші (Вижницького р-ну) грасувала НКВД-івська провокаційна банда разом з своїми вислужниками Труфином Миколою і Чорнеєм. Провокатори намагались підступом спровокувати населення, але їхні намагання були безуспішні.
6.3.47 р. в с. Ширівці (Садгірського р-ну) ходила селом НКВД-івська провокаційна банда. Пізно ніччю вона заквартирувала у Безбородька Василя, де бандити, вдаючи повстанців, його спровокували. У розмові він висловився такими словами про Сталіна: “Поскорше би шлях трафив Сталіна, то може б ми ще прожили”. Вранці НКВД-исти арештували Безбородька і відправили під конвоєм до р[айо]ну.
7.3.47 р. в с. Чунків (Заставнянського р-ну) провокаційна група квартирувала у Клиновського і намагалась його спровокувати, але даремно.
8.3.47 р. в с. Кадобівці (Заставнянського р-ну) ходила селом НКВД-івська провокаційна група в кожухах і провокувала населення.
9.3.47 р. в с. Дорошівці (Заставнянського р-ну) НКВД-івська провокаційна група провокувала Шеленьку Іллю і Сисюка Івана, але не спровокувавши їх, забрала харчові продукти - сало, масло, хліб і відійшла.
29.3.47 р. в с. Кабин (Вашковецького р-ну) Бобівська істребітельна банда спровокувала Казиміра Сивка і заарештувала його.
У зимових місяцях НКВД випустило в терен багато провокаційних банд з метою масовими лиходійними провокаціями, дезорієнтувати населення і залякати його. Щоправда, цей підлий спосіб не дуже то успішний, але час від часу НКВД-івським провокаторам вдається декого спровокувати. Провокаційні групи найінтенсивніше діють в гірських районах. Характерно, що населення тут в цьому відношенні досить вироблене і досить відпірне на цей підступ, н[а]пр[иклад], селяни називають провокаційні групи партизанами, а нас бандерівцями, повстанцями, а найчастіше українцями, вкладаючи в це останнє слово глибокий зміст.
Ворожа пропаганда:
Коли обминути у звітньому періоді передвиборчу пропагандивну кампанію, то відразу впадає в вічі скажена агітаційна акція, яка супроводить колективізаційну нагінку партійних верховодів. Опріч того, що майже в усіх селах проведено спеціяльні мітинги, на яких широко обговорювалось справу колективізації, ця тема червоною ниткою просочується крізь усі доповіді партійних горлачів. Знята агітаційна шумиха на населення загалом не впливає. І коли в Чернівецькій області зорганізовано ряд колгоспів, то не завдяки розагітуванню мас і прищепленню їм нових поглядів на колективне господарство, а виключна заслуга тут жахливого окупантського терору і всесильного свавільного насильства. І коли в Чернівецькій області за останні місяці 1946 р. і перші три [місяці] 1947 р. зорганізовано біля 40 колгоспів, то понад 30 з них припадає на бесарабську його частину, де, як звісно всім селянам ЗУЗ, вже три роки безперервно партійні вельможі організують голод і безперечно він цієї весни наспів їм на допомогу. Звичайно, що таке велике число зорганізованих колгоспів, які припадають на 5 бесарабських районів, не можна пояснити патріотичним піднесенням бесарабців, бо коли казати правду, то вони цілою душею ненавидять колгоспи, а тільки голод і голодна смерть змусили їх поступитись.
Героїзм українського народу та повстанців.
10.1.47 р. в с. Лукавець (Вижницького р-ну) банда пограничників оточила в хаті кущового Чайку, який після короткої перестрілки, прорвавсь з оточення і відступав до лісу. На узліссі його тяжко поранили, де він застрілився з пістолета, щоб не попасти в руки живим НКВД-івським опричникам. Сталінські погромники його тіло забрали до с. Стара Жадова (Сторожинецького р-ну), де зовсім обмажене, розп’яли на паркані. НКВД-івські вислужники з місцевої істребітельної банди з варварськими насміхами, стріляли до нього з крісів і автоматів, а істребітель Синявський відрубав з перснем палець. Збезформлене тіло вкинули в криницю.
24.1.47 р. в с. Горошівці (Заставнянського р-ну) 9-ти річний школяр Кирилюк Василь зірвав із стіни портрет Сталіна і потоптав його ногами. На запит директорки, хто це зробив, сміливий хлопчина підвівся і відповів: “Це я потолочив скурвого сина, бо він забрав від нас хліб і ми тепер голодні”.
13.3.47 р. в с. Кадобівці (Заставнянського р-ну) нового повстанця Гуменюка Петра оточила в хаті НКВД-івська банда. Він, щоб не попасти в руки червоних катів живим, зарізався бритвою.
Дії і акції українських повстанців:
5.1.47 р. в с. Іванківці (Кіцманського р-ну) повстанець Остап застрілив начальника МТС, члена партії Чосника, який брав активну участь у боротьбі з нашим рухом. Здобуто кріс і гранату. Через годину на місце події приїхала банда НКВД-истів. Вона перевела труси в багатьох хатах, але безуспішно.
7.1.47 р. в с. Мітків (Заставнянського р-ну) повстанці в перестрілці з НКВД-истами, поранили лейтенанта Михайлова.
13.1.47 р. в с. Ростоки (Вижницького р-ну) на присілку Ями банда пограничників оточила в хаті командира підрозділу УПА Залізняка. У перестрілці Залізняк застрілив лейтенанта погранвійськ і поранив одного солдата та щасливо прорвавсь з оточення. Здобуто автомат ППШ і пістолет.
14.1.47 р. в с. Юрківці (Заставнянського р-ну) повстанці розстріляли за протинародну діяльність секретаря сільської організації ВЛКСМ Задорожняка Василя.
21.1.47 р. в с. Чунків (Заставнянського р-ну) повстанці Лев і Тиміш застрілили начальника істребітельної банди.
29.1.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) повстанці роззброїли істребітеля. Здобуто кріс, гранату і 32 набої.
2.2.47 р. в с. Стебні (Путилівського р-ну) повстанці обстріляли голову обласного виконкому Колікова, який їхав автомашиною з великою охороною.
3.2.47 р. в с. Вербівці (Заставнянського р-ну) повстанця Хмару оточила в хаті НКВД-івська банда. Хмара застрілив лейтенанта НКВД, решту напасників розігнав і щасливо відтягнувся. Зараз же після цього випадку капітан НКВД зібрав істребітелів і червоноармійців, які охороняли виборчу дільницю і наказав їм наступати на хату, але 6-ть червоноармійців кинули кріси і заявили, що вони воювати не йдуть. Червоноармійців арештували і відправили до Чернівець. Господарку, де квартирував повстанець, істребітелі і НКВД-исти спалили.
11.2.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) повстанці застрілили двох істребітелів і тяжко поранили начальника паспортного стола лейтенанта Мунтяну, який після декількох днів помер в лікарні. Здобуто автомат ППШ і СВТ.
12.2.47 р. в с. Мусорівка (Заставнянського р-ну) повстанець Хома розстріляв агента НКВД Книша Аксентія за те, що він в підлий спосіб спровокував наддніпрянця - директора школи і запроторив його в тюрму.
13.2.47 р. в с. Василів (Заставнянського р-ну) повстанці роззброїли істребітеля, здобуто автомат ППШ.
22.2.47 р. в с. Бросківці (Сторожинецького р-ну) повстанець Перепелиця, при зустрічі з істребітельною бандою, поранив начальника істребітелів.
В першій половині березня 1947 р. в Заставнянському надрайоні, в зв’язку пожвавленням дій вислужницьких банд, проведено протиістребітельну акцію:
1.3.47 р. в с. Мітків (Заставнянського р-ну) повстанці роззброїли 7 істребітелів. Здобуто 7 крісів.
9.3.47 р. в с. Брідок (Заставнянського р-ну) повстанці роззброїли 10 істребітелів і спалили сільраду і клуб. Здобуто 10 крісів.
9.3.47 р. в с. Стара Жучка (Садгірського р-ну) повстанці Когут і Грім застрілили уповноваженого участкового НКВД Поповича Миколу і одного істребітеля. Здобуто наган і кріс.
14.3.47 р. в с. Пилипче (Заставнянського р-ну) повстанці роззброїли 4-х істребітелів. Одного істребітеля поранено і спалено його господарство. Здобуто 4 кріси.
10.3.47 р. повстанці застрілили істребітеля Гордого Іллю, який 1945 р. брав участь у вбивстві кущового Кобзи в с. Горошівці (Заставнянського р-ну).
Після проведеної акції, НКВД у багатьох селах хвилево роззброїло істребітельні банди, наприклад: у Заставнянському р-ні у сс. Дорошівці, Товтри, Погорилівка, Самушин, Чорний Потік, Вербівці і т.д., у Садгірському р-ні: у Жучці, Шубранці, Топорівцях і т. д.
В м[ісяці] березні українське революційне підпілля почало організовувати допомогові акції українському голодуючому населенню. Н[а]пр[иклад]:
16.3.47р. в с. Слобода Раранча (Садгірського р-ну) повстанці розбили колгоспний магазин і кооперативу. Все збіжжя і товари ширвжитку роздано між бідне населення. Окрім цього, відраховано 25 шомполів голові колгоспу за те, що силоміць втягав населення до колгоспу. Перед виконанням кари, йому вияснено, чому ми і український народ проти колгоспів і завіщо його карають. Колгосп розігнано. Населення з великим задоволенням продовжує працювати на одноосібних господарствах.
23.3.47 р. в м. Чернівці група повстанців під командуванням Іскри зробила наскок на ливарний завод. Робітники з окликом: “Розбивайте магазин, хай ми хоч раз наїмося”, допомогли повстанцям розбити магазин з харчовими продуктами і розібрали частину харчів. Спалено великий заводський магазин з різнородним знаряддям. Здобуто 1 кріс, машину до писання. За словами директора заводу, зроблено шкоди на суму 800.000-900.000 крб.
28.3.47 р. в с. Кадобівці (Заставнянського р-ну) повстанці, при співучасті місцевого населення, розбили шпіхлір заготзерна при радгоспі. Між населення роздано понад 40 цнт. зерна (пшениці). Ожебрачене сталінськими хлібодрачами населення, дуже вдячне українським повстанцям за допомогу.
28.3.47 р. на хуторі Чунківська Одая (Заставнянського р-ну) повстанці забрали з радгоспу 7 свиней. Більшу частину м’яса роздано між населення.
17.3.47 р. в с. Веренчанка (Заставнянського р-ну) повстанці застрілили голову колгоспу Костика Дмитра, який насильно заганяв селян в колгосп. Крім того, застрілено одного істребітеля-комсомольця, а іншому - спалене господарство.
10.3.47 р. в с. Товтри (Заставнянського р-ну) повстанці розстріляли ініціяторів колгоспів, які тероризували населення цілого села, заганяючи його силоміць в колгосп, а саме: с[єкрєтного]/ осведомителя] НКВД Щербак Анну, яка неодноразово доносила на селян і професійного злодюгу Малинника Петра, який грабив господарства і награбованими речами ділився з лейтенантом НКГБ.
16.3.47 р. в с. Хрещатик (Заставнянського р-ну) повстанці розстріляли агента НКВД Блауша, який був спричинником вивозу багато сімей на Сибір в 1941-1945 рр.
16.3.47 р. в с. Мариничі (Вижницького р-ну) повстанці заловили і розстріляли бувшого уповноваженого участкового НКВД на села Петраші і Мариничі, який тепер працював рейдуючим агентом обласного НКВД, і, продаючи цвяхи по глибокогірських селах, присілках і хуторах, збирав інформації про повстанців (агент називався Вірієнко Семен).
1.3.47 р. в с. Лопушна (Вижницького р-ну) Куниця, Лис і Ванька застрілили з засідки оперуповноваженого ОББ Вижницького р-ну мол. лейтенанта Гаськова, двох рядових опричників, а істебітеля тяжко поранено, який після довгих мук в лікарні помер. Ця банда цілий день вешталась по присілках Єнчулова, Кімашка і Садниста і грабувала в селян харчові продукти, як: сало, масло, бриндзю, хліб і т. д. Здобуто два кріси і пістолет ТТ та компромітуючі матеріяли. Нижче наводжу текст провокаційного листа, якого гайдук Гаськов післав священикові села Бергомет:
“Здраствуйте господин батюшка.
От имени неслыханной для Вас команды и для дальнейшего Вашего существования спокойной и мирной трудовой жизни. Предлагаем: сегодня т. е. 24 февраля к 12 часам ночи внести в нашу зберкассу 3.000 руб. т. е. деньги положить на колодезь под крышку. За невыполнение этого приказа или же за попытку обжалования кому либо, Вы и Ваша семья все имущество вместе с Вашим домом будут уничтожены через час позже невыполнения приказа.
От имени его величества (Бендеры)
24.II.47 года.
Но если куда либо пожалуетесь, будете уничтожены”.
23.3.47 р. в с. Кисилиці (Путилівського р-ну) повстанці застрілили с[єкрєтного]/о[свєдомителя] НКГБ, який тривалий час допомагав окупантським посіпакам в боротьбі з революційним рухом. Здобуто рушницю. Слід відмітити, що с[єкрєтний]/о[свєдомитель] оборонявся, викинув гранату і стріляв з рушниці.
23.3.47 р. в с. Банилів Слобода (Вашковецького р-ну) повстанці застрілили с[єкрєтного]/о[свєдомителя] Проскурнака Прокопа, який взяв авансом від НКВД 2 тис. карбованців за передачу в руки НКВД-истів повстанця Козака.
2.3.47 р. в с. Петраші (Вижницького р-ну) у полудневих годинах атентатники Пробій і Моряк застрілили участкового уповноваженого НКВД Бобульчука Олексія і секретаря місцевої комсомольської організації Кощука Петра. Здобуто два кріси, пістолет ТТ і медикаменти.
29.3.47 р. на околиці села Шубранця (Садгірського р-ну) повстанці Скорий і Грізний застрілили оперуповноваженого НКГБ лейтенанта Єгошина, який був переодягнений за жебраючого бесарабця і ніс на плечах бараболю. Здобуто пістолет “Парабелю” і важливі службові документи. Характерне, що другого дня, коли в село прибула банда НКВД-истів, то зразу розшукували за “польовой сумкой”, не розпитуючи про вбитого.
Різне:
2.1.47 р. в с. Мусорівка (Заставнянського р-ну) ніччю озброєні невідомі люди забрали секретаря сільради комсомольця Богуцького Івана.
2.1.47 р. в с. Кадобівцці (Заставнянського р-ну) НКВД-исти недалеко сільради знайшли труп Божика Василя. Хто вбив - невідомо.
10.1.47 р. в с. Хрещатик (Заставнянського р-ну) повернулась з львівської тюрми Блауш Ольга, яка була засуджена до 1-го року тюремного ув’язнення за те, що працюючи на цукроварні, взяла 1 кг цукру.
15.1.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) селяни з власної ініціативи позривали передвиборчі плакати, а на те місце наліпили карикатури нашого видання “4-та сталінська п’ятирічка”.
17.1.47 р. в с. Топорівці (Садгірського р-ну) голодною смертю вимерла сім’я - Спірідон Марія і четверо дітей.
10.2.47 р. до с. Бергомет (Вижницького р-ну) приїхала група червоноармійців-робітників, яка відійшла в напрямі кордону будувати фортифікації.
1.3.47 р. в с. Валява (Кіцманського р-ну) комсомольці публічно подали заяву до МВС, що зобов’язуються співпрацювати з ними, як с[єкрєтні]/о[свєдомителі]. Зобов’язалися співпрацювати слідуючі комсомольці: секретар місцевої комсомольської організації Ткачук Микола, Кіцу Василь, Лукинин Іван, Руснак Василь, Товпіш Дмитро.
7.3.47 р. в с. Раранча (Садгірського р-ну) лейтенант-інструктор з военкомату на шосе Хотин-Чернівці зупиняв автомашину, яка без зупинки проїхала повз нього. Він стрілив кілька разів до машини. У відповідь на це до нього з автомашини посипались постріли. Лейтенанта военкомату поранили і підібрали на автомашину. На ній їхали НКВД-исти і в’язні з Хотина.
9.3.47 р. в с. Мілієво (Вижницького р-ну) повстанці в нічних годинах, через непорозуміння, поранили жінку капітана погранвійськ. Її подано першу медичну допомогу і відправлено на квартиру.
19.3.47 р. в с. Бергомет (Вижницького р-ну) на вулиці посварились старшини червоноармійської частини лісорубів. Під час сварки капітан застрілив майора, а чура майора - капітана. Суперечка виникла з причини, що два солдати-лісоруби пішли з НКВД-истами тероризувати гірське населення і там загинули.
19.3.47 р. з сс. Біженка і Бергомет (Вижницького р-ну) відійшла велика частина солдатів-лісорубів.
21.3.47 р. в с. Карапчів (Вашковецького р-ну) капітан МДБ Усов заявив матері повстанця, що за всі проти радянські виступи в селі, буде відповідати її родина.
Господарський визиск:
Незважаючи на це, що вже пізною осінню, внаслідок безсердечного грабежу державою зерна, картоплі, молока, м’яса і т. д., в багатьох селах Буковини були вже випадки масового голодування, в січні, лютому і березні грабіж тривав. Після жнив була хлібоздача, після хлібоздачі прийшли “добавки”, після “добавок” - “фонди” і “добровільна продаж державі”, а взимку 1947 р. на спину ожебрачених селян упала т. зв. “позика насіння” і “допомога насінням бесарабським районам”. Так, н[а]пр[иклад], в с.Лукавець (Вижницького р-ну) було зібрано більшу кількість зерна для “допомоги насінням бесарабським районам”, але чомусь партійні крутії не передавали насіння в руки представника Бесарабії, а лише виділили з всього невеличку частину, а на решту наложили свою грабіжницьку лапу. Дуже часто бувають випадки, що всякі “позики” накладають на селян, які вже з цілими сім’ями голодують. Так, н[а]пр[иклад], в с. Черешенька (Вижницького р-ну) на селянина, який мав 8-ро дітей, наложили позику півтора цнт. бараболі тоді, коли його діти примирають з голоду. Досвідчені грабіжники пильно слідкують за тим, в кого є ще будь-які харчові продукти і урядовим шляхом силоміць забирають. В лісах на кожному кроці ранньою весною, можна побачити живі кістяки дітей, які з кошиками в руках збирають кропиву, щоб врятуватись від голодної смерті. Під сьогоднішню пору на Буковині є цілі полоси сіл терену, в яких голодує поголовно майже все населення. Так, н[а]пр[иклад], полоса Прикарпаття: села - Чорногузи, Багна, Черешенька, Бергомет, Левкова, Парцелі, Майдани, Стара, Нова Жадова і інші. Друга смуга на узграниччі з Бесарабією: села - Чорновка, Топорівці, Раранча, Горошівці, Добринівці, Кучурів Малий, Ржавенці, Баламутівка, Перебиківці. Крім цього, майже немає села, де б не голодувала частина населення. Примарне марево голоду стоїть сьогодні над колись багатими селами Буковини.
Вибори:
В перших днях лютого, вусі села прибули гарнізони чисельністю 7-20 людей, які охороняли виборчі дільниці. В терені вони квартирували тиждень-два і зараз же після виборів відійшли. Вибори проходили під сильним терористичним тиском. У багатьох селах, де населення не приходило голосувати, сталінські посіпаки брали урни і ходили по хатах і насильно, під штиком, заставляли голосувати. На виборчих дільницях чергували НКВД- исти, які майже кожного громадянина, брали за руку і вели прямо до урни. До кабін не впускали.
5 квітня 1947 р. / - /
Оригінал. Машинопис.
ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 82, арк. 241-252.
Тотожний текст: The Peter J. Potichnyj Collection on Insurgency and Counter- Insurgency in Ukraine. Robarts Library, University of Toronto.
Тотожний текст: Архів Центру досліджень визвольного руху (Львів).
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19: Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 230-250, документ № 30.