Гарасимко Михайло Іванович, 27.11.1950 р.н., уродженець с.Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, українець, студент ІІ курсу істфаку ЧДУ.
Народився в сім’ї колгоспника. В 1957 році пішов навчатись в перший клас початкової школи в селі Чортовець, яку закінчив в 1967 р.
Займався спортом: грав в футбол, гандбол, волейбол та баскетбол.
Батько – Гарасимко Іван Васильович, 1914-1915 року народження, працював в колгоспі їздовим на скотофермі.
Мати – Гарасимко (Лубик) Марія Іванівна, 1921 р.н.
Закінчивши середню школу в 1967 році влітку допомагав батькам в їх особистому господарстві. Восени 1967 року вступав в Івано-Франківський інститут «Нафти і газу», проте не вступив. Повернувся до батьків в село, де до кінця 1968 року працював телефоністом в сільському відділенні зв'язку і готувався для вступу в вуз.
В серпні 1968 року здав вступні іспити на історичний факультет Чернівецького університету.
Одразу проживав в гуртожитку №4 по вул. Худякова, 1 кімната 13. Після першого курсу були на археологічній практиці в селі Зелена Липа Хотинського району, керівник практики – викладач археології ЧДУ – Тимощук Борис Анісімович. На початку ІІ курсу з вересня по середину жовтня він проживав в кімнаті №1, а з листопада по травень 1970 року – в кімнаті № 21.
«В період навчання в університеті, вивчаючи історію України і українську літературу, я ще на першому курсі став приходити до думки і переконання в тому, що сучасне покоління українців русифікується. Це я спостерігав також і серед студентів університету. Багато студентів українців, які закінчили українські школи, в гуртожитку між собою розмовляли російською, що мене почало обурювати. Свої думки про чистоту української мови, про українську культуру, звичаї українського народу я ще на першому курсі став висловлювати своїм однокурсникам», - пригадував Михайло.
Михайло Герасимко мав довідник по економіці України і говорив, що Україна могла б бути самостійною державою, проте ця ідея нездійсненна, оскільки українці недружні. Про себе говорив, що він «Чіпка-бунтар» і заявляв, що своєю смертю не помре.
Герасимко якось в студзагоні почав розповідати детальну біографію Петлюри, при цьому вказував такі деталі (поїздка у Францію, отриманий там займ та інше), яких немає ні в якому підручнику по історії. Хлопців це навело на думку, що Герасимко займався вивченням біографії Петлюри і його діяльності.
Саме Михайло Герасимко намалював плакат, який Держовський та Лапківняк вивісили 22 квітня 1970 року біля входу в Чернівецький університет.
Повязаний із:
БУКОВИНСЬКІ ДИСИДЕНТИ, або синьо-жовтий прапор в Чернівецькому університеті у 1970 році