В с.Топорівці Новоселицького району Товариство створене 30 травня 1993 року. На Установчих зборах головою Товариства обрано колишнього станичного села, політв’язня Миколу Івановича Кушнірюка.

Першим завданням членів Товариства було повернути і відновити діяльність української, старовинної, збудованої ще за часів козаччини, церкви. За ініціативи та під керівництвом п. Миколи мешканці села зробили ремонт церкви, яка функціонує до сьогодні під крилом УПЦ КП. В цій церкві розпочав свій священицький шлях Ігор Радиш, син політв’язня Дмитра Радиша. Після закінчення теологічного факультету Чернівецького університету Ігор Радиш працював спочатку дяком, після висвячення, працює священиком.

Дуже важливу справу провів п. Микола – це перше перезахоронення останків патріотів села, шо загинули від куль кагебистів: Гелич Рахілі і Василя Гуцуляка, вояка УПА на псевдо «Заєць». Чекісти схоронили знівечене тіло Василя в Топорівському лісі. Про це знав стрибок і показав нам місце захоронення. Обласне Товариство взяло активну участь в перепохованні його останків. Завдячуючи старанням працівника Чернівецької міської ради Ігоря Васійчука, ми отримали безкоштовно труну 

і транспорт для перевезення останків з лісу до села. Під’їжджаючи до села, хлопці зняли труну з машини і до цвинтаря несли на своїх плечах – місця його вічного спочинку. Коли ми йшли вулицями села, несучи домовину, місцеві люди тікали від нас, а дехто одним оком споглядав із- за паркана на похоронну процесію. Одна тільки жінка винесла красиве домоткане покривало і накинула його на домовину. На жаль я не записала прізвища цієї патріотки, але за її відважний душевний і благородний вчинок складаємо щиру подяку і низький уклін цій славній жінці.

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 93-94