- Перегляди: 181
Народився 28 жовтня 1922 року в с. Багна Вижницького району. Після закінчення навчання працював разом з батьком в господарстві. Румуни в той час, окупувавши Буковину, не допускали українців до роботи, якщо ти не перейшов на румунське. З дитинства бачив, яке відношення було чужинців до простого українського люду.
Коли почався визвольний рух на Буковині, Микола не роздумуючи вступає в 1942 року в організацію ОУН. Після вишколу в 1943 році переходить до УПА, одержав псевдо «Стасьо», очолив рій в сотні «Козака».
В одному бою з німцями захопив в полон німця і здав його в штаб. Був поранений, в сотню не повернувся, працював станичним на три села.
- Перегляди: 220
Народився 23 серпня 1928 року в смт. Глибока Чернівецької області в родині інтелігентів Олени і Віктора Кухтів. Згодом батьки переїхали в с. Великий Кучурів, де Орест закінчив 7 класів початкової школи і поступив в Чернівецький комерційний ліцей.
В 1944 році, після успішного закінчення ліцею, поступає в Чернівецький університет на географічний факультет. Тут знайомиться з групою молодих студентів націоналістичного спрямування і поступає в організацію ОУН, приймає активну участь в роботі організації. Але як завжди не обходиться без юдиної зради. Згідно доносу був заарештований разом з іншими студентами братами Віктором і Святославом Терменами прямо з аудиторії. Слідство провадилося в застінках НКВД на вул. Кобилянської, 28.
- Перегляди: 188
Народився 29 квітня 1926 року в м.Чернівці в родині інтелігентів. Освіта вища, працював викладачем німецької мови в школах Буковини.
Член ОУН з червня 1943 року, керівництвом Організації направлений на вишкіл. Після вишколу працює розвідно-пропагандивною референтурою, мав псевдо «Ієритей» і «Буря». Заарештований 02-го лютого 1945 року. Слідство проходило в м. Чернівцях, після закінчення якого винесли вирок 10 років таборів і 5 років позбавлення прав. Присуд відбував в Магаданських таборах на Колимі. Одружений з п. Стефанією Понич, виховали двох гарних дочок і внуків.
За важку каторжну працю нагороджений невиліковною хворобою, яка укоротила йому життя 10 жовтня 2006 року на 80-десятому році.
- Перегляди: 194
Народилася 6 травня 1920 року в селі Зеленів Кіцманського району в патріотичній сім’ї. Освіта середня.
В 1941 році вступає в члени ОУН, отримує псевдо «Одарка», (окрім цього мала ще псевдо «Наталка» і «Орися»), в цьому році бере участь в похідній групі на Східну Україну, яку організував Петро Войновський. Дійшли до Вінниці і дальше не пішли, вернулися на Буковину.
Працювала в Проводі ОУН Буковини під керівництвом Горука, а потім «Мотрі» – Артемізії Галицької. Заарештована румунами 1943 року, отримала термін присуду 10 років, за перехід границі.
- Перегляди: 208
Народилася 02 лютого 1924 року в селі Багна Вижницького району Чернівецької області в родині вчителів.
В 1940 році батьки переїжджають до Вижниці, де п. Надія працює в районній бібліотеці народної освіти у м.Вижниця. Одночасно займалася на підготовчих курсах для вступу в Чернівецький університет. В 1944 році вступила в ряди ОУН, отримала псевдо «Незабудка», проявляє активність в праці. З часом переходить в УПА, стає розвідницею, рівночасно закінчує курси медсестри.
28 січня 1945 року була арештована органами НКВД за участь у підпільній організації ОУН. Слідство проходило в Чернівцях. Засуджена за ст. 54-1 «а»/11 на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав. Присуд відбувала в Харкові, а потім етапом перевозять в Мордовські табори.
- Перегляди: 173
Народився 04 грудня 1921 року в селі Нижні Станівці Кіцманського району в родині свідомих заможних селян. Початкову освіту здобув у рідному селі, де всі предмети викладалися румунською мовою.
Рідна українська мова була румунами заборонена. Вдома батьки нас, дітей, нелегально навчали рідної мови, згадував п. Іван. Часто до нас додому приносили нелегальну націоналістичну літературу, яку члени ОУН отримували з Галичини. Познайомившись з програмою ОУН, її вимогами і завданням, вступає в її ряди.
У вересні 1941 року, складає присягу і стає членом організації. Працює підпільно станичним на три станиці, отримує псевдо «Бігунець», налагоджує зв’язок між станицями Буковини.
- Перегляди: 237
Народився 16 березня 1920 року в с. Рогізна Садгірського району в сім’ї заможних, національно свідомих українців. Батько Петро брав участь у 1-ій світовій війні в полку Січових стрільців, боровся за Україну. Повернувшись з війни, проводив в селі культурно-просвітницьку роботу. Степан з дитинства проявляв здібності до науки, був кмітливий, мав нахил до точних наук, і батько віддає його на навчання до Чернівецької гімназії. За свою наполегливість і талановитість в науці, Степан отримав право на безкоштовне навчання.
Знайомство з членами ОУН, привело його в Народний дім, де провадилися прекрасні студентські вечори. Отримував націоналістичну літературу. Хтось його вислідив і доповів директору, що ходить в Народний дім. За це був виключений з гімназії на одну чверть.
- Перегляди: 329
Рідна сестра Степана Петровича Гакмана. Народилася 22.08.1927 року в с. Рогізна, Садгірського району (в той час) в заможній селянській родині. Освіта середня. В 1942 році вступає в члени ОУН, була зв’язковою УПА і очолювала господарчу реферантуру. В їхній хаті знаходився штаб зв’язку, дуже часто приходили вояки УПА на постій.
Одного разу вночі принесли важко раненого повстанця. Ним виявився Деонізій Кравчук, сотник УПА на псевдо «Грім» із села Топорівці Новоселицького району. Він втратив багато крові, медичної допомоги вчасно надати не було можливості і над ранок «Грім» помер на руках у Наталки, яку дуже любив. На другу ніч його схоронили в саду під яблунею. А навесні п. Наталя на тому місці посіяли квіти і кущ червоних троянд. Сусіди диву давались – з якої нагоди у Наталки в саду троянди ростуть.
- Перегляди: 180
народився 24 грудня 1921 року в селі Мосорівка Заставнівського району в селянській родині. З ранніх літ захоплювався історією України, хоч читати ще не навчився, але завжди з великим захопленням слухав розповіді старших людей, учасників тих подій.
В 1944 році вступає в ОУН-УПА, назначений в боївку «Грізного», отримує псевдо «Плита». Знав де знаходиться криївка в с. Колодівка, куди часто приводив на зустріч повстанців. Приймав участь в боях з чекістами, що проходили в селах Добринівці, Вікно, Стефанівці. В селі Звенячин Заставнівського району повстанці зробили засідку на чекістів, відбувся сильний бій. Полягло багато чекістів і наших хлопців. В цьому бою брав участь і Манолій Кузяк.
- Перегляди: 155
Народився в 1917 році. Член ОУН з 1938 року, псевдо «Машиніст». В час визвольних змагань працював станичним Заставнівщини. Арештований наприкінці 1944 року. Засуджений воєнним трибуналом Чернівецької області терміном на 15 років каторжних робіт. Присуд відбував в концтаборах Пермі, Тайшету, Братська, Магадана. Звільнений в 1956 році.
У своєму житті зазнав багато важких випробувань – підпілля, сутички з групами чекістів, нічні допити, мордування, етапи, важка каторжна праця на Колимських уранових рудниках. Але національної ідеї й України не зрікся. Повернення в Україну також було важким.
Не приймали на Батьківщині, переслідували кагебісти, не міг влаштуватися на роботу. Але все минуло і настав час знову включитися в суспільно політичне життя краю. В час відновлення Незалежності України, в грудні місяці Іван Іванович згуртував колишніх політв’язнів в одному Товаристві й очолював його до останніх днів свого життя. Після його смерті Товариство очолив його син Богдан. Помічницею в усьому була дружина Івана Івановича п. Зінаїда і внучка Юля.